Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Сільськогосподарські науки / Рослинництво


Чередничок Андрій Іванович. Особливості росту та розвитку цукрових буряків за умови різних прийомів застосування калійних добрив : Дис... канд. с.-г. наук: 06.01.09 / УААН; Інститут цукрових буряків. — К., 2006. — 194арк. — Бібліогр.: арк. 161-180.



Анотація до роботи:

Чередничок А.І. Особливості росту та розвитку цукрових буряків за умови різних прийомів застосування калійних добрив. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільсько-
господарських наук за спеціальністю 06.01.09. – рослинництво. – Інститут цукрових буряків УААН, Київ, 2006.

Дисертаційна робота присвячена вивченню питання впливу строків, форм та норм застосування калійних добрив на динаміку змін основних показників росту, розвитку, а також формування продуктивності рослин цукрових буряків на сірих лісових ґрунтах правобережної частини Лісостепу України.

Отримані результати дали змогу встановити оптимальні параметри застосування композиційного калійно-магнієвого добрива "Калімаг-30", що в свою чергу позитивно вплинуло на показники стійкості рослин до хвороб, тривалості активного функціонування листкової поверхні, основних показників фотосинтетичної діяльності посівів, а також ефективності використання елементів живлення з добрив. В свою чергу покращання даних параметрів позитивно вплинуло на формування продуктивності та технологічної якості коренеплодів цукрових буряків.

Обґрунтовано економічну та біоенергетичну ефективність застосування "Калімаг-30" порівняно з каїнітом та калієм хлористим для культури цукрових буряків.

1. У дисертації викладено і узагальнено результати змін параметрів біометричних і фізіолого-біохімічних показників росту, розвитку і формування продуктивності цукрових буряків на різних фонах калійного живлення, визначено регламент застосування калійних добрив, в т. ч. і нового композиційного калійно-магнієвого добрива "Калімаг-30", як складового елементу при вирішенні проблеми формування високої урожайності та якості коренеплодів; визначено економічну і біоенергетичну ефективність впливу різних форм калійних туків.

2. З метою ведення збалансованого землеробства і зменшення валютних витрат на імпорт калійних добрив доцільно застосовувати під цукрові буряки композиційне калійне добриво "Калімаг-30", виготовленого на базі родовищ калійних руд України.

Виявлено закономірності впливу застосування "Калімаг-30" на покращання агрохімічних властивостей сірих лісових ґрунтів, як фактора оптимізації мінерального живлення цукрових буряків.

3. Застосування "Калімаг-30" позитивно впливає на основні показники родючості ґрунту, сприяє порівняно з фоном збільшенню рівня вмісту лужногідролізованого азоту (на 2-8 мг/кг ґрунту), особливо рухомого фосфору (на 2-19 мг/кг ґрунту) і обмінного калію (на 8-28 мг/кг ґрунту) залежно від норми його внесення та періоду вегетації рослин.

4. Встановлено, що при нормі добрив N120P120K120 кращий рівень живлення рослин цукрових буряків основними мінеральними елементами забезпечується при умові внесення "Калімаг-30", що сприяло інтенсифікації процесів росту та розвитку рослин, а відповідно і наростанню сирої маси, накопиченню сухої речовини, формуванню асиміляційного апарату з більш тривалим періодом його активного функціонування. В умовах вегетаційних та польових досліджень при застосуванні "Калімаг-30" відзначено зростання маси коренеплодів в кінці вегетації на 27-50%, гички – на 55-96%, площі листкової поверхні – на 32-50% порівняно з контрольним варіантом, а також подовження тривалості фотосинтетичної активності листків – на 7-12 днів.

Застосування "Калімаг-30" на фоні внесення азотних і фосфорних добрив (N120P120) сприяло підвищенню показника чистої продуктивності фотосинтезу за добу в період з 20.08 по 20.09 на 0,8-1,5 г сух. реч./м2 листкової поверхні/добу порівняно з варіантом без внесення добрив, а при додатковому внесенні гною – на 2,8г сух. реч./м2; забезпечило підвищення продуктивності фотосинтезу на 16,1-27,0кгсух. реч./га, а фотосинтетичного потенціалу листків – на 14,3-20,1 тис. м2/добу на га.

5. Внесення "Калімаг-30" позитивно впливало на надходження елементів живлення, сприяло активізації фізіолого-біохімічних процесів, більш ефективному використанню елементів живлення. Так, при застосуванні під глибоку оранку "Калімаг-30" в нормі 120 кг/га К2О винос основних елементів живлення на одну тонну основної продукції з урахуванням побічної (гички) становили: азоту – 3,59, фосфору – 1,30, калію 4,07 кг; при внесенні калію хлористого в еквівалентній нормі ці показники відповідно складали: 3,34, 1,19 та 4,06 кг. При цьому, коефіцієнти використання основних елементів живлення з добрив при застосуванні "Калімаг-30" становили: азоту – 73,4%, фосфору – 23,7%, калію – 66,6%, а при використанні в якості калійного добрива калію хлористого ці показники відповідно складали: 59,2; 17,7; 61,6%.

6. Встановлено, що кращий рівень живлення основними мінеральними елементами при застосуванні "Калімаг-30", як однієї з форм калійних добрив, позитивно впливає на підвищення стійкості рослин цукрових буряків до захворювання коренеїдом і особливо церкоспорозом. Якщо на фоні внесення азотних та фосфорних туків ураженість рослин церкоспорозом становила 12,1%, то при поєднанні їх з калієм хлористим і "Калімаг-30" величини цих показників були на рівні 8,4 і 5,3% відповідно.

