Анотація до роботи:

Кішко Н.Ю. Особливості вегетативного гомеостазу при гастроезофагеальному рефлюксі у дітей та підходи до його корекції. – Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 – педіатрія. – Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця, Київ, 2004.

Дисертація присвячена проблемі вдосконалення діагностики порушень вегетативного гомеостазу в дітей з гастроезофагеальним рефлюксом та розробці на цій основі теоретично обгрунтованого підходу до корекції виявлених порушень.

У роботі вперше проведено комплексне дослідження особливостей вегетативного гомеостазу в дітей з гастроезофагеальним рефлюксом з вивченням його хронобіологічних та циркадних характеристик.

Виявлено, що у дітей з гастроезофагеальним рефлюксом порушення вегетативного гомеостазу свідчать про наявність вегетативної дисфункції в даного контингента хворих. Ступінь її виразності корелює з виразністю порушень моторно-евакуаторної функції верхніх відділів травного тракту (r=0,74-0,84). Вперше в дітей з гастроезофагеальним рефлюксом виявлено зміни параметрів статистичного та спектрального аналізу варіабельності ритму серця, які характеризуються напруженністю симпатичної регуляторної ланки вегетативної нервової системи. При цьому виявлено порушення циркадних ритмів вегетативної регуляції діяльності організма хворих дітей з гастроезофагеальним рефлюксом. Вони характеризуються симпатикотонією протягом доби та зниженням адаптаційно-пристосувальних механізмів вегетативного забезпечення.

Вперше теоретично обгрунтовано і практично апробовано метод корекції порушень вегетативного гомеостазу в дітей з гастроезофагеальним рефлюксом шляхом використання цизаприда. Даний препарат із групи прокінетиків окрім клінічної ефективності має суттєвий позитивний вплив на стан вегетативного гомеостазу в даного контингета хворих дітей, в тому числі і на показники, отримані методами статистичного та спектрального аналізу варіабельності ритму серця. Важливим є виявлений факт нормалізації циркадних характеристик вегетативного балансу в хворих з гастроезофагеальним рефлюксом під впливом лікування цизапридом, що свідчить про його нормалізуючий вплив на загальний стан вегетативного гомеостазу в дітей з даною патологією.

У роботі проведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, яке полягає в удосконаленні діагностики порушень вегетативного гомеостазу в дітей з ГЕР та практичній розробці на цій основі теоретично обгрунтованого підходу до корекції виявлених порушень.

1. У дітей з ГЕР спостерігаються зміни вегетативного гомеостазу, що характеризуються домінуючою ейтонією (49,1%) з помірною тенденцією до симпатикотонії у ВВТ, провідним нервовим каналом регуляції (48,1%) на фоні напруження адаптаційно-пристосовчих механізмів (56,5%) та гіперсимпатикотонічною (56,5%) ВР при гіпердіастолічному (40,0%) типові ВЗД. Вказані особливості вегетативного гомеостазу та клінічні ознаки є об’єктивним свідченням наявності ВД у хворих дітей з ГЕР.

2. За допомогою статистичного аналізу ВРС у дітей з ГЕР встановлено достовірне (p<0,05) зниження показників SDNNI, rMSDD, pNN50, що об’єктивно свідчило про переважання симпатичної активності у вегетативному балансі протягом добового циклу. Крім того, було виявлено статистично достовірні відмінності (p<0,05) в показниках rMSDD та pNN50, отриманих в обстежених групах дітей в активний період добового циклу. Виявлені зміни свідчать про зниження парасимпатичної активності з відповідним домінування симпатичної стимуляції в активний період доби та виразні порушення звичного циркадного профілю вегетативної активності, притаманного здоровому дитячому організму.

3. Спектральний метод аналізу ВРС дозволив встановити достовірне зниження (p<0,01) показника HF при відсутності достовірних змін з боку VLF та LF, як складових силового спектру, та підвищення показника LF/HF, що підтверджує значне послаблення активності парасимпатичного відділу ВНС і є основним проявом клінічно маніфестованої ВД у дітей з ГЕР. Встановлена певна залежність між ступенем виразності порушень у вегетативному гомеостазі та поширенністю і виразністю порушень МЕФ верхніх відділів ШКТ.

4. У дітей з ГЕР при поєднанні з ДГР виявлена наявність ВД, ознаки якої є суттєво виразнішими, ніж у дітей з ізольованим ГЕР. При цьому у вказаної категорії хворих домінуючим типом ВВТ є симпатикотонія зі значним переважанням нервового каналу регуляції, гіперсимпатикотонія та гіпердіастолічний тип ВЗД, який є найбільш дезадаптивним і свідчить про недостатнє вегетативне забезпечення діяльності організму. Крім того, у дітей з ГЕР при поєднанні з ДГР спостерігається зниження активності парасимпатичної ланки ВНС і виразніша активація симпатичного впливу в автономній регуляції дільності організму.

5. У дітей з ХГД без порушення МЕФ верхніх відділів ШКТ спостерігається посилення ваготонічної активності. Про це свідчить зростання показників Х та Мо при КІГ, а також достовірне (p<0,001) зниження показника ВПР. Про послаблення симпатичної активації та централізації керування ритмом серця свідчили достовірно нижчі значення КМ та ІН у хворих дітей цієї групи.

6. При застосуванні цизаприду для лікування дітей з ГЕР спостерігалось суттєве клінічне покращення у вигляді регресії як основних клінічних симптомів порушення МЕФ (біль за грудиною та в епігастрії, печія, відрижка, тощо), так і клінічних проявів порушень вегетативного балансу. Крім того, результати дослідження дозволяють вважати, що препарат окрім клінічної ефективності має позитивний вплив на показники вегетативного гомеостазу. Особливо важливим є нормалізація циркадних характеристик вегетативного балансу у хворих з ГЕР під впливом лікування цизапридом. Встановлено, що цизаприд має комплексний нормалізуючий вплив на загальний стан вегетативного гомеостазу у дітей з даною патологією.