Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Сільськогосподарські науки / Рослинництво


Хорішко Сергій Анатолійович. Особливості технології вирощування озимої пшениці по чорному пару в північному Степу України : Дис... канд. наук: 06.01.09 - 2009.



Анотація до роботи:

Хорішко С.А. Особливості технології вирощування озимої пшениці по чорному пару в північному Степу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 – рослинництво. Інститут зернового господарства УААН, Дніпропетровськ, 2009.

В дисертаційній роботі викладено результати досліджень з питань особливостей формування та реалізації потенціалу продуктивності та якості зерна озимої пшениці залежно від строків сівби та застосування азотних підживлень у північному Степу України.

Визначено параметри накопичення та споживання рослинами озимої пшениці вуглеводів, продуктивної вологи, елементів живлення та фотосинтетичної діяльності посівів, залежно від строків сівби, доз азотних добрив. Виявлено значний позитивний вплив їх на морфофізіологічний процес реалізації генетичного потенціалу, рівень врожайності та якості зерна.

Удосконалено основні технологічні елементи вирощування озимої пшениці для отримання зерна ІІІ класу якості з високою економічною ефективністю виробництва.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що полягає у встановленні закономірностей формування продуктивності та удосконаленні технології вирощування озимої м’якої пшениці по чорному пару у північній частині Степу України шляхом визначення оптимального строку сівби та ефективності весняних азотних підживлень з метою підвищення урожайності та якості зерна.

  1. Найбільша польова схожість насіння була за сівби 25 вересня, яка перевищувала ранній строк (5 вересня) на 1,3%, а пізній (15 вересня) – на 2,9%. За цих умов на 1 м2 посіву формувалося на 5,8 та 12,7 рослин більше, ніж за сівби 5 вересня та 15 жовтня, відповідно. За сівби 5 вересня рослини озимої пшениці отримували від 412,0 до 516,1С ефективних температур, що на 7,6% та 34,8% більше за середньобагаторічну норму для цього строку сівби.

  2. Сівба після 25 вересня, через кожні 10 днів, призводила до зменшення кількості пагонів порівняно з попереднім строком на 23,6-33,3%. До часу припинення осінньої вегетації абсолютно-суха маса 100 рослин при сівбі 5 вересня була вищою на 51,3 г, ніж за сівби 25 вересня та на 69,4 г – за сівби 15 жовтня. Найбільша облистяність та площа листкової поверхні у рослин спостерігалася за першого строку сівби і змінювалася залежно від умов року від 18,1 до 29,2 шт. листків та від 152,3 до 245,3 см2 на 1 рослині, відповідно.

  3. При зміщенні строків сівби до пізніх встановлено чітку тенденцію до заглиблення вузла кущіння. За сівби 5 вересня він закладався на глибині 2,4 см і з кожним наступним строком поступово заглиблювався на 0,1-0,2 см, або на 4,2-8,0%.

  4. Внесення азотних добрив у підживлення скорочувало міжфазний період “кущіння – вихід в трубку”, а періоди “вихід в трубку – колосіння” та “колосіння – дозрівання зерна” подовжувало на 1-3 доби. Проведення позакореневих азотних підживлень у більш пізній строк (фаза колосіння), не сприяло зміні настання фаз розвитку у рослин озимої пшениці.

  5. Зміщення строку сівби з 5 вересня на 10, 20, 30 та 40 днів пізніше призводило до зменшення надземної маси 100 рослин порівняно з попереднім строком від 27,5% до 72,3% залежно від строку сівби. Найменшу надземну масу (2,2 г) рослини озимої пшениці формували за сівби 15 жовтня.

  6. Затримка із сівбою озимої пшениці на 10 днів призводить до зменшення кількості вузлових коренів у кожного наступного строку сівби на 9,0-9,4% порівняно з попереднім.

  7. За період від сівби 5 вересня до повної стиглості зерна, рослини для формування врожаю споживали 3755 м3/га води. Кожний наступний строк порівняно з попереднім зменшував цей показник на 0,4-4,7%. Найменшим сумарним водоспоживанням відзначалися посіви, сівбу яких проводили 15 жовтня. Вони витрачали за період вегетації 3216 м3/га, або на 539 м3/га (14,4%) менше, порівняно зі строком сівби 5 вересня.

  8. Внесення азотних добрив у підживлення, сприяло збільшенню запасів нітратного азоту в ґрунті, а відповідно й виносу його на формування основної і побічної продукції, який залежно від строків сівби варіював від 9,6 до 18,6%. Застосування азотних підживлень призводило до зменшення виносу фосфору на одиницю продукції на 8,0% за сівби 5.09, на 8,9% – за сівби 25.09 і на 8,3% – за сівби 15.10. Винос калію на 1 т зерна і відповідну кількість соломи зменшувався і становив від 33,7 до 45,8 кг/т.

  9. Вміст хлорофілу в листках рослин озимої пшениці залежно від внесення азотних добрив у підживлення був різним. Внесення 60 кг/га азоту локально у фазі кущіння у посівах (сівба 25 вересня) на фоні N60 по МТҐ, призводило до збільшення вмісту зеленого пігменту в листках рослин порівняно з одноразовим внесенням 30 і 60 кг/га азоту в середньому на 11,4-19,0%.

  10. Проведення азотного підживлення по МТҐ в дозах 30 і 60 кг/га д.р. залежно від строків сівби сприяло зростанню площі листків на 12,9-16,1% та 19,2-26,2%, відповідно.

