Анотація до роботи:

АНТОНЕНКО Л.П. Особливості систолічної і діастолічної функції міокарду та функціонального стану ендотелію судин у пацієнтів на гіпертонічну хворобу з метаболічним синдромом . - РУКОПИС.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11. - кардіологія – Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска АМН України.

Дисертація присвячена диференційованій розробці рекомендацій щодо застосування кардіоселетивних бета-адреноблокаторів у пацієнтів на ГХ у поєднанні з МС на основі вивчення змін структурно-функціонального стану шлуночків серця та функціонального стану ендотелію судин.

Уточнені зміни функціонального стану ендотелію судин у хворих з МС за даними неінвазивного компресійного тесту. Вперше показано, що для них характерна недостатня максимальна дилятація судин, а також недостатня дилятація плечової артерії на першій хвилині компресійного тесту.

Вперше показано, що терапія атенололом сприяє покращенню діастолічної функції ЛШ у пацієнтів обох груп.

Новим у дисертації є доведення того, що терапія бетаксололом забезпечує нормалізацію показників часової структури діастоли ПШ та нормалізуює вазодилатацію на першій хвилині компресійного тесту та у періоді максимальної вазодилатації.

У дисертації виконано теоретичне узагальнення та набуло подальшого розвитку вирішення наукової задачі кардіології - удосконалення лікування бета-адреноблокаторами хворих на гіпертонічну хворобу у поєднанні з метаболічним синдромом на підставі вивчення змін структурно- функціонального стану шлуночків серця та ендотеліальної функції периферичних судин.

1. У пацієнтів на гіпертонічну хворобу з метаболічним синдромом у 3,3 рази частіше зустрічається ексцентрична гіпертрофія лівого шлуночка, ніж у пацієнтів без МС. Ексцентрична гіпертрофія лівого шлуночка в поєднанні зі зменшенням пікової швидкості аортального кровотоку та збільшенням загального його часу, може свідчити про формування у цих пацієнтів передумов для виникнення систолічної дисфункції лівого шлуночка.

2. Для пацієнтів з гіпертронічною хворобою та метаболічним синдромом характерні порушення діастолічного наповнення лівого шлуночка з формуванням гіпертрофічного типу діастолічного наповнення у 84% випадків проти 74% випадків, що зустрічаються у пацієнтів на гіпертонічну хворобу без метаболічного синдрому. Порушення діастолічного наповнення правого шлуночка серця, зумовлені порушеннями його релаксації зустрічаються однаково часто у пацієнтів на гіпертонічну хворобу з метаболічним синдромом та без метаболічного синдрому.

3. У пацієнтів з метаболічним синдромом виявлено збільшення пікової швидкості, загального часу та об’ємного кровотоку у виносному тракті правого шлуночка, що свідчить про гіперфункцію правого шлуночка.

4. Порушення вазодилятуючої функції у відповідь на компресію характерно для пацієнтів на гіпертонічну хворобу незалежно від наявності метаболічного синдрому, однак в більшій мірі виражено у хворих з метаболічним синдромом: у цих пацієнтів на відміну від хворих без метаболічного синдрому, приріст діаметра плечової артерії відсутній на першій хвилині після декомпресії, а в періоді максимальної вазодилятації його приріст в 2,7% менший.

5. Застосування кардіоселективних бета-адреноблокаторів атенолола та бетаксолола у пацієнтів з метаболічним синдромом сприяє збільшенню об’ємного кровотоку у виносному тракті лівого шлуночка, покращенню часової структури діастоли лівого шлуночка. Бетаксолол сприяє також нормалізації показників часової структури діастоли правого шлуночка.

6. Терапія пацієнтів з метаболічним синдромом бетаксололом сприяє, за даними компресійного тесту, покращенню вазодилятуючої функції плечової артерії на першій хвилині компресійного тесту та нормалізації показників у періоді максимальної вазодилатації. За впливом на ендотеліальну функцію терапія бетаксололом ефективніша, ніж атенололом, оскільки сприяє покращенню вазодилятуючої функції плечової артерії вже на першій хвилині після декомпресії.

7. Застосування у пацієнтів на гіпертонічну хворобу з метаболічним синдромом кардіоселективних бета-адреноблокаторів атенолола та бетаксолола впродовж двох місяців суттєво не впливає на показники ліпідного та вуглеводного обмінів.

Публікації автора:

1. Антоненко Л.П. Систолічна і діастолічна функція міокарду та особливості порушення ендотеліальної функції судин у пацієнтів з метаболічним синдромом // Український ревматологічний журнал. – 2004. - № 3. С.61-64.

2.Антоненко Л.П. Порівняльна характеристика структурно-функціональних змін серця у хворих з метаболічним синдромом та гіпертонічною хворобою // Сучасні аспекти військової медицини. Збірник наукових праць ГВКГ. Випуск 6. – Київ 2001. - С. 311-314

3. Мясников Г.В., Антоненко Л.П., Сидорова Л.Л., Ткаченко А.П. Клиническая эффективность бетаксолола в комбинированной терапии больных с гипертонической болезнью в сочетании с метаболическими нарушениями // Український кардіологічний журнал. – 2003. - № 2. С.76- 82. (Здобувачем зібрано та проаналізовано літературу з даного питання, здійснено відбір та обстеження 80% хворих, проведено обробку фактичного матеріалу).

4. Мясников Г.В., Антоненко Л.П., Ткаченко А.П. Влияние комплексной терапии с включением натеглинида на функциональное состояние сердечно-сосудистой системы, углеводного и липидного обменов больних метаболическим синдромом Х. // Сучасні аспекти військової медицини. Збірник наукових праць ГВКГ МО України. Випуск 8. - Київ 2003. - С. 208-213. (Автором самостійно визначена мета та завдання дослідженя, проаналізована наукова література. Самостійно проводила клінічні обстеження переважної кількості хворих на гіпертонічну хворобу з наявністю метаболічного синдрому).

5.Антоненко Л.П. Особливості структурно-функціонального стану міокарду у пацієнтів на гіпертонічну хворобу з метаболічним синдромом. // Матеріали VII Національного конгресу кардіологів України. – Дніпропетровськ, 2004. С. 65- 66.

Особисто автором обстежено 60 пацієнтів на гіпертонічну хворобу з метаболічним синдромом з виконанням допплерехокардіографії. Підготовка тезів до друку.

6. Антоненко Л.П. Особливості функціонального стану ендотелію судин у пацієнтів хворих на гіпертонічну хворобу з метаболічним синдромом. // Матеріали VII Національного конгресу кардіологів України. – Дніпропетровськ, 2004. С. 65.

Автором самостійно визначена мета і завдання дослідження, проведений збір сучасних літературних даних, самостійно обстежено 60 пацієнтів з метаболічним синдромом, вивчено вазодилятуючу функцію ендотелію плечової артерії за допомогою реактивної проби.

7. Антоненко Л.П. Вплив терапії атенололом і бетаксололом на функціональний стан міокарда та ендотелію периферичних судин у пацієнтів хворих на гіпертонічну хворобу з метаболічним синдромом. // Матеріали VII Національного конгресу кардіологів України. – Дніпропетровськ, 2004. С. 66.

Особисто автором проведено відбір хворих на гіпертонічну хворобу з метаболічним синдромом, формуваня груп, клінічне обстеження хворих, статистична обробка матеріалу, підготовка тезів до друку.