Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Географічні науки / Економічна, соціальна та політична географія


Безпала Ольга Василівна. Особливості розвитку ринку праці Столичного суспільно-географічного району : Дис... канд. наук: 11.00.02 - 2009.



Анотація до роботи:

Безпала О.В. Особливості розвитку ринку праці Столичного суспільно-географічного району. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук із спеціальності 11.00.02 – економічна та соціальна географія. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2009.

Дисертація присвячена питанням суспільно-географічного дослідження ринку праці Столичного суспільно-географічного району. У дисертації досліджено теоретичні аспекти формування, функціонування і розвитку ринку праці суспільно-географічного району та розроблено методичні основи його дослідження; виявлено інтегральні фактори статистичних індикаторів функціонування і розвитку ринку праці Столичного суспільно-географічного району; визначено набір критеріїв та показників, що характеризують демографічний, соціально-економічний, працересурсний потенціал адміністративно-територіальних одиниць суспільно-географічного району та є визначальними у формуванні ринку праці; виявлено регіональні відмінності та особливості функціонування і розвитку сучасного стану ринку праці Столичного суспільно-географічного району за його показниками на основі комплексної його оцінки; проведено кластеризацію локальних ринків праці Столичного суспільно-географічного району за рівнем розвитку ринку праці на основі показника комплексної інтегральної середньої; удосконалено зміст сутності понять «регіональний та локальний ринок праці»; сформульовано та обґрунтовано основні напрямки регулювання ринку праці Столичного суспільно-географічного району.

  1. Ринок праці – це суспільно-економічна, інституціональна система, яка характеризується єдністю, взаємозалежністю та взаємообумовленістю своїх компонентів, що функціонують за рахунок нагромадження, використання та відтворення людських ресурсів в умовах досягнутого рівня розвитку продуктивних сил та науково-технічного прогресу, охоплюючи цілісну сукупність сфер, відносин, форм, методів, пов’язаних із трудовою діяльністю людини. Сутність дослідження ринку праці з позицій суспільної географії полягає в його комплексності, системності, а головне в територіальних аспектах формування, функціонування і розвитку ринку праці. Аналізуючи ринок праці, виходячи з позицій суспільної географії, зауважимо, що ринок праці - це суспільно-територіальна система, що сформувалася внаслідок взаємодії між галузями матеріального і нематеріального виробництва як сферою прикладання праці і суспільно-корисною діяльністю населення на певній території зі сформованими системами господарювання, розселення та рівнем розвитку продуктивних сил і виробничих відносин. За територіальною ознакою виділяють національний ринок праці, ринок праці суспільно-географічного району, регіональний та локальний ринки праці.

  2. Ринок праці суспільно-географічного району розглядається як суспільно-територіальна система, що характеризується сукупністю трудових відносин на території із цілісною системою зв’язків, внутрішньою неоднорідною, з певною функціонально-територіальною структурою і внутрішньою організацією; дана система має певні ознаки об’єктивності, специфіки і єдності (цілісності) своїх компонентів та елементів і характеризується наявністю органів управління. Ця система динамічна, відкрита, має прямі, зворотні і опосередковані зв’язки з ринком капіталу, інвестицій, інновацій, фінансовим ринком і є структурним елементом (підсистемою) національного ринку праці. Регіональний ринок праці – це суспільно-територіальна система нижчого рангу, що становить сукупність взаємопов’язаних компонентів (попиту, пропозиції, ціни робочої сили), які формують його структуру – територіальну, галузеву, соціально-демографічну, професійну та сформувалася в результаті територіальної диференціації, на основі географічного поділу та інтеграції праці. Її формування обумовлене сформованими системами господарювання, розселення та рівнем розвитку продуктивних сил і виробничих відносин, а межі визначені адміністративно-територіальним поділом та наявністю органів управління. Локальний ринок праці, розміщений в межах компактної території та формується на основі мережі поселень, що об’єднані між собою виробничими зв’язками, системою обслуговування, транспортною сіткою, системою інформації, населення яких формує пропозицію праці, а на підприємствах, що тут розміщені, формується попит на ці послуги.

