Анотація до роботи:

Гетьманчук А.І. Особливості використання лісових лікарських рослин в умовах радіоактивного забруднення Полісся України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.03.03 – лісознавство і лісівництво – Український науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького. – Харків, 2005.

В дисертації наводяться результати вивчення міграції радіонуклідів в дикорослі лікарські рослини лісів Полісся України. Встановлено закономірності радіоактивного забруднення регіону досліджень і сучасного розподілу радіоактивних елементів у грунтах найбільш поширених типів умов місцезростання. Вивчено видовий склад лікарських рослин у лісових насадженнях та міжвидові особливості накопичення ¹³⁷Cs на лісотипологічній основі. Проаналізовані фактори, які впливають на інтенсивність надходження радіонуклідів до лікарських рослин. Встановлені залежності між вмістом ¹³⁷Cs у грунті та в різних частинах і органах лікарських рослин.

В дисертаційній роботі наведені результати вивчення особливостей забруднення лісів у західній частині Полісся України, характеру розподілу радіонуклідів в основних типах грунтів. На підставі проведених досліджень встановлені закономірності накопичення радіоактивних елементів найбільш поширеними лікарськими рослинами лісів Полісся України, виявлені головні фактори, які впливають на інтенсивність міграції ¹³⁷Cs до них. Науково обґрунтовані рекомендації з використання лікарських рослин у лісах, забруднених радіонуклідами..

1. Спостерігається значна просторова мінливість рівнів радіоактивного забруднення грунту в розрізі областей, лісогосподарських підприємств, їх підрозділів, лісових кварталів і таксаційних виділів. Радіоактивне забруднення територій носить мозаїчний характер, при якому спостерігається зменшення подібних площ і рівнів забруднення з віддаленням від джерела аварійних викидів. У Житомирській області площа лісів з щільністю радіоактивного забруднення грунту понад 1 Кі/км² складає 439,8 тис. га, у Рівненській – 377,9 тис. га і у Волинській – 42,2 тис. га.

2. Для отримання об’єктивної характеристики радіаційної ситуації у лісовому кварталі з точністю 5% необхідно відібрати та проаналізувати за існуючими методиками 40-50 зразків ґрунту, для досягнення точності 10% – 20 зразків ґрунту. Це необхідно враховувати при проведенні обстеження та реабілітації лісів забруднених радіонуклідами.

3. Рівні радіоактивного забруднення лікарської рослинної сировини зменшуються з віддаленням від джерела аварійних викидів, що пов’язано із зниженням щільності радіоактивного забруднення грунту. Максимальні величини питомої активності ¹³⁷Cs у ягодах чорниці в Житомирській області сягають – 8177 Бк/кг, Рівненській – 3010 Бк/кг, Волинській – 726 Бк/кг.

4. Відбувається поступове переміщення радіоактивних елементів з лісової підстилки у верхні шари мінеральної частини грунту. При цьому міграція протікає більш інтенсивно у бідних лісорослинних умовах в порівнянні з багатими, та у вологіших по відношенню до сухих.

Найбільша величина питомої активності радіонуклідів відмічається в розкладеній частині лісової підстилки та верхньому шарі (0-4 см) грунту.

5. Видовий склад лікарських рослин в насадженнях та на зрубах в більшості типів лісорослинних умов (за виключенням крайніх за зволоженням) істотно відрізняється. У зімкнутих насадженнях він представлений типовими лісовими видами, а на зрубах – переважно бур’яновими та лучними видами.

6. Акумуляція ¹³⁷Cs лікарською сировиною у кожному з типів лісорослинних умов є видоспецифічною, що призводить до 10-20-кратних відмінностей у величині питомої активності згаданого радіонукліду в останній, навіть в межах тих самих умов зростання.

7. Для усіх видів лікарської сировини в усіх едатопах характерним є значна мінливість радіоекологічних параметрів. Причому найбільшою величиною характеризується коефіцієнт переходу ¹³⁷Cs з грунту до лікарської сировини. Це підтверджує необхідність аналізу значних статистичних виборок для коректної оцінки інтенсивності акумуляції лікарською сировиною ¹³⁷Cs з грунту.

