1. В результаті експериментальних досліджень, викладених в дисертації, поглиблені наукові уявлення в галузі сортознавства рослин і зокрема про особливості прояву ідентифікаційних вирізняльних морфологічних і генетично маркованих біохімічних ознак рослин сої, обґрунтоване нове рішення актуального науково-практичного завдання підвищення ефективності селекційної роботи з соєю на завершальному її етапі – експертизі нових сортів на охороноздатність шляхом розробки національної методики їх експертизи на вирізняльність, однорідність, стабільність. 2.Встановлено, що достатньо стабільними вирізняльними ідентифікаційними ознаками сортів сої за показниками генетичної обумовленості і коефіцієнтами варіювання в період вегетації рослин в умовах різних років вирощування є якісні та альтернативні ознаки рослини: наявність антоціанового забарвлення гіпокотиля, тип росту, здатність стебла до завивання, наявність опушення стебла і тип його забарвлення, тип галуження гілок, здатність рослини до фасціації. Показано, що з ознак листків та генеративних органів рослин фенотипово стабільними вирізняльними ознаками сортів сої є ознаки: форма середніх листочків і їх верхівки, пухирчастість листків, здатність до обпадання листків, інтенсивність зеленого забарвлення листя, забарвлення квітки і бобів, форма бобу.
4. Виявлено наявність високого рівня фенотипової кореляції між ознаками кількості вузлів на стеблі рослин сої і їх висотою (r=0,79), встановлена тісна позитивна кореляція між тривалістю періоду сходи-цвітіння та загальною тривалістю періоду вегетації (r=0,83), а також середньої сили кореляція між тривалістю періоду вегетації з висотою рослини (r=0,48) та з висотою прикріплення нижнього бобу (r=0,36). 5. Особливо надійними вирізняльними ознаками сортів сої є ознаки насінини: тип забарвлення, форма і величина насінини, забарвлення та форма рубчика, наявність вічка на рубчику та наявність малюнку біля рубчика. 6. З кількісних ознак найбільш придатними для експертизи сортів сої на ВОС є ознаки довжини і ширини бобу, товщини стебла, розмір середнього листочка, маса 1000 насінин кут відхилення гілок І-го порядку від стебла, тривалість міжфазних періодів. Прояв таких ознак як висота рослини, кількість вузлів на головному стеблі та ступінь завивання стебла відзначаються більш високим ступенем варіювання (V ). Однак їх використання для експертизи сортів сої на охороноздатність є незаперечним. 7. Для кожної з кількісних ознак визначені відповідні групові пороги їх прояву, які забезпечують високий рівень надійності визначення охороноздатності сортів сої. 8. Визначені 140 кодових ідентифікаційних сортотипів сої за поєднанням основних морфологічничних ознак їх рослин та за тривалістю вегетації. 9. Для кожної з рекомендованих ідентифікаційних сортовирізняльних ознак експериментально визначені відповідні 66 сортів-еталонів. 10. Експериментально визначена доцільність використання методу електрофорезу для визначення охороноздатності сортів сої за типами гліцинінкодуючих локусів. 11. Розроблена національна методика проведення експертизи нових сортів сої на вирізняльність, однорідність та стабільність за рахунок набору 30 ідентифікаційних ознак і властивостей, застосування визначених розпізнавальних порогів параметрів їх прояву, використання сортів-еталонів та інших методичних елементів. Рекомендації селекційній практиці та виробництву Для підвищення ефективності селекційної роботи з соєю пропонується: при реалізації селекційних програм на всіх її етапах використовувати виявлені особливості прояву генетично маркованих альтернативних, кількісних і біохімічних ознак рослин сої; на завершальних етапах селекції використовувати експериментально обгрунтовану національну методику проведення експертизи нових сортів сої (Glycine max. (L.) Merrill) на вирізняльність, однорідність та стабільність; при застосуванні цієї методики в залежності від особливостей нових піддослідних сортів в якості порівняльної базової основи використовувати відповідні сорти-еталони з числа 66 сортів визначених для цієї мети; критерії біохімічних ознак за типом гліцинінів, визначені за допомогою електрофорезу пропонуються як допоміжні особливо при експертизі морфологічно схожих сортів. | 