Анотація до роботи:

Кулакова І.І. Особливості розповсюдження вільноіснуючих нематод в північно-західній частині Чорного моря. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.17 – гідробіологія. – Інститут біології південних морів НАН України, Севастополь, 2002.

На основі матеріалу, зібраного майже за 20-ти річний період (більше 2740 кількісних проб) в різних районах ПЗЧМ вперше для української частини північно-західного шельфу Чорного моря проведено ретроспективний аналіз вивченості і біологічного різноманіття вільноіснуючих нематод в ПЗЧМ за минуле сторіччя. Для північно-західної частини Чорного моря наведено 90 видів, для більшості районів - вперше.

Для інтерстиціалі піщаних пляжів - типового екотону моря вперше наведено 41 вид нематод і показана їх роль як компоненту інтерстиціальної мейофауни піщаного контуру моря (псевдо- і супраліторалі). Найбільш різноманітно представлено ряд Enoplida (19 видів), Monhysterida (13 видів), Chromadorida (8 видів).

Вивчено просторово-часові показники чисельності і біомаси нематод субліторалі ПЗЧМ, деяких її заток (Одеської, Жебриянської бухти), та Причорноморських лиманів (Григорівський, Сухий); показана їх роль в мейобентосі. Описані особливості кількісного розподілу нематод в залежності від сезонів, типів субстрату і глибини.

Виявлено основні тенденції розвитку нематод ПЗЧМ в умовах евтрофування. Із збільшення антропогенного навантаження на екосистему ПЗЧМ скорочується число домінуючих видів з 3–4 до 1–2. В евтрофних районах набувають розвитку види з малими розмірами тіла (1–2 мм) і спроможністю існування в зонах з низьким вмістом кисню.

1. Вперше для української частини північно-західного району Чорного моря вивчено особливості просторово-часового розподілу вільноіснуючих нематод, складено їх таксономічний список і проаналізовано вплив основних абіотичних і антропогенних факторів на формування таксоцена нематод.

2. Вивчення біологічного різноманіття вільноіснуючих нематод дозволило визначити для північно-західної частини Чорного моря 90 видів, що відносяться до 6 рядів, 21 родини і 55 родів. Для більшості районів види приводяться вперше.

3. Для інтерстиціалі піщаних пляжів – типового экотона моря, вперше зазначено 41 вид нематод. Найбільш різноманітно представлені ряди Enoplida (19 видів), Monhysterida (13 видів), Chromadorida (8 видів). Видова структура і кількісні показники нематод знаходяться в тісній залежності від гранулометрії. Щільність їхніх поселень зменшується від грубозернистого піску – до дрібнозернистого. У грубозернистому піску переважають по чисельності види: Enoplus littoralis, Oncholaimus compilocercoides. У средньозернистому піску домінують види: Oncholaimus dujardinii, O. brevicaudatus. У дрібнозернистому піску – Monhystera conica, Chromadora nudicapitata, Cobbionema acrocerca і Bathylaimus australis. Кількісні показники нематод змінюються в залежності від сезону року, глибини місцеперебування їх у інтерстиціалі піщаних наносів, віддалення від урізу в бік суші.

4. У субліторалі сезонна динаміка щільності поселень нематод і їхня біомаса знаходяться у відностності до загальних закономірностей сезонного розподілу інших груп мейобентоса з мінімумом розвитку в холодні періоди року (до 527 000 екз. м^-2) і максимумом – у літні (до 1 910 000 екз. м^-2).

5. В літній період нематоди створюють значні скупчення у мулах (у середньому 377 429 ± 83 690 екз. м^-2), мінімальні – на піску з домішкою ракуші (у середньому 650 ± 210 екз. м^-2). У мулах нематоди представлені більш різноманітно (50 видів), переважають види Axonolaimus setosus, Sabatieria pulchra, Paracanthonchus caecus. На замуленої ракуші нематоди представлені 28 видами з домінуванням Ax. setosus, P. caecus, Cylindrotheristus maeoticus, Microlaimus kaurii. У біотопі ракуші найбільш масові види – S. pulchra, P. caecus, Terschellingia antonovi.

6. Розподіл видового складу і кількісних характеристик нематод у північно-західній частині Чорного моря носить мозаїчний характер. Число видів для різних районів коливається від 14 (Сухий лиман) до 70 (Придніпровсько-Бузький район). Максимальна щільність і біомаса нематод відзначені у Григорівському лимані (у середньому 529 771 ± 147 250 екз. м^-2 і 1 366,4 ± 445,2 мг м^-2). Мінімальні ці показники – у найбільш імпактних зонах Жебриянської бухти (у середньому 83 118 ± 23 175 екз. м^-2 і 201,8 ± 51,7 мг м^-2).

7. У 1990-ті роки в зв'язку з погіршенням гідрохімічних умов у екосистемі північно-західної частини Чорного моря в порівнянні з 1980-ми роками на більшій її частині відбулося зниження кількісних показників нематод. Так, в Одеському регіоні їхня щільність скоротилася в 2 рази, у Жебриянській бухті майже в 4,5 рази. Біомаса – у 3,5 рази і більш, ніж у 10 разів відповідно для кожного з районів. Рівень індексу Шеннона свідчить про збіднений видовий склад нематод досліджуваних районів.