8. В кожному з типів лісорослинних умов, у проаналізованих фітоценотичних умовах інтенсивність акумуляції ¹³⁷Cs у різних видів лікарської сировини істотно варіює. При цьому міжвидові відмінності середніх значень коефіцієнту переходу у останньої в межах кожного з едатопів звичайно перевищують 10 разів.

9. Різні види лікарської сировини, які можна отримувати з одного і того ж виду лікарських рослин, у більшості випадків характеризуються істотними відмінностями інтенсивності акумуляції ¹³⁷Cs. Це свідчить про необхідність диференційованого підходу при заготівлі певних видів лікарської сировини.

10. Заготівлю лікарської сировини слід здійснювати з врахуванням середніх значень коефіцієнту переходу 137Cs у лікарські рослини в різних типах лісорослинних умов. Найбільш інтенсивно його міграція протікає в сирих та мокрих борах і суборах (А₄, А₅, В₄, В₅), де більшість видів лікарської сировини не може збиратися у Поліссі України. У свіжих та вологих борах і суборах (А₂, А₃, В₂, В₃) інтенсивність цього процесу сповільнюється, а в свіжих сугрудках (С₂) та грудах (D₂) знижується до мінімальних значень, що дозволяє в цих умовах збирати на значних площах усі види лікарської сировини.

11. За величиною коефіцієнту переходу можливо з прийнятною точністю розраховувати притримки щільності забруднення для заготівлі певних видів лікарської сировини, вміст ¹³⁷Cs в якій не перевищував би допустимих рівнів, передбачених ДР-97.

12. Існують тісні, лінійні, достовірні зв’язки питомої активності ¹³⁷Cs у лікарській сировині з головними радіоекологічними параметрами у конкретних едатопах, що дозволяє прогнозувати вміст згаданого радіонукліду в останній за величиною потужності експозиційної дози гамма-випромінювання на висоті 1 м або на грунті, а також виходячи з величини щільності радіоактивного забруднення грунту.

Публікації автора:

1. Гетьманчук А.І., Краснов В.П., Орлов О.О. Накопичення ¹³⁷Cs у корі крушини ламкої у Поліссі України // Науковий вісник ДЛТУ. – Львів: ДЛТУ, 2003. – Вип. 13.3. – С. 127-131.

   Дисертант самостійно провів дослідження, здійснив аналіз і написання статті.

   2. Гетьманчук А.І., Краснов В.П., Орлов О.О. Порівняльна оцінка накопичення ¹³⁷Cs та ⁹⁰Sr лікарською сировиною у свіжих сугрудках Українського Полісся // Перший з’їзд радіаційних досліджень. – Київ, 2003. – 286 с.

   Дисертант брав участь у зборі матеріалів і самостійно написав статтю.

   3. Орлов А.А., Краснов В.П., Гетьманчук А.И. Основные закономерности аккумуляции ¹³⁷Cs лекарственными растениями после ядерных аварий // Труды международной конференции: Семипалатинский испытательный полигон: радиационное наследие и проблемы нераспространения. – Курчатов, 2003. – С. 2-11.

   Дисертант приймав участь у зборі матеріалів і написанні статті.

   4. Гетьманчук А.І., Краснов В.П., Орлов О.О. Накопичення ¹³⁷Cs лікарськими рослинами лісів Полісся України // Лісівництво і агролісомеліорація. – Харків, 2003. – Вип. 104. – С. 33-38.

   Дисертант самостійно провів дослідження та написав статтю.

   5. Краснов В.П., Орлов О.О., Гетьманчук А.І. Актуальні питання лісової радіоекології на Україні // Лісівництво і агролісомеліорація. – Харків, 2004. – Вип. 105. – С. 228-232.

   Дисертант особисто написав статтю.

   6. Гетьманчук А.І., Краснов В.П., Орлов О.О. Акумуляція ¹³⁷Cs дикорослими рослинами в лісах Правобережного Лісостепу України // Науковий вісник НАУ. – Київ, 2004. – Вип. 71. – С. 40-45.

   Дисертант особисто провів дослідження та написав статтю.