Анотація до роботи:

Дмитрієв К.М. Особливості травм голови і надання нейрохірургічної допомоги в умовах шахтного регіону – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.05 – нейрохірургія.

ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова АМН України», Київ, 2008р.

У дисертації проаналізовані статистичні показники травм голови в репрезентативному для України шахтному регіоні за 20 років (1985-2005 рр.), досліджено їх характер, особливості клінічної картини та результати лікування, виявлені біомеханічні та клінічні особливості виробничих шахтних травм голови, проаналізована існуюча система надання невідкладної та спеціалізованої медичної допомоги. Обґрунтована доцільність деталізації сучасної класифікації ЧМТ з виділенням короткочасного (імпульсного) здавлення голови. Встановлені основні прорахунки і помилки діагностично-лікувального процесу, причини несприятливих результатів. Доведена висока ефективність використання стандартів і протоколів медичної допомоги при ЧМТ, запропонована методологія їх створення на принципах доказової медицини.

В дисертації представлено теоретичне узагальнення і нове рішення важливої для нейрохірургії наукової задачі, що полягає у проведенні порівнювального клініко-статистичного аналізу особливостей травм голови, в тому числі гострої черепно-мозкової травми, в умовах шахтного регіону і шахтного виробництва, виявленні специфічних особливостей травм голови, основних помилок діагностичного та лікувального процессів, причин несприятливих результатів і обгрунтуванні шляхів поліпшення ефективності лікування:

1. Розповсюдженість травм голови в сучасному шахтному регіоні досягає 7,9%о з тенденцією подальшого суттєвого зростання показників. ЧМТ склала 32,1-38,4% від загального числа травм голови. Незважаючи на скорочення числа працівників, показники виробничої шахтної травми голови в абсолютних цифрах залишаються досить стабільними і досягають 2,6 випадків на 1000 працюючих.

2. У 4,6% травмованих, які перенесли ЧМТ, розвинулися віддалені наслідки, що призвели до інвалідності. Розповсюдженість постраждалих з наслідками ЧМТ склала 1,4 випадків на 1000 проживаючих в регіоні. 24,1% пролікованих з виробничою травмою були направлені на експертизу до МСЕК для встановлення стійкої втрати працездатності.

3. 28,8% потерпілих із шахтною травмою голови отримували її по механізму короткочасного (імпульсного) здавлення голови, що обумовлює доцільність відповідної деталізації сучасної класифікації ЧМТ. Для ЧМТ по механізму імпульсного здавлення голови були характерними відсутність в 39,4% випадків порушення свідомості в момент травми та в 9,1% - неврологічної симптоматики в перші години після травми.

4. Поява краніобазальної симптоматики у відстроченому періоді була обумовлена факторами вторинного ушкодження мозку - формуванням базальних і парабазальних епідуральних гематом (3% випадків), контузійних вогнищ і вогнищ травматичної ішемії в області дна 3-го шлуночка (4,5% випадків), а також у базальних відділах лобових часток (1,5% випадків).

5. Віддалені наслідки, що призвели до стійкого зниження працездатності, відмічені у 37,9% постраждалих з травмою по механізму імпульсного здавлення голови (з них 4,5% в гострому періоді трактувались як потерпілі з травмою м`яких тканин голови) та у 32,5% - з травмою по механізму прискорення-уповільнення.

6. Труднощі діагностики (заперечення факту втрати свідомості в момент травми, відстрочені прояви неврологічної симптоматики, складнощі виявлення переломів основи черепа), уявна легкість перебігу гострого періоду ЧМТ при імпульсному здавленні голови призвели в 27,3% випадків до недооцінки тяжкості травми на догоспітальному етапі та в 12,1% випадків при первинній діагностиці на госпітальному етапі, що стало причиною діагностичних помилок, неадекватного лікування й виникнення стійких залишкових явищ у віддаленому періоді.

