Анотація до роботи:

Шейніна Т.Л. Особливості психічних розладів у дітей, що перенесли критичні стани інфекційного генезу. — Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.16. — психіатрія. Харківська медична академія післядипломної освіти, Харків, 2002.

У дисертації на основі комплексного клініко-психопатологічного, патопсихологічного і нейрофізіологічного вивчення психічних порушень у дітей, що перенесли критичні стани інфекційного генеза, встановлена важлива роль критичного стану у виникненні і характері психічних порушень віддаленого періоду. Показано залежність структури психічних порушень від віку дітей і етіології патологічного процесу, що зумовив розвиток критичного стану. Вивчено інтелектуальну продуктивність дітей після критичних станів, особливості пам'яті і сенсомоторних актів, вплив виявлених розладів на рівень адаптації хворих дітей. Визначена своєрідність змін та порушень функціональної активності і гемоліквородинаміки головного мозку.

1. У дисертації теоретично обґрунтовано і наведено нове розв'язання наукової задачі визначення впливу критичного стану внаслідок інфекційного захворювання на характер психічних порушень у дітей. Верифіковано значення вікового чинника і клінічних особливостей інфекційного процесу в формуванні структури та вираженості психічних розладів.

2. Клініко-психопатологічний аналіз дозволив виявити особливості формування симптоматики у дітей, що перенесли КСИГ, залежно від віку та характеру перебігу патологічного процесу. Ступінь вираженості та поліморфізм порушень залежали від клінічних та етіопатогенетичних особливостей перебігу інфекційного процесу і були найбільш вираженими у хворих після перенесених нейроінфекцій.

3. У дітей молодшого віку вихід із критичного стану супроводжувався регресом психічного розвитку, вираженість якого залежала від глибини і тривалості коматозного стану. Після періоду часткової компенсації формувалися астенічний, неврозоподібний синдроми та розлади поведінки, які розвивалися на фоні інтелектуально-мнестичних порушень. Особливістю психопатологічної симптоматики у дітей дошкільного віку є її нечіткість, недостатня сформованість, перевага системних та істероформних розладів.

4. У дітей 8–11 років після перенесеного критичного стану поряд з симптомами регресу психічного розвитку формувалися неврозоподібні розлади, які характеризувалися симптомами дратівливої слабкості, тривожно-фобічними та депресивно-іпохондричними порушеннями. Після часткової компенсації в клінічній картині переважали порушення в емоційно-вольовій сфері, що відповідали експлозивному варіанту психоорганічного синдрому. Особливістю психопатологічної картини була її несформованість на фоні емоційно-вольової незрілості, а також значна вираженість поведінкових розладів; у 19,4% хворих виявлено епілептичний синдром.

5. У хворих 12–15 років вихід із критичного стану супроводжувався астенічними порушеннями, що мали регредієнтну динаміку. Після періоду компенсації виявлялася симптоматика з домінуванням астенічного синдрому і легкими когнітивними порушеннями, що проявлялися в шкільній дезадаптації; в 6,6% випадків діагностувався епілептичний синдром.

6. Аналіз патопсихологічних порушень у дітей після критичних станів інфекційного генезу виявив вікову специфіку порушень, а також особливості інтелектуальної продуктивності, що впливали на адаптацію хворих.

7. У дітей, що перенесли КСІГ, у віддаленому періоді мали місце порушення пам'яті, що виявлялися у зниженні обсягів безпосереднього запам'ятовування і відстроченого відтворення. Для дітей молодшого віку була характерна нестабільність мнестичної діяльності, у хворих віком понад 11 років порушення мали більш виражений характер: крива запам'ятовування мала торпідний характер з вираженим зниженням відстроченого відтворення та зростанням кількості персеверацій, літеральних та вербальних парафазій.

8. Перенесені критичні стани у хворих 12–15 років після нейроінфекцій призводили до вірогідного зниження інтелектуальної продуктивності, що пояснюється тяжкістю інфекційного процесу внаслідок більшого порушення компенсаторних механізмів у період пубертатного кризу.

4. Вивчення темпу сенсомоторних реакцій і особливостей уваги виявило погіршення цих показників у дітей після критичних станів, а також особливості цих порушень залежно від віку та етіології інфекційного процесу. У дітей молодшого віку криві виснаженості мали гіпостенічний характер, у хворих 12–15 років після КС вони наближалася до гіперстенічного варіанту. Більш виражений характер порушень відзначено при екзогенно-органічній патології, особливо в дітей молодшого віку після нейроінфекцій, що виявлялося в дефіцитарності довільної регуляції уваги. Дослідження сенсомоторних реакцій у дітей після критичних станів установило наявність характерних помилок “органічного” типу. Виявлені за допомогою диференційованого підходу порушення слухової та зорової пам'яті дозволяють віднести дану категорію розладів до модально-неспецифічних.

5. Вивчення функціональної активності головного мозку дітей після КСІГ виявило ЕЕГ кореляти незрілості коркових відділів, переваги процесів гальмування і впливу гіпоталамо-діенцефальних структур мозку. Зростання інтенсивності та амплітуди b-ритму свідчило про активацію мезенцефально-стовбурних структур і медіальних відділів лобово-скроневих структур. У 8,8% дітей реєструвалася епілептична активність, яка дістала своє відображення в клінічних проявах пароксизмів.

