Анотація до роботи:

Соловйов О.І. Особливості впливу і профілактика шкідливої дії інфразвуку, низькочастотного шуму і вібрації на гірників вугільних шахт.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.01 – гігієна.-Інститут медицини праці АМН України, Київ, 2005.

Встановлено, що 58% усіх гірників шахтного комплексу працюють в умовах шкідливої дії низькочастотного шуму (31,5-125 Гц), 52% - низькочастотної загальної вібрації (1-16 Гц). Локальна вібрація на робочих місцях (59%) характеризується максимальними рівнями коливальної енергії на низьких частотах (8-16 Гц). Під впливом інфразвуку знаходиться 27 % робочих місць. Визначено основні джерела інфразвуку, низькочастотного шуму та вібрації. Встановлено, що ступінь тимчасових змін аналізаторних функцій у динаміці зміни знаходиться в прямої залежності від стажу роботи в професії і стажових

19

експозиційних доз шуму і вібрації. На підставі фізіологічних досліджень, проведених у підземних умовах для забійників на відбійних молотках були встановлені періоди робочої зміни, максимально несприятливих функціональних зрушень, у які пропонується здійснювати заходи, що відновлюють функціональний стан організму гірників безпосередньо на робочому місці. Пропонується диспансерні групи на вугільних шахтах формувати з урахуванням імовірності несприятливих наслідків для організму гірників впливу на них інфразвуку і низькочастотного шуму і вібрації. Удосконалена система заходів щодо профілактики вібраційно-шумової патології у гірників вугільних шахт.

1. У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється у визначені особливостей шкідливої дії інфразвуку, низькочастотного шуму та вібрації на гірників вугільних шахт на основі комплексних гігієнічних і фізіологічних досліджень. Це дозволило удосконалити систему профілактики порушень стану здоров’я гірників, працюючих в умовах потенційно небезпечних віброакустичних факторів.

2. Встановлена поширеність, основні джерела і гігієнічна значущість інфразвуку, вібрації і шуму низькочастотного діапазону на вугільних шахтах центрального району Донбасу. Аналіз результатів виробничих досліджень спектрального складу шуму і вібрації гірничошахтного устаткування і механізованого інструменту показав, що 58% усіх гірників шахтного комплексу працюють в умовах низькочастотного шуму (31,5-125 Гц), 52% - низькочастотної загальної вібрації (1-16 Гц). Локальна вібрація на більшості обстежених робочих місць (59%) характеризується максимальними рівнями коливальної енергії на низьких частотах (8-16 Гц). Під впливом інфразвуку знаходиться 27 % робочих місць.

3. Встановлено, що функціональний стан організму гірників під впливом вібрації і шуму переважно інфранизькочастотного діапазону змінюється адекватно інтенсивності, часу дії і природі подразника. Найбільш чуттєвим і об’єктивним показником для оцінки ФСО практично здорових гірників, підданих впливові ІНВАФ є треморометрія і комплексний показник функціонального стану вестибулярного апарата (ФСВА), величина якого визначається, в основному сумою балів, отриманих при виконанні проб Уемури і Фукуди (крокової і графічної). При аналізі спектрального складу треморограм встановлено зниження загального рівня тремору рук, яке відбувається в основному за рахунок частот нижче 8 Гц, що свідчить про зростання напруженості нервових процесів. Для дії переважно низькочастотних віброакустичних чинників підтверджена більша значущість неспецифічних показників ФСО, що є інтегральним віддзеркаленням комбінованої дії шкідливих виробничих чинників.

4. Безпосередньо на робочому місці вибійників, зайнятих виїмкою вугілля відбійними молотками на шахтах з крутим заляганням вугільних пластів (група ІНВАФ), визначені періоди максимально несприятливих функціональних зрушень по коефіцієнту варіації показників, який склав 35,4 % для технологічної операції «виїмка смужки вугілля», і 38,9 % для операції “кріплення виробки”. Ці дані використані для впровадження

15

рекомендацій з попередження ранніх функціональних порушень, обумовлених впливом шуму і особливо низькочастотної вібрації в той час, коли вони будуть найбільш ефективні.

5. Визначено і обгрунтовано «середній» ризик порушень стану здоров'я гірників вугільних шахт під впливом інфразвуку і шуму низькочастотного діапазону, а внесок цього чинника у виникненні порушень ФСО гірників шумо- вібронебезпечних професій склав 33-50 %. Встановлено, що частота скарг і перші ознаки порушень ФСО, характерних для впливу шуму інфранизькочастотного діапазону у гірників групи ІНВАФ з'являються при стажовій експозиційній дозі шуму 101-105 дБА. У зв'язку з цим пропонується для професій з дією ІНВАФ вважати цю дозу фактора зоною підвищеної уваги. Визначено фоновий рівень інфразвуку на шахтному комплексі (98-102 дБ Лін). Встановлена розрахункова величина припустимого загального рівня інфразвуку 96 - 100 дБЛін.екв., і порогової стажової експозиції інфразвуку - 112 дБ Лін.екв.

