Нерянов Кирило Юрійович. Особливості становлення лактації у жінок з пієлонефритом: дисертація канд. мед. наук: 14.01.01 / Вінницький національний медичний ун-т ім. М.І.Пирогова. - Вінниця, 2003.
Анотація до роботи:
Нерянов К.Ю. Особливості становлення лактації у жінок з пієлонефритом.- Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 - акушерство та гінекологія.
Метою даного дослідження було зниження частоти гіпогалактії у породіль з хронічним і гестаційним пієлонефритом шляхом уточнення особливостей становлення їх лактації й удосконалення методів профілактики гіпогалактії.
Вивчено перебіг вагітності та її результатів у 138 вагітних, а також стан їх новонароджених. Проведено комплексне вивчення лактаційної функції на 3 і 5 добу післяродового періоду, а також вивчено фетоплацентарний комплекс у третьому триместрі вагітності з використанням клінічних, ехографічних, гістологічних та радіоімунних методів дослідження, дані практичні рекомендації щодо ведення вагітних з пієлонефритом. Розвиток фетоплацентарної недостатності у жінок з різними формами пієлонефриту приводить до підвищеного вироблення гормонів в ФПК, що, в свою чергу, приводить до дезорганізації процесів лактації. Встановлено позитивний вплив санаторного оздоровлення на перебіг вагітності, пологів, стан ФПК у вагітних з різними формами пієлонефриту та відповідне зниження перинатального ризику, що дозволяє рекомендувати його у комплексі лікувально-профілактичних заходів у даного контингенту вагітних.
В дисертації приведені загальні положення становлення лактації у породіль з пієлонефритом, ролі ФПК у цьому процесі, а також розроблені методи профілактики гіпогалактії у цій групі жінок.
Пієлонефрит вагітних є одним з факторів розвитку порушень у фетоплацентарному комплексі, що проявляється у розвитку ФПН у 8 разів частіше, ніж в групі контролю, і виражається підвищеним рівнем гормонів в сироватці крові жінок (кортизолу, прогестерону, естрадіолу, інсуліну).
Порушення лактаційної функції у жінок з пієлонефритом обумовлено гормональними змінами і, в першу чергу, в фетоплацентарному комплексі, що прояляється більш високим рівнем, в порівнянні з контролем, кортизолу (на 25%), прогестерону (на 26%), естрадіолу (на 30%), інсуліну (на 14%), але більш низьким рівнем пролактину (на 18%).
У породіль з хронічним і гестаційним пієлонефритом відзначається дезорганізація процесу лактації, що проявляється початковим пригніченням лактогенезу, хоча в даних групах спостерігаються більші темпи приросту кількості молока, що секретується, на етапі становлення лактопоезу в середньому на 30%; добовий об’єм молока, що секретується, напряму залежить від концентрації пролактину в сироватці крові.
Якісний склад грудного молока у породіль з хронічним і гестаційним пієлонефритом , поряд з іншими факторами, можливо, залежить від рівня інсуліну і кортизолу: при підвищенні рівня інсуліну на 14% в групі з хронічним пієлонефритом відмічається підвищення концентрації білка в молоці на 20%, ліпідів - на 9%. А при підвищенні рівня кортизолу на 25% рівень вуглеводів підвищується на 15%.
При народженні маловагових дітей молоко матерів найбільш адаптовано під індивідуальні потреби новонародженого, що проявляється більш високим вмістом білків, ліпідів і вуглеводів у породіль з різними формами пієлонефриту.
Питомий електричний опір грудного молока, який відображає його фізико-хімічні властивості, знаходиться в прямій залежності від концентрації ліпідів.
У новонароджених від матерів з хронічним і гестаційним пієлонефритом відмічається збільшення фізіологічної втрати маси тіла плоду та уповільнене відновлення початкової маси, незважаючи на більш високий вміст білків, ліпідів, вуглеводів в молоці їх матерів.
У групі з хронічним пієлонефритом після санаторного оздоровлення якісний і кількісний склад молока найбільш наближений до групи контролю.
Публікації автора:
1. Нерянов К.Ю. Взаимосвязь удельного электрического сопротивления молока и его качественного состава у женщин с пиелонефритом //Запорожский медицинский журнал.-2001.- №5-6.- С.15-16.
2. Нерянов К.Ю. Особенности лактации и состояние новорожденных у родильниц с пиелонефритом //Збір наук статей: Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики. Запоріжжя - 2001.- Випуск 7.- С. 241- 244.
3. Жарких А.В., Нерянов К.Ю. Качественный и количественный состав молока у родильниц с пиелонефритом //Буковинський медичний вісник: Український науковий журнал.- Чернівці - 2001.-Т5.-№2-3.- С.71-72.
4. Нерянов К.Ю. Влияние хронического пиелонефрита на течение беременности, родов и послеродового периода //Збірник наукових праць: Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики. Київ-Луганськ - 2002. Випуск 8.- С. 51- 54.
5. Жарких А.В., Нерянов К.Ю., Павлюченко М.И.. Современные аспекты клинического течения и ведения беременности, родов и послеродового периода на фоне пиелонефрита //Збірник наукових статей.: Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики. Запоріжжя - 1999.- Випуск 3.- С. 191- 199.
6. Жарких А.В., Шапран Н.Ф., Барковський Д.Е., Нерянов К.Ю. Вплив санаторного оздоровлення на стан гормональної функції вагітних з екстрагенітальною патологією //Природні лікувальні ресурси: склад властивості, механізми дії, питання охорони, розробки та раціонального використання. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 50-річчю Трускавецької ГРЕС та ГП „Укргеокаптажмінвод”. Трускавець 1999. С 19-20.
7. Нерянов К.Ю. Влияние санаторного оздоровления на становление лактации у родильниц с пиелонефритом //Збір тез: ІІІ міжнародна медична конференція студентів та молодих учених „Медицина – здоров’я – XXІ сторіччя”. Дніпропетровськ, 2002.- С. 165-166.
