Анотація до роботи:

Писаренко Н.В. Особливості стійкості проти хвороб та прояв інших господарських ознак у міжсортових і міжвидових гібридів картоплі. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.05 - селекція рослин - Інститут цукрових буряків УААН, Київ, 2005.

Викладені результати експериментальних досліджень, які дозволили встановити перевагу міжвидових гібридів над міжсортовими стосовно резистентності проти дитиленхозу, що обумовлене можливістю виділення лише серед перших; форм з крайньою високою стійкістю (9 балів), значно (у 2,3-6,4 разу) більшої кількості гібридів, які перевищують прояв ознаки у кращого сорту-стандарту. Унікальним є виділення бекросів 81.459с19, 89.203с79, 90.690/61, які протягом трьох років випробування не мали симптомів хвороби.

Вища цінність міжвидових гібридів, при співставленні з міжсортовими, за стійкістю проти парші звичайної у більшій частоті високорезистентних форм (у 2,8 разу, меншій значно ураженого матеріалу (у 2,9 разу), більшій кількості гібридів з вищою резистентністю, ніж у кращого сорту-стандарту, виділенні лише міжвидових гібридів без симптомів хвороби (27,9; 3,3; 21,3%). Окремим бекросам властивий ефективний генетичний контроль ознаки (81.459с15, 83.47с65).

Лише серед міжвидових гібридів виділені форми з вищою, ніж у кращого сорту-стандарту, стійкістю проти кільцевої гнилі. Виділені батьківські компоненти схрещування, що мають повторюваність серед стійкого матеріалу, а саме: Гранат, 80.24с6, 81.1686/2, 81.386с65.

Перевага міжвидових гібридів над міжсортовими за стійкістю бульб проти фітофторозу визначається відсутністю у перших дуже сприйнятливих форм до хвороби, наявністю бекросів з високою і навіть крайньою високою резистентністю. Аналогічне стосується стійкості проти залізистої плямистості бульб.

Виділені міжсортові, міжвидові гібриди (по 2 шт.) з високою стійкістю проти чотирьох перерахованих вище хвороб. Сім міжсортових гібридів переважають кращий сорт-стандарт за врожайністю та іншими ознаками. Особливістю міжвидових гібридів є багатобульбовість і високий вміст крохмалю.

Доведений вплив на проникнення в бульби фітофтори особливостей материнських форм (бекросів), запилювачів (сортів) та їхньої взаємодії. Ефективним генетичним контролем ознаки характеризується п’ятивидовий гібрид 90.841с2, а поміж сортів – Поліська рожева. Аналогічне відноситься до поширення гриба.

З участю автора створено п’ять сортів, чотири з яких рекомендовані для вирощування в усіх зонах України: Веста, Дара, Тирас, Малинська біла. Вирощування їх є високорентабельним.

1. В дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення важливої наукової задачі - підвищення ефективності селекційного процесу картоплі шляхом виділення серед міжсортових й особливо міжвидових гібридів форм з високою стійкістю до окремих і навіть комплексу хвороб, ефективним її контролем у батьківських форм та значним вираженням інших господарсько-цінних ознак.

2. Обгрунтована більша перспективність бекросів міжвидових гібридів порівняно з міжсортовими за виділенням форм, стійких проти дитиленхозу: частка матеріалу з резистентністю вищою, ніж у кращих сортів-стандартів у перших більша в 2,3 – 6,4 разу; тільки серед бекросів є форми без ознак ураження; виділені лише бекроси з ефективним генетичним контролем ознаки (81.459с15, 83.47с51, 83.47с59, 83.47с65).

3. Встановлена перевага бекросів міжвидових гібридів над міжсортовими за стійкістю проти парші звичайної: частка високостійких форм у перших більша в 3 разу; лише серед бекросів виділені форми з крайньою високою резистентністю проти хвороби (3,3 - 27,9 %). Кількість міжвидових гібридів зі стійкістю вищою, ніж у кращого сорту-стандарту, склала за роками 24,5 - 65,4 %, міжсортових - 5,3 - 43,3 %.

4. Порівняно з міжсортовими гібридами доведена перевага міжвидових при виділенні матеріалу з відносною стійкістю проти кільцевої гнилі. Лише серед останніх є форми з вищим проявом ознаки, ніж у кращого сорту-стандарту (8,2 - 37,7 %). Найбільшу цінність у цьому відношенні мають шестивидові, дещо меншу чотири- і п’ятивидові гібриди. Поміж методів створення матеріалу перспективнішим є бекросування (виділено 77,3 % форм) порівняно із самозапиленням і схрещуванням бекросів між собою.

