Анотація до роботи:

Іванюк І.Д. Особливості використання недеревної продукції лісу в умовах радіоактивного забруднення Полісся України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.16 – екологія. – Державний агроекологічний університет, Житомир, 2003.

В дисертації наводяться результати вивчення радіоактивного забруднення недеревної продукції лісу: березового соку, живиці сосни звичайної, кормових рослин лісових сінокосів і пасовищ, дикорослих лікарських та ягідних рослин, їстівних грибів. Встановлено закономірності вмісту ¹³⁷Cs в соку берези повислої від деяких екологічних умов зростання та від величини щільності радіоактивного забруднення грунту. Вивчено видовий склад лісових кормових угідь в різних типах умов місцезростання та встановлено закономірності накопичення ¹³⁷Cs різними кормовими видами. Проаналізовано фактори, які впливають на накопичення радіонуклідів різними видами лікарських і ягідних рослин лісів Полісся України. Наведені матеріали про особливості накопичення ¹³⁷Cs різними екологічними групами їстівних грибів.

У дисертації наведено результати вивчення динаміки вмісту ¹³⁷Cs в недеревній продукції лісу в залежності від екологічних умов зростання, щільності радіоактивного забруднення грунту та періоду, який пройшов від часу аварії на Чорнобильській АЕС. Існують особливості в накопиченні радіонуклідів у різних видах лісових рослин і грибів. Тому проведені дослідження науково обгрунтовують використання недеревної продукції лісу в умовах радіоактивного забруднення.

1. Існує залежність між величиною радіоактивного забруднення ґрунту та вмістом ¹³⁷Cs у березовому соку: із збільшенням першого показника зростає другий. Найбільші рівні вмісту ¹³⁷Cs у березовому соку для регіону досліджень характерні для Житомирської області. Із збільшенням віддалі від джерела аварійних викидів інтенсивність радіоактивного забруднення соку берези повислої знижується.

2. Спостерігається чітка закономірність збільшення радіоактивного забруднення березового соку в зв’язку із збільшенням вологості ґрунту та зменшенням його багатства. Найбільші рівні вмісту ¹³⁷Cs у соку берези характерні для сирих борів та суборів. Встановлена динаміка радіоактивного забруднення березового соку впродовж періоду соковиділення. Протягом 25 днів спостережень відмічено збільшення вмісту ¹³⁷Cs у соку у два рази.

3. Радіоактивне забруднення лісових площ характеризується значною мозаїчністю, що потребує значної кількості спостережень. Для досягнення точності спостережень за щільністю радіоактивного забруднення ґрунту на рівні 5% необхідно здійснити відбір і аналіз близько 30 зразків.

4. Багаторічна динаміка вмісту ¹³⁷Cs у сіні лісових сінокосів характеризується поступовим повільним зменшенням величини питомої активності радіонукліду. Встановлена загальна тенденція – зменшення радіоактивного забруднення кормових рослин при збільшенні відстані від джерела викидів.

5. У свіжих борах головні кормові види є інтенсивними накопичувачами ¹³⁷Cs. За вмістом радіонукліду вони утворюють ряд: верес > польовиця > зиглінія лежача > костриця овеча > біловус стиснутий. У свіжих сугрудках міжвидові відмінності у вмісті ¹³⁷Cs у кормових рослинах досягають 19,1 рази. Для більшості кормових видів у свіжих сугрудках характерним є загальне зменшення вмісту ¹³⁷Cs з весни до осені.

6. На низинних луках у середині вегетаційного періоду середнє значення коефіцієнта переходу варіювало у межах 27-466. Основні види травостою – осоки, щучник, куничник сіруватий – були акумуляторами ¹³⁷Cs, що не дозволяє отримувати чисту тваринницьку продукцію.

7. На заплавних луках у всіх кормових видів спостерігається інтенсивне накопичення ¹³⁷Cs у надземній фітомасі на торф’яно-болотних ґрунтах у порівнянні з дерново-глейовими ( у 1,68-9,82 рази). У більшій частині кормових видів заплавних лук інтенсивність акумуляції ¹³⁷Cs сіном другого укосу істотно перевищувала аналогічний показник сіна першого укосу.

8. При використанні природних лук слід враховувати їхній тип, ботанічний склад сіна, сезонну динаміку акумуляції ¹³⁷Cs, попереднє використання протягом вегетації. При переважанні у складі кормових рослин осок (гострої, гостролистої, прибережної) заплавні луки доцільно використовувати на площах із щільністю радіоактивного забруднення грунту ¹³⁷Cs до 37 кБк/м² . При збільшенні різнотрав’я (підмаренників, таволги в’язолистої, комишу лісового) – до 185 кБк/м².

9. Чорниця є інтенсивним накопичувачем ¹³⁷Cs. Між вегетативною фітомасою чорниці та ягодами спостерігається тісна залежність вмісту ¹³⁷Cs із усіма основними радіоекологічними параметрами екотопів, що дозволяє прогнозувати вміст радіонукліда у органах чорниці.

10. У вологих суборах лікарська сировина слабкої інтенсивності акумуляції ¹³⁷Cs може заготовлятися при щільності радіоактивного забруднення території 2-3 Кі/км², відносно слабкої та середньої – до 1 Кі/км², заготівля сильних та дуже сильних накопичувачів повинна бути заборонена; у вологих сугрудках заготівля лікарської сировини, в залежності від її виду, може проводитися у діапазоні 1,25-7,30 Кі/км².

