У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення проблеми особистісного змінювання в процесі професійної підготовки майбутнього психолога, що виявляється у розкритті сутності, специфіки і динаміки цього процесу, визначенні умов та індивідуально-особистісних характеристик переживання досвіду особистісного змінювання, його ролі у формуванні професійної ідентичності майбутніх психологів, а також визначенні і апробації умов формування професійно значущих новоутворень в ідентичності практичного психолога. 1. Стрижнем психологічної готовності до професійної діяльності психолога-практика є, перш за все, особистісне зростання спеціаліста, що передбачає не лише розвиток особистості, а й прагнення її до найповнішого розкриття власного потенціалу та готовність до самозмінювання. Суттєву роль в даному процесі відіграє процес особистісного змінювання, що визначається як міжсистемний перехід до нових можливостей нової ідентичності і має місце в результаті переживання особистістю кризового досвіду. Даний перехід містить як позитивні, так і негативні аспекти. Негативні проявляються у втраті колишнього способу життя, що сприймається як невизначеність; позитивні – у виникненні принципово нових, необмежених можливостей. Особистісне змінювання має ознаки нелінійного, незворотного, непередбачуваного процесу, що відбувається за типом “керованої метаморфози”. В процесі особистісного змінювання людина проходить через певні стадії реконструкції наявної ідентичності і формування нової. 2. Ініціювання кризового досвіду та подальшого особистісного змінювання слід шукати в природі самої особистості, яка, з метою власного самозбереження, зацікавлена періодично розширювати власні межі за рахунок включення в них антагоністичних її природі ідентичностей. Особливості переживання людиною травмуючого досвіду та подальший перехід до особистісного змінювання залежить від ряду індивідуально-особистісних характеристик, а саме: типу життєвого світу, типу життєвої стратегії, індивідуальної стратегії подолання кризової ситуації, технік життя у складних умовах, особистісного ставлення до критичної ситуації, потенціалу подолання критичних станів буття, міри чутливості та стійкості до травмуючих впливів та потреби в них. Конструктивність переживання кризового досвіду та подальший перехід до особистісного змінювання забезпечуються: прийняттям травмуючого досвіду і власних переживань; усвідомленням необхідності змінення; здатністю особистості змінювати ставлення до себе; переосмисленням і знаходженням нового сенсу життя; відповідальністю; здатністю робити вибір; активністю; творчим потенціалом; особливостями чуттєвої, ціннісно-орієнтаційної, мотиваційної сфери; суб'єктністю; особливостями локусу контролю; мірою входження особистості до культурно-символічного простору буття. 3. Однією з форм особистісного змінювання є психотерапевтичне змінювання, яка виникає в результаті взаємодії психотерапевта та клієнта. Будь-який психотерапевтичний досвід може бути розглянутий через призму тексту-наративу, який є засобом інтерпретації оточуючого світу, іншої людини, самого себе і несе на собі функцію усвідомлення і об’єктивації психологічного досвіду особистості. Змінювання наративу в процесі психологічної допомоги тягне за собою змінювання способу сприйняття та переживання досвіду, а, отже, і особистісне змінювання. Відповідно, роботу по формуванню професійно значущих новоутворень в ідентичності студентів-психологів через переживання досвіду особистісного змінювання запропоновано будувати на основі наративного дискурсу. 4. Особливо значущим аспектом успішного професійного становлення майбутніх психологів є цілісність та нерозривність розвитку особистісної та професійної сфери, оскільки специфіка професійної діяльності психолога-практика насамперед висуває вимоги до його особистості, обов’язковими характеристиками якої повинні бути здатність до особистісного змінювання, прагнення до самоактуалізації, прийняття себе та інших, внутрішня свобода, усвідомлення власних обмежень, сформованість професійної свідомості. В основі даного процесу лежить самоідентифікація з професією, тоді як професійна ідентичність практичного психолога повинна відповідати вимогам гнучкості та здатності до змінювання. Основними складовими професійної ідентичності практичних психологів як результату процесу особистісного змінювання є адаптивність, самоприйняття, прийняття інших, емоційний комфорт, інтернальність, домінантність, ескапізм. 5. В результаті проведеного дослідження динаміки формування складових професійної ідентичності та динаміки особливостей самоідентифікації практичних психологів виявлено, що виділені нами показники не набули суттєвих змін впродовж чотирирічного навчання у вузі. Крім того, виявлено зміни у бік зростання об’єктивності характеристик “Я”-образу у студентів ІV курсу, що свідчить про часткову деперсоналізацію особистості студентів, яка є наслідком заформалізованості навчального процесу у ВНЗ та недостатності особистісно орієнтованих форм навчання. Відповідно, можна вести мову про недостатню ефективність процесу професійної підготовки студентів-психологів з точки зору формування виділених особистісних структур. 6. Основою формування виділених новоутворень в ідентичності майбутніх психологів є здатність до переживання досвіду особистісного змінювання, що формує уміння до дії в нестандартних, непередбачуваних умовах, характерних для ситуації психологічного консультування, готовність до постійного розширення та перегляду особистісної та професійної моделі реальності, веде до формування гнучкої, здатної до змінювання професійної ідентичності. Найбільш ефективним шляхом формування вищеозначених властивостей професійної ідентичності є активні методи навчання, а саме психологічний тренінг, спрямований на формування професійно значущих новоутворень, які є результатом процесу особистісного змінювання. Формування професійно значущих новоутворень в процесі даного тренінгу відбувається за умови включення студентів-психологів в інтенсивний, спеціально організований процес групової