Проведене дослідження підтвердило висунуті гіпотези та дозволило розв'язати поставлені завдання. Аналіз соціально-психологічної, психологічної та політологічної літератури з досліджуваної проблематики, та результатів емпіричного дослідження дозволив зробити висновки: 1. Соціально-політичне настановлення – це феномен свідомості сформований в результаті інтеріоризації особистістю соціально-політичних норм, що забезпечує готовність суб'єкта діяти певним чином відносно соціально-політичних об'єктів та явищ. 2. Структура соціально-політичного настановлення тотожна структурі соціальної норми, що інтеріоризована індивідом і складається з імперативу та диспозиції. Структурні компоненти проявляються в діяльності індивіда як конативні, когнітивні або афективні реакції. 3. Модель взаємозв'язку соціально-політичних настановлень особистості і соціокультурного середовища, дозволяє її використання в комплексних дослідженнях змісту і суті соціально-політичних настановлень особистості, та їх структурних проявів (конативних, когнітивних та афективних). 4. Зафіксовано якісні та кількісні показники соціально-політичних настановлень студентської молоді в Україні кінця 2005 року. Когнітивні прояви соціально-політичних настановлень молоді полягають в їх ідейно-політичних переконаннях: за проєвропейських соціально-політичних настановлень студенти частіше мають національні та соціалістичні переконання, а за проросійських – ліберальні та анархічні переконання. Афективні прояви виявляються в ставленні до держави і характеризуються тим, що українські студенти з проросійськими соціально-політичними настановленнями частіше розмежовують себе й державу, ніж студенти з проєвропейськими соціально-політичними настановленнями. Конативні прояви полягають у підтримці певних партій та блоків – за проєвропейських соціально-політичних настановлень студенти підтримують "Нашу Україну", "БЮТ" та СПУ, а за проросійських соціально-політичних настановлень – "Партію Регіонів" та КПУ. 5. Виявлено, що громадянська спрямованість особистості визначається, зокрема, констеляцією політичних, національно-культурних та моральних настановлень, де останні постають стрижнем громадянської спрямованості. 6. Показано, що неприйняття особистістю соціально-політичних норм, які декларуються владою, корелює з низькими показниками моральних настановлень студентів, що негативно впливає на формування громадянської спрямованості молоді. Суперечливість елементів системи "соціально-політичне середовище – соціально-політичне настановлення" є вагомим чинником зниження моральних настановлень особистості. Соціально-політичні настановлення, які формуються під впливом суперечливих соціально-політичних норм, зумовлюють когнітивний дисонанс, механізм редукції якого полягає у зниженні інтенсивності моральних настановлень особистості. 7. Для формування узгоджених соціально-політичних настановлень та громадянської спрямованості особистості доцільно впроваджувати програми морально-політичного виховання молоді, які повинні застосовувати колективні обговорення актуальних проблем в суспільстві за схемою – тези та аргументи, причини та наслідки. Подальша розробка представленої проблеми полягає: у проведенні лонгітюдного дослідження динаміки змісту політичної свідомості і психічних станів громадян та здійснення аналізу змін соціально-політичних настановлень молоді, їх громадянської спрямованості на основі нових даних; у розкритті механізмів політичної соціалізації та ресоціалізації громадян в процесі трансформації суспільства; у розробці програм політичної соціалізації молоді. Дослідження проблеми формування соціально-політичних настановлень особистості наближають суспільство, політиків, освітян до розуміння закономірностей розвитку громадянської спрямованості та політичної залученості особистості. |