Анотація до роботи:

Солдатова О.В. Особливості вегетативного гомеостазу та лікування дітей з пролапсом мітрального клапана.- Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 - педіатрія.- Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, Київ, 2003.

Дисертація присвячена проблемі удосконалення діагностики та підвищення ефективності реабілітації дітей з пролапсом мітрального клапана (ПМК) на підставі виявлення особливостей функціонування вегетативної нервової та серцево-судинної систем.

У роботі вперше проведено комплексне дослідження і порівняльний аналіз даних про функціонування вегетативної нервової системи, психоемоційний статус і функціональний стан серцево-судинної системи у дітей з різними формами ПМК.

Виявлено, що на фоні вихідної симпатикотонії та високого рівня тривожності для дітей з первинним ПМК характерно зниження адаптаційно-пристосувальних механізмів (АПМ) та надмірне вегетативне забезпечення, а для дітей з вторинним ПМК – напруження АПМ, недостатнє вегетативне забезпечення та більш виражена дизадаптація внаслідок хвороби з втратою соціальних орієнтирів.

Вперше у дітей з ПМК виявлені початкові стадії діастолічної дисфункції. Встановлено гіповолемічний тип центральної гемодинаміки та достовірне зниження швидкості відкриття передньої стулки мітрального клапана й збільшення показника часу зменшення половини градієнта тиску мітрального кровотоку, більш виражене у дітей з гемодинамічно значущими формами ПМК та явищами міксоматозної дегенерації стулок мітрального клапана.

Розроблено новий метод ранньої діагностики первинного ПМК у дітей з використанням функціональної проби з фуросемідом.

Розроблена і апробована в стаціонарних умовах схема комплексного лікування дітей з ПМК, в якій вперше застосовано препарат метаболічної спрямованості неотон (креатин-фосфат).

Виявлено, що нормалізація вегетативного гомеостазу та покращання показників систолічної й діастолічної функцій міокарда і біоенергетичного стану організму сприяють зменшенню ступеня ПМК.

У роботі проведено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукової проблеми, яке полягає у виявленні особливостей функціонування вегетативної нервової та серцево-судинної систем у дітей з ПМК і розробці на цій основі терапевтичних заходів, спрямованих на підвищення ефективності реабілітації хворих.

1. У дітей з ПМК спостерігається вегетативна дисфункція, перебіг якої характеризується проявами пароксизмальної вегетативної недостатності (25,6%), частіше у вигляді генералізованих ваго-інсулярних кризів. Пароксизмальний перебіг більш властивий для дівчаток з ПМК ІІ ступеня.

2. На фоні вихідної симпатикотонії для дітей з первинним ПМК характерне зниження адаптаційно-пристосувальних механізмів (50%), гуморальний шлях регуляції та надмірне вегетативне забезпечення діяльності (65,6%), для дітей з вторинним ПМК – напруження адаптаційно-пристосувальних механізмів (52,6%), нервовий шлях регуляції та недостатнє вегетативне забезпечення діяльності (24%).

3. У дітей з ПМК виявлена висока особиста (51,2%) та ситуативна (41,5%) тривожність, більш виражена при вторинному ПМК. Висока тривожність пов’язана з напруженням симпатичного відділу ВНС (r =0,78), що негативно впливає на перебіг захворювання. Діти з вторинним ПМК більш дизадаптовані внаслідок хвороби, що супроводжується втратою соціальних орієнтирів та поглибленням у хворобу. Виявлені особливості психосоматичного стану у дітей з ПМК свідчать про необхідність застосування в комплексному лікування психореабілітаційних заходів.

4. У дітей з ПМК виявлені номотопні порушення ритму серця (70,2%), частіше у вигляді синусової тахікардії та тахіаритмії, частота яких при первинному ПМК залежить від наявності міксоматозної дегенерації та мітральної регургітації стулок мітрального клапана. Для дітей з первинним ПМК характерні синдроми WPW та ранньої реполяризації, для дітей з вторинним ПМК – порушення функції збуджуваності у вигляді шлуночкової та надшлуночкової екстрасистолії, а також обмінні (45,7%) й гіпоксичні (30,4%) порушення міокарда.

5. У дітей з ПМК спостерігається початкова стадія діастолічної дисфункції та гіповолемічний тип гемодинаміки, що свідчить про порушення релаксаційних властивостей міокарда. Підвищення тонусу симпатичного відділу ВНС негативно впливає на показники центральної гемодинаміки, обумовлюючи зниження кінцево- діастолічного об’єму, ударного об’єму та систолічного індексу. Зниження систолічної функції виявлено у 33,3% дітей з первинним та у 21,1% – з вторинним ПМК.

6. Впровадження ультразвукової діагностики з використанням функціональної проби з фуросемідом дозволяє на ранніх стадіях виявити первинний ПМК у дітей з проявами дисплазії сполучної тканини. Чутливість діагностики становить 91%, що на 41% більш порівняно із стандартним ультразвуковим дослідженням серця.

7. Базисна терапія, спрямована на корекцію вегетативної дисфункції та покращання функціонального стану міокарда, призводить до зменшення ступеня ПМК. Використання препарату неотону, який забезпечує нагромадження макроергічних сполук, обумовлює покращання енергетичного обміну та як наслідок більш виражені позитивні зміни вегетативної нервової системи і покращання показників систолічної й діастолічної функцій міокарда.