6. Стан церебральної гемодинаміки головного мозку характеризувався зниженням пульсового кровонаповнення і тонусними порушеннями дистонічного характеру. Відзначено вплив етіології патологічного процесу на характер гемодинамічних розладів віддаленого періоду. У дітей, що перенесли нейроінфекції, виявлене зниження пульсового кровонаповнення у каротидному та вертебро-базилярному басейнах. У хворих молодше 7 років після критичних станів в результаті респіраторних інфекцій домінувало зниження тонусу артерій великого калібру у вертебро-вазилярному басейні; у дітей 8–11 років реєструвалося підвищення тонусу артерій великого калібру в каротидному басейні, що призводило до зниження кровонаповнення. Показники гемодинаміки головного мозку хворих після критичних станів в результаті кишкових інфекцій характеризувалися зниженням пульсового кровонаповнення у вертебро-базилярному басейні та компенсаторним підвищенням тонусу венул.

7. Виявлені особливості психопатологічної структури, динаміки порушень уточнюють діагностичні критерії психічних розладів у хворих дітей різного віку після критичних станів інфекційного генезу, а установлений характер інтелектуально-мнестичного дефекту, порушення нейродинамики, гемоліквородинаміки головного мозку дозволяють об'єктивізувати клінічну картину, виділити головні патогенетичні механізми, визначити найбільш раціональні методи корекції порушень та дають змогу контролювати ефективність проведеної терапії.

Публікації автора:

1. Шейнина Т.Л. Нейрофизиологические нарушения у детей, перенесших критические состояния инфекционного генеза // Врачебная практика. – 1999. – №5. – С. 12–15.

2. Козидубова В.М., Шейнина Т.Л. Клинико-психологические особенности психических нарушений у детей, перенесших критические состояния инфекционного генеза // Український вісник психоневрології. – 1999. – Т. 7, вип. 3 (21). – С. 80–81. (Автором проведено літературний огляд, зібрано і первинно оброблено клінічний матеріал, написано та підготовлено до друку роботу).

3. Шейнина Т.Л. Клинико-электроэнцефалографические сопоставления у детей, перенесших критические состояния инфекционного генеза // Таврический журнал психиатрии. – 2000. – Т. 4, №1(12). – С. 58–59.

4. Шейнина Т.Л. Психические нарушения у детей, перенесших критические состояния инфекционного генеза // Экспериментальная и клиническая медицина. – 2000. – №3. – С. 71–72.

5. Шейнина Т.Л. Структура психических расстройств у детей, возникших в результате перенесенных критических состояний инфекционного генеза // Проблеми медичної науки та освіти. – 2001. – №2. – С. 50–52.

6. Шейнина Т.Л. Психопатологические и патопсихологические нарушения у детей, перенесших критические состояния инфекционного генеза // Медицина сегодня и завтра. – 2001. – №4. – С. 111–113.

7. Козидубова В.М., Шейнина Т.Л. Нервно-психические нарушения у детей, перенесших критические состояния инфекционного генеза // Актуальні питання дитячої психіатрії в Україні: Матеріали респ. конф. "Реформа психіатричної допомоги дитячому населенню України". – Вип. II. – Харків: Український НДІ клінічної та експериментальної неврології та психіатрії МОЗ України. – 1999. – С. 106–109. (Здобувачем особисто зібрано матеріал і проведено обробку отриманих клінічних, психологічних та нейрофізіологічних даних та взято участь у аналізі матеріалу та підготовці до друку).

8. Козидубова В.М., Шейнина Т.Л., Формирование эпилептогенного очага у детей, перенесших коматозные состояния инфекционного генеза // Труди
   III Міжнародної конференції Української протиепілептичної Ліги. – Київ. – 1999. – С. 39. (Дисертантом зібрано матеріал і проведено обробку, інтерпретацію та взято участь у теоретичному узагальненні отриманих даних).

9. Шейнина Т.Л. Клинико-нейрофизиологическая характеристика эпилептических пароксизмов у детей, перенесших критические состояния инфекционного генеза // Труды Восточно-европейской конф. "Эпилепсия и клиническая нейрофизиология". – Гурзуф. – 1999. – С. 70–71.

10. Шейнина Т.Л. Пароксизмальные состояния у детей, перенесших критические состояния инфекционного генеза // Труди IV Міжнародної конференції Української протиепілептичної Ліги. – Київ. – 1999. – С. 92.

11. Козидубова В.М., Шейнина Т.Л. Психические нарушения у детей с эпилептическими пароксизмами, возникшими в результате перенесенных коматозных состояний инфекционного генеза // Труды II Восточно-европейской конф. "Эпилепсия и клиническая нейрофизиология". – Гурзуф. – 2000. – С. 181. (Дисертантом зібрано матеріал, проведено статистичну обробку отриманих даних та аналіз матеріалу).

12. Козидубова В.М., Шейнина Т.Л. Динамика синдромообразования при развитии психопатологических расстройств у детей, перенесших критические состояния инфекционного генеза // Матеріали наук-практ. конф. "Невротичні розлади та порушення поведінки у дітей та підлітків". – Харків. – 2001. – С. 32–34. (Здобувачем проведено інформаційний пошук та огляд літератури, зібрано і первинно оброблено клінічний матеріал, проведено статистичну обробку, зроблено узагальнення результатів, написано та підготовлено до друку роботу).