Анотація до роботи:

Гузь М.М. Особливості вирощування садивного матеріалу видів роду Quercus L. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.03.01 - лісові культури та фітомеліорація. – Національний лісотехнічний університет України, м. Львів, 2008.

Проаналізовано історію вивчення та сучасний стан питання щодо ролі і значення видів роду Quercus L. у лісовому господарстві держави, перспективи розвитку ПЛНБ, біологічних особливостей плодоношення та вирощування садивного матеріалу аборигенних та інтродукованих видів роду Quercus L. у західному регіоні України. Досліджено динаміку обсягів заготівлі жолудів дуба звичайного у регіоні за 1960-2006 рр. Вивчено вплив географічного походження, біометричних параметрів жолудів та агротехнічних прийомів вирощування садивного матеріалу на ріст і розвиток сіянців в умовах відкритого ґрунту. Досліджено особливості вирощування садивного матеріалу різних видів дуба у закритому ґрунті, із закритою кореневою системою та методом культури тканин. Вивчено регіональні особливості поширення та ступінь впливу хвороб і шкідників на насіння і садивний матеріал. Вивчено вплив термінів висіву жолудів у лісових розсадниках на ріст сіянців та умов вирощування садивного матеріалу на його ріст і розвиток у лісових культурах.

Удосконалено агротехніку вирощування садивного матеріалу видів роду Quercus L., розроблено практичні основи вирощування сіянців інших видів дуба у відкритому і закритому ґрунті, з відкритою та закритою кореневою системою. Рекомендовано елементи поліпшення технології лісокультурного виробництва за участю різних видів дуба, розроблено основи мікроклонального розмноження Quercus robur L.

У дисертаційній роботі представлені результати удосконалення агротехніки вирощування високоякісного садивного матеріалу цінної лісотвірної породи – дуба звичайного (Quercus robur L.) із насіння різних лісонасінних районів західного регіону України, а також садивного матеріалу інших видів роду Quercus L. та удосконалення технології культивування цих видів у штучних насадженнях. Узагальнено результати експериментального вирощування садивного матеріалу різних видів дуба у закритому ґрунті та із закритою кореневою системою. Проаналізовано вплив основних біотичних чинників на схожість насіння та ріст сіянців дуба.

1. Лісове насінництво видів роду Quercus L. у регіоні досліджень представлене в основному популяційним напрямком. Плантаційний напрямок розвинений недостатньо. Більшість об’єктів ПЛНБ за своїм віком підходять до стадії біологічного старіння і тому потребують оновлення та створення на їх базі лісонасінних об’єктів другого покоління. Понад 90% жолудів заготовлюється поза об’єктами ПЛНБ. При використанні жолудів для вирощування садивного матеріалу не завжди дотримуються вимог лісонасінного районування.

2. У більшості лісогосподарських підприємств регіону заготівля насінного матеріалу різних видів дуба належним чином не забезпечена, тому навіть у насінний рік значна частина насіння втрачає схожість через незадовільні умови зберігання.

3. Найвищий показник ґрунтової схожості (більше 80%) при осінній сівбі спостерігається у жолудів, висіяних одразу ж після їх дозрівання і опадання (остання декада вересня і перші дві декади жовтня), до настання осінніх заморозків. За показником ґрунтової схожості ці терміни сівби можуть бути прийняті як оптимальні. Пізньоосінного висіву жолудів (перед настанням стійких морозів) слід уникати.

4. Жолуді осінніх термінів сівби дають сходи майже на два тижні раніше, ніж при весняній сівбі. Найраніші сходи дають жолуді-проростки. Найдружніше сходять зелені жолуді. При сівбі стиглих жолудів масове з’явлення сходів затримується майже на тиждень, проте у цих жолудів спостерігається якнайменша кількість пізніх сходів. На відміну від осінніх посівів, у весняних посівів дружніше сходять жолуді пізніх (літніх) термінів сівби (24.05), проте сходи з’являються (порівняно з осінніми) на 2-3 декади пізніше, що, зазвичай, співпадає з настанням посушливого періоду.

