Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Педіатрія


564. Островська Людмила Іванівна. Особливості стану здоров'я та шляхи корекції вегетативних дисфункцій у підлітків, мешканців Вінницької області: дис... канд. мед. наук: 14.01.10 / Харківська медична академія післядипломної освіти. - Х., 2004.



Анотація до роботи:

Островська Л.І. Особливості стану здоров’я та шляхи корекції вегетативних дисфункцій у підлітків, мешканців Вінницької області. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10-педіатрія.-Харківська медична академія післядипломної освіти, Харків, 2004.

Дисертація присвячена вивченню рівня захворюваності, стану фізичного та статевого розвитку, соматотипологічних характеристик, стану вегетативної нервової системи та корекції виявлених порушень у підлітків з вегетативною дисфункцією, які мешкають в містах Вінницької області.

Комплексна оцінка стану здоров’я підлітків з вегетативними розладами дозволила удосконалити диференційований підхід до лікування вегетативної дисфункції. На підставі отриманих даних обґрунтована необхідність підвищеної уваги до підлітків з вегетативною дисфункцією з крайніми соматотипами (екзо- та ендоморфним), які потребують планомірного спостереження до сповнення 18 років з комплексною оцінкою стану здоров’я та оздоровлення. Доведена ефективність використання танакану по 40 мг тричі на день курсом 30 днів у підлітків з нейроциркуляторною дистонією з метою корекції порушень мозкової гемодинаміки.

1. У дисертації зроблено теоретичне узагальнення і вирішене наукове завдання, пов’язане з вдосконаленням методів оздоровлення підлітків з вегетативною дисфункцією, мешканців міст Вінницької області. На основі клініко-епідеміологічного обстеження отримані нові дані про їх стан здоров’я, що дає змогу запропонувати підходи до диференційованого лікування та реабілітації.

2. У підлітків з вегетативними дисфункціями спостерігається вищий загальний рівень захворюваності, в порівняння з однолітками, які не мають вегетативних розладів. Найбільш частою патологією підлітків з вихідною симпатикотонією та ейтонією є хвороби опорно-рухового апарату (патологія постави та стоп), а підлітків з вихідною ваготонією – захворювання органів дихання.

3. У хлопчиків і дівчаток з вихідною симпатикотонією відмічено збільшення зросту, зменшення маси, поперечних і обхватних розмірів тіла. В підлітків з ваготонією виявлено збільшення маси в порівнянні з підлітками контрольної групи, поперечних та обхватних розмірів тіла при незмінному чи дещо більшому зрості. Для підлітків з вегетативними розладами характерний більш частий дисгармонійний розвиток, підвищення показників індексу маскулінізації у хлопчиків основної групи, а також порушення менструального циклу та зниження показників Ма, Р, Ах у дівчаток основної групи з вихідною симпатикотонією.

4. Факторами ризику для виникнення будь-якої клінічної форми вегетативної дисфункції у підлітків можуть стати спадкова схильність, перенесені матерями ускладнення під час вагітності та пологів, наявність у підлітків хронічних вогнищ інфекції, психоемоційні перевантаження. Врахування особливостей клінічного перебігу та даних вегетативного статусу у підлітків з різними типами вегетативної дисфункції дозволяє призначити комплексне диференційоване лікування. У підлітків з ВСД у вегетативному статусі зміни вказують на підвищення активності симпатичної нервової системи, з ВВД – на перевагу парасимпатичної ланки ВНС, з НЦД – підвищення активності симпатичної і парасимпатичної, а в підлітків з ПВН – зниження активності симпатичної і парасимпатичної ланки ВНС.

6. Застосування танакану по 40 мг тричі на день, курсом 30 днів в комплексній терапії вегетативних розладів сприяє нормалізації мозкового кровообігу в підлітків з нейроциркуляторною дистонією.

7. Виявлені зв’язки між соматотипом та вихідним вегетативним тонусом у підлітків з вегетативною дисфункцією можуть стати основою для прогнозування подальшого перебігу захворювання з певною спрямованістю ВНС, оскільки соматотип є генетично детермінованою підсистемою організму, що характеризує загальну реактивність організму.

Публікації автора:

  1. Корекція порушень церебральної гемодинаміки у дітей з вегетативними дисфункціями //Вісник Вінницького державного медичного університету.- 2002. – Т.6, №2. – С. 486-487.

  2. Особливості клінічного перебігу та лікування вегето-судинної дистонії //Ліки України.–2004 - №6. - С. 119-120.

  3. Особливості вегетативного гомеостазу у дітей з різними типами вегетативної дисфункції //Вісник Вінницького державного медичного університету. – 2004. – Т. 8, № 1. - С. 196-198.

  4. Особливості вегетативного забезпечення у дітей з різними типами вегетативної дисфункції //Збірник наукових праць співробітників КМАПО.– Випуск 10.–Т.2.–Київ,-2001.–С. 641-645.

  5. Особливості соматометричних показників у дітей з вегетативною дисфункцією //Матеріали до науково-практичної конференції студентів та молодих вчених з міжнародною участю. – Вінниця, - 2004. - С. 127-129.

  6. Спосіб лікування дітей з нейроциркуляторною дистонією. Патент України № 56609 А, 15.05.2003, Бюл. №5. У співавторстві з Морозом В.М., Поповим В.П., Каблуковою О.К., Островським І.Я. Автором проведений підбір хворих, їх клінічне обстеження, статистичну обробку даних.