У дисертації наведені теоретичне узагальнення і нове вирішення актуального медико-соціального завдання, що полягає у встановленні сучасних закономірностей формування стану здоров`я сільського населення (демографічних процесів, захворюваності, фізичного розвитку), розробці заходів та створенні моделі удосконалення організації надання йому медичної допомоги. 1. Для виявлення закономірностей змін стану здоров'я сільського населення проведено дослідження здоров'я населення в Закарпатській області. При цьому були використані методи медичної та математичної статистики, кореляційно-регресійний аналіз, контент-аналіз. На підставі системного підходу проводився аналіз медико-демографічної ситуації, захворюваності, ресурсного забезпечення системи охорони здоров'я, генералізуючий метод вивчення фізичного розвитку. 2. Встановлено, що в Західному регіоні на протязі 1990-2000 рр. відбулося погіршення медико-демографічної ситуації менш значне, ніж в цілому в Україні , яке проявилось у зниженні народжуваності – на 33,1% (в Україні – на 36,3%), рості смертності – на 9,4% (в Україні – на 18,6%), скороченні природного приросту – в 2 рази (в Україні – в 9,5 разу), скороченні середньої очікуваної тривалості життя на 1,6 року – з 70,6 до 69,0 років (в Україні – на 2,3 року, з 69,7 до 67,4 років). В Закарпатті погіршення медико-демографічної ситуації було ще меншим: народжуваність знизилась на 31,9% (з 16,6 до 11,3), смертність, стандартизована за Європейським стандартом, збільшилась на 3,2% (з 12,4 до 12,8), середня очікувана тривалість життя скоротилась на 1,3 року (з 70,1 до 68,8 року). 3. Аналіз демографічних показників за різними клімато-географічними зонами Закарпаття свідчить, що найсприятливіша ситуація склалась у гірських районах, де народжуваність була на рівні 12,4, смертність – 11,8, природний приріст був позитивний – 2,4. Найгірша – в низинних районах: народжуваність – 10,7, смертність – 12,3, природний приріст від`ємний – 6,4. Передгірські райони займають проміжний стан. 4. Розроблено регіональні стандарти фізичного розвитку новонароджених, дітей віком від 1 до 7 років, школярів, 10,12,14,16 років, призовників, робітників від 20 до 49 років – для практичного використання медичними працівниками лікувально-профілактичних закладів, зокрема, лікарями загальної практики / сімейними лікарями, дільничними терапевтами і педіатрами, акушер-гінекологами, неонатологами, лікарями дитячих поліклінік, медкомісіями райвійськкоматів, працівниками санепідстанцій у галузі гігієни дітей та підлітків, лікарями лікувально-фізкультурних диспансерів, спортивної медицини з метою динамічного спостереження за станом здоров'я різних груп населення та під час проведення диспансеризації. Регіональні стандарти фізичного розвитку населення Закарпаття впровадженні в лікувально-профілактичних закладах Закарпатської області та Івано-Франківщини. 5. Виявлені регіональні особливості захворюваності та поширеності хвороб серед населення Західного регіону, які полягають у найвищому серед регіонів України рівні хвороб ендокринної системи, хвороб крові та кровотворних органів, хвороб органів дихання. Сільське населення Закарпатської області особливо потерпає на хвороби органів травлення. Захворюваність на хронічний гепатит в Закарпатті перевищує рівень по Україні майже в 3 рази, на гастрит та дуоденіт – в 2 рази, на вроджені аномалії, майже в 2 рази, на хронічний гломерулонефрит – в 2,2 разу. Закарпаття – ендемічний край по зобу, рівень захворюваності сільського населення на дифузний зоб ІІ-ІІІ стадії перевищує в 4,35 разу аналогічний по Україні. 6. Встановлено, що за десятиріччя (1990-2000 рр.) в Закарпатті відбулося скорочення ліжкового фонду зі 117,6 на 10 тис. населення до 81,1 або на 28,2%, в Хустському районі скорочення було більш значним: з 133,3 до 82,3 на 10 тис. населення, або на 38,2%. Зміни в кількості лікарів були менш значними – в цілому по області збільшення на 3,6%, в Хустському районі – скорочення на 8,2%. При майже незмінній кількості середнього медичного персоналу це призвело до збільшення співвідношення лікарів і середнього медичного персоналу в районі на 11,3%, з 1:2,56 (1990 р.) до 1:2,85 (2000 р.), в Закарпатській області зменшилось від 1:2,63 до 1:2,53. 7. Розроблена модель реорганізації первинної медико-санітарної допомоги сільському населенню на підставі перепрофілювання ліжкового фонду, удосконалення інфраструктури системи охорони здоров`я та створення амбулаторій сімейної медицини, відділень та кабінетів сімейної медицини. Впровадження моделі сприяло покращенню раціоналізації медичного обслуговування населення: збільшилась кількість лікувальних закладів сімейної медицини на 87,5%; збільшилась кількість сімейних лікарів на 64%; зменшилась кількість фельдшерсько-акушерських пунктів (ФАПів) на 14,3%; покращилось флюрографічне обстеження населення на 21,8%; відбулось зменшення ліжкового фонду на 14,2%, лікарів на 2,6%, середнього медичного персоналу – на 2%. |