6. Вдосконалена «Система заходів щодо профілактики патології, обумовленої віброакустичними чинниками у гірників вугільних шахт». Удосконалення полягає в використанні відомих засобів активного і пасивного захисту від інфразвуку, низькочастотного шуму і вібрації в підземних умовах; обгрунтуванні захисту часом на базі отриманої в ході виробничих досліджень безпечної стажової експозиційної дози інфразвуку і шуму, як основи для розрахунку часу роботи в шахті по найму; доробку методів медико-біологічної профілактики вібраційно-шумової захворюваності у гірників з урахуванням спектрального складу вібрації і шуму, включаючи заходи безпосередньо на робочому місці; проведенні категоризації робочих місць вугільних шахт по зонам ризику віброакустичної небезпечності.

7. Реалізацію розробленої «Системи ...» забезпечують наступні документи: «Інструкція щодо визначення допустимих термінів роботи працюючих у шкідливих умовах» (лист погодження МОЗ України від 20.12.2005 № 1.04/86); «Методичні рекомендації із системи оцінки і контролю санітарної безпеки праці гірників по основним фізичним (енергетичним) факторах» (1990); методичні рекомендації “Медична технологія післязмінної реабілітації, диспансеризації та лікування робітників вугільних підприємств, зайнятих у шкідливих та небезпечних умовах праці”, затверджені МЗ України 22.12.2004 р.; нововведення “Медична технологія післязмінної реабілітації, диспансеризації та лікування робітників вугільних підприємств, зайнятих у шкідливих та небезпечних умовах праці” включено до Реєстру галузевих нововведень № 22-23 за 2005 р. під № 203.

16

Публікації автора:

-в наукових періодичних фахових виданнях за переліком ВАК України:

1. Соловьев А.И., Назаренко В.И. Обоснование безопасной стажевой экспозиции инфразвука у горнорабочих угольных шахт // Український журнал з проблем медицини праці.- 2006.- №1.- с. 40-44. Автором проведено розрахунок стажової експозиційної дози та безпечного рівня інфразвуку на робочих місцях гірників вугільних шахт.

2. Соловьев А.И. Гигиеническая значимость виброакустического фактора инфранизкочастотного диапазона на угольных шахтах Донбасса // Гигиена труда: Сборник.- Киев.- 2004.-Вып. 35.-С. 51-61.

3. Соловьев А.И. Оценка риска и принципы профилактики ранних нарушений ФСО горнорабочих угольных шахт от воздействия производственного шума и вибрации // Вестник гигиены и эпидемиологии.-2004.-Том 8, №2.-С. 308-314.

4. Мухин В.В., Соловьев А.И. Особенности профилактики вредного воздействия шума и вибрации у горнорабочих угольных шахт Донбасса // Гігієна населених місць: Сб. наук. пр.- К.: МЗ України, 2005.-Вип. 45.-С.268-274. Автором пропонується удосконалена система профілактики шкідливої дії віброакустичних факторів з урахуванням гігієнічної значущості їх спектральних характеристик.

5. Ластков Д.О., Нехорошева М.А., Колганов А.В., Зингер Ф.Х., Соловьев А.И., Рябко С.Я., Ветров С.Ф., Васильев А.И., Залмаев Ю.П., Мельничук В.А., Бутрим Н.Ф. Распространенность вибрационно-шумовой патологии среди горнорабочих Донбасса // Гигиена труда: Респ. межвед. сб.-К.: Здоров’я, 1992.- Вып. 28.- С.13-19. Автором проведено вивчення поширеності вібраційно-шумової патології серед гірників вугільних шахт на основі ретроспективного аналізу професійної захворюваності (10 % участі).

- в інших наукових виданнях:

6. Мухин В.В., Назаренко В.И., Соловьев А.И. Тенденции развития методических подходов в оценке риска и профилактики шумовой и вибрационной патологии в угольной отрасли // Актуальні проблеми гігієни праці, професійної патології і медичної екології Донбасу: Збірник статей.- Донецьк: Каштан, 2005.-С.75-81. Автором на основі літературного огляду переважно іноземних джерел визначені основні напрямки світового розвитку методичних підходів в оцінці ризику і профілактики шумової та вібраційної патології.