8. В міру зростання антропогенного навантаження на екосистему північно-західної частини Чорного моря число домінуючих видів скоротилося з 3–4 до 1–2.

9. В евтрофних районах домінують види з малими розмірами тіла (1–2 мм), серед яких переважають представники загону Monhysterida, Chromadorida, здатні існувати в зонах з низьким вмістом кисню.

10. На основі багаторічних систематичних досліджень вільноіснуючих нематод північно-західної частини Чорного моря виявлена відповідна реакція мейобентоса на забруднення навколишнього середовища, що виражається не тільки в кількісних і якісних змінах мейобентосу в цілому, але і його окремих груп високого таксономического рангу, зокрема, нематод.

Публікації автора:

1. Воробьева Л.В., Зайцев Ю.П., Кулакова И.И. Интерстициальная мейофауна песчаных пляжей Черного моря. – Киев: Наук. думка, 1992. – 144 с.

2. Воробьева Л.В., Кулакова И.И. Пространственно-временная изменчивость мейобентоса Жебриянской бухты // Экология взморья Украинской дельты Дуная. – Одесса: Астропринт, 1998. – С. 238-249.

3. Богатова Ю.И., Бронфман А.М., Виноградова Л.А., Воробьева Л.В., Гаркавая Г.П., Деньга Ю.М., Доценко С.А., Кулакова И.И., Мединец В.И., Михайлов В.И., Нижегородова Л.И., Орлова И.Г., Полищук Л.Н., Рясинцева Н.И., Синегуб И.А. Современное состояние и тенденции изменения экосистемы // Практическая экология морских регионов Черного моря. – Киев: Наук. думка, 1990. – Гл. 8. – С. 192-200.

4. Зайцев Ю.П., Анцупова Л.В., Воробйова Л.В., Кулакова І.І., Руснак Е.М. Нематоди у глибоководній зоні Чорного моря // Доп. АН УРСР. Сер. “Б”. – 1987. – 11. – С. 77-79.

5. Кулакова И.И. Свободноживущие нематоды западного шельфа Черного моря // Экология моря. – Киев, 1989. – Вып. 31. – С. 42-46.

6. Воробьева Л.В., Кулакова И.И. Состав и пространственное распределение Nematoda и Copepoda (Harpacticoida) в Азовском море // Гидробиол. журн. – 1990. – Т. 26, № 2. – С. 11-16.

7. Кулакова И.И., Торгонская О.А. Нематоды Григорьевского лимана и их некоторые функциональные характеристики // Экологическая безопасность прибрежной и шельфовой зон и комплексное использование ресурсов шельфа. – Севастополь: МГИ. – 2000. – С.412-418.

8. Кулакова И.И Современное состояние фауны свободноживущих нематод северо-западной части Черного моря в условиях антропогенного воздействия // Экологическая безопасность прибрежной и шельфовой зон и комплексное использование ресурсов шельфа. – Севастополь: МГИ. – 2001. – С. 295-300.

9. Кулакова И.И. Современное состояние фауны свободноживущих нематод Одесского района (северо-западная часть Черного моря) // Наукові записки. Серия: біология. – Тернопільський педуніверситет, 2001. – С. 136-137.

10. Воробьева Л.В., Кулакова И.И. Количественная характеристика мейобентоса северо-западной части Черного моря. / Препр. АН УССР. Ин-т биологии южных морей. – Одесса, 1991. – 62 с.

11. Кулакова И.И., Воробьева Л.В. Видовой состав и распределение свободноживущих нематод западной части Черного моря / Ин-т биологии юж. морей им. А.О. Ковалевского АН УССР. Одес. отд-ние. – Одесса, 1987. – 35 с. Деп. в ВИНИТИ 06.02.87 г., № 879-В87.

12. Кулакова И.И., Воробьева Л.В. Видовое разнообразие и количественные характеристики интерстициальной мейофауны как показатель качества биотопа // Тез. доп I з’їзду Гiдроекологiчного товариства України (Ки-їв, 16-19 лист. 1993 р.). – Київ: Інститут гідробіології АН України, 1994. – С. 30.

13. Воробьева Л.В., Кулакова И.И. О некоторых закономерностях распределения интерстициальной мейофауны // Тез. докл. Укр. отд. ВГБО “Гидробиологические исследования на Украине в XI пятилетке”. – Киев, 1987. – С. 23-25.

14. Kulakova I.I. Free-living nematodes from the Grigorievsky liman (North-Western part of the Black sea) // Proc. the 10^th Inter. Meiofauna Conference (XIMCO): (27-31 july 1998, Plymouth). – 1998. – P. 74.

15. Кulakova I.I. The response of free-living nematodes to pollution on the Ukrainian north-western Black sea shelf // Proc. the second International Conference ‘‘Application of Micro-and Meioorganisms to Environmental Problems’’. August, 27 – September 1, 2000, Winnipeg, Canada. – 2000. – P 66-67.

16. Vorobyova L.V., Kulakova I.I. The interstitial meiofauna of sand beaches of the Black Sea // Proc. the 11^th International Meiofauna Conference (ELIMCO). July, 16-20. – 2001, Boston, USA. – 2001. – Р. 61.

17. Kulakova I.I Free-living nematodes in the marine part of the Danube estuary // Proc. the 11^th International Meiofauna Conference (ELIMCO), July, 16–20. – 2001, Boston, USA. – 2001. – P. 83.