Миколайчук Мар'яна Ігорівна. Особливості психосоціального розвитку сиблінгів дітей з психофізичними вадами : дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / Львівський національний ун-т ім. Івана Франка. — Л., 2007. — 214арк. : табл., рис. — Бібліогр.: арк. 158-176.
Анотація до роботи:
Карпа М.І. Особливості психосоціального розвитку сиблінгів дітей з психофізичними вадами. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 – педагогічна та вікова психологія. – Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України, Київ, 2007.
Дисертація містить результати теоретичного та емпіричного дослідження детермінант розвитку особистості у контексті взаємодії з неповносправним сиблінгом. Здійснено експериментальне дослідження самооцінки, складників психоемоційної сфери, рис характеру, психосоціальної адаптації сиблінгів дітей з психофізичними вадами. Встановлено, що такі сиблінги переживають значні емоційні та соціальні труднощі. Проаналізовано індивідуально-психологічні та соціально-психологічні чинники, які за цих умов негативно впливають на психологічну адаптацію.
Розроблено та апробовано теоретико-методологічні засади профілактичної та корекційної роботи з сиблінгами молодшого шкільного віку, що містить програму групових занять з батьками та групову психокорекційну роботу. Психокорекцію спрямовано на гармонізацію сфери самосприйняття сиблінгів неповносправних дітей, збільшення їхніх адаптаційних ресурсів, налагодження стосунків з братом чи сестрою, які мають вади розвитку.
Дисертаційну роботу присвячено дослідженню особливостей психосоціального розвитку сиблінгів дітей з психофізичними вадами. Проведено теоретичне узагальнення та апробовано вирішення проблеми дослідження впливу взаємин з неповносправним сиблінгом на формування особистісних рис, самоставлення, поведінкових особливостей дітей молодшого шкільного віку. Узагальнюючи результати дослідження, можна зробити такі висновки:
Психосоціальний розвиток, що полягає у становленні особистості під впливом соціальних чинників, передусім сім’ї, може зазнавати змін або шляхом стимулювання з боку сімейного оточення, або шляхом пригнічення через незадоволення значущих потреб. Останнє спричиняє психоемоційну напруженість, затримку розвитку, перешкоджає виконанню соціальних функцій, тобто призводить до порушення адаптації. До чинників стимулювання відносять, зокрема, сиблінгову взаємодію, що розширює психічний простір дитини, активізуючи її фізичний, емоційний, інтелектуальний розвиток, становлення самосвідомості. До чинників дисгармонізації психосоціального розвитку відносять психотравматичні переживання.
Значні психотравматичні переживання для всієї сім’ї спричиняє народження неповносправної дитини, чи набуття нею важкої психофізичної вади. Психологічні ускладнення при цьому можуть виявлятись у порушенні сімейних взаємин, рольових змінах членів сім’ї, зміні виховних стратегій щодо здорових дітей, порушенні соціального функціонування сім’ї. Ці чинники, а також порушення взаємин з неповносправним сиблінгом, призводять до дисгармонізації психосоціального розвитку дитини, що потребує своєчасної діагностики та проведення відповідних психокорекційних заходів.
У результаті проведеного емпіричного дослідження підтверджено гіпотезу про те, що сиблінги дітей з психофізичними вадами переживають значні емоційні та психосоціальні труднощі, які неоднозначно (переважно негативно) впливають на їх особистісний розвиток, формування самосвідомості та соціальну адаптацію. З’ясовано, що народження дитини з ПФВ здорові сиблінги переживають як психотравму. Травматичні переживання спричиняє зовнішній вигляд сиблінга, його фізична чи розумова вада, ставлення до нього оточення.
Серед чинників, які найбільше впливають на емоційний аспект взаємин з неповносправним сиблінгом виділено сиблінг-позицію, стать обох дітей, зовнішній прояв неповносправності, важкість порушення розвитку, наявність різниці у ставленні батьків до дітей, психологічний клімат в сім’ї. Старші сиблінги частіше переживають почуття жалості та відповідальності аніж молодші, що спричиняє збільшення у них особистісної тривожності. Брати частіше, аніж сестри дітей з ПФВ переживають ревнощі, сором, жалість, злість та образу на своїх сиблінгів. Важкість порушення фізичного розвитку сиблінга впливає на зростання почуття провини, сорому, злості та страху у здорових дітей.
Установлено, що найбільшою перешкодою для гармонійних взаємин є розумові вади неповносправного сиблінга.
З’ясовано, що самооцінка сиблінгів дітей з ПФВ є нижчою, ніж в їхніх однолітків за показниками «самооцінка характеру» та «самооцінка зовнішності». Її характеризує більше розходження між Я-реальним та Я-ідеальним.
Аналіз характерологічних рис сиблінгів неповносправних дітей показує, що вони емоційно чутливіші, у них більш розвинена емпатія, здатність розуміти інших людей і співпереживати, ніж у сиблінгів здорових дітей. До адаптивних рис у сиблінгів дітей з психофізичними вадами належить вищий самоконтроль. Вони краще розуміють соціальні норми та мають вищий рівень саморегуляції. До дезадаптаційних рис належить тривожність, уразливість, домінуюча схильність до почуття провини, дратівливість, схильність до пригніченого настрою.