7. Мухін В.В., Валуцина В.М., ВолинькоТ.Я., Харковенко Н.М., Передерій Г.С.,

17

Шаптала П.В., Ладарія Е.Г., Мирна Е.В., Мухіна І.В., Шаптала А.В., Соловйов О.І., Смоленко Л.В. Медична технологія післязмінної реабілітації, диспансерізації та лікування робітників вугільних підприємств, зайнятих у шкідливих та небезпечних умовах праці: Метод. рекомендації, затверждені МОЗ України 22.12.2004 р. Автором пропоновано при диспансерізації проводити виділення групи ризику по інфразвуку, низькочастотному шуму та вібрації, а реабілітацію знижених фізіологічних функцій, внаслідок їх шкідливої дії, починати безпосередньо на робочому місці.

8. Ластков Д.О., Колганов А.В., Дудник И.Н., Мухин В.В., Соловьев А.И., Соловьев А.В., Рябко С.Я., Максимович В.А., Солдак И.И. Методические рекомендации по системе оценки и контроля санитарной безопасности труда горнорабочих по основным физическим (энергетическим) факторам // ЦБНТИ Минуглепрома СССР.- Донецк, 1990.-23с. Автором проведено гігієнічні дослідження основних фізичних факторів на вугільних шахтах, узагальненя матеріалів підземних досліджень по факторам шуму і вібрації, приймав участь у розробці профілактичних заходів.

9. Lastkov D.O., Soloviov A.I., Soloviov A.V. The combined effect of noise and other factors in miners: appraisal and preventive Measures // Int. symposium on Health Effects of Industrial Noise.-May 21-23,1991, Minsk, Byelorussia: Abstracts. Moscow.-1991.-P.54.

10. Соловьев А.И. Оценка функционального состояния нервно-мышечного аппарата рук горнорабочих угольных шахт с помощью метода треморометрии // Тезисы докл. на Всесоюз. конф. (г. Донецк, 21-22 мая 1991г.) «Труд, экология и здоровье шахтеров».-Донецк, 1991.- С.93-94.

11. Соловьев А.И. Некоторые особенности оценки вибросилового фактора у горнорабочих угольных шахт // Тезисы докл. пленума секции молодых ученых и специалистов Проблемной комиссии «Научные основы гигиены труда и профпатологии» (сентябрь 1990 г.) «Актуальные вопросы гигиены труда и профпатологии».-Волгоград,1990 .-С. 54.

12. Соловьев А.И., Рябко С.Я. Распространенность вибрационной болезни среди горнорабочих угольных шахт Донбасса // Тезисы докл. пленума секции молодых ученых и специалистов Проблемной комиссии «Научные основы гигиены труда и профпатологии» (сентябрь 1990 г.) «Актуальные вопросы гигиены труда и профпатологии».-Волгоград,1990 г.-С.114. Автором проведено ретроспективний аналіз вібраційно-шумової патології в залежності від стажу роботи і віку гірників.

18

13. Ластков Д.О., Соловьев А.В., Соловьев А.И., Николенко В.Ю. Предупреждение профессионального риска горнорабочих угольных шахт // Предупреждение риска (научно-техническая эволюция): Материалы межд. Симпозиума 21-25 сент./ Под ред. И.С.Крысова, С.В.Волчкова, Ю.В.Пластинина (IFAS-ВАСОТ).-М.: ВАСОТ, 1992.-С.82-83. Автором вивчено перспективи застосування професійного ризику для гірників вугільних шахт.

14. Мухин В.В., Соловьев А.И. Профессиональный риск вибрационной патологии у горнорабочих угольных шахт (вопросы оценки, профилактики и страхования) // Материалы 10-ой Всерос. конф. по физиологии труда 30.10.-1.11.2001г. в НИИ медицины труда РАМН: «Успехи и перспективы физиологии труда в третьем тысячелетии».- Москва, 2001.- С.100-103. Автором запропоновані практичні шляхи застосування стажової дози шума і вібрації при страхуванні від професійних захворювань.

15. Соловьев А.И. Роль показателей функционального состояния организма горнорабочих шахт Донбасса в прогнозировании риска вибрационной болезни // Тезисы докладов II Всесоюз. симпозиума (Донецк, 14-16 сент. 1989 г.) «Физиологическое нормирование труда».-Донецк, 1989 .-С.339-340.

16. Соловьев А.И. Гигиеническая значимость низкочастотного виброакустического фактора в оценке профессионального риска сочетанных форм вибрационно-шумовой патологии у горнорабочих угольных шахт // Мат-лы Международной науч.-практ. конфер. «Бизнес, экология, здоровье» 30 ноября 2001 г.- Донецк: ГП НИИ Медико-экологичес-ких проблем Донбасса и угольной промышленности, Бизнес-альянс Донбасса.- С.65-67.