У дисертації розроблено наукові положення та отримано результати, які мають важливе значення для теорії і практики державного управління й у сукупності вирішують актуальне наукове завдання вдосконалення державно-управлінських механізмів взаємодії органів місцевого самоврядування та політичних партій у громадянському суспільстві України. Поставлену в дослідженні мету досягнуто, основні завдання виконано. Відповідно до цього отримані такі результати. 1. Здійснений на основі системного підходу й порівняльно-історичного методу аналіз сучасного стану наукової розробки вітчизняними та зарубіжними дослідниками проблеми взаємодії системи державної влади та партійно-політичної системи дозволив виявити низку концептуально важливих питань не розкритих повністю у попередніх дослідженнях, зокрема, аналіз дає підстави стверджувати, що вчені трактують взаємодію як провідний організаційний принцип у державному управлінні, але зводять його лише до “особливої форми авторегуляції” – зворотного зв’язку, що є недостатнім. Значення категорії “взаємодія”, на наш погляд, полягає в тому, що вона обумовлює наявність нових інтегративно-синергетичних якостей цілісної системи, не властивих окремим частинам і компонентам, що її утворюють. Ефективним напрямом модернізації системи державного управління в такому аспекті видається впровадження взаємодії як провідного організаційного принципу в саму логіку та зміст функціонування системи. Крім того, імплементація партійно-політичної складової в систему державного управління має забезпечити формування якісно нової моделі взаємодії держави й громадянського суспільства, властивої країнам з розвиненою демократією. 2. Аналіз наукових джерел щодо розвитку демократичних інститутів державної влади, партійно-політичних систем і, насамперед, місцевого самоврядування дав змогу розкрити зміст принципу взаємодії системи державної влади й партійно-політичної системи як провідного організаційного принципу державного управління і визначити природу взаємодії політичних партій та органів місцевого самоврядування в умовах розбудови громадянського суспільства. Зокрема, показано, що з правової точки зору місцеве самоврядування – це не підпорядкований державі орган, а органічний елемент громадянського суспільства, якому останнє делегує відповідно до законодавчих норм загальні функції керування, організації управління суспільними справами на місцях, а не навпаки. Тому державне управління в демократичному суспільстві в остаточному підсумку є функцією не лише держави, а й суспільства в цілому і являє собою органічне втілення принципу взаємодії органів державної влади та місцевого самоврядування й основних суб’єктів громадянського суспільства – політичних партій і громадських об’єднань. 3. Узагальнення позитивного досвіду співпраці державної влади та політичних партій на рівні місцевого самоврядування в країнах розвиненої демократії й постсоціалістичних державах Європи показало, що в демократичних країнах Західної та Центрально-Східної Європи особливого значення в реалізації прав та інтересів громадян набуває участь політичних партій як важливого компонента громадянського суспільства у формуванні представницьких органів місцевого самоврядування. У такий спосіб політичні партії, займаючи особливе становище в рамках так званої “проміжної” (посередницької) системи, пов’язують громадян з органами влади, виражають їх політичні й соціальні інтереси і зводять воєдино інтереси різних груп громадян у формі політичних програм та дій, координують і контролюють їх реалізацію виконавчими органами місцевого самоврядування. Такого роду узагальнення, у свою чергу, дозволило визначити основні напрями впровадження міжнародного досвіду в Україні, що полягають у виробленні та впровадженні нових механізмів (правових, політичних, економічних, соціальних тощо) взаємодії політичних партій з органами місцевого самоврядування. 