Анотація до роботи:

Писаренко Г.Ф. Особливості порушень мікробіоценозу піхви та гормонального гомеостазу і методи корекції у жінок з хронічною нирковою недостатністю. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01. – акушерство та гінекологія. – Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л Шупика МОЗ України. – Київ, 2003.

Проведено порівняльний клінічний аналіз гінекологічного і репродуктивного анамнезу у 101 жінки до та після нефрологічного захворювання та появи ХНН. Вивчена структура, частота, перебіг та ускладнення генітальної патології. Встановлено особливості порушень мікробіоценозу піхви, гормонального, імунологічного статусу та стану системи ПОЛ-АОС у хворих з ХНН в період гемодіалізного лікування та після пересадки нирки. В процесі дослідження встановлено високий ризик розвитку ЗЗСО, ПМЦ, гіперпластичних процесів і пухлин статевої сфери. Розроблений та апробований алгоритм діагностики та корекції порушень мікробіоценозу піхви та гормонального гомеостазу. Це дозволяє знизити частоту ЗЗСО, ПМЦ, гіперплазії ендометрію та пухлин, а також зменшити частоту гнійно-септичних ускладнень, інфікування пересадженої нирки, запобігти зайвих оперативних втручань, провокації відторгнення трансплантату, та збільшити термін функціювання алонирки.

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі – розроблені алгоритми обстеження та патогенетичні методи корекції порушень мікробіоценозу піхви і гормонального гомеостазу у жінок з термінальною уремією та після пересадки нирки для зниження частоти гінекологічної патології, поліпшення перебігу основного захворювання та підвищення якості життя хворих жінок.

1. У жінок з хронічною нирковою недостатністю якість життя залежить не тільки від основного захворювання та способу його лікування, але в великій мірі і від наявності, перебігу, тяжкості та ускладнень супутньої гінекологічної патології. Частота виникнення запальних гінекологічних ускладнень складає 67,6% у пацієнток на гемодіалізі та 84,5% у жінок після трансплантації нирки; доброякісних пухлин і гіперплазії ендометрію 34,5% та 52,1%, порушень-менструального циклу у 95,5% та 44,9% відповідно.

2. Мікробіоценоз піхви в уремічних пацієнток з нирковою недостатністю в період гемодіалізу та після трансплантації нирки характеризується різким зниженням нормальної мікрофлори (лактобацил) до повного її зникнення. Превалює умовно патогенна та патогенна мікрофлора з великою частотою бактеріального вагініту, кандидозу, бактеріального вагінозу, дисбактеріозу.

3. Гормональний гомеостаз жінок з термінальною нирковою недостатністю перебуває у стані дисбалансу, що визначається порушенням секреції гіпофізарних гормонів (у 62,9% хворих, які отримують гемодіалізне лікування та в 36% хворих після пересадки нирки), гіперпролактінемією, гіперандрогенією, відносною гіперестрогенією та недостатністю лютеїнової фази.

4. Стан імунологічної реактивності організму у жінок з уремічною ХНН характеризується достовірним зниженням лейкоцитів, абсолютного числа лімфоцитів та глибоким імунодефіцитом, особливо клітинного імунітету (знижена кількість Т-лімфоцитів за рахунок ТфР (Е-РУЛ), ТфЧ (Е-РУЛ), лімфоцитів (ЕАС-РУЛ).

У реципіенток з нирковим трансплантатом спостерігається ще більш глибокий імунодефіцит, обумовлений в цей час медикаментозною імунносупресією.

5. Місцевий імунітет піхви у жінок з хронічною нирковою недостатністю характеризується достовірним зниженням вмісту секреторного Ig А в період лікування гемодіалізом, та ще більшим зниженням секреторного Ig А після пересадки нирки на фоні імуносупресивної терапії.

6. У жінок з хронічною нирковою недостатністю при послідовній замінювальній терапії відмічені порушення в системі ПОЛ-АОС, які мають характер активації пероксидації на основі виявленого достовірного підвищення загальних ліпідів, дієнових конюгатів, малонового диальдигіду, шиффових лугів. Спостерігається неспроможність антиоксидантної системи контролювати ПОЛ в зв’язку з достовірним зменшенням природних антиокислювачив, вітамінів А і Е та каталази. Після пересадки нирки не спостерігалось повної нормалізації ПОЛ-АОС.

