Анотація до роботи:

Нюшко Т.Ю. Особливості структурно-функціональних змін лівого шлуночка та ендотеліальної функції судин у хворих на гіпертонічну хворобу з різним добовим профілем артеріального тиску та їх динаміка під впливом комбінованої антигіпертензивної терапії. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 – кардіологія. Івано-Франківський державний медичний університет, Івано-Франківськ, 2008.

Робота присвячена вивченню структурно-функціональних змін лівого шлуночка та ендотеліальної функції судин у хворих на гіпертонічну хворобу
ІІ стадії з різними добовим профілем АТ та ефективності комбінованого антигіпертензивного лікування. У пацієнтів “non-dipper” визначений вищий АТ, більші прояви патологічного ремоделювання серця і судин, діастолічної дисфункції ЛШ та ендотеліальної дисфункції у порівнянні з пацієнтами “dipper”. Встановлено, що комбінована антигіпертензивна терапія, яка включає бісопролол, лізиноприл, гіпотіазид є достатньо ефективною у хворих “dipper” і малоефективною в пацієнтів “non-dipper”. У пацієнтів “non-dipper” більш ефективною є терапія, що містить бісопролол, лізиноприл, гіпотіазид, амлодипін.

У роботі представлено теоретичне і клінічне обґрунтування вирішення актуального завдання – підвищити ефективність комбінованого антигіпертензивного лікування у хворих на ГХ ІІ стадії з гіпертензивним серцем, ХСН 0-І ст., І-ІІ ФК із різним добовим профілем АТ шляхом оцінки динаміки структурно-функціональних показників ЛШ та ендотеліальної функції судин.

1. У хворих на ГХ ІІ стадії з гіпертензивним серцем, ХСН 0-І ст., І-ІІ ФК з добовим профілем “non-dipper” зареєстровані достовірно вищі середньодобовий, середньонічний систолічний та діастолічний АТ, середньоденний ДАТ, відповідні індекси часу, швидкість ранкового підвищення САТ і ДАТ, ніж у пацієнтів із добовим профілем “dipper” (р<0,05). У хворих із концентричною ГЛШ середні показники АТ, індекси часу, величина та швидкість ранкового підвищення АТ перевищують такі в хворих з ексцентричною ГЛШ.

2. У хворих на ГХ ІІ стадії з гіпертензивним серцем, ХСН 0-І ст., І-ІІ ФК з добовими профілем “dipper” і “non-dipper” достовірної різниці між показниками, які характеризують гіпертрофію міокарда ЛШ не виявлено. У пацієнтів “dipper” концентрична гіпертрофія розвинулася в 58 (52,73%) пацієнтів, ексцентрична – в 9 (8,18%), у хворих “non-dipper” концентрична ГЛШ виникла в 37 (33,64%) пацієнтів, ексцентрична – у 6 (5,45%). У всіх хворих із добовим профілем “non-dipper” і в 45 пацієнтів (67,16%) із добовим профілем АТ “dipper” визначалася діастолічна дисфункція по типу порушення розслаблення. У хворих на ГХ ІІ стадії з нормальним ДТМК у порівнянні зі здоровими особами визначалися початкові прояви порушення активної релаксації ЛШ, збільшення вкладу ЛП у діастолічне наповнення ЛШ (зменшення Е, збільшення А, %А, Тdec (р<0,05)). Діастолічна дисфункція по типу порушення розслаблення спостерігалася в усіх хворих з ексцентричною гіпертрофією ЛШ і в 73 пацієнтів (76,84%) з концентричною ГЛШ.

3. У хворих на ГХ ІІ стадії з гіпертензивним серцем, ХСН 0-І ст., І-ІІ ФК з групи “non-dipper” у порівнянні з пацієнтами “dipper” діагностовано більш виражені структурно-геометричні зміни судин, що проявлялося збільшенням товщини КІМ (р<0,001) та більш значні порушення функції ендотелію, що характеризувалося меншим приростом діаметра плечової артерії як після реакції гіперемії, так і нітрогліцеринової проби (р<0,001).