4. Дослідження історичних засад, тенденцій та особливостей становлення системи “державна влада – політичні партії” у період 1991-2004 рр. показало, що в Україні формально створені за роки незалежності представницькі інститути місцевого самоврядування поки що суттєво не вплинули на практику повсякденних суспільних взаємовідносин. Діяльність апарату управління в системі місцевого самоврядування залишається непрозорою, недостатньо зорієнтованою на реальні потреби населення й переобтяженою формальностями. У результаті дослідження, проведеного в контексті аналізу взаємного впливу процесів інституціоналізації політичних партій, місцевого самоврядування й громадянського суспільства, встановлено, що активізація й поглиблення процесів децентралізації державних послуг безпосередньо залежать від сформованих та ефективно працюючих механізмів взаємодії між органами місцевого самоврядування, громадськими об’єднаннями та політичними партіями. Доведено, що в процесі формування нової моделі взаємодії суб’єктів державної влади, органів місцевого самоврядування й партійно-політичної системи, спрямованої на реформування й удосконалення системи державного управління та розбудову громадянського суспільства в Україні, особливого значення набувають механізми соціального партнерства, зокрема у формуванні та реалізації громадських ініціатив. Однак ефективна дія цих механізмів залежить від стану інтегрованості місцевої громади в процес взаємодії місцевих органів державної влади, органів місцевого самоврядування й політичних партій та інших інститутів громадянського суспільства. 5. Дослідженням визначено й обґрунтовано основні напрями та ефективні механізми оптимізації взаємодії органів місцевого самоврядування й політичних партій у децентралізації управлінських послуг у контексті підвищення управлінської спроможності Української держави. Зокрема, доведено, що оптимізація взаємодії політичних партій та представницьких рад системи місцевого самоврядування має відбуватися в контексті політичної та адміністративно-територіальної реформ, формування нової стратегії державного управління. Концептуальний сенс обґрунтованої в дослідженні моделі розвитку управлінської спроможності держави полягає в тому, що механізми взаємодії суб’єктів, включених до управлінської системи, можуть максимально оптимізуватися лише в громадянському суспільстві за умови розвиненої демократії. Це питання на сучасному етапі вітчизняного державотворчого процесу лишається непересічним. Для оптимізації механізмів взаємодії між органами місцевого самоврядування та політичними партіями необхідно з боку перших розробити обґрунтовані програми координації дій і запровадити заходи спільного планування щодо визначення та розв’язання першочергових проблем регіонального й місцевого розвитку. Політичні партії, зі свого боку, повинні визначити заходи спільних дій щодо забезпечення надання якісних послуг населенню, запровадити систему моніторингових оцінок якості управлінських послуг, професійно й принципово оцінювати діяльність своїх представників в органах місцевого самоврядування, посилити контроль за діяльністю органів місцевого самоврядування щодо їх наближення до споживачів відповідних послуг. Виявлення основних напрямів оптимізації взаємодії органів місцевого самоврядування й політичних партій, у свою чергу, дало змогу сформулювати практичні рекомендації щодо реалізації державної політики у сфері розбудови громадянського суспільства. Цілком обґрунтованими й реальними в найближчій перспективі видаються наступні практичні рекомендації: проведення детально відпрацьованої з урахуванням європейського досвіду адміністративно-територіальної реформи в Україні; розроблення, прийняття та реалізація Державної цільової програми сприяння розвитку взаємодії політичних партій та органів місцевого самоврядування на 2006-2011 рр.; реформування бюджетної системи та внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо фінансового наповнення місцевих бюджетів у бік їх збільшення та підсилення; запровадження на національному рівні практики моніторингу місцевих ініціатив громадян, вивчення, узагальнення та впровадження кращого досвіду і здобутків; не втручаючись у принципи й норми внутрішнього життя будь-якої партії, вважаємо доцільним висловити власну позицію щодо необхідності демократизації внутрішньопартійних відносин, посилення самостійності й ролі осередків партій у вирішенні суспільно важливих проблем на місцях. Це стосується й удосконалення механізмів участі політичних партій у підготовці кадрів для заміщення посад в органах місцевого самоврядування, зокрема шляхом налагодження їх ефективної співпраці з Національною академією державного управління при Президентові України та іншими навчальними закладами національної системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації управлінських кадрів. |