  1. Дослідження формування, розвитку та функціонування ринку праці суспільно-географічного району проводилось у три етапи. Результатом теоретико-методологічного етапу стало пізнання сутності регіональних ринків праці, локальних ринків праці, розкриття наукового поняття “регіональний та локальний ринок праці”, вияв основних компонентів і розкриття взаємозв’язку між ними як основи функціонування ринків праці, визначення функціональної структури (функціонально-компонентної, функціонально-територіальної та функціонально-управлінської) ринку праці, обґрунтування підходів (комплексного, класифікаційного, сегментаційного, цільового) та принципів (цілісності, комплексності, ієрархічності, системності, соціально-екологічного), функцій, умов виникнення, ознак, критеріїв і показників стану, регулювання і прогнозування регіональних та локальних ринків праці. На синтетичному етапі виявлено та всебічно проаналізовано чинники, джерела та механізми формування, функціонування і розвитку ринку праці Столичного суспільно-географічного району. На аналітичному - проаналізовано сучасний стан розвитку ринку праці Столичного суспільно-географічного району, здійснена типізація регіонів за рівнем розвитку ринку праці, проведено їх картографування, проведений прогноз основних індикаторів розвитку ринку праці (рівня зареєстрованого безробіття та навантаження на одне вільне робоче місце). У ході дослідження поєднувалися загально-філософські, загальнонаукові (традиційні: спостереження, експеримент, аналіз, синтез, індукція, дедукція, порівняння, аналогія), системний підхід, структурний аналіз, порівняльно–географічний, ідентифікації, історичний) та конкретно-наукові методи (економіко-математичних методи та методи багатовимірного статистичного аналізу: методу кластерного аналізу; факторного аналізу (методу головних компонент); багатофакторного кореляційно-регресійного аналізу; картографування, районування, типізації (для виявлення територіальних відмінностей у функціонуванні ринку праці), прогнозного моделювання.

  2. Встановлено, що на формування, функціонування та розвиток ринку праці Столичного суспільно-географічного району впливають наступні чинники: столичності, демографічний, соціально-економічний. Вплив столичного чинника на формування ринку праці Київської області та прилеглих Житомирської та Чернігівської областей проявляється по-різному. Позитивний вплив столиці спостерігається на ринку праці самої столиці та Столичного регіону, що пояснюється наявністю комплексу столичних функцій, потужного промислово-виробничого, науково-освітнього потенціалу. З іншого боку, Київ як головне економічне та інноваційне ядро, притягує до себе значну частину населення, переважно молодого працездатного віку, створюючи при цьому у інших районах областей трудодефіцитну ситуацію.

  3. Важливим є вплив демографічного чинника, який визначає пропозицію на ринку праці Столичного суспільно-географічного району. Для Столичного суспільно-географічного району притаманні такі негативні тенденції демографічної ситуації як: зниження народжуваності та природного приросту, розбалансованість статево-вікової структури, посилення розриву в тривалості життя чоловіків та жінок, зменшення середньої кількості членів сім’ї. Посилюють негативні тенденції і міграційні процеси.

  4. Виявлено, що соціально-економічний чинник позитивно впливає на ринок праці Столичного суспільно-географічного району. Зменшується рівень зареєстрованого безробіття та обсяги вивільнення працівників; збільшується попит на робочу силу; зростають обсяги працевлаштування незайнятого населення завдяки поступовому зростанню валового внутрішнього продукту, пожвавлення виробництва, підвищення рівня інвестування, активізації підприємницької діяльності поряд із посиленням державного регулювання зайнятості населення.