7. Використання розробленого алгоритму діагностики та корекції порушень мікробіоценозу піхви та гормонального гомеостазу у пацієнток з хронічною нирковою недостатністю дозволили зменшити частоту геморагічних ускладнень при проведені гемодіалізу в 3 рази і в 2 рази після трансплантації, частоту запальних захворювань на гемодіалізному лікуванні в 1,7 рази, і в 1,6 рази після пересадки нирки, знизити анемізацію хворих в 1,5 рази, гнійно-септичні ускладнення в 4 рази, пухлин і гіперпластичних процесів в 1,8 рази, гормонально залежних захворювань молочних залоз в 1,7 рази, сексуальних порушень в 2 рази, досягти нормалізації мікробіоценозу піхви у 95% зменшити інфікування трансплантованої нирки в 8 разів. Це сприяло поліпшенню перебігу основного захворювання, підвищенню адекватності гемодіалізного лікування, покращенню загального стану та підвищенню якості життя хворих жінок.

Публікації автора:

1. Писаренко Г.Ф. Репродуктивне здоров’я у жінок з хронічною нирковою недостатністю // Вісник наукових досліджень. – 2002. – №3 (28). – С. 44-46.

2. Писаренко Г.Ф. Особливості мікробіоценозу вагіни у жінок із різними методами лікування хронічної ниркової недостатності // Медичні перспективи. – 2002. – Т.VІІ, №4. – С. 84-88.

3. Писаренко Г.Ф. Стан фертильності та гінекологічної захворюваності у жінок з хронічною нирковою недостатність // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2002. – №5. – С. 77-80.

4. Писаренко Г.Ф., Никоненко О.С., Луценко Н.С. Вагітність та пологи у жінок з трансплантованою ниркою // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2002. – №6. – С. 102-103. (Набір матеріалу, аналіз даних, підготовка до друку).

5. Писаренко А.Ф. Состояние биоценоза влагалища у женщин с хронической почечной недостаточностью // Сбірник наукових праць Запорізького державного інституту удосконалення лікарів по матеріалам 60-ої підсумкової науково-практичної конференції. – Запоріжжя, 1999. – С.69-70

6. Писаренко А.Ф. Влияние различных методов коррекции хронической почечной недостаточности на состояние гипофизарно-яичниковой системы // Интегральная медицина и здравоохранение. Под ред.: М.В. Шагинянц, Г.А. Шифрин, Г.И. Резниченко. – Запорожье: Дикое поле, 2002. – С.54-56.

7. Писаренко Г.Ф. Ризик розвитку онкогінекологічної патології у жінок реципієнтів ниркового алотрансплантату // Збірник наукових праць 14 підсумкової міжрегіонарної науково-практичної конференції «Здобутки клінічної та експериментальної медицини» 7 червня 2002 р. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – С.98.

8. Писаренко Г.Ф. Лікування міоми матки та гіперпластичних процесів у жінок реципієнтів ниркового трансплантату // Збірник наукових праць 14 підсумкової міжрегіональної науково практичної конференції «Здобутки клінічної та експериментальної медицини» 7 червня 2002р. – Тернопіль: Укрмедкнига. – 2002. – С. 99.

9. Писаренко Г.Ф. Луценко Н.С., Можливості ультразвукового дослідження в запобіганні гінекологічних ускладнень у хворих з хронічною нирковою недостатністю на гемодіалізному лікуванні // Збірник наукових праць регіональної науково практичної конференції «Актуальні питання ультразвукової діагностики» 26-27 вересня 2002р. – Одеса. – 2002. – С. 18. (Набір матеріалу, аналіз даних, статистична обробка, підготовка до друку).

10. Писаренко Г.Ф. Особливості імунологічної резистентності у жінок з нирковою недостатністю // Збірник наукових праць Запорізького державного інституту удосконалення лікарів. – 2002. – С.226-231.

11. Писаренко Г.Ф., Луценко Н.С. Особливості порушень гормонального гомеостазу у жінок з ХНН при різних методах лікування ниркової недостатності // Збірник наукових праць Запорізького державного інституту удосконалення лікарів. – 2002. – С.162-166. (Набір матеріалу, аналіз даних, статистична обробка, підготовка до друку).