5. Доведена можливість виділення міжсортових і міжвидових гібридів з відносно високою, високою стійкістю бульб проти фітофторозу. Перевага бекросів обумовлена відсутністю форм з дуже низькою резистентністю і наявністю з високою, щорічним виділенням гібридів без симптомів хвороби. Найбільшу перспективність при цьому мають тривидові гібриди (100 % стійких форм), а за методами створення - бекросування (69,3 %).

6. Встановлена перевага міжвидових гібридів над міжсортовими стосовно виділення форм, стійких проти залізистої плямистості бульб: за часткою матеріалу з вищим проявом ознаки, ніж у кращого сорту-стандарту (більша в 1,23 разу); виділення гібрида 81.1546с103 з крайньою високою стійкістю (9 балів). Доведена найбільша перспективність у цьому відношенні шестивидових гібридів (частка резистентних форм склала 54,3 %) та використання методу самозапилення (62,5 %).

7. Виявлені середні та близькі до цього коефіцієнти кореляції лише між стійкістю міжсортових гібридів проти парші звичайної і кільцевої гнилі (r=+0,38), фітофторозу бульб і кільцевої гнилі (r=+0,58), парші звичайної і фітофторозу бульб (r=- 0,71). В інших випадках вони низькі. Найлегше поєднується висока стійкість проти залізистої плямистості бульб і дитиленхозу (80,8 % від всіх опрацьованих форм). Виділені гібриди з високою комплексною стійкістю проти чотирьох хвороб: П.94.11/1, П.92.33/3.

8. Встановлені лише низькі коефіцієнти кореляції між стійкістю проти хвороб міжвидових гібридів. Найбільша частка форм з відносно високим проявом резистентності виявлена при поєднанні дитиленхозу і кільцевої гнилі (44,5 % від усіх оцінених), дитиленхозу і парші звичайної (42,6), дитиленхозу та залізистої плямистості бульб (21,3), парші звичайної і кільцевої гнилі (21,3). Виділені бекроси з високою комплексною стійкістю проти чотирьох хвороб: 81.386с65, 84.209с15, 86.197с14, 88.730с3, 90.35с448, 90.734/22 і навіть п’яти: 88.531с1, 90.672с130, 91.118с2.

9. Доведена можливість поєднання у міжсортових гібридів стійкості проти хвороб з іншими господарсько-цінними ознаками: високою врожайністю (до 1500 г/кущ), товарністю (до 95%), середньою масою товарної бульби (до 170 г), смаковими якостями (до 7,3 бала). Серед міжвидових гібридів, крім згаданих ознак, виділені зі значною кількістю бульб (більше 10 шт/кущ), високим вмістом крохмалю (вище 20 %).

10. Встановлена перспективність використання бекросів міжвидових гібридів для отримання високостійких потомків проти проникнення і поширення фітофтори в бульбах. Найвищий середньопопуляційний прояв першої ознаки (8,3 бала) має комбінація 89.202с79 х Поліська рожева. Майже всі її потомки (94,2 %) характеризуються високою резистентністю проти гриба, а ступінь домінування склав +1,8. Аналогічне відноситься до поширення гриба, відповідно 7,3 бала, 73,1 %, +2,1.

11. Створені з участю автора сорти переважають стандарти за врожайністю (40 – 51 ц/га), кількістю бульб під кущем (до 9 шт.), середньою масою товарної бульби (до 78 г), вмістом крохмалю, смаковими якостями (до 7,4 бала), що у деяких поєднується з відносно високою комплексною стійкістю проти хвороб (Малинська біла, Дара).

12. За рахунок вищої врожайності, стійкості проти хвороб, більшої частки товарної продукції вирощування сортів, створених з участю автора, є більш рентабельним, ніж занесених до Реєстру сортів рослин України. Прибуток з 1 га для ранніх Веста, Тирас, Жеран складає 4260 - 7614 грн, середньоранніх Дара, Малинська біла - 4581 - 5673.

Рекомендації для селекційної практики та виробництва:

1. Рекомендувати використовувати в практичній селекції на стійкість проти:

дитиленхозу міжвидові гібриди з ефективним генетичним контролем ознаки: 81.459с15, 83.47с51, 83.47с51, 83.47с59;

парші звичайної міжсортові: П.92.45-11, П.94.5-14, П.92.23-25, П.93.4-6 і міжвидові гібриди: 89.209с15, 90.827с5, 90.663/22, 89.722с23;

кільцевої гнилі міжвидові гібриди 83.47с59, 83.47ф7, 83.47с65, 85.19с1, 85.19с2;

фітофторостійкості бульб міжсортові П.94.28/25, П.92.33-3, П.92.45-11 і міжвидові гібриди 90.729/14, 90.674/13, 88.799с10, 92.9с28, 90.35с448, 90.734/22;

залізистої плямистості міжвидові гібриди: 81.1546с103, 83.47с65, 83.47с51, 92.396с138, 90.35с297, 90.35с154, 90.35с448 та інші і міжсортові: П.94.28/25 П.94.17-6, П.92.33-3, П.94.3/1;

міжсортові: П.94.11/1, П.92.33-3, П.92.45-11 і міжвидові гібриди: 81.386с65, 84.209с15, 86.197с14, 88.730с3, 90.734/22, 88.531с1, 90.672с130, 91.118с2 з відносно високою або високою стійкістю проти чотирьох хвороб, а останні навіть проти п’яти.