  11. За період від сходів до припинення осінньої вегетації величина ЧПФ становила 8%, від часу відновлення весняної вегетації до фази виходу рослин в трубку – 10%, від фази виходу рослин в трубку до колосіння – 54%, а від фази колосіння до повної стиглості – 28%.

  12. За ранніх і пізніх строків сівби мало місце зниження кількості рослин та густоти продуктивних стебел на одиниці площі на 3,9-12,6%. Позитивна дія азотного підживлення залежно від строків сівби проявлялася у збільшенні коефіцієнта продуктивного кущіння в середньому на 18,9-21,4%, озерненості колоса – на 6,9-8,8%, маси зерна з колоса – на 14,7-15,2% та маси 1000 зерен – на 2,2-3,7 г.

  13. Посіви озимої пшениці, за сівби 25 вересня формували найвищі врожаї і відзначалися стабільністю по роках. Проведення ранньовесняних та весняно-літніх азотних підживлень підвищувало врожайність зерна до 9,47 т/га (2008 р.).

  14. Найбільший вміст білка та клейковини в зерні озимої пшениці отриманий за сівби 25 вересня при застосуванні азотного підживлення N30 рано навесні по МТҐ поверхнево з наступним внесенням N30-60 навесні наприкінці фази кущіння локально та N30 у фазі колосіння позакоренево.

  15. Підживлення рослин озимої пшениці, розміщеної по чорному пару азотними добривами рано навесні по МТҐ поверхнево дозою N30 з наступним внесенням N30 наприкінці фази кущіння локально та N30 позакоренево у фазі колосіння за всіх строків сівби забезпечує врожайність зерна 4,09-6,89 т/га, чистий прибуток 1582-5042 грн з кожного гектару при рівні рентабельності 42,4-128,8% та собівартості 568-913 грн/т.

Публікації автора:

  1. Продуктивність та пластичність інтенсивних сортів озимої пшениці в південному Степу / [А.В. Черенков, М.С. Шевченко, ... С.А. Хорішко та ін.] // Бюл. Інституту зернового господарства УААН. Дніпропетровськ. – 2006. – №28-29. – С. 87-91 (аналіз експериментальних даних, написання статті).

  2. Особливості вирощування сільськогосподарських культур в умовах 2007 року (рекомендації) / [Є.М. Лебідь, А.В. Черенков, ... С.А. Хорішко та ін.] // Центр наукового забезпечення агропромислового виробництва Дніпропетровської області. – Дніпропетровськ, 2006. – С. 8-11 (проведення дослідів, узагальнення експериментальних даних).

  3. Вплив доз та строків внесення азотних добрив на урожайність зерна та розвиток хвороб в посівах озимої пшениці / [М.І. Пихтін, М.М. Солодушко, М.П. Явдощенко, С.А. Хорішко ] // Бюл. Інституту зернового господарства УААН. Дніпропетровськ. – 2007. – №30. – С. 83-88 (проведення дослідів, аналіз експериментальних даних, написання статті).

  4. Винос елементів живлення різними сортами озимої пшениці залежно від азотних підживлень / [А.Д. Гирка, В.Ю. Коваленко, С.А. Хорішко, О.І. Желязков] // Бюл. Інституту зернового господарства УААН. Дніпропетровськ. – 2007. – №31-32. – С. 104-108 (аналіз та узагальнення експериментальних даних, написання статті).

  5. Особливості підготовки ґрунту і сівба озимих культур в умовах Степу України під урожай 2008 року (рекомендації) / [Є.М. Лебідь, А.В. Черенков, ... С.А. Хорішко та ін.] // Центр наукового забезпечення агропромислового виробництва Дніпропетровської області. – Дніпропетровськ, 2007. – 14 с (узагальнення експериментальних даних).

  6. Хорішко С.А. Економічна ефективність вирощування озимої пшениці при використанні добрив та засобів захисту рослин від шкідників та хвороб / А.Д. Гирка, С.А. Хорішко, О.І Дубовий // Бюл. Інституту зернового господарства УААН. Дніпропетровськ. – 2008. – №33-34. – С. 17-20 (проведення дослідів, узагальнення експериментальних даних, написання статті).

  7. Особливості вирощування сільськогосподарських культур в умовах 2008 року (рекомендації) / [Є.М. Лебідь, А.В. Черенков, ... С.А. Хорішко та ін.] // Центр наукового забезпечення агропромислового виробництва Дніпропетровської області. – Дніпропетровськ, 2008. – С. 5-9 (аналіз та узагальнення експериментальних даних).

  8. Хорішко С.А. Вплив строків сівби та норм висіву на ріст і розвиток рослин озимої пшениці в осінній період вегетації / О.О. Педаш С.А. Хорішко, О.І. Дубовий // Бюл. Інституту зернового господарства УААН. Дніпропетровськ. – 2008. – № 33-34. – С. 38-40 (проведення дослідів, аналіз експериментальних даних, написання статті).

  1. Хорішко С.А. Якість зерна озимої пшениці при використанні хімічного захисту рослин від шкідників та хвороб / А.Д. Гирка, С.А. Хорішко // Бюл. Інституту зернового господарства УААН. Дніпропетровськ. – 2008. – №35. – С. 39-43 (узагальнення експериментальних даних, написання статті).