Анотація до роботи:

Сальтевська Т. Г. Особисте споживання в умовах формування соціального ринкового господарства.– Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.01 – економічна теорія та історія економічної думки. – Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Харків, 2008.

У дисертації аналізуються особливості особистого споживання в умовах СРГ, визначена його сутність та місце в системі економічних категорій. Висвітлено еволюцію поглядів на особисте споживання та проведено аналіз змін його цілей. Досліджується суспільство споживання, сутність СРГ та його можливості для подолання недоліків суспільства споживання. Виявлено вплив глобалізації на особисте споживання. Досліджено проблему безпеки споживання. Обґрунтовано важливість формування ціннісно-раціонального споживання для розвитку суспільства та пропозиції щодо його розвитку. Розглянуто специфіку особистого споживання в трансформаційній економіці України, яка пов’язана з жорсткою майновою диференціацією. Висвітлено моделі споживання: для незначної частини населення з високими статками, основної маси населення, маргінальної групи та середнього класу. Виявлено моделі деформованого споживання, інституційні пастки споживання та викладено шляхи виходу з них.

У дисертації проведено теоретичне узагальнення та нове вирішення актуального наукового завдання, що полягає у розкритті соціально-економічних особливостей, змін та тенденцій розвитку особистого споживання в умовах формування соціального ринкового господарства та вироблення пропозицій щодо його удосконалення задля досягнення гідного рівня життя, вільного розвитку та самореалізації творчого потенціалу особистості.

1. Завдяки ретроспективному погляду на зміст, цілі та місце особистого споживання розкрито тенденції, що у сучасній економічній теорії (а особливо в «мейнстримі») максимізація прибутку через зростання споживання стає головною метою економічної діяльності, а людина все частіше виступає споживачем. Це суперечить як людській природі, так і вектору переходу до економіки знань. Якщо справжньою метою господарства (на відміну від економіки) стає максимізація творчого потенціалу людини, то особисте споживання треба не збільшувати, а розумно корегувати та спрямовувати на розвиток творчих здібностей людини.

2. У сучасних умовах змінюється характер взаємозв’язку потреб, виробництва та споживання. Спочатку відносини між ними були стійкі, а зв’язок прямий: потреби, перетворившись в артикулярні, породили виробництво, яке, в свою чергу, надало споживанню необхідний продукт. У подальшому розвитку цей зв’язок слабшає, доказом чого є перевиробництво, голод, обмеження споживання задля заощадження тощо.

У суспільстві споживання проявляється конфлікт між виробництвом і споживанням у межах старої системи світоглядних координат. Нарощування виробництва і споживання технічної цивілізації прийшло у протиріччя з можливостями планети, що посилило глобальні проблеми, у суспільстві споживання також проявляється конфлікт між споживанням та всебічним розвитком людини.

Внаслідок дисбалансу зростаючих потреб та можливостей біосфери постало питання про саме виживання людини і така мета особистого споживання як виживання знову виходить на перший план, але якщо раніше мова йшла про виживання людини, її протиставлення силам природи, то зараз – про виживання людини як виду.

3. Глобалізація сприяє поширенню моделей споживання, які характерні суспільству споживання, і це має негативний вплив на навколишнє середовище. Уникнути багатьох конфліктів та недоліків суспільства споживання здатно СРГ. В його межах можливо подолати замкнутість суспільства споживання на матеріальних благах, знизити значну диференціацію за рівнем споживання, а також забезпечити господарче, а не марнотратне відношення до навколишнього середовища, що можливо, зокрема, завдяки високій частці середнього класу. СРГ дає можливість задовольняти базові потреби і спрямовувати подальше споживання на саморозвиток та самовдосконалення, а не на споживацтво.

4. Особливу гостроту набуло особисте споживання в суспільстві споживання, де відбувається зростання потреб і функціональне ускладнення споживчих процесів. Розвиненість суспільства споживання дозволяє споживачам висувати високі вимоги

до товарів, які стають доступними все більшій кількості людей і з'являється потенційна можливість переходу до формування та задоволення потреб вищого рівня. Високий рівень задоволення матеріальних потреб знижує соціальну напругу в суспільстві, крім того, в суспільстві споживання як в зрілій формі ринкової економіки превалює законопокірність і порядок. У своєму бажанні досягти високих стандартів споживання, які є нормою суспільства споживання, люди здобувають гарну освіту і роботу для підвищення своєї купівельної спроможності.

5. Дослідження показало, що в сучасному світі якісно ускладнюється проблема безпеки. Зростає нестабільність, посилюються загрози, видозмінюється як саме поняття безпеки, так і відбувається зміщення акцентів у її актуалізації: в ієрархії людських потреб задоволення базових нужд стає невід’ємним від безпеки цього процесу в зв’язку з посиленням ризиків у сфері споживання, що, зокрема, пов’язано з генномодифікованими продуктами, а також у сфері інформаційних, розважальних і туристичних послуг. Безпека споживання досяжна в межах СРГ. В умовах господарства можливе збереження навколишнього середовища, яке надасть безпечні для здоров’я продукти харчування, умови відпочинку та туризму. Законність та порядок СРГ призводять до підвищення безпеки споживання внаслідок наявності контроля за якістю товарів та послуг.

