У дисертації подано нове вирішення наукової задачі, суть якої полягає в удосконаленні методів діагностики та лікуванні порушень репродуктивної системи у дівчат-підлітків – учениць ПКК, а також у створенні алгоритму диспансерного спостереження за даним контингентом, спрямованого на ранню діагностику патологічних змін статевого розвитку та МФ. 1. Комплекс навчально-виробничих чинників, пов’язаних з активним використанням комп'ютерних програм, негативно впливає на стан репродуктивної системи дівчат-підлітків, що проявляється порушеннями МФ. 2. Результати вивчення санітарно-гігієнічних умов, режиму навчання дівчат-підлітків, учениць ПКК, показали, що вони в цілому відповідали гігієнічним вимогам, за винятком виробничого шуму, рівень якого перевищував нормативний показник і негативно впливав на процес професійної адаптації дівчат-підлітків. 3. Під впливом навчально-виробничих чинників на протязі трьох років навчання у дівчат-підлітків, які опановують професію програміста в ПКК, частота гінекологічної патології збільшується вдвічі. Поширеність розладів МФ відбувається переважно за рахунок збільшення частоти гіпоменструального синдрому і вторинної аменореї (з 4,4% до 11,1%). 4. У дівчат-підлітків, учениць ПКК, з порушеннями МФ відмічається збільшення розмірів яєчників у 42,2 % випадків, їх внутрішня будова стає мультифолікулярною. Проведені комплексні лікувально-профілактичні заходи позитивно впливають на стан внутрішніх статевих органів, що підтверджується даними УЗД ( розміри і структура яєчників відповідають середнім віковим нормам). 5. Порушення МФ обумовлено зміною ендокринного статусу організму. Результати гормональних досліджень свідчать про вірогідне зниження стереїдосинтезуючої функції яєчників у учениць під кінець третього року навчання в ПКК. 6. Під впливом комп’ютерних навантажень у дівчат-підлітків в процесі формування гіпофізарно-гонадних зв’язків у пубертатному періоді значно порушуються їх взаємовідносини. Про це свідчить зниження рівня ФСГ, ЛГ в першу та другу фази менструального циклу (відповідно 8,46±1,71 мЕ/л і 6,87 ±1,71 мЕ/л; 4,01±0,21 мЕ/л і 5,25±1,24 мЕ/л) та Е2 і прогестерону (відповідно 0,21±0,07 нмоль/л і 0,16±0,08 нмоль/л; 8,41±1,32 нмоль/л і 6,25± 1,89 нмоль/л). 7. Комплексна терапія дозволяє значно зменшити клінічні прояви гінекологічної патології у дівчат-підлітків, учениць ПКК, покращити показники функціонального стану яєчників у даного контингенту, сприяє підвищенню рівня гонадотропних та статевих гормонів. 8. У дівчат з порушеннями МФ відбувається вірогідне зниження рівня Са, Zn та Fe протягом всього менструального циклу (відповідно 1,97±0,19 ммоль/л; 24,81±1,24 мкмоль/л; 14,98±1,49 мкмоль/л). Лікувально-оздоровчі заходи, використані у даного контингенту, сприяють підвищенню рівня мікроелементів у сироватці крові. 9. Розроблений і використаний в процесі навчання дівчат-підлітків з метою попередження порушень МФ лікувально-оздоровчий комплекс є ефективним. Його використання дозволяє знизити частоту гінекологічної патології з 31,7% до 24,4% і зменшити частоту найбільш поширеного гіпоменструального синдрому з 11,1% до 6,7%. |