1.В дисертаційному дослідженні показано, що розвиток земської статистики в українських губерніях мав ряд відмінних рис порівняно з розвитком земської статистики в російських губерніях. Ці відмінності були викликані низкою обставин, в першу чергу, колоніальним становищем України і небажанням царської влади вирішувати національне питання, по - друге, тим, що розкріпачення селян і розвиток капіталізму в Україні відбувалися повільніше і це викликало зростання соціальної напруги на селі, по-третє, українські губернії були переважно сільськогосподарськими і на відміну від Росії не мали общинного землеволодіння. Українському селянству був притаманний принцип індивідуального землеволодіння. Ці обставини призвели до того, що в програмах і методах дослідження земських статистичних органів у російських і українських губерніях існував ряд відмінностей, який далі втілився в чернігівському і московському типах досліджень. 2. Визначено місце земської статистики в Україні у загальній історії вітчизняної економічної думки. Показано, що значний вплив на формування програм і методів дослідження земської статистики в Україні мав політекономічний напрям статистики на чолі з Д.П.Журавським і М.І.Зібером. Завдяки їх роботам українські земські статистики досліджували не тільки процес виробництва (як в західноєвропейській, переважно німецькій, статистиці), але й процес реалізації і споживання. Земська статистика випередила в своєму розвитку урядову і відомчу статистики, тому що її дослідження здійснювалися за розробленими програмами із застосуванням нових методів аналізу. В деяких питаннях земська статистика в Україні була вищою і за академічну статистику (наприклад, в питаннях про використання первинної і вторинної статистики). 3. Українські представники земської статистики обгрунтовували і використовували в дослідженнях всі основні форми методу спостереження, сприяли розробці теорії типологічного групування і були першими у створенні комбініційних таблиць. Вони заклали основи вітчизняної бюджетної, промислової і математичної статистики і збагатили науку соціально-економічними описами губерній. 4. Знаходячись під впливом народництва, марксизму, німецької нової історичної школи, українські представники земської статистики розробили власні соціально – економічні ідеї побудови справедливого суспільства. П.П.Чубинський і О.О.Русов відстоювали принцип індивідуального землеволодіння, що історично притаманний українському селянству. Як представники ліберального народництва, П.П.Червінський і О.П.Шлікевич пов’язували майбутнє суспільство з еволюцією общинного землеволодіння. Значний вплив на українських земських статистиків справила німецька нова історична школа, роботами представників якої користувалися О.О.Русов, О.П.Шлікевич, В.Є.Варзар. Це пояснювалось тим, що промисловий переворот в Україні у складі Російської імперії розпочався майже одночасно з Німеччиною у 30-40-х рр. і завершився в 70-80-х рр. ХІХ ст. В обох країнах капіталізм був відносно відсталим, тому що збереглися елементи феодальних і навіть патріархальних відносин: сільське господарство розвивалося за пруським, буржуазно-поміщицьким варіантом. Схожість соціально-економічного розвитку Російської імперії і Німеччини сприяла тому, що німецька нова історична школа мала помітний вплив на представників земської статистики України. 5. Результати дисертаційного дослідження засвідчують, що здобутки вітчизняної історії економічної думки в розділі «Статистика» потребують повноцінного впровадження до наукового і навчально-виховного процесу в Україні. На нашу думку, необхідно здійснити неупереджений аналіз діяльності земств і земських статистичних органів, які стали елементом демократичної системи і центром соціально-економічних досліджень країни наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. |
