Анотація до роботи:

Трошкіна О.А. Особливості семантики у формуванні образу представницької архітектури України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури за спеціальністю 18.00.01 – Теорія архітектури, реставрація пам'яток архітектури. – Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури. – Київ, 2006.

Представницькою архітектурою в роботі визначена група будівель громадського призначення – резиденцій, дипломатичних та комерційних представництв, будівель адміністративно-управлінського призначення тощо, – які відображають змістовність певної епохи, підкреслюють яскраво виражений її образ. Протягом свого історичного розвитку представницька архітектура виробила сталі семантичні принципи, за допомогою яких розпізнається її функціональне призначення, втілюються в свідомість людей певні суспільні ідеї. В дисертації запропоновані семантичні методи формування образу об’єктів представницької архітектури, які вирізняються з-поміж інших типологічних груп; розроблені принципи формоутворення будівель представницького призначення; аналізуються характерні знаки-символи, що визначають їхній образ; визначені прийоми їх сучасного практичного використання.

За результатами дослідженнь можна зробити такі висновки:

1. Підтверджена спільність основ формоутворення представницької та житлової архітектури – їхні типологічні ознаки присутні у внутрішньому просторі і об’ємно-просторовому вирішенні обох типів будівель; визначені відмінності представницької архітектури від житлової – вони полягають у використанні композиційних прийомів та елементів, що передають ідеї стабільності влади та управління, найвищий статус у соціальній ієрархії.

2. Доведено подібність форм об’єктів представницької архітектури, що формувалися у продовж шести тисячоліть історичного розвитку, визначені відпрацьовані композиційні принципи та прийоми, зумовлені загальносемантичними основами формоутворення і акцентування в архітектурному оточенні, характерні для об’єктів цієї типологічної групи в усіх досліджуваних регіонах. Виділені позачасові властивості представницької архітектури за семантичними ознаками: розташування – центральне розміщення в структурі поселення, домінуюче положення в ієрархії елементів середовища; об’ємно-просторова побудова – монументальність, завищений масштаб порівняно із рядовою забудовою; абсолютне панування маси над простором; ієрархія в побудові форми об’єкту та складових його композиції, поступове нарощування мас та декоративного оздоблення до центральної частини будівлі; символіка стабільності влади й управління, що проявляється в симетрично-статичній або врівноваженій асиметричній композиції мас і форм, наближених до форми кубу; доповнення загальної композиції акцентованим входом, аттиком чи дахом; планувальне вирішення – формування будівель досліджуваного типу на основі квадрату чи прямокутника, що символізує стабільність влади; простота й чіткість анфіладного чи коридорного розпланування; симетрія і осьова побудова приміщень; чітка ієрархія складових плану, композиційне виділення головних офіційних приміщень зального типу й формування малих просторів навколо них; урочисті церемоніальні підходи до будинку і головного приміщення в ньому; декоративне оздоблення – активне використання геральдики, корпоративної і державної символіки над входом та в офіційних приміщеннях будівлі; багате декоративне оздоблення інтер’єрів та екстер’єрів із застосуванням синтезом мистецтв і т. ін.

3. Визначені особливості формоутворення досліджуваних об’єктів та їхнього архітектурного образу, які за допомогою знаків-символів відображують функціональну змістовність, характер соціального устрою та певні особливості епохи. Політика, релігія, економіка, культура, стиль і мода – загальні фактори, що впливають на зодчество взагалі і на формування образу об’єктів представницької архітектури зокрема. Загальні формоутворюючі фактори доповнюються специфічними, які виділяють досліджувану групу будівель з поміж інших, підкреслюючи їхню особливу, представницьку функцію: утилітарне призначення, характер зовнішнього простору та розташування в структурі поселення, форма плану, застосування будівельних і оздоблювальних матеріалів підвищеної вартості, декору і синтезу мистецтв. Прослідковано єдність принципів формування образу досліджуваних об’єктів і означеності оточуючого їх середовища, що створюють багаторазовий повтор, надмірність інформації про них.

4. Визначена типологія об’єктів представницької архітектури за їхнім призначенням, виділено групи цих будівель: адміністративно-управлінські (державні адміністративні будинки органів влади, державні установи), офісно-конторські (конторські, офісні, банківські), житлово-адміністративні (посольства, резиденції, заміські будинки, особняки), адміністративно-торговельні (представництва фірм, адміністративні частини в торговельних центрах), поліфункційні комплекси (міські, районні, селищні, ділові комплекси-„сіті”). Пріоритетним типом сучасної представницької архітектури є офісно-конторські будівлі, в яких використовуються традиційні і нові семантичні принципи і прийоми використання знаків-символів.