4. У хворих на ГХ ІІ стадії з гіпертензивним серцем, ХСН 0-І ст., І-ІІ ФК як з концентричною, так і ексцентричною ГЛШ, зареєстровано порушення вазорегулюючої функції ендотелію, що проявлялося зниженням ЕЗВД і ЕНВД. У хворих із концентричною гіпертрофією ЛШ визначався достовірно більший приріст діаметру плечової артерії через 5 хв. після прийому нітрогліцерину (р<0,05) у порівнянні з пацієнтами з ексцентричною ГЛШ. У хворих із діастолічною дисфункцією відмічається достовірне погіршення ЕЗВД і ЕНВД (р<0,001) у порівнянні з пацієнтами з нормальним ДТМК.

5. Встановлено, що в пацієнтів з ГХ ІІ стадії, гіпертензивним серцем, ХСН 0-І ст., І-ІІ ФК у якості незалежних високочутливих критеріїв профілю “dipper” є: ФВ ЛШ 62,00% та приріст діаметру плечової артерії через 90 с після компресії 12,20%, профілю “non-dipper” – величина іЛП 2,31 см/м² та приріст діаметру плечової артерії через 5 хв. після прийому нітрогліцерину 17,60%.

6. Комбінована терапія бісопрололом, лізиноприлом та гіпотіазидом виявилася ефективною в більшості хворих із добовим профілем АТ “dipper” (79,10%), оскільки адекватно знижувала тиск до цільового рівня, сприяла зменшенню навантаження тиском на органи-мішені, сповільненню процесів дезадаптивного ремоделювання ЛШ, покращувала внутрішньосерцеву гемодинаміку та діастолічну функцію ЛШ. У пацієнтів із добовим профілем “non-dipper” терапія бісопрололом, лізиноприлом та гіпотіазидом виявилася ефективною лише в 4 хворих (9,30%), 39 пацієнтам (90,70%) було необхідним приєднання до трикомпонентної терапії амлодипіну, що сприяло у них досягненню цільового рівня АТ, ефективному зниженню середньонічного систолічного і діастолічного АТ, нормалізації порушеного добового профілю АТ, зменшенню навантаження тиском на органи-мішені.

7. Терапія бісопрололом, лізиноприлом, гіпотіазидом та амлодипіном у порівнянні з терапією бісопрололом, лізиноприлом, гіпотіазидом призвела до дещо більшого, але недостовірного, зниження середніх показників АТ за добу, день, ніч; ступеню ГЛШ (зменшення ТЗС ЛШд, ТМШПд, іММ ЛШ), лінійних, об’ємних показників ЛШ (іКДР, іКСР, іЛП, іКДО, іКСО) та покращення діастолічної функції ЛШ внаслідок зменшення жорсткості міокарда, що характеризувалося збільшенням швидкості Е, співвідношення Е/А, зменшенням Тdec, %А (р>0,05).

8. Додаткове призначення амлодипіну до трикомпонентної терапії сприяло більшому, однак несуттєвому, покращенню ендотеліальної функції судин, що проявлялося більшим приростом діаметру плечової артерії як після реакції гіперемії, так і нітрогліцеринової проби в порівнянні з трикомпонентною антигіпертензивною терапією.

Публікації автора:

1. Нюшко Т. Ю. Оцінка показників добового моніторування артеріального тиску у хворих на гіпертонічну хворобу ІІ стадії в залежності від структурно-геометричного ремоделювання лівого шлуночка та їх зміна під впливом комбінованої антигіпертензивної терапії / Т. Ю. Нюшко // Вісник Вінницького національного медичного університету. – 2006. – № 10 (1). – С. 51-54.

2. Нюшко Т. Ю. Діастолічна дисфункція лівого шлуночка та ендотеліальна функція судин у хворих на гіпертонічну хворобу ІІ стадії в залежності від типу ремоделювання лівого шлуночка / Т. Ю. Нюшко, В. І. Денисюк // Biomedical and biosocial anthropology. – 2006. – № 7. – С. 79-83. Дисертантом проведено обстеження хворих, аналіз результатів, формулювання висновків, оформлення до друку. Проф. Денисюк В.І. відредагував висновки.

