Анотація до роботи:

Поліщук М.І. Особливості застосування різних методів оцінки самозапилених ліній кукурудзи за ознаками тривалості вегетаційного періоду та продуктивності. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.05. – селекція рослин. Інститут землеробства УААН, Київ, 2005.

Проведено оцінювання вихідного матеріалу вітчизняної та закордонної селекції за основними господарсько-цінними ознаками і на основі кращих самозапилених ліній створено прості гібриди. Кращі з гібридів можуть бути використані в якості батьківських форм у селекції гібридів з більш складною родовідністю, а високоврожайні прості гібриди, які отримані за участі двох або однієї материнської високопродуктивної форми, заслуговують на подальше вивчення щодо можливості їх промислового використання.

Підтверджено достовірні позитивні кореляційні зв’язки між тривалістю вегетаційного періоду “сходи – фізіологічна стиглість зерна” та підперіодами “сходи – цвітіння качана” (r = 0,863 – 0,901), “цвітіння качана – фізіологічна стиглість зерна” (r = 0,869 – 0,939), “кількість листків на рослині” (r = 0,575 –0,679), “кількість жилок на листку” (r = 0,268 – 0,679); між структурними показниками качана: “кількість зерен у ряду” та “довжина качана” (r = 0,363 – 0,683), “кількість рядів зерен” та “діаметр качана” (r = 0,394 – 0,651), “сума лінійних розмірів зерна” та “маса 1000 зерен” (r = 0,381 – 0,541) та між ознаками “урожайність зерна” і “кількість качанів на рослині” (r = 0,499 – 0,645), “урожайність зерна” та “кількість зерен у ряду” (r = 0,683–0,734) і ін. Наявність тісних взаємозв’язків між цими показниками дає підстави рекомендувати їх у селекції гібридів за ознаками ранньостиглість та урожайність зерна.

Встановлені проявлення комбінаційної здатності, особливості домінування та успадкування основних господарсько-цінних ознак (тривалість періоду “сходи – фізіологічна стиглість зерна”, “урожайність зерна”).

Виділено кращі інбредні лінії для створення високоврожайних, ранньостиглих простих гібридів кукурудзи в умовах центрального Лісостепу України.

У дисертаційній роботі узагальнені експериментальні дані з вивчення колекції самозапилених ліній кукурудзи за окремими та за комплексом господарсько-цінних ознак; виявлено загальні та індивідуальні закономірності формування й проявлення кількісних ознак, характер та особливості кореляційних взаємозв’язків між ними у самозапилених ліній та в простих гібридах кукурудзи; дана оцінка існуючих та новозапропонованих методів визначення тривалості вегетаційного періоду ліній і гібридів та методів визначення продуктивності за ознаками структури качана; у системі діалельних схрещувань оцінена комбінаційна здатність інбредних ліній за ознаками скоростиглості та врожайності зерна; вивчено успадкування й проявлення ознак скоростиглості та продуктивності в простих міжлінійних гібридах F₁; зроблено прогноз використання методів селекції для покращання ознак рослини кукурудзи; виділено кращі прості гібриди, які можуть бути використані при створенні промислових гібридів кукурудзи.

1. У результаті вивчення інбредного вихідного матеріалу за господарсько-цінними ознаками виділено самозапилені лінії з високою врожайністю зерна (ранньостиглі - PLS 61, ХЛГ 273; середньоранні – ХЛГ 45, ХЛГ 157, ХЛГ 224; середньостиглі - ХЛГ 33, ХЛГ 294; середньопізні - УХ 405, ХЛГ 83 та ін.); за скоростиглістю (ранньостиглі – МВ 1128, ХЛГ 247, ХЛГ 263, ХЛГ 264, ХЛГ 293, ХЛГ 295; середньоранні - ХЛГ 167, ХЛГ 224, ХЛГ 386, ХЛГ 1090; середньостиглі - МА 45, ХЛГ 81, ХЛГ 249, ХЛГ 403, ХЛГ 939, ХЛГ 1216, ХЛГ 1343; середньопізні - СО 113, ХЛГ 66 та ін.); за масою 1000 зерен (ранньостиглі - PLS 61, МА 17, ХЛГ 245, ХЛГ 272, ХЛГ 273, ХЛГ 293; середньоранні - ХЛГ 157, ХЛГ 167, ХЛГ 269, ХЛГ 1090, ХЛГ 1361; середньостиглі - Т 44, ХЛГ 249, ХЛГ 252, ХЛГ 276, ХЛГ 1289; середньопізні - СО 113, ХЛГ 33, ХЛГ 83 та ін.); за кількістю зерен у ряду (ранньостиглі – PLS 61, МА 17, ХЛГ 245, ХЛГ 264, ХЛГ 273, ХЛГ 542; середньоранні - ХЛГ 45, ХЛГ 157, ХЛГ 215, ХЛГ 224, ХЛГ 269; середньостиглі - МА 45, УХ 412 О₂, Т 44, ХЛГ 22, ХЛГ 33, ХЛГ 42, ХЛГ 85, ХЛГ 257, ХЛГ 276, ХЛГ 282, ХЛГ 294; середньопізні - СО 113, УХ 405, ХЛГ 280 та ін.); за кількістю рядів зерен (ранньостиглі - МВ 1128, PLS 61, ХЛГ 264, ХЛГ 295, ХЛГ 542; середньоранні - ХЛГ 45, ХЛГ 157, ХЛГ 215, ХЛГ 224, ХЛГ 278, ХЛГ 290; середньостиглі – УХ 412 О₂, ТVA 8022 О₂, МА 21, ХЛГ 22, ХЛГ 33, ХЛГ 72, ХЛГ 81, ХЛГ 189, ХЛГ 1325; середньопізні - СО 113, УХ 405, ХЛГ 164, ХЛГ 175 та ін.); за висотою рослин (ранньостиглі - PLS 61, МВ 1128, МА 17, ХЛГ 245, ХЛГ 272, ХЛГ 273, ХЛГ 293; середньоранні - ХЛГ 166, ХЛГ 224; середньостиглі – УХ 412 О₂, Т 44, ХЛГ 33, ХЛГ 42; середньопізні – УХ 405 та ін.) і за висотою прикріплення качана (ранньостиглі – МВ 1128, ХЛГ 245, ХЛГ 247, ХЛГ 272, ХЛГ 273; середньоранні – ХЛГ 157, ХЛГ 224, ХЛГ 278, ХЛГ 1361; середньостиглі - ХЛГ 33, ХЛГ 42, ХЛГ 294; середньопізні - УХ 405, СО 113 та ін.).

