У дисертації подано теоретичне узагальнення та емпіричне розв’язання проблеми розвивального ефекту рішення комп’ютерних задач у становленні оперативного мислення в студентів гуманітарних спеціальностей. Висвітлення цієї проблеми зокрема передбачало: уточнення змісту поняття «оперативне мислення», розгляд його структурних компонентів, особливостей його прояву в студентів-гуманітаріїв, розробку й апробацію комп’ютерних задач з розвитку оперативного мислення під час їх рішення. Узагальнення результатів теоретико-емпіричного дослідження підтвердило наші наукові припущення і дало підстави для таких висновків. 1. Розгляд теоретико-методологічних підходів у дослідженні оперативного мислення в навчально-професійній діяльності студентів дозволив уточнити зміст цього феномену, тобто тлумачити його як структурно-цілісний процес, що забезпечує регулювання, декодування й прийняття рішень в умовах обмеження часу. При цьому рішення задачі або проблемної ситуації за таких умов є основною функцією оперативного мислення. З’ясовано, що оперативне мислення студентів переважно може реалізовуватися на рівні операціонального, когнітивного й індивідуально-особистісного компонентів, пов’язаних між собою. Установлено, що такі когнітивні особливості, як-от: гнучкість і критичність мислення та емоційна стійкість, як властивості особистості, виступають у цьому процесі важливими ознаками. Виявлена провідна роль операційного компоненту у структурі оперативного мислення в процесі рішення компютерних задач студентами. 2. Розкрито вплив комп’ютерних технологій на розумову сферу студентів, зумовлений специфікою комп’ютерних задач й умовами їх вирішення. При цьому з’ясовано, що найбільше він позначається як на характеристиках самого процесу мислення (оперативності, креативності, гнучкості, візуальності тощо), так і на певних особистісних спрямуваннях (мотиву, захопленості, емоційної стійкості та інше). 3. На підставі теоретичних й емпіричних результатів дослідження визначено такі ключові моменти змісту комп’ютерної задачі, як мета, якої потрібно досягнути в певних інформаційних умовах, та комбінування проблемних моментів, співвідношення між якими може змінюватися залежно від специфіки умов і суб’єктивного досвіту студентів. Їх урахування дозволило створити низку експериментальних комп’ютерних задач для дослідження оперативного мислення в студентів-гуманітаріїв у навчально-професійній діяльності. До них було віднесено систему задач, що моделюють роботу студентів з комп’ютером на основі взаємодії з графічним інтерфейсом. Запропоновані задачі та процедурні прийоми аналізу їх виконання дозволяють визначати особливості операціонального компонента оперативного мислення і фіксувати їх відображення в графічній формі. 4. Кореляційний аналіз дав змогу відстежити спрямованість і наявність зв’язків між показниками різного рівня оперативного мислення та його когнітивного, операціонального й індивідуально-особистісного компонентів, що знайшло своє відображення у специфіці їх прояву та активізації цього процесу в студентів під час продуктивного рішення комп’ютерних задач. 5. Результати застосованого методу рішення комп’ютерних задач виявили, що ступінь прояву оперативного мислення в студентів-гуманітаріїв знаходиться переважно на середньому та нижче від середнього рівнях, на відміну від студентів технічних спеціальностей, у яких ці показники перебувають на середньому та вище від середнього рівнях. 6. У дослідженні доведено, що розроблений та апробований метод побудови експериментальних кривих за критеріями «рухливості моторики руки та зорово-моторних дій» дозволяє з достатньою вірогідністю характеризувати складність комп’ютерної задачі й здійснити психологічний аналіз розвитку операціонального компонента оперативного мислення в студентів-гуманітаріїв, чітко виявити й діагностувати труднощі й помилки засвоєння студентами способів вирішення комп’ютерних задач у навчальній діяльності. Так, задачі типів «сумісна зверху» й «сумісна знизу» дають найбільший результат у розвитку операціонального компонента оперативного мислення порівняно із задачами типів «несумісна зверху» й «несумісна знизу». 7. Доведено, що розвивальний ефект використання комп’ютерних задач сприяє позитивному формуванню основ оперативного мислення, що позначається на зменшенні часу їх рішення, оптимізації рухових й зорових дій на рівні операціонального й індивідуально-особистісного компонентів. Розроблена система комп’ютерних задач слугує певною психолого-педагогічною технологією, а також інструментом його діагностування на різних етапах навчально-професійної діяльності студентів-гуманітаріїв. Перспективу подальшого дослідження означеної проблеми вбачаємо в розкритті особливостей оперативного мислення під час аналізу стратегій рішення комп’ютерних задач в аспекті: по-перше, як певної здібності людини до діяльності в системі профорієнтації, професійного відбору; по-друге, як візуальної його специфіки та креативності цього мислення в системі психолого-педагогічних умов, орієнтованих на вдосконалення навчально-професійної підготовки студентів різних спеціальностей. |