11. У свіжих суборах їстівні гриби розділяються на 7 дисперсійних груп, які істотно відрізняються за інтенсивністю акумуляції ¹³⁷Cs.

12. У вологих сугрудках трофічні групи грибів за інтенсивністю накопичення ¹³⁷Cs у плодових тілах утворюють ряд: гумусові сапротрофи < сапротрофи-ксилотрофи < підстилкові сапротрофи < симбіотрофи. У всіх видів у межах едатопу виявлена тісна залежність вмісту ¹³⁷Cs у плодових тілах та ґрунті.

Публікації автора:

1. Краснов В.П., Турко В.М., Ірклієнко С.П., Іванюк І.Д. Накопичення ¹³⁷Cs головними лісоутворювальними деревними породами Центрального Полісся // Лісівництво і агролісомеліорація. В. 95. Харків. 1999. – С. 9-15.

Дисертант брав участь у зборі польових матеріалів, їх аналізі та написанні статті.

2. Турко В.Н., Ирклиенко С.П., Орлов А.А., Иванюк И.Д. Стронций-90 в главных лесообразующих породах Украинского Полесья // Лес. Наука. Молодежь. Материалы Международной научной конференции молодых ученых. Т. 2. Гомель. 1999. – С. 59-60.

Дисертант брав участь у зборі польових матеріалів та аналізі отриманих результатів, написанні статті.

3.Орлов О.О., Ірклієнко С.П., Турко В.М., Дмитренко О.Г., Іванюк І.Д. Порівняльна оцінка інтенсивності акумуляції ¹³⁷Cs та ⁹⁰Cr різними деревними породами в Поліссі України // Вісник ДАДУ, № 2. Житомир. 2000. – С. 157-167.

Дисертант брав участь у зборі польових матеріалів та написанні статті.

4. Турко В.М., Орлов О.О., Ірклієнко С.П., Іванюк І.Д. Накопичення ¹³⁷Cs сосною звичайною в суборах Центрального Полісся України // Вісник ДАА України. № 1. Житомир. 2000. - С. 32-40.

Дисертант брав участь у зборі польових матеріалів та аналізі отриманих результатів, написанні статті.

5. Орлов О.О., Іванюк І.Д., Краснов В.П. Сучасні тенденції та результати вивчення радіоактивного забруднення ягідних рослин // Лісівництво і агролісомеліорація. В. 101. Харків. 2002. – С. 36-43.

Дисертант брав участь у написанні статті.

6. Іванюк І.Д., Краснов В.П., Орлов О.О. До методології вивчення щільності радіоактивного забруднення лісових насаджень Полісся України // Вісник ДАУ. № 1. 2002. Житомир. – С. 24-28.

Дисертанту належить основна частина результатів досліджень, а також написання тексту статті.

7. Іванюк І.Д. Інтенсивність радіоактивного забруднення соку берези повислої в Центральному та Західному Поліссі // Вісник ДАУ. .№ 2. 2002. –С. 168 – 173.

На основі власних досліджень дисертантом написана стаття.

8. Іванюк І.Д., Краснов В.П., Орлов О.О. Динаміка вмісту ¹³⁷ Cs у березовому соку в різних типах умов місцезростання // Лісове господарство, лісова, паперова і деревообробна промисловість. Львів. Вип. 27. 2002. – С. 12 – 18.

Дисертанту належить основна частина результатів досліджень, а також написання тексту статті.

9. Краснов В.П., Орлов О.О., Іванюк І.Д. Сертифікація лісів на радіоактивно забруднених територіях // Науковий вісник НАУ. № 54. Київ, 2002. – С. 121-128.

Дисертант брав участь у у зборі матеріалів, розробці структури статті та її написанні.

10. Краснов В.П., Орлов О.О., Іванюк І.Д. Лісотипологічні основи використання продукції лісового господарства в умовах радіоактивного забруднення лісів // Лісова типологія в умовах сталого розвитку лісового господарства України. Харків. 2002. – С. 104-108.

Дисертанту належить основна частина матеріалів статті та її написання.

11. Краснов В.П., Орлов О.О., Іванюк І.Д. Наукові основи реабілітації забруднених радіонуклідами лісів // Теорія і методи оцінювання, оптимізації використання та відтворення земельних ресурсів. Київ. НАНУ. 2002. – С. 203-206.

Дисертанту належать основні матеріали досліджень.

12. Черняєв Р.Г., Орлов О.О., Іванюк І.Д. Накопичення ¹³⁷Cs в ланцюжку “грунт-лікарська сировина” на прикладі бруньок берези повислої // Матеріали п’ятої міської міжвузівської науково-практичної конференції викладачів, студентів та молодих вчених. Житомир. 2002. – С. 93.

Дисертант брав участь у зборі матеріалів та написанні статті.

13. Орлов О.О., Краснов В.П., Іванюк І.Д. Основні закономірності радіоактивного забруднення лісових пасовищ та сінокосних угідь // Проблеми екології лісів і лісокористування на Поліссі України. Житомир. 2002. Вип. 3 ( 9). – С. 100 – 117.

Дисертанту належить основна частина польових матеріалів та написання статті