Анотація до роботи:

Конівець Ю.М. Особливості змін системної гемодинаміки та нейрогуморальних факторів в процесі лікування хворих на гіпертонічну хворобу з застосуванням лозартану та карведілолу. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 кардіологія. Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського МОЗ України, Сімферополь, 2004.

Дисертація присвячена обгрунтуванню застосування лозартану і карведілолу в комплексній терапії хворих гіпертонічною хворобою. Автором виявлені особливості показників системного кровообігу, характеру змін геометрії міокарду та діастолічної функції лівого шлуночка серця, динаміки артеріального тиску та стану добової екскреції катехоламінів, рівня реніну і альдостерону при першому та другому ступенях гіпертонічної хвороби. На основі аналізу даних добового моніторингу артеріального тиску, показників системної гемодинаміки і структурно-функціонального стану лівого шлуночка, змін ренін-ангіотензин-альдостеронової і симпатико-адреналової систем дана оцінка ефективності та розроблені рекомендації для диференційованого призначення лозартану і карведілолу в комплексній терапії хворих гіпертонічною хворобою.

У дисертаційному дослідженні наведене наукове обґрунтування диференційованого призначення і дана оцінка ефективності використання антагоніста ангіотензинових рецепторів лозартана та бета-адреноблокатора карведілола в лікуванні хворих ГХ на основі вивчення варіабельності АТ, системної гемодинаміки, структурно-функціональних змін міокарду ЛШ і стану нейрогуморальних факторів.

1. Дослідження ехокардіографічних даних у хворих ГХ показало, що серед пацієнтів з першим ступенем відмічається переважання нормальної геометрії ЛШ (33,3 %) та його ексцентричної гіпертрофії (39,3 %), а при другому ступені переважають концентричні варіанти змін геометрії (концентрична гіпертрофія 33,7 %, концентричне ремоделювання 26,7 %) та спостерігається істотне зростання маси міокарду ЛШ (89,7 %).

2. Встановлено, що у хворих ГХ вміст альдостерону в сироватці крові зростає з прогресуванням важкості захворювання і достовірно корелює з рівнем середнього гемодинамічного АТ, даними індексу ММ та є характерним для типу ремоделювання ЛШ, що свідчить про істотне значення ренін-ангіотензин-альдостеронової системи в механізмах формування гіпертрофії ЛШ та особливостей змін його геометрії.

3. Активація симпатико-адреналової системи у хворих ГХ проявлялась найбільш істотним підвищенням добової екскреції всіх фракцій катехоламінів при ексцентричній гіпертрофії ЛШ (в середньому: адреналіну – на 53,4 %, норадреналіну – на 56,7 %, дофа – на 16,2 %, дофаміну – на 31,7 %), що в поєднанні з високим рівнем реніну та альдостерону у даних хворих є важливим фактором її розвитку.

4. Виявлено, що найбільш високі показники кінцевого діастолічного тиску відмічались в групах пацієнтів з концентричною (49,2 %) та ексцентричною гіпертрофією ЛШ (42,6 %) на тлі збільшення КСМС і КДНС ЛШ, що призводило до розвитку порушень діастолічної релаксації та діастолічного наповнення.

5. По даним добового моніторингу АТ на фоні лікування хворих лозартаном доведен його істотний антигіпертензивний ефект на протязі доби, про що свідчило достовірне зниження добових показників „навантаження тиском” (в середньому: для систолічного тиску на 20,1 %, для діастолічного на 18,3 %) і його варіабельності ( для систолічного тиску за добу на 18 %, для діастолічного на 17,3 %), і що знижує ризик виникнення уражень органів-мішенів, особливо в ранкові години, та сприяє зворотньому розвитку гіпертрофії ЛШ.

6. Встановлено, що під впливом терапії лозартаном у хворих ГХ відмічалось більш істотне, в порівнянні з периндоприлом, покращення діастолічної функції ЛШ, зменшення ТМЗС, ТМШП та маси міокарду незалежно від варіанту його геометрії. Дані зміни супроводжувались зниженням рівня альдостерону (на 12,9 %) і збільшенням реніну (на 7,8 %) на відміну від показників при лікуванні периндоприлом (зниження вмісту альдостерону на 21,7 % і підвищення реніну на 8,8 %).

7. Лікування карведілолом характеризувалось більш вираженим, в порівнянні з атенололом, переважаючим впливом на денні значення динаміки і варіабельності АТ, а також на індекси часу „навантаження тиском”, покращенням систолічної і діастолічної функції ЛШ на тлі достовірного, на відміну від атенололу, зниження показників добової екскреції катехоламінів (в середньому: адреналіну на 26,2 %, норадреналіну на 19,7 %, дофа на 7,7%, дофаміну на 14,0 %) і зменшення вмісту реніну (на 22,2 %) та альдостерону (на 18,2 %).

Публікації автора:

1. Вплив карведілолу на рівень артеріального тиску і показники добової екскреції катехоламінів у хворих із гіпертонічною хворобою // Запорожский медицинский журнал. 2002. № 4. С. 38-39.

2. Вплив козаару на рівень артеріального тиску, вміст альдостерону та масу міокарда лівого шлуночка у хворих із гіпертонічною хворобою // Вісник проблем біології і медицини. 2002. № 6. – С. 13-16.

3. Вплив лозартану на стан центральної гемодинаміки і ренін-ангіотензинової системи у хворих гіпертонічною хворобою // Науковий вісник Ужгородського університету, серія медицина. 2002. № 17. С. 79-81.

4. Особливості змін центрального кровообігу і артеріального тиску під впливом карведілолу в процесі курсового лікування хворих із гіпертонічною хворобою // Вісник Сумського державного університету, серія медицина. – 2003. № 7 (53). – С.171-174.

5. Амбулаторна терапія гіпертонічної хвороби карведілолом // Галицький лікарський вісник. 2003. Т. 10, Ч. ІІ. С.54. (У співавт. з Кошля В.І., Пузік С.Г., Кульбачук О.С.). Здобувачем здійснений підбір літератури та її узагальнення, проведене обстеження більшості хворих, аналіз отриманого матеріалу, написання статті.

6. До питання про застосування вазодилатуючого бета-адреноблокатора коріола в лікуванні гіпертонічної хвороби // Наукові праці ЗДІУЛ: Зб. наук. пр. Запоріжжя, 2001. С. 57-58.

7. Особливості блокади рецепторів ангіотензину ІІ у хворих гіпертонічною хворобою за допомогою козаару в амбулаторних умовах // Наукові праці ЗДІУЛ: Зб. наук. пр. Запоріжжя, 2001. С. 58.

8. Гемодинамічні ефекти лозартану та зміни ренін-ангіотензинової системи і рівня альдостерону у пацієнтів з гіпертонічною хворобою в процесі амбулаторного лікування // Матеріали Української науково-практичної конференції „Профілактика і лікування артеріальної гіпертензії в Україні в рамках реалізації Національної програми”. Київ, 2002. С. 58.

9. Динаміка артеріального тиску та зміни ренін-ангіотензин-альдостеронової і симпатико-адреналової систем у хворих гіпертонічною хворобою в процесі амбулаторної терапії лозартаном і карведілолом // Матеріали Української науково-практичної конференції з міжнародною участю „Нові напрямки в діагностиці, лікуванні і профілактиці артеріальної гіпертензії та її ускладнень”. Харків, 2002. С. 118-119.

10. Коріол в процесі амбулаторної терапії хворих на гіпертонічну хворобу // Зб. наук. пр. ЗДІУЛ „Актуальні питання медичної науки та практики”. Запоріжжя, 2002. С. 148-150. (У співавт. з Кошля В.І., Дмитрієва С.М., Зеленська Л.М., Пузік С.Г., Щебликіна Н.К., Склярова Н.П., Кошля Є.В., Одринський В.А., Кульбачук О.С.). Здобувачем здійснений підбір літератури, проведене обстеження більшості хворих, аналіз отриманого матеріалу.

11. Особливості антигіпертензивної дії карведілолу у хворих із гіпертонічною хворобою в процесі амбулаторної терапії // Материалы ІV Всеукраинской научно-практической конференции c международным участием „Новое в клинической фармакологии и фармакотерапии заболеваний внутренних органов”. Харьков, 2002. С.162-163.

12. Особливості змін добової екскреції катехоламінів під впливом козаару у хворих гіпертонічною хворобою // Зб. наук. пр. ЗДІУЛ „Актуальні питання медичної науки та практики”. Запоріжжя, 2002. С.145-147. (У співавт. з Кошля В.І., Дмитрієва С.М., Зеленська Л.М., Пузік С.Г., Щебликіна Н.К., Склярова Н.П., Одринський В.А., Морозова О.В., Кульбачук О.С.). Здобувачем здійснений підбір літератури, проведене обстеження частини хворих, проаналізований отриманий матеріал.

13. Особливості змін кровообігу під впливом лозартану у хворих із гіпертонічною хворобою // Материалы ІV Всеукраинской научно-практической конференции c международным участием „Новое в клинической фармакологии и фармакотерапии заболеваний внутренних органов”. Харьков, 2002. С.164. (У співавт. з Кошля В.І., Дмітрієва С.М., Зеленська Л.М., Пузік С.Г., Щебликіна Н.К., Одринський В.А.) Здобувачем здійснений підбір літератури, проведене обстеження частини хворих, проаналізований отриманий матеріал.

14. Особенности контроля артериального давления у больных гипертонической болезнью с помощью козаара в амбулаторных условиях // Материалы 3-ей Всероссийской научно-практической конференции „Артериальная гипертония в ряду других сердечно-сосудистых факторов риска”. Москва, 2002. С. 139-140. (В соавт. с Кошля В.И., Дмитриева С.Н., Зелен ская Л.М., Пузик С.Г., Щеблыкина Н.К., Одринский В.А.). Здобувачем здійснений підбір літератури, проведене обстеження частини хворих, проаналізований отриманий матеріал.