5. Найкрупніші сіянці за діаметром стовбурця і за висотою формуються із жолудів, висіяних у період їх природної стиглості (кінець вересня – початок жовтня). Причому, спостерігається збільшення товщини стовбурців дубків при висіві більш стиглих жолудів. Попереднє пророщування жолудів при високих температурах і пізньоосіння їх сівба, як на загальній висоті, так і на товщині стовбурця, в цілому, не відображається.

6. Приживлюваність сіянців, вирощених із жолудів різної стиглості, приблизно однакова. Відхилення за показниками приживлюваності, що спостерігалися між окремими термінами сівби, не перевищували відхилень між двома повторностями у межах одного терміну. При цьому збільшення відсотку приживлюваності у сіянців, вирощених із стиглих жолудів, не може бути визнано достовірним.

7. Менша морозостійкість, у порівнянні із стиглими жолудями, характерна для жолудів пізньоосіннього висіву. Такі жолуді лише бубнявіють або трохи накльовуються, внаслідок чого у сім’ядолях з’являється надлишок вологи і вони вимерзають протягом зими при глибині висіву 8 см (від 8-10% до 14-22%).

8. На інтенсивність росту сіянців помітно впливає глибина проникнення і загальний розвиток кореневої системи до моменту з’явлення першої пари листків. Залежно від інтенсивності проростання жолудів з осені і ступеня обмерзання, коріння розвивається по-різному. Сходам із зелених жолудів властиве утворення мичкуватої кореневої системи з двома (рідше одним) стрижневими коренями, із стиглих жолудів – звичайної стрижневої. Найглибше (35-40 см) проникає коренева система у сходів із стиглих жолудів сівби кінця вересня – початку жовтня. При весняній сівбі жолудів сходи на кінець вегетаційного періоду мають кореневу систему завдовжки 25-30 см. Відмінності у термінах появи сходів і в рості та розвитку коренів при сівбі жолудів різного стану стиглості значною мірою відображаються на подальшому рості сіянців.

9. Своєчасне підрізування коренів при вирощуванні сіянців у відкритому ґрунті забезпечує збалансований розвиток надземної і підземної частини садивного матеріалу та кращу його приживлюваність у лісових культурах.

10. Застосування при хімічних доглядах ізопропіламінної солі гліфосату навіть при мінімально допустимій дозі забезпечує повне знищення бур’янів у посівах дуба звичайного впродовж вегетаційного періоду.

11. Передпосівний обробіток насіння тиміном та емістимом забезпечує суттєве покращення росту сіянців (на 65,7 і 59,6% за висотою та 85,5 і 57,6% за діаметром кореневої шийки відповідно, порівняно із контролем).

12. Вирощування сіянців різних видів дуба у теплицях дає можливість у 2,3-2,5 рази збільшити вихід стандартного садивного матеріалу з одиниці площі та забезпечити його стандартність протягом одного вегетаційного сезону.

13. Використання контейнерів для вирощування садивного матеріалу дуба дозволяє продовжити сезон садіння лісових культур на весь вегетаційний період. При цьому практично виключається пошкодження сіянців при садінні. Сіянці дуба із закритою кореневою системою в удобреному ґрунті, а при можливості – оброблені регуляторами росту, в 1,5-2,0 рази ростуть енергійніше, ніж у відкритому ґрунті розсадника, зменшується кількість агротехнічних доглядів.

14. Розмноження садивного матеріалу дуба звичайного методом культури тканин перспективне шляхом використання в ролі експлантата бруньок 2-3-місячних сіянців, вирощених у лабораторних умовах.