5. Проведений аналіз розташування об’єктів представницької архітектури в структурі поселень дозволив виявити їхню залежність від функціональної означеності. Так, адміністративно-управлінські будинки розміщуються в центрі міста, на найвигідних ділянках, тоді як конторські, офісні, комерційні представництва, житлово-адміністративні будівлі – в прилеглих до центру і периферійних районах. В системі забудови адміністративно-управлінська група найчастіше займає місце на перехресті вулиць, замикає собою головні магістралі міста, розміщена з відступом від „червоної лінії” або з площею перед будинком, а офісно-конторська група розміщується вздовж головних вулиць або на їх розі, акцентуючи перехрестя. Будинки житлово-адміністративної групи здебільшого мають площу перед будинком і, подібно до перших двох груп, формуються з відступом від „червоної лінії”, замикаючи собою вулиці. На рельєфі адміністративно-управлінські та житлово-адміністративні будинки традиційно розташовані на найвигідниших відмітках і є орієнтирами для всього міста. Офісно-конторські будинки розміщуються вільно в плані міста, виділяючись висотою і завершеннями.

6. Визначено, що головним принципом формування образу об’єктів представницької архітектури є передача пріоритетів ідеологічної системи, суспільних уподобань, сили влади – що є її сутністю. Сьогодні символи влади у світі змінюються з ідеї концентрації і зростання своєї значущості на символи демократичності, прозорості та збалансованості, можливостей справедливого узгодження протилежних інтересів, щирості свого волевиявлення. Змінюваний внутрішній простір, вхідна група-„запрошення”, багаторівневість будівлі та її просторів без візуальних кордонів є сучасними символами демократії у формуванні образу досліджуваних об’єктів: їхня форма набуває характеру відкритості, прозорості, стає ознакою впливу глобалізаційних процесів на архітектуру.

7. Сформульовані семантичні принципи формування образу представницької архітектури: розташування – формування на високих точках рельєфу, домінуюче положення в структурі поселення, відокремленість від рядової забудови; формоутворення – використання простих геометричних фігур, акцентування за величиною і масштабом об’єму, виявлення за значущістю складових у формі; означення – акцентування в забудові за рахунок використання державної чи корпоративної символіки влади, залучення монументального живопису, скульптури, декоративної пластики, видылення за допомогою підсвітлення, що символізує образ об’єкту, підтверджуючи й ідентифікуючи його представницьке призначення. Ці принципи є сталими, історично випробуваними, не залежать від ідеологічної системи, нехтування хоча б одним з них призводить до втрати символічності образу, змістовної дезорієнтації.

8. Запропоновано концептуальну модель формування образу об’єкту представницького призначення за властивостями, сформованими внаслідок використання і розвитку класичних традиційних та сучасних інноваційних прийомів: формування у взаємозв’язку з оточенням і за єдиним містобудівним принципом композиційної цілісності; монументальності сталого об’єму; загальної симетрії та врівноваженості; виділення головного елементу форми; виділення і акцентування центральної частини збільшенням її висоти і головних парадних приміщень; метричне членування фасадів, розташування державної символіки та емблематики на осі будівлі; засосування масивних карнизів й оригінальних завершень будинку тощо; підвищена декоративність деталей, наявність урочистого церемоніального підходу до будівлі і т. ін.

Реалізація у практиці проектування та будівництва сформульованих принципів і прийомів створення архітектурного образу досліджуваних об’єктів направлена на розробку високохудожніх об’єктів архітектури й визначає демократичний характер епохи у формуванні провідних елементів міського середовища, архітектурних ансамблів і комплексів.

Публікації автора:

Статті в наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України

1. Трошкіна О.А., Сєдак О.І. Представницька архітектура як реалія епохи (До проблеми традицій, наслідування, наступності) // Українська академія мистецтва. Дослідницькі та науково-методичні праці. – К.: НАОМА, 2004. – Вип. 11. – С. 205-221.

2. Трошкіна О.А. Семантичні засоби формування образу представницької архітектури України і Росії в ІІ пол. ХХ ст. // Региональные проблемы архитектуры и градостроительства: Сб. науч. трудов. – Одесса: Астропринт, 2005. – Вып. 7-8. – С. 374-379.

3. Трошкіна О.А. Семантичні та об’ємно-просторові особливості архітектури офісних будинків на протязі їх історичного розвитку // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв: Зб. наук. праць. – Харків: ХДАДМ, 2005. - № 1. – Ч. ІІІ. – С. 116-125.

