Анотація до роботи:

Халед І С Абохоуса. Особливості поєднаної патології у дітей, хворих на бронхіальну астму (клініко-експериментальне дослідження). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 – педіатрія, Кримський державний медичний університет ім.С.І.Георгієвського МОЗ України, Сімферополь, 2005.

У дисертаційній роботі встановлено, що серед поєднаної позалегеневої патології у дітей з бронхіальною астмою алергічний риніт зустрічався у 59,6%, атопічний дерматит – у 57,6% випадків. Дискінезії жовчовивідних шляхів мали місце у 84,6% хворих. Вперше виділені симпатозалежні варіанти БА з проявами гіпер- або симпатикотонії, а також парасимпатикозалежні, що може бути використано для патогенетично обґрунтованого застосування симпатоміметиків та препаратів з холінолітичною дією. Проведення комплексної базисної терапії хворим на БА в поєднанні з АР, АД, ДЖВШ із застосуванням лікування позалегеневої патології дозволяє вірогідно зменшити кількість денних та нічних нападів задухи даному контингенту дітей. Односпрямоване виявлення патологічних змін в легеневій тканині, слизовій оболонці шлунка та наднирниках при експериментальному дослідженні з відтворенням хронічного запального процесу в умовах гіпокінезії свідчить про спільність механізмів їх розвитку.

В дисертації, яка є клініко-експериментальним дослідженням, наведено узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає в підвищенні ефективності лікування бронхіальної астми в поєднанні з алергічним ринітом, атопічним дерматитом, дискінезіями жовчовивідних шляхів доповненням базисної «ступеневої» терапії патогенетично обґрунтованим лікуванням поєднаної позалегеневої патології.

1. Встановлено, що в структурі поєднаної позалегеневої патології у хворих на бронхіальну астму найбільш частими захворюваннями були алергічний риніт (59,6%), атопічний дерматит (57,6%), хронічний тонзиліт (51,9%), гайморит (21,1%). Дискінезії жовчовивідних шляхів мали місце у 84,6%. Збалансований рівень регуляторних систем (вихідний вегетативний тонус – ейтонія, нормальна вегетативна реактивність) зустрічались тільки у 9,6% обстежених дітей, що свідчить про напруження і перенапруження регуляторних систем та механізмів адаптації організму хворих на бронхіальну астму з позалегеневою патологією.

2. Головними факторами, які сприяли виникненню бронхіальної астми з поєднаною патологією, є обтяжена спадковість, гіпоксія в анте-, пери- та постнатальному періодах (екстрагенітальна патологія вагітних, патологічний перебіг вагітності й пологів), штучне вигодовування, харчова алергія.

3. З використанням експериментальних моделей на тваринах доказана висока можливість одночасного і односпрямованого розвитку імунопатологічного запалення в легеневій тканині, слизовій оболонці
шлунка, наднирниках при хронічній бронхолегеневій патології в умовах гіпокінезії та дано патофізіологічне обґрунтування доцільності діагностики і лікування позалегеневих захворювань (алергічний риніт, атопічний дерматит, тонзиліт, дискінезія жовчовивідних шляхів) у дітей, хворих на бронхіальну астму.

4. Харчова алергія була основним первинним патогенетичним фактором формування у дітей бронхіальної астми в поєднанні з алергічним ринітом, атопічним дерматитом, дискінезіями жовчовивідних шляхів.

5. Встановлено, що перебіг бронхіальної астми у дітей з позалегеневою патологією характеризується наступними варіантами вегетативних дисфункцій: симпатозалежними з гіпер- або асимпатикотонією, а також парасимпатикозалежними, що є істотним при виборі препаратів швидкого і стабільного бронходилатаційного ефекту.

6. Доказано, що застосування базисної «ступеневої» терапії одночасно з призначенням лікування позалегеневої патології з малосимптомним клінічним перебігом у дітей, хворих на бронхіальну астму сприяє зниженню тяжкості перебігу бронхіальної астми.

Публікації автора:

1. Фесенко М.Є., Халед І С Абохоуса. Супутня патологія при бронхіаль-ній астмі у дітей // Проблеми екології та медицини. – 2002. – Т.6. – № 3-4. – С. 37.

2. Халед І С Абохоуса. Наявність супутньої патології з боку шлунково-кишкового тракту у дітей з бронхіальною астмою // Актуальні проблеми сучасної медицини. – 2003. – Т.3, Вип.1 (5). – С. 40-43.

3. Фесенко М.Є., Халед І С Абохоуса. Морфологічні зміни в слизовій обо-лонці шлунка, наднирниках та легенях тварин (білих щурів) в умовах гіподинамії // Проблеми екології та медицини. – 2003. – Т.7. – № 5-6. – С.22-24.

4. Халед І С Абохоуса. Морфологічні зміни в легенях, наднирниках та слизовій оболонці шлунку нестатевозрілих білих щурів при експериментально викликаному бронхообструктивному синдромі // Перинатологія та педіатрія. – 2004. – № 1. – С. 60-62.

5. Халед І С Абохоуса. Гастроінтестинальна алергія у дітей
з бронхіальною астмою в поєднанні з супутньою патологією // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Актуальні питання профілактики ранньої інвалідизації дітей на сучасному етапі розвитку медицини». – Полтава: УМСА, 2004. – С. 3.

6. Фесенко М.Є., Халед І С Абохоуса. Особливості вегетативного стату-су у дітей з бронхіальною астмою в поєднанні з супутньою патологією // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Актуальні питання профілактики ранньої інвалідизації дітей на сучасному етапі розвитку медицини». – Полтава: УМСА, 2004. – С. 43.