15. Ріст сіянців дуба у лісових культурах залежить від умов вирощування садивного матеріалу. Найкращими біометричними показниками характеризуються сіянці дуба звичайного, вирощені у торф’яних таблетках, середні значення яких за висотою перевищують на 67,5% сіянці, які ростуть у лісових культурах, створених шпиговкою жолудів; на 49,4% – сіянці у лісових культурах, створених висаджуванням однорічних рослин із відкритою кореневою системою; на 12,8% – сіянці у лісових культурах, створених висаджуванням двохрічних рослин. За діаметром на рівні кореневої шийки це перевищення становить, відповідно, 68,4; 36,9 і 11,0%.

Публікації автора:

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Гузь М.М., Гречаник Р.М., Гузь М.М., Іванчук С.М. Формове різноманіття дуба звичайного // Міжвідомчий науково-технічний збірник: Ліс. госп-во, ліс., папер. і деревооброб. пром-сть. – Львів: НЛТУ України, 2006. – Вип. 31. – С. 151-157 (проведення польових і лабораторних досліджень, узагальнення отриманих результатів).

2. Гузь М.М. Вплив умов вирощування садивного матеріалу на ріст і розвиток лісових культур // Науковий вісник національного лісотехнічного університету України: Збірник науково-технічних праць. – Львів: НЛТУ України, 2007. – Вип. 17.8. – С. 20-23.

3. Гузь М.М. Перспективи використання торф’яних таблеток при вирощуванні садивного матеріалу дуба звичайного // Міжвідомчий науково-технічний збірник: Ліс. госп-во, ліс., папер. і деревооброб. пром-сть. – Львів: НЛТУ України, 2007. – Вип. 33. – С. 28-33.

Статті, тези та матеріали конференцій:

4. Гузь М.М., Гузь М.М. Особливості розвитку сіянців дуба звичайного (Quercus robur L.) різного географічного походження // Ведення лісового, мисливського і садово-паркового господарства та охорона довкілля: Матеріали Всеукраїнської науково-технічної конференції студентів та аспірантів. – Львів: УкрДЛТУ, 2003. – С. 36-39 (проведення польових і лабораторних досліджень, узагальнення отриманих результатів).

5. Гузь Н.Н. Особенности роста и развития сеянцев дуба черешчатого разного географического происхождения. // В кн.: Проблемы лесоведения и лесоводства. - Мат. Третьих Мелеховских чтений, посвященных 100-летию со дня рождения И.С.Мелехова. – Архангельск: АГТУ, 2005. – С. 174-178.

6. Гузь М.М., Гречаник Р.М., Гузь М.М. Підбір експлантатів дуба звичайного (Quercus robur L.) та режиму їх стерилізації в мікроклональному розмноженні // В матеріалах міжнародної науково-практичної конференції "Наукові основи ведення сталого лісового господарства", присвяченої 80-річчю з дня народження П.С.Пастернака (Україна, м. Івано-Франківськ: 28-30 вересня 2005 р). – Івано-Франківськ: Екор, 2005. – С. 114-117 (проведення польових і лабораторних досліджень, узагальнення отриманих результатів).

7. Гузь М.М., Галій С.В., Крамарець В.О. Біотичні пошкодження жолудів дуба звичайного // Тези наукової конференції присвяченої 85-річчю з дня народження Б.Ф. Остапенка. – Харків: Харк. нац. аграр. ун-т ім. В.В.Докучаєва, 2007. – С. 53-54 (проведення польових і лабораторних досліджень, узагальнення отриманих результатів).

8. Гузь Н.М., Гречаник Р.М., Гузь Н.Н. Размножение дуба черешчатого (Quercus robur L.) в условиях in vitro // В материалах Международной научно-практической конференции "Рациональное использование и воспроизводство лесных ресурсов в системе устойчивого развития" (Беларусь, Гомель: 5-7 сентября 2007 г.). – Гомель: Институт леса НАН Беларуси, 2007. – С. 243-245 (проведення польових і лабораторних досліджень, узагальнення отриманих результатів).