2. За комплексом господарсько-цінних ознак (скоростиглість, висока зернова продуктивність, технологічність) найбільшу селекційну цінність представляють ранньостиглі (ХЛГ 245, ХЛГ 264, ХЛГ 272, ХЛГ 273, ХЛГ 293, МВ 1128, МА 17, PLS 61), середньоранні (ХЛГ 157, ХЛГ 158, ХЛГ 166, ХЛГ 167, MS 206, ХЛГ 224, ХЛГ 269, ХЛГ 278), середньостиглі (ХЛГ 1128, ХЛГ 33, Т 44, TVA 8022 О₂) і середньопізні (УХ 405) самозапилені лінії.

3. Експериментально доказана можливість і доцільність використання таких ознак як “сходи – цвітіння качана”, “цвітіння качана – фізіологічна стиглість зерна”, “кількість листків на рослині” та “кількість жилок на листку” в якості критеріїв оцінювання самозапилених ліній та гібридів кукурудзи за тривалістю вегетаційного періоду, останні дві не ведуть до травмування генеративних органів рослини (качана).

4. Виявлено значний вплив умов вирощування на проявлення ознак скоростиглості самозапилених ліній та гібридів кукурудзи. В найбільшій мірі це стосується ознак “сходи – фізіологічна стиглість зерна”, “сходи – цвітіння качана”, “цвітіння качана – фізіологічна стиглість зерна” і в меншій мірі - ознак “кількість листків на рослині” та “кількість жилок на листку”, що вказує на переваги двох останніх ознак перед попередніми для оцінювання тривалості вегетації.

5. Між тривалістю вегетаційного періоду і більшістю вивчених господарсько-цінних ознак виявлено позитивну кореляційну залежність. Найвищий її рівень спостерігався з висотою рослин у самозапилених ліній (r = 0,169 – 0,333) і в простих гібридів (r = 0,300 – 0,359). В меншій мірі тривалість вегетаційного періоду пов’язана з продуктивністю та елементами її структури, що говорить про низьку частку цієї факторіальної ознаки в такому результативному факторі як продуктивність рослини.

6. Встановлено середній і істотний, за високого рівня достовірності, кореляційний взаємозв’язок урожайності зерна самозапилених ліній та гібридів кукурудзи з елементами її структури. При цьому найвищі значення коефіцієнтів кореляції врожайності зерна з такими ознаками як “кількість зерен у ряду” (у самозапилених ліній r = 0,717–0,734, у простих міжлінійних гібридів r = 0,662–0,683) та “довжина качана” (у самозапилених ліній r = 0,418 –0,604, в простих гібридів r = 0,597 – 0,611). Це свідчить про можливість використання елементів структури продуктивності чітких маркерних ознак як критеріїв добору для селекції гібридів за рівнем врожайності зерна.

7. Результати проведеного кореляційного аналізу між урожаєм зерна і господарсько - цінними ознаками самозапилених ліній та простих гібридів кукурудзи дали можливість виявити характер та особливості взаємозв’язків між ними, при цьому значний вплив, особливо у самозапилених ліній, на їх проявлення мали умови вирощування.

