В дисертації, яка є клініко-експериментальним дослідженням, наведено узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає в підвищенні ефективності лікування бронхіальної астми в поєднанні з алергічним ринітом, атопічним дерматитом, дискінезіями жовчовивідних шляхів доповненням базисної «ступеневої» терапії патогенетично обґрунтованим лікуванням поєднаної позалегеневої патології. 1. Встановлено, що в структурі поєднаної позалегеневої патології у хворих на бронхіальну астму найбільш частими захворюваннями були алергічний риніт (59,6%), атопічний дерматит (57,6%), хронічний тонзиліт (51,9%), гайморит (21,1%). Дискінезії жовчовивідних шляхів мали місце у 84,6%. Збалансований рівень регуляторних систем (вихідний вегетативний тонус – ейтонія, нормальна вегетативна реактивність) зустрічались тільки у 9,6% обстежених дітей, що свідчить про напруження і перенапруження регуляторних систем та механізмів адаптації організму хворих на бронхіальну астму з позалегеневою патологією. 2. Головними факторами, які сприяли виникненню бронхіальної астми з поєднаною патологією, є обтяжена спадковість, гіпоксія в анте-, пери- та постнатальному періодах (екстрагенітальна патологія вагітних, патологічний перебіг вагітності й пологів), штучне вигодовування, харчова алергія. 3. З використанням експериментальних моделей на тваринах доказана висока можливість одночасного і односпрямованого розвитку імунопатологічного запалення в легеневій тканині, слизовій оболонці шлунка, наднирниках при хронічній бронхолегеневій патології в умовах гіпокінезії та дано патофізіологічне обґрунтування доцільності діагностики і лікування позалегеневих захворювань (алергічний риніт, атопічний дерматит, тонзиліт, дискінезія жовчовивідних шляхів) у дітей, хворих на бронхіальну астму. 4. Харчова алергія була основним первинним патогенетичним фактором формування у дітей бронхіальної астми в поєднанні з алергічним ринітом, атопічним дерматитом, дискінезіями жовчовивідних шляхів. 5. Встановлено, що перебіг бронхіальної астми у дітей з позалегеневою патологією характеризується наступними варіантами вегетативних дисфункцій: симпатозалежними з гіпер- або асимпатикотонією, а також парасимпатикозалежними, що є істотним при виборі препаратів швидкого і стабільного бронходилатаційного ефекту. 6. Доказано, що застосування базисної «ступеневої» терапії одночасно з призначенням лікування позалегеневої патології з малосимптомним клінічним перебігом у дітей, хворих на бронхіальну астму сприяє зниженню тяжкості перебігу бронхіальної астми. |