Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.20 – шкірні та венеричні хвороби. - Інститут дерматології та венерології Академії медичних наук України, Харків, 2006.
Дисертація присвячена вивченню особливостей клінічного перебігу, стану сенсибілізації, супутньої патології, а також розробці методу корекції виявлених порушень у хворих на алергічний контактний дерматит, спричинений косметичними засобами (АКД). Клінічна картина характеризувалась поліморфізмом і залежала від виду косметичного алергену, індивідуальної реактивності організму, гостроти процесу, у 77% випадків патологічний процес локалізувався в періорбітальній, періоральній, коловушній ділянках. При проведенні епікутанного тестування найбільша сенсибілізація відмічалась до консервантів – суміші парабенів (25%) та формальдегіду (17 %), а також парфумерних додатків (23 %). У 51% хворих на АКД, спричинений косметичними засобами, існувало зниження загального рівня Т-лімфоцитів, порушення фенотипного профілю Т-клітин, підвищення рівня В-лімфоцитів, а також дисімуноглобулінемія, де дефіцит IgА та IgG асоційований зі значним підвищенням вмісту IgЕ, у 30% хворих - на фоні патології гастродуоденальної системи. Розроблений алгоритм діагностики та лікування з диференційованим призначенням імунокоректорів Ербісола та Ехінацеї композитум С, сорбента Ентеросгель та пробіотика Біфіформ дозволило досягти позитивиних результатів у 96,3% хворих, зкоротити термін лікування на 11,2±1,5 дня, зменшити кількість рецидивів в 2,5 разів порівняно з традиційними
У дисертації подано теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що полягає в підвищенні ефективності діагностики та лікування хворих на АКД, спричинений косметичними засобами, шляхом використання у якості діагностикуму епікутанного тестування з набором із 16 косметичних алергенів, а також диференційованого призначення імуномодуляторів, пробіотиків, ентеросорбентів на підставі встановлення патогенетичної ролі порушень імунітету та дисфункцї ШКТ. Серед пацієнтів дерматологічних та косметологічних лікарень частота виникнення сенсибілізації населення на косметичні продукти дорівнює 25%.
Встановлено що, для АКД, спричиненого косметичними засобами, характерні: обтяжений сімейний та індивідуальний алергологічний анамнез. Клінічна картина характеризувалась поліморфізмом і залежала від виду косметичного алергену, індивідуальної реактивності організму, гостроти процесу. У 77% випадків патологічний процес локалізувався на шкірі обличчя: в періорбітальній, періоральній, коловушній ділянках.
Проведення епікутанного тестування виявило полівалентну сенсибілізацію (на 96 хворих 163 позитивних реакцій) до косметичних алергенів у хворих на АКД. Найбільша сенсибілізація відмічалась до консервантів – суміші парабенів (25%) та формальдегіду (17 %), а також парфумерних додатків (23 %). Епікутанні тести зі стандартизованими алергенами дозволяють в більшості випадків виявити причинний алерген та уникнути застосування топічних кортикостероїдів у лікуванні таких хворих. Визначення алергена-чинника за допомогою шкірного тестування є водночас ефективним діагностичним заходом і найпершим кроком у лікуванні алергічного контактного дерматиту.
Показано за результатами імунологічних досліджень, що більше, ніж у половини хворих на косметичний АКД існує зниження загального рівня Т-лімфоцитів на 48%, порушення фенотипного профілю Т-клітин за рахунок переважного зниження рівня Т-супресорів (на 43,7%). Підвищення рівня В-лімфоцитів на 41% є компенсаторно-адаптаційною реакцію організму, також у обстежених хворих на АКД в наявності дисімуноглобулінемія, де дефіцит імуноглобулінів А, G асоційований зі значним підвищенням вмісту IgЕ.
У 30% хворих косметичний АКД існує на фоні патології гастродуоденальної системи у вигляді гастриту типу В та гастродуоденіту, та гепатобіліарної системи – переважно у вигляді дискінезій жовчовивідних шляхів.
Вироблений алгоритм діагностики АКД, спричиненого косметичними засобами, та диференційоване призначення імунокоректорів Ербісола та Ехінацеї композитум С, сорбента Ентеросгель та пробіотика Біфіформ дозволило досягти позитивиних результатів у 93,8% хворих, зкоротити термін лікування на 11,2±1,5 дня, зменшити кількість рецидивів в 2,5 рази.
Мацідонська І.В. Нове в діагностиці алергічного контактного дерматиту, спричиненого косметичними засобами. // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім.П.Л.Шупика. - Київ, 2004.- Випуск 13, книга 2.- С. 233-240.
Мацідонська І.В. Клініко-імунологічні особливості перебігу алергічного контактного дерматиту, спричиненого косметичними засобами. // Український журнал дерматології, венерології, косметології.- 2004.- № 4.- С.25-30.
Мацідонська І.В. Корекція імунного статусу у хворих на алергічний контактний дерматит. // Дерматологія та венерологія. – 2005.- № 2 (28). - С.43-48.
Мацідонська І.В. Роль косметичних алергенів в розвитку алергічного контактного дерматиту. // Тези матеріалів науково-практичної конференції „Вік та шкіра”.- Київ, 2004.- С.67-68.
Мацідонська І.В. Характер супутньої патології при алергічному контактному дерматиті. // Тези матеріалів науково-практичної конференції „Шкіра та внутрішні хвороби, дерматологічні синдроми”.- Київ, 2005.- С.46-47.
Мацідонська І.В. Алергічний синдром змішаний. // Тези науково-практичної школи „Розробки молодих вчених дерматовенерологів”. - Київ, 2005. - С.53.
Калюжна Л.Д. Мацідонська І.В. Діагностичні критерії алергічного контактного дерматиту, спричиненого косметичними засобами.// Тези матеріалів VIII Міжнародного конгресу по пластичній естетичній реконструктивній хірургії, онкології та дерматології. - Одеса, 2005.- С.77-78.