8. Серед вивченого інбредного вихідного матеріалу високою ЗКЗ за ознаками скоростиглості (тривалість періоду “сходи – фізіологічна стиглість зерна”, “кількість листків на рослині”, “кількість жилок на листку”) характеризувались самозапилені лінії PLS 61, МВ 1128, ХЛГ 264 і ХЛГ 386.

9. Виділено самозапилені лінії з високою і стабільною в роки досліджень ЗКЗ за ознакою ”урожайність зерна”, а саме: середньопізня лінія УХ 405, середньорання - ХЛГ 224 і середньостигла - ХЛГ 33.

10. Виявлено високі й близькі за значенням рівні успадкування скоростиглості за ознаками тривалість періоду “сходи – фізіологічна стиглість зерна”, “кількість листків на рослині”, “кількість жилок на листку” у простих міжлінійних гібридів F₁ і в більшості гібридів встановлено вплив на їх проявлення ефектів материнського компонента.

11. Виділено високопродуктивні ранньостиглі (ХЛГ 224 МВ 1128, ХЛГ 386 УХ 405, ХЛГ 224 PLS 61, ХЛГ 272 ХЛГ 264, PLS 61 ХЛГ 224 та ін.), середньоранні (ХЛГ 272 ХЛГ 33, ХЛГ 224 МА 17, ХЛГ 224 ХЛГ 33, ХЛГ 33 ХЛГ 224, МА 17 PLS 61, ХЛГ 272 УХ 405) і середньостиглі (УХ 405 МА 17, УХ 405 ХЛГ 272, УХ 405 ХЛГ 224) прості гібриди, врожайність зерна яких на 1,0 – 10,0 ц/га перевищувала стандарти. Вони представляють селекційну цінність для створення промислових гібридів кукурудзи.

12. Результати наших досліджень свідчать, що енергетичний коефіцієнт самозапилених ліній був на рівні 1,10 – 1,90, а підвищення даного показника у виділених самозапилених ліній над стандартами склало 0,05 – 0,33, у гібридів кукурудзи енергетичний коефіцієнт знаходився на рівні 2,05 – 2,22. При цьому створені нами прості гібриди перевищували за цим показником стандарти на 0,04 – 0,09 і він зростав у середньоранніх і середньостиглих простих гібридів. Тобто, раціональне поєднання скоростиглості й енергетичної ефективності досягається за рахунок вирощування простих гібридів і самозапилених ліній кукурудзи ранньостиглої та середньоранньої груп стиглості.

Публікації автора:

1. Зозуля О.Л., Поліщук М.І. Оцінка селекційного матеріалу кукурудзи за непрямими ознаками. Збірник наукових праць Вінницького державного сільськогосподарського інституту. – Вінниця, 1998. – Вип. – 5. - С. 56 – 59.

2. Поліщук М.І. Ідентифікація селекційного матеріалу кукурудзи. Збірник наукових праць Вінницького державного сільськогосподарського інституту. – Вінниця, 1998. – Вип. – 5. - С. 60 – 62.

3. Поліщук М.І. Зв’язок між продуктивністю кукурудзи і показниками її генеративного апарату. Збірник наукових праць Вінницького державного аграрного університету. – Вінниця, 2001. – Вип. – 9. - С. 14 – 17.

4. Поліщук М.І. Комбінаційна здатність за тривалістю вегетаційного періоду, ознаками, які визначають скоростиглість, та урожаєм зерна самозапилених ліній кукурудзи. Таврійський вісник. - № 30. – 2004. – С. 58 – 62.

5. Зозуля О.Л., Поліщук М.І. Оцінка селекційного матеріалу кукурудзи по прямих і непрямих ознаках. “Вчимося господарювати”. Матеріали науково-практичного семінару молодих вчених та спеціалістів. – Київ – Чабани, 1999. – С. 10 – 13.

6. Поліщук М.І. Оцінка елементів продуктивності зерна кукурудзи по непрямих ознаках. Збірник матеріалів першої наукової міжвузівської конференції аспірантів і молодих викладачів: “Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи” 10 – 11 квітня 2001 року. - Вінниця: ОЦ ВДАУ, 2001. – С. 13 – 14.

7. Поліщук М.І. Зв’язок непрямих ознак кукурудзи з її урожайністю. Збірник матеріалів другої наукової міжвузівської конференції аспірантів і молодих викладачів: “Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи” 27 – 28 лютого 2002 року. - Вінниця: ОЦ ВДАУ, 2002. – С. 22 – 23.

8. Поліщук М.І. Вплив кліматичних умов на тривалість вегетаційного періоду. “Сталий розвиток агроекосистем”. Матеріали міжнародної наукової конференції. – Вінниця, 2002. – С. 206 - 208.

9. Поліщук М.І. Оцінка тривалості вегетаційного періоду за прямими і непрямими ознаками. Збірник матеріалів третьої наукової міжвузівської конференції аспірантів і молодих викладачів: “Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи” 17 – 19 березня 2003 року. – Вінниця, 2003. – С. 123 – 124.