З’ясовано особливості невротичних показників сиблінгів неповносправних дітей. Установлено значущі відмінності між такими показниками як астенія, вегетативні розлади, порушення сну та тривожність. Вони є вищими у сиблінгів дітей з ПФВ, аніж у сиблінгів здорових дітей.
Розроблено проект психологічної допомоги сиблінгам дітей з ПФВ. Він передбачає: 1) проведення профілактичної роботи з батьками задля покращення умов сімейного виховання, підвищення психологічної компетентності батьків; 2) проведення групової психокорекційної роботи із сиблінгами дітей з ПФВ для гармонізації взаємин із сиблінгом, зменшення невротичних проявів, покращення «Я-концепції», оволодіння навичками ефективних копінг-стратегій.
Аналіз результатів формуючого експерименту засвідчив його ефективність. Після психокорекційної роботи у дітей зросла товариськість, самоконтроль, збільшилась емоційна стійкість, зросла самооцінка, зменшилась тривожність. Виявлено позитивні зміни в міжособистісних стосунках із сиблінгами: 1) налаштування на комунікацію; 2) зменшення почуття сорому за сиблінга; 3) збільшення бажання проводити з ним свій вільний час.
Успішність проведення психокорекційної роботи дає можливість вважати за доцільне її впровадження в перелік послуг реабілітаційних центрів, а також використання описаних методів психологічної допомоги шкільними психологами, якщо в школі навчаються сиблінги дітей з вадами розвитку.
Серед перспектив подальших досліджень з даної теми вважаємо доцільним поглиблене вивчення таких питань: вплив стосунків з неповносправним сиблінгом на особистісне функціонування в підлітковому, юнацькому та дорослому віці; особливості налагодження взаємодії із сиблінгом у діадах згідно з сиблінг-позицією та статтю; налагодження системної допомоги сім’ям неповносправних дітей щодо покращення стосунків між дітьми; розроблення системи залучення сиблінга до терапевтичного та освітнього процесу брата чи сестри з психофізичними вадами.
Публікації автора:
Карпа М.І. Дитяча неповносправність: проблема психосоціального впливу на здорових дітей в сім’ї // Вісник Львівського університету. Серія: Філософські науки. 2004 р. Вип. 6. – С. 274– 82.
Карпа М.І. Особливості психокорекції адаптаційних розладів здорових дітей в сім’ї, де є неповносправна дитина // Проблеми гуманітарних наук. Наукові записки ДДПУ. Вип. 13. Психологія. Дрогобич.: Вимір, 2004 р. – С. 118–129.
Карпа М.І. Особливості психоемоційних та рольових змін в сім’ї з неповносправною дитиною // Проблеми загальної та педагогічної психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України/ За ред. С.Д.Максименка. Т.VII, вип. 4. – Київ, 2005. – С. 133–140.
Карпа М.І. Вплив наявності неповносправної дитини в сім’ї на психосоціальний розвиток її сиблінгів // Наукові записки Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України. Вип. 26. Том 2. Київ, 2005. – С. 223–227.
Карпа М.І. Характеристика емоційних взаємин між дітьми в сім’ї з неповносправною дитиною // Наукові студії із соціальної та політичної психології. – Вип.14. – Київ, 2006. – С. 59–73.
Карпа М.І. Методи психопрофілактики та психокорекції адаптаційних розладів сиблінгів дітей з психофізичними вадами // Науковий часопис НПУ імені Драгоманова. Серія №12. Психологічні науки: Зб. Наукових праць. – К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, 2006. – № 14 (38). – С. 178–181.
Карпа М. І. Психологічні особливості адаптивності подружжя після народження неповносправної дитини // Матеріали українсько-польської конференції «Психологічні проблеми суспільства епохи трансформації». – Львів, 2003 р. – С. 37–38.
Карпа М.І. Особливості емоційних та адаптаційних розладів сиблінгів неповносправної дитини та їх психокорекція // Матеріали Львівської обласної науково-практичної конференції „Дитяча та юнацька психотерапія в Україні: основні напрямки роботи”. Львів, 2003. с. 27-29.
Карпа М. І. Використання методу ВІТ в терапії сиблінгових стосунків в сім’ї з неповносправною дитиною// Матеріали Львівської обласної науково-практичної конференції „Дезадаптована дитина: напрямки психотерапевтичної та психокорекційної допомоги”. Львів, 2004р. с. 37-39.
Карпа М.І. Специфіка зміни ролей та особливостей взаємодії між членами сім’ї з неповносправною дитиною. Тези ІІ-ої міжнародної науково-практичної конференції студентів та молодих вчених «Психологічні проблеми сучасності». – Львів, 2005 р. – С. 24.
Карпа М.І. Особливості групової психокорекційної роботи з сиблінгами неповносправних дітей // Матеріали регіональної науково-практичної конференції «Теоретичні та практичні аспекти дитячої та юнацької психотерапії». – Львів, 2005 р. – С. 16–19.
Карпа М.І. Вплив сімейної взаємодії на особливості взаємостосунків дитини з неповносправним сиблінгом // Тези міжнародної конференції «Дитяча та юнацька психотерапія в Україні – 5-річний досвід роботи». – Львів, 2006. – С. 22–25.
Карпа М. І. Налагодження взаємин неповносправної дитини з сиблінгами як запорука її психосоціального розвитку // Актуальні проблеми навчання та виховання людей з особливими потребами: Тези доповідей. – К.: Вид-во Університет «Україна», 2005. – С. 304–306.
