Анотація до роботи:

Макієнко Т.С. Особливості змін стану здоров’я підлітків з радіаційно-контамінованих районів Полісся та обгрунтування профілактичних і реабілітаційних заходів.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10.-“Педіатрія”, Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, Київ, 2002.

Дисертація присвячена вивченню стану здоров’я підлітків Українського Полісся, які постійно мешкають в забруднених радіонуклідами районах внаслідок аварії на ЧАЕС, і обгрунтуванню комплексу профілактичних і реабілітаційних заходів. Вивчено стан здоров’я 3520 підлітків Українського Полісся, які постійно мешкають в зоні дії малих доз іонізуючого випромінення. Встановлена наявність інкорпорованого радіоцезію в організмі у 93,8% підлітків. Загальна захворюваність в основній групі перевищує таку серед підлітків “чистих” районів. Провідне місце займають хвороби органів дихання, ендокринної системи та функціональні розлади вегетативної нервової системи. В класі хвороб ендокринної системи переважали ураження щитовидної залози. Серед них провідне місце займає дифузний зоб (32,45%). Частота уражень щитовидної залози у підлітків залежала від рівня радіаційного забруднення навколишнього середовища, віку, статі, рівня внутрішнього випромінення та ступеня йодної ендемії. Серед клінічних форм вегетативних дисфункцій найбільш часто зустрічалась вегето-судинна (45,7%), нейро-циркуляторна, вегето-вісцеральна та пароксизмальна вегетативна недостатність. На основі вивчення основних показників стану здоров’я підлітків, які постійно мешкають на радіаційно-контамінованих територіях удосконалена сучасна система диспансерного нагляду і реабілітації.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуальної наукової задачі сучасної педіатрії – оцінка стану здоров’я дітей та підлітків, які постійно мешкають в радіаційно-контрольованих районах Українського Полісся, удосконалення програми моніторингу їх здоров’я та донозологічного скринінгу, що буде сприяти підвищенню ефективності системи профілактики і реабілітації порушень здоров’я цього контингенту.

1.Радіометричний скринінг підлітків Українського Полісся, які постійно мешкають на забруднених радіонуклідами територіях, свідчить про наявність інкорпорованого радіоцезію в організмі у 93,8% випадків.

2.Серед підлітків, які постійно мешкають на контамінованих радіонуклідами територіях, загальна захворюваність перевищує таку у підлітків “чистих” районів; провідне місце в її структурі займають хвороби органів дихання, ендокринної системи та функціональні розлади вегетативної нервової системи. Встановлена висока частота неврозоподібних станів (14,5%).

3.Стан сомато-статевого розвитку мешканців контамінованих радіонуклідами територій суттєво не відрізняється від такого у підлітків, які постійно мешкають в “чистих” районах. Тільки у 15-річних юнаків спостерігається вірогідне збільшення зросту та прискорення статевого дозрівання, що розцінюються як прояви гормезису.

4.Частота уражень щитовидної залози у підлітків залежить від рівня радіаційного забруднення навколишнього середовища, віку, статі, та рівня внутрішнього випромінення і складає 35,6%. Серед них – дифузний зоб, кісти, аутоімунний тиреоїдит та вузлики.

5.Показники периферичної крові у переважної більшості мешканців забруднених радіонуклідами територій через 13-14 років після аварії на ЧАЕС практично не відрізняються від таких у підлітків, які мешкають в “чистих” районах. Разом з тим, у 15-річних підлітків виявлені більш високі показники червоної крові, що розцінюється як прояви гормезису.

6.Вегетативні дисфункції у підлітків, які постійно мешкають на забруднених радіонуклідами територіях, зустрічаються частіше, ніж у мешканців “чистих” районів, що пов’язано з рівнем радіаційного забруднення навколишнього середовища і внутрішнього випромінення та частотою уражень щитовидної залози у даного контингенту.

7.Серед клінічних форм вегетативних дисфункцій у підлітків найбільш розповсюджені: вегето-судинна (45,7%)), нейро-циркуляторна (26,3%), вегето-вісцеральна (19,7%) та пароксизмальна вегетативна недостатність (8,3%), які характеризуються стійкістю клінічного перебігу та різноманітністю клінічних “масок”.

8.Запропонована і удосконалена система диспансерного нагляду підлітків із наявністю радіоцезію в організмі та комплекс профілактично-оздоровчих заходів, який включає психологічний моніторинг з подальшою психологічною реабілітацією, що дозволяє знизити рівень активності інкорпорованого радіоцезію на 93,4% і значно покращити стан здоров’я та самопочуття дітей.

Публікації автора:

1. Права людини в системі взаємовідносин “Лікар-пацієнт” в відкритому суспільстві: Навчальний посібник.-К.: Медицина України, 2000.-Випуск 1.-267 с. (співавт.: Т.К.Набухотний, В.П.Павлюк, Ю.М.Скалецький). Збір матеріалу, підготовка до публікації.

2. Стан здоров’я підлітків Українського Полісся // Буковинський медичний вісник.-2001.- №1.-С.197-197.

3. Віддалені наслідки внутрішньоутробного опромінення щитовидної залози // Педіатрія, акушерство та гінекологія.-2001.-№ 4.-С.45-47 (співавт. Т.К.Набухотний, В.П.Павлюк). Збір та обробка матеріалу, підготовка до друку.

4. Особливості клінічного перебігу вегетативних дисфункцій у підлітків Українського Полісся // Український медичний часопис.–2001.-№ V-VI.-C.66-69.

5. Сомато-статевий розвиток підлітків Українського Полісся // Лікарська справа.-2001.-№2.-С.28-33.

6. Епідеміологічна характеристика підлітків за рівнем активності інкорпорованого радіоцезію // Збірник наукових статей “Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики”. -2000.-Випуск VI.-С.214-219. (співавт. Т.К.Набухотний, В.П.Павлюк). Збір матеріалу, підготовка до друку.Роль серотоніну в генезі вегетативних дисфункцій у “трудних підлітків”//Матеріали міжнародного конгресу педіатрів “Ребенок и общество: проблемы здоровья, воспитания и образования”.-Київ, 2001.- С.111(співат.Т.К. Набухотний, Г.П.Мосієнко, Т.М.Мазур). Збір матеріалу, аналіз отриманих результатів та підготовка до друку.