3. Нюшко Т. Ю. Структурно-функціональні зміни та діастолічна функція лівого шлуночка у хворих на гіпертонічну хворобу ІІ стадії в залежності від добового профілю артеріального тиску / Т. Ю. Нюшко // Галицький лікарський вісник. – 2007. – № 1. – Т. 14. – С. 59-60.

4. Нюшко Т. Ю. Ефективність комбінованого антигіпертензивного лікування у хворих на гіпертонічну хворобу ІІ стадії / Т. Ю. Нюшко // Вісник Вінницького національного медичного університету. – 2008. – № 12 (1). – С. 89-94.

5. Нюшко Т. Ю. Зміни показників добового моніторування артеріального тиску під впливом комбінованої гіпотензивної терапії у хворих на гіпертонічну хворобу /
   Т. Ю. Нюшко, В. І. Денисюк // Первинна та вторинна профілактика церебро-васкулярних ускладнень артеріальної гіпертензії : укр. наук.-практ. конф., 16-18 бер. 2006 р. : тези доп. – К., 2006 – С. 68-69. Дисертантом проведений підбір хворих, їх обстеження, обробка даних, підготовка тез до друку. Проф. Денисюк В.І. відредагував тези.

6. Нюшко Т. Ю. Структурно-геометричні зміни лівого шлуночка у хворих на гіпертонічну хворобу ІІ стадії в залежності від змін добового артеріального тиску /
   Т. Ю. Нюшко, В. І. Денисюк, Г. І. Коцута // Первинна та вторинна профілактика церебро-васкулярних ускладнень артеріальної гіпертензії : укр. наук.-практ. конф., 16-18 бер. 2006 р. : тези доп. – К., 2006. – С. 67-68. Дисертантом проведений підбір хворих, їх обстеження, обробка даних, підготовка тез до друку. Проф. Денисюк В.І., доц. Коцута Г.І. редагували тези.

7. Нюшко Т. Ю. Динаміка показників добового моніторування артеріального тиску у хворих на гіпертонічну хворобу ІІ стадії під впливом комбінованої антигіпертензивної терапії / Т. Ю. Нюшко // Молодь та медична наука на початку ХХІ століття : міжнар. наук. конф. студентів та молодих вчених, 30-31 бер. 2006 р. : тези доп. – Вінниця, 2006. – С. 116-117.

8. Нюшко Т. Ю. Показники добового моніторування артеріального тиску в залежності від типу ремоделювання лівого шлуночка у хворих на гіпертонічну хворобу ІІ стадії / Т. Ю. Нюшко // Сучасні аспекти діагностики та лікування в кардіології та ревматології : Всеукр. наук.-практ. конф., 7-8 гр., 2006 р. : тези доп. – Вінниця, 2006. – С. 73-74.

9. Нюшко Т. Ю. Діастолічна функція лівого шлуночка та ендотеліальна функція судин у хворих на гіпертонічну хворобу ІІ стадії в залежності від типу ремоделювання лівого шлуночка / Т. Ю. Нюшко // ХІІІ університетська (ХХХХІІІ вузівська) наук.-практ. конф. молодих вчених та фахівців, 24 тр. 2007 р. : тези доп. – Вінниця, 2007. – С. 43-44.

10. Нюшко Т. Ю. Незалежні клініко-інструментальні предиктори різних добових профілів артеріального тиску у хворих на гіпертонічну хворобу ІІ стадії /
    Т. Ю. Нюшко // VІІІ нац. конгресу кардіологів України, 20-22 вер. 2007 р. : тези доп. – К., 2007. – С. 129-130.

11. Нюшко Т. Ю. Спосіб диференційованого комбінованого антигіпертензив-ного лікування хворих на гіпертонічну хворобу ІІ стадії. Свідоцтво на раціоналізаторську пропозицію № 2 від 22 січня 2008 р., видане ВНМУ
    ім. М.І. Пирогова.