4. Трошкіна О.А. Характерні знаки-символи у вирішенні образу представницьких споруд. // Вісник Харківськ. держ. академії дизайну і мистецтв: Зб. наук. праць. – Харків: ХДАДМ, 2006. – № 5. – С.67-78.

Статті у наукових фахових виданнях

5. Трошкіна О.А. Загальні семантичні принципи формування образності представницьких споруд. // Сучасні проблеми дослідження, реставрації та збереження культурної спадщини. – Вип. 2. – К.: Видавничий дім «А+С», 2005. – С. 295-306.

6. Трошкіна О.А. Вхід як знак-символ в представницькій архітектурі // Вісник Українського державного університету водного господарства та природокористування: Зб. наук. праць. – Рівне: УДУВГП, 2002. – Вип. 5 (18). – С. 160-165.

7. Трошкіна О.А. Глобальні проблеми людства і їх вплив на архітектуру представництва // Мистецтвознавчі аспекти славістики: Зб. наук. праць. – К.: Ін-т мистецтвозн., фольклористики та етнології ім. М.Т.Рильського НАНУ, 2002. – Вип. 2. – С. 30-33.

8. Трошкіна О.А. Історичний фактор як основа формоутворення представницької архітектури // Наукові записки. Серія „Історичні науки”: Зб. наук. праць. – Острог: Вид-во Нац. ун-ту „Острозька академія”, 2004. – Вип. 4. – С. 521-528.

9. Трошкіна О.А. Особливості символіки представницької архітектури в розкритті періодизації історії культури // Наука – навчанню: Наук. запис. культурол. семінару. – К.: Ін-т мистецтвозн., фольклористики та етнології ім. М.Т.Рильського НАНУ, 2001. – Вип. 1. – С. 128-131.

10. Трошкіна О.А. Семантика форми в дизайні представницької архітектури // Технічна естетика і дизайн. – К: Віпол, 2004. – Вип. 3-4. – С. 150-153.

11. Трошкіна О.А. Семантичне значення декоративних символічних деталей у формуванні образу представницької архітектури // Региональные проблемы архитектуры и градостроительства: Сб. науч. трудов. – Одесса: Астропринт, 2005. – Вып. 7-8. – С. 521-528.

12. Трошкіна О.А. Сучасний комплексний аналіз архітектурного об’єкту // Вісник Українського державного університету водного господарства та природокористування: Зб. наук. праць. – Рівне: УДУВГП, 2003. – Вип. 6 (19). – С. 219-227.

13. Трошкіна О.А., Сєдак О.І. Особливості декоративної деталі в художньому дизайні та вирішенні образу представницьких споруд // Реклама і дизайн в умовах глобалізації вищої освіти та інформаційної інтеграції: Зб. наук. праць. – Київ: Інститут реклами, 2005. - Вип.3. – С. 328-330.

Статті в наукових збірниках матеріалів конференцій

14. Трошкіна О.А. Концепції Простору і Часу у формуванні образу представницької архітектури // Матер. міжнар. конф. „Міфологічний простір і час у сучасній культурі”. – К., 2003. – Ч. ІІІ. – С. 53-55.

15. Трошкіна О.А. Міфічність входу в архітектурі представництва // Матер. міжнар. конф. „Філософія міфу – класичний та сучасний підходи”. – К., 2003. – Ч. І. – С. 36-38.

16. Трошкіна О.А., Сєдак О.І. Особливості семантики і об’ємно-просторового вирішення сучасної архітектури офісних споруд. // Матер. наук.-практ. конф. “Культорологічні засади технічного та промислового дизайну в системі суспільних відносин”.- К.: Нац. авіаційний ун-т, 2004. – С. 105-116.

17. Трошкина Е.А. Престиж представительской архитектуры // Труды VІ электронной науч. конф. „Теория и практика материально-художественной культуры. – Харьков: Харьковская гос. академия дизайна и искусств, 2004. – № 6. – С. 36-40.

18. Трошкіна О.А. Символіка представницької архітектури в різні історичні періоди // Матер. міжнар. конф. „Мова символів – мова вічності”. – К., 2001. – Ч. ІІ. – С. 40-42.

19. Трошкіна О.А. Творення міфів семантичними засобами в представницькій архітектурі // Матер. міжнар. конф. „Філософія міфу – класичний та сучасний підходи”. – К., 2003. – Ч.ІІ. – С. 41-43.

20. Трошкіна О.А. Філософська орієнтація і символічність представницької архітектури // Матер. міжнар. конф. „Мова символів – мова вічності”. – К., 2001. – Ч. І. – С. 22-24.