  5. У результаті проведення факторного аналізу, підбір показників для якого здійснювався відповідно концептуальній моделі, що передбачала виділення факторів, що впливають на розвиток і функціонування ринку праці (демографічний концептуальний фактор включив 14 показників, соціально-економічний – 20 показників, працересурсний – 8, додатково було виділено показник, що характеризує фактор впливу столиці), було виділено 4 незалежні фактори: соціально-демографічний, соціально-економічний, сільськогосподарсько-соціальний, працересурсний. Факторний аналіз дозволив визначити набір індикаторів, що характеризують Столичний суспільно-географічний район та встановив особливості їх прояву на цій території. Вище середнього (середня 0) перший фактор мав у містах-обласних центрах Житомирі, Чернігові, а також у м. Біла Церква. Найнижчий спостерігався у м.Славутичі та найвіддаленіших від обласних центрів та Києва районах – у Поліському, Варвинському, Володарському, Миронівському районах. Щодо ступеню прояву другого фактору, то він найбільше проявився в містах обласного підпорядкування Борисполі, Броварах, Славутичі та районах Київської області. Свого найменшого прояву другий фактор дістав у західних районах Житомирської (Новоград-Волинському, Любарському, Романівському, Ємільчинському, Чуднівському, Баранівському), а також в Овруцькому та Ружинському районах та південно-східних районах Чернігівської області (Прилуцькому, Коропському, Бахмацькому), а також у Чернігівському, Борзнянському, Ніжинському районах. Сільськогосподарсько-соціальний фактор свій вплив мав в більшості північно-західних та південно-західних районів Житомирської області та в північно-східних районах Чернігівської області. Серед районів найбільше даний фактор проявився в Поліському, Олевському, Лугинському, Романівському, Баранівському, Володарсько-Волинському, Щорському, Новгород-Сіверському, Корюківському районах. Найменший прояв четвертого фактору спостерігали – у Іванківському, Макарівському, Народицькому районах, де ситуація із працересурсним потенціалом є складною. Регресійний аналіз дав змогу підтвердити виділення індикаторів та обґрунтувати концептуальну модель формування ринку праці з урахуванням найбільшого впливу факторів, що визначають процес розвитку та функціонування ринку праці.

  6. Проаналізувавши сучасний стан ринку праці Столичного суспільно-географічного району виявлено, що для регіональних ринків праці притаманні позитивні тенденції щодо підвищення економічної активності населення, зростання зайнятості та зменшення чисельності зареєстрованих у службі зайнятості безробітних, стабілізації вивільнення працівників із підприємств, організацій та установ області, зменшення рівня безробіття. Найкраща ситуація на ринку праці спостерігається у Київській області. Тут зафіксований найнижчий рівень зареєстрованого безробіття (1,9%), (найвищий – у Житомирській області (3,5%)), попит на робочу силу більше ніж у двічі перевищує цей показник у Житомирській області, невисокими є показники пропозиції. Це створює незначні коефіцієнти навантаження на одне вільне робоче місце. Суттєвими є диспропорції у розвитку локальних ринків праці Столичного суспільно-географічного району.

  7. Для виявлення територіальних відмінностей та визначення основних напрямків формування і розвитку локальних ринків праці в Столичному суспільно-географічному районі було проведено кластерний аналіз районів Житомирської, Київської, Чернігівської областей за основними показниками ринку праці на 1 січня 2007 року на основі методу комплексної (інтегральної) середньої. Кластерний аналіз дав змогу виділити типи адміністративних районів за рівнем розвитку ринку праці: з найвищим розвитком ринку праці - Житомирський район (Житомирської області), Білоцерківський райони (Київської області), Чернігівський район (Чернігівської області); з вищим за середній - Новоград-Волинський, Романівський, Бердичівський, Любарський, Володарсько-Волинський райони (Житомирської області), Києво-Святошинський, Броварський, Васильківський, Бориспільський, Переяслав-Хмельницький райони (Київської області), Прилуцький, Ніжинський райони (Чернігівської області). Райони Житомирської області; з середнім - увійшли переважно райони Житомирської області (9), 6 районів Київської та всього один район Чернігівської (Прилуцький); з нижчим за середній - більшість районів у Київській – 7, у Житомирській - 8, у Чернігівській – 8; з низьким - 7 районів Київської та 10 районів Чернігівської області.

  8. Прогнозні розрахунки основних індикаторів ринку праці (рівня зареєстрованого безробіття та навантаження на одне вільне робоче місце), здійснені на основі трендового моделювання, передбачають зменшення рівня зареєстрованого безробіття та навантаження на одне вільне робоче місце на регіональних ринках праці Столичного суспільно-географічного району у середньостроковій перспективі. Враховуючи тенденції розвитку ринку праці областей Столичного суспільно-географічного району основними пріоритетами сфери зайнятості є наступні напрями: забезпечення постійного інформування громадськості та роботодавців про ситуацію на ринку праці, послуги служби зайнятості; навчання безробітних під конкретне замовлення роботодавців; запровадження адресних послуг роботодавцям та населенню; проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи серед шкільної молоді; залучення осіб з обмеженими фізичними можливостями до трудового та суспільного життя; сприяння розвитку сільського зеленого туризму за рахунок виплати одноразової допомоги по безробіттю жителям сільської місцевості для організації підприємницької діяльності.