2. Рекомендувати для широкого використання у виробництві високоврожайні, відносно стійкі проти окремих і навіть комплексу хвороб, створені з участю автора, сорти: Веста, Дара, Тирас, Малинська біла.

Публікації автора:

1. Сидорчук В.І., Сидорчук С.В., Писаренко Н.В. Селекція картоплі на стійкість до хвороб і шкідників в умовах Полісся України // Вісник Сумського державного аграрного університету. Сер. Агрономія і біологія. – 2001. – Вип. 5. – С. 66-69 (60% авторства: отримання даних, проведення їх аналізу, формулювання висновків).

2. Писаренко Н.В. Стійкість міжсортових і міжвидових гібридів картоплі проти кільцевої гнилі // Картоплярство. К.: Аграрна наука, 2004.- Вип. 33.- С.145-150.

3. Подгаєцький А.А., Писаренко Н.В. Цінність міжсортових і міжвидових гібридів картоплі за стійкістю проти стеблової нематоди // Карантин і захист рослин.-2005.- №3. – С.19-20 (65% авторства: проведення досліджень, узагальнення результатів).

4. Писаренко Н.В. та інші. Свідоцтво № 0382 про авторство на сорт рослин Веста. Заявка № 00031009.

5. Осипчук А.А., Назар С.Г., Осипчук А.А., Сидорчук В.І., Писаренко Н.В., Онищенко О.Ф. Новини в селекції картоплі // Картоплярство України. - 2005. - №1. – С.25-27 (45% авторства: отримання даних, написання статті).

6. Писаренко Н.В., Подгаєцький А.А. Перспективність виділення вихідного селекційного матеріалу, стійкого до парші звичайної // Сб. тезисов II междунар. конф. молод. учених: «Современные проблемы генетики, биотехнологии и селекции растений» Харьков. – 2003. – С.290-291 (70% авторства: проведення досліджень, узагальнення результатів).

7. Писаренко Н.В., Полдгаецкий А.А. Возможность выделения среди межсортовых и межвидовых гибридов картофеля форм, устойчивых к парше обыкновенной // Матер. междунар. науч.-практ. конф. молодых ученых: «Адаптивное растениеводство: проблемы и решения», Минск, 2004 .- С.51-53 (70% авторства: отримання даних, проведення їх аналізу, формулювання висновків).

8. Писаренко Н.В., Подгаєцький А.А. Стійкість міжсортових і міжвидових гібридів картоплі проти залізистої плямистості // Тез. міжнар. наук. симпоз. “Сучасні технології селекційного процесу сільськогосподарських культур”. Харків. – 2004. – С.103-104 (70% авторства: проведення досліджень, узагальнення результатів).

9. Подгаєцький А.А., Писаренко Н.В. Виділення серед міжсортових гібридів картоплі форм з комплексною стійкістю проти хвороб // Тези доп. міжнарод. наук.-практ. конф. “Генетичні ресурси для адаптивного рослинництва - мобілізація, інвентаризація, збереження, використання “. Оброшино.- 2005.- С.158-159. (70% авторства: проведення дослідження, написання тез).

10. Подгаецкий А.А., Писаренко Н.В. Характеристика межсортовых и межвидовых гибридов картофеля, устойчивых к железистой пятнистости клубней // Матер. междунар. науч.- прак. конф., посвященной 100-летию со дня рожд. акад. Н.А.Дорожкина “ Актуальные проблемы защиты картофеля, плодовых и овощных культур от болезней, вредителей и сорняков”.- Минск.- 2005.- С.289-293 (70% авторства: проведення досліджень, узагальнення результатів).

11. Писаренко Н.В. та інші. Свідоцтво № 05203 про авторство на сорт рослин Дара. Заявка № 00031008.

12. Писаренко Н.В. та інші. Свідоцтво № 05204 про авторство на сорт рослин Тирас. Заявка № 01031015.

13. Писаренко Н.В. та інші. Свідоцтво № 05205 про авторство на сорт рослин Малинська біла. Заявка № 01031017.