7. В 9,6% випадків шахтної травми спостерігалася поєднана та комбінована травма голови, що обтяжувало клінічний перебіг травматичного процесу і погіршувало віддалені наслідки.

9. Важливим фактором, що надає можливість ефективного впливу в великих масштабах на поліпшення результатів травм голови, зокрема виробничого характеру, в тому числі шахтних, є широке використання та удосконалення на принципах доказової медицини стандартів діагностики і лікування, що запобігає припущенню типових помилок, сприяє своєчасному виявленню ЧМТ та адекватному лікуванню. Впровадження в практику охорони здоров’я наказу МОЗ України №226 від 27.07.98р. про затвердження Тимчасових галузевих уніфікованих стандартів медичних технологій діагностично-лікувального процесу стаціонарної допомоги сприяло зниженню показників смертності від шахтної ЧМТ з 3,5% до 1,1%.

Практичні рекомендації

1. Потерпілих із травмою голови, отриманої в умовах шахтного виробництва, особливо по механізму здавлення голови, слід відносити до категорії П и Ш (по Коновалову А.Н, 1998 р.), як травмованих агентом з високою енергією удару (ризик-фактор).

2. Потерпілі із травмою по механізму здавлення голови, навіть при відсутності неврологічної симптоматики, потребують обов’язкової госпіталізації для клінічного спостереження та обстеження щонайменше на 3 дні з наступним спостереженням невропатолога в амбулаторному порядку.

3. При наданні медичної допомоги постраждалим з ЧМТ потрібно ретельно дотримуватися затверджених стандартів та протоколів діагностики і лікування, особливо у випадках травм по механізму імпульсного здавлення голови.

Публікації автора:

1. Морозов А.Н., Дмитриев К.Н., Гук А.Н., Гарус А.А., Михайличенко П.Д. Проблемные вопросы догоспитальной диагностики и первичной медицинской помощи при острой черепно-мозговой травме // Український нейрохірургічний журнал. – 2001.– № 3. – С. 56-61.

(Особистий внесок дисертанта полягає в аналізі зібраного матеріалу та участі у формуванні висновків і написанні роботи).

2. Морозов А.М., Дмитрієв К.М. Особливості динаміки показників тяжкої черепно-мозкової травми в промисловому регіоні // Українські медичні вісті. – 2003.– Т. 5, № 1. – С. 115.

(Особистий внесок дисертанта полягає в проведенні клінічних спостережень, збиранні, систематизації та аналізі матеріалу, участі у формуванні висновків і написанні роботи).

3. Морозов А.М., Дмитрієв К.М. Клініко-статистична характеристика травм голови серед населення шахтно-промислового регіону України // Матеріали Ш з’їзду нейрохірургів України, Алушта, 2003. – С. 310-311.

(Особистий внесок дисертанта полягає в проведенні клінічних спостережень, збиранні, систематизації та аналізі матеріалу, участі у формуванні висновків та написанні роботи).

4. Дмитриев К.Н. Основные причины летальных результатов при черепно-мозговой травме на современном этапе // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л.Шупіка. – Київ: 2005. – Вып. 14, кн. 1. –С. 641-645.

5. Дмитриев К.Н. К вопросу повышения эффективности лечения производственной черепно-мозговой травмы легкой степени тяжести // Ліки Украіни. – 2005. – № 10(99). – С. 117-119.

6. Морозов А.М., Дмитрієв К.М. Віддалені наслідки виробничої шахтної травми голови // Український нейрохірургічний журнал – 2006. – №1. – С. 22.

(Особистий внесок дисертанта полягає в проведенні клінічних спостережень, збиранні, систематизації та аналізі матеріалу, участі у формуванні висновків, написанні роботи).

7. Дмитриев К.Н. Некоторые особенности клинической картины и диагностики черепно-мозговой травмы, полученной на горнодобывающих предприятиях // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. – 2006. – № 2. – С. 75-80.