7. На процеси формування урожайності коренеплодів значний вплив чинять погодні умови; за сприятливих метеорологічних умов в 2002 році урожайність коренеплодів становила від 37,2 т/га (без добрив) до 59,1 т/га ("Калімаг-30" К120+30 т/га гною). Дещо нижчу урожайність коренеплодів було отримано при менш сприятливих погодних умовах у 1999 та 2001 роках, яка знаходилась в межах 34,8-52,5 та 35,1-51,4 т/га відповідно.

Застосування "Калімаг-30" у поєднанні з азотними та фосфорними добривами у нормі 60-150 кг/га К2О сприяє порівняно з контролем (без добрив) підвищенню урожайності коренеплодів при внесенні під глибоку оранку на 8,8-14,0 т/га (24,6-39,2%) і збору цукру на 1,39-2,44 т/га (24,3-42,8%).

Найбільш ефективною нормою внесення "Калімаг-30" під глибоку оранку є 120 кг/га К2О, де приріст збору цукру порівняно з калієм хлористим, внесеного в еквівалентній нормі, становив 0,55 т/га (НІР05 – 0,36 т/га).

8. Перенесення строку застосування "Калімаг-30" в нормі 120 кг/га К2О з основного внесення під передпосівний обробіток ґрунту чи у підживлення суттєво знижує його ефективність за урожаєм коренеплодів відповідно: на 2,8 і 4,9 т/га, цукристістю – на 0,3 і 0,8% та збором цукру – на 0,6 і 1,13 т/га.

Найбільш ефективною нормою внесення "Калімаг-30" під передпосівний обробіток ґрунту є 90 кг/га К2О, де приріст збору цукру практично однаковий з нормою 120 кг/га К2О і знаходиться в межах 0,96-1,22 т/га.

При внесенні "Калімаг-30" у підживлення в нормі 60, 90 і 120 кг/га отримано практично однакову продуктивність, де збір цукру знаходився у межах 6,98-7,22 т/га.

9. Застосування "Калімаг-30" в поєднанні з 30 т/га гною (на фоні NP) сприяло стійкому росту продуктивності цукрових буряків, де прибавка урожайності коренеплодів порівняно з контролем (без добрив) становить 18,6 т/га (52,1%) і збору цукру – 2,86 т/га (50,2%).

10. Під впливом застосування калійних добрив відзначено значне покращання технологічних якостей коренеплодів, де вміст цукрів за умови внесення лише азотних і фосфорних добрив (N120P120) збільшувався з 15,3% до 16,5% при застосуванні повного мінерального добрива з "Калімаг-30" в нормі 120 кг/га К2О. Встановлено, що за впливом на цукристість коренеплодів застосування в якості калійного добрива калію хлористого істотно поступається внесенню "Калімаг-30", при цьому показник цукристості був на 0,7% меншим при НІР05 – 0,55%.

11. Внесення в якості калійного добрива "Калімаг-30" в нормі 120 кг/га К2О є найбільш економічно доцільним і забезпечує 1405,78 грн/га умовно чистого прибутку при 174,4% рівні рентабельності та коефіцієнті біоенергетичної ефективності, що дорівнює 4,05.

Пропозиції виробництву

1. З метою підвищення ефективності галузі буряківництва агропромисловому комплексу рекомендується застосовувати під цукрові буряки композиційне калійно-магнієве добриво "Калімаг-30" в нормі 120 кг/га К2О під основний обробіток ґрунту, як високодієвий компонент мінерального живлення.

2. За умови відсутності основного внесення калійних добрив необхідно застосовувати "Калімаг-30" в нормі 90 кг/га діючої речовини під передпосівний обробіток ґрунту чи у підживлення в нормі 60 кг/га К2О.

3. Для одержання урожайності цукрових буряків на рівні 50,0-60,0 т/га з високими технологічними показниками якості на сірих лісових ґрунтах необхідно вносити 30 т/га гною у поєднанні з повним мінеральним удобренням (N120P120K120), де в якості калійного добрива застосовувати "Калімаг-30".

Публікації автора:

  1. Чередничок А.І. Нове вітчизняне калійне добриво "Калімаг-30" та його вплив на продуктивність цукрових буряків. // Цукрові буряки 2003. № 6. –
    С. 15-16.

  2. Чередничок А.І. Вплив застосування нового калійного добрива "Калімаг-30" на основні показники росту та розвитку цукрових буряків. // Збірник наукових праць – К.: ІЦБ УААН, 2003. – Вип. 5. – С. 247-252.

  3. Чередничок А.І. Вплив застосування нового калійного добрива "Калімаг-30" під цукрові буряки на вміст рухомих елементів живлення сірих лісових ґрунтів правобережного Лісостепу України. // Збірник матеріалів третьої міжвузівської науково-практичної конференції молодих вчених та аспірантів – Вінниця, 2003. – С. 81-82.

  4. Заришняк А.С., Чередничок А.І. Калійні добрива і продуктивність цукрових буряків // Цукрові буряки. 2004. № 3. – С. 10-12.

  5. Заришняк А.С., Чередничок А.І. Формування врожайності цукрових буряків при застосуванні калійних добрив // Цукрові буряки 2005. № 2. – С. 9-10.

  6. Чередничок А.І. Ефективність нового калійного добрива "Калімаг-30" при внесенні під цукрові буряки на сірих лісових ґрунтах. // Збірник наук. праць. – К.: НАУ, 2005. – Вип. 87. – С. 157-160.

  7. Чередничок А.І. Вплив застосування різних фонів калійного живлення на показники продуктивності цукрових буряків в умовах правобережного Лісостепу України на сірих лісових ґрунтах. // Збірник матеріалів п’ятої міжвузівської науково-практичної конференції молодих вчених та аспірантів – Вінниця, 2005. – С. 62-63.