Публікації автора:

Статті у наукових фахових виданнях

  1. Безпала О.В. Еволюція теоретичних концепцій ринку праці / О.В. Безпала // Економічна та соціальна географія. - К., 2005. - Вип.56.- С.83-87.

  2. Безпала О.В. Розвиток поняття «ринок праці» у суспільній географії / О.В. Безпала // Часопис соціально-економічної географії Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.- Х., 2007.- Вип.2.- С.162-168.

  3. Безпала О.В. Вплив міграційного чинника на формування ринку праці Столичного суспільно-географічного району / О.В. Безпала // Економічна та соціальна географія. - К., 2007. - Вип.57.- С. 92-98.

  4. Безпала О.В. Аналіз факторів розвитку і функціонування ринку праці Столичного суспільно-географічного району / О.В. Безпала // Географія і сучасність. Збірник наукових праць національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова.- К., 2007.- Вип.18.- С.133-145.

  1. Безпала О.В. Дослідження факторів розвитку і функціонування ринку праці Столичного суспільно-географічного району / О.В. Безпала // Науковий вісник ВДУ: Журнал Волинського державного університету ім. Лесі Українки.- Л., 2008.- С.186-192.

  2. Безпала О.В. Внутрішньорегіональні відмінності розвитку ринку праці Столичного суспільно-географічного району / О.В. Безпала // Географія і сучасність. Збірник наукових праць національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова.- К., 2007.-Вип.19.- С. 170-176.

Публікації в інших виданнях, тези наукових доповідей

  1. Безпала О. В. Теоретико-методологічні підходи вивчення ринку праці: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції [«Регіон-2006: стратегія оптимального розвитку»] (Харків, 15-16 травня 2006 року)/ Гол.ред.колегії В.С.Бакіров / РВВ Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна.- Харків, 2006.- С.55-56.

  2. Безпала О.В. Теоретико-методологічні підходи вивчення ринку праці: матеріали наукової конференції [«Молоді науковці – географічній науці»] (Київ, 27-28 жовтня 2006 року).-К.-ВГЛ «Обрії», 2006.- С.18-19.

  3. Безпала О.В. Вплив демографічного фактора на формування ринку праці Столичного суспільно-географічного району: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції [«Регіон-2007: стратегія оптимального розвитку»] (Харків, 17-18 квітня 2007 року)/ Гол.ред.колегії В.С.Бакіров / РВВ Харківського національного університету ім.. В.Н. Каразіна, Харків, 2007.- С.155-158.

  4. Безпала О.В. Методика дослідження ринку праці Столичного суспільно-географічного району: матеріали Міжнародної наукової конференції студентів і аспірантів, присвяченої 175-річчю від дня народження видатного дослідника Придніпров’я Олександра Поля [«Географія, геоекологія, геологія: досвід наукових досліджень»] / За ред. проф. Л. І. Зеленської. - Д.: Вид-во ДНУ, 2007.-Вип.4.- С.243-246.

  5. Безпала О.В. Вплив соціально-економічного фактора на формування ринку праці Столичного суспільно-географічного району: матеріали наукової конференції [Молоді науковці – географічній науці] (Київ, 24-25 жовтня 2007 року).- К.-ВГЛ «Обрії», 2007.- С. 8-12.

  6. Безпала О.В. Дослідження впливу факторів на формування ринку праці Столичного суспільно-географічного району: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених, присвяченої 90-річчю від дня заснування Українського Студентського Наукового Товариства Київського Університету Святого Володимира [«Шевченківська весна»].-Вип.VI.- Ч.1 / За заг. ред. проф. О.К.Закусила.-К.: Обрії, 2008.- С. 12-14.

  7. Безпала О. В. Ефективне функціонування ринку праці Столичного суспільно-географічного району як один з аспектів сталого розвитку України // Географія в інформаційному просторі. Зб. наук. праць. У 4-х тт. - К.: ВГЛ Обрії, 2008.-Т ІІ.- С. 259-260.

  8. Безпала О. В. Аналіз сучасного стану ринку праці Столичного суспільно-географічного району: матеріали Міжнародної наукової конференції студентів і аспірантів присвяченої 90-річчю Дніпропетровського національного університету [«Географія, геоекологія, геологія: досвід наукових досліджень»] /За ред. проф. Л. І. Зеленської. - К.: ДНВП «Картографія, 2008.-Вип.5.-С.299-301.