6. Забезпечення виживання людства та його подальший розвиток у напрямі економіки знань можливо в умовах переходу до ціннісно-раціонального споживання, яке спрямоване на задоволення розумних потреб і відображає цінності існування людини та природи як органічного цілого. Становленню ціннісно-раціонального споживання сприяє розвиток духовного світу людини; формування розумних потреб, господарського світогляду завдяки введенню спеціальних розділів, присвячених ціннісно-раціональній ролі споживання в курсах: валеологія, соціальна економіка, інтелектономіка, теорія та філософія господарства, сталий розвиток; господарське відношення до світу, що притаманне СРГ; контроль за рекламою задля підвищення її достовірності та соціальної спрямованості; забезпечення коеволюції людини та природи; вибір соціального шляху розвитку людства, а також пріоритет сталого розвитку.

7. Особисте споживання в трансформаційній економіці України характеризується жорсткою диференціацією. Мають місце наступні моделі споживання: для незначної частини населення з високими статками, які вже долучилися до суспільства споживання; основної маси населення з низькими доходами; маргінальної групи населення і середнього класу, споживання якого характеризується найбільшою раціональністю, необхідним та достатнім рівнем задоволення матеріальних та духовних потреб.

8. Виявлено моделі деформованого споживання і обґрунтована поява інституційних пасток, які проявляються в моделі виживання для бідної частини населення; в споживацтві, демонстративному та вимушеному споживанні для багатої частини; в віртуальному споживанні – для маргінальної групи населення.

Визначення шляхів оптимізації особистого споживання і виходу з інституційних пасток у суспільстві цивілізаційні та системні питання потрібно вирішувати паралельно. Питання переходу до постіндустріального суспільства, досягнення

сталого розвитку та відхід від суспільства споживання повинні поєднуватися з заходами щодо формування в Україні СРГ. В цій ситуації особисте споживання буде сприяти більш органічному розвитку, не порушуючи екологічний баланс, не буде надмірним і нерозумним, як у суспільстві споживання. В той же час за СРГ в особистому споживанні можливо вирішити проблеми інституційних пасток і знизити диференціацію.

Публікації автора:

Статті у фахових виданнях:

1. Сальтевская Т.Г. Модель выживания и её угрозы развитию человеческого капитала в трансформационной экономике / Т.Г. Сальтевская // Социальная экономика. – 2006. – №1–2. – С. 123–127.

2. Сальтевская Т.Г. Институциализация личного потребления в трансформационной экономике / Т.Г. Сальтевская // Научные труды Донецкого национального технического университета. – 2006. – Серия: экономическая. Выпуск 103–3. – Донецк: ДонНТУ. – С. 92–96.

3. Сальтевская Т.Г. «Институциональные ловушки» в моделях потребления украинского общества / Т.Г. Сальтевская // Научные труды Донецкого национального технического университета. – 2007. – Серия: экономическая. Выпуск 31-3(117). – Донецк: ДонНТУ. – С. 27–30.

4. Сальтевская Т.Г. Повышение безопасности потребления в современном мире / Т.Г. Сальтевская // Вестник Харьковского национального университета. Серия экономическая. – 2007. – № 755. – С.26–29.

5. Сальтевская Т.Г. Эволюция и особенности взаимоотношения личного потребления и производства / Т.Г. Сальтевская // Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць. – Випуск 241: в 5 т. – Т. І. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2008. – С. 108–113.

6. Сальтевская Т.Г. Противоречивое влияние глобализации на социально-экономическое содержание и структуру личного потребления / Т.Г. Сальтевская // Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць. – Випуск 243: в 4 т. – Т.ІІІ. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2008. – С.733 –737.

Тези доповідей:

7. Сальтевская Т.Г. Особенности потребления наиболее богатых слоёв в трансформационной экономике / Т.Г. Сальтевская // Матеріали Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції „Перший крок у науку”. – Т. 3. Економічні, технічні та природно-географічні науки. 23-24 березня 2006 р. – Луганськ: Поліграфресурс, 2006. – С. 115 –118.

8. Сальтевская Т.Г. Особенности личного потребления в условиях устойчивого

развития / Т.Г. Сальтевская // Управління розвитком. Збірник наукових статей. Всеукраїнська науково-практична конференція “Соціально-економічні проблеми розвитку країн з транзитивною економікою”. 14-15 грудня 2007 р.– Харків: Вид. ХНЕУ. – 2007. – №8. – С. 69–70.

9. Сальтевская Т.Г. Ценностно-рациональное потребление: сущность и потребность эколого-экономического развития / Т.Г. Сальтевская // Управління розвитком. Збірник наукових статей. Науково-практична конференція “Тенденції соціально-економічного розвитку регіонів України”. 2 квітня 2008 р. – Харків: Вид. ХНЕУ. – 2008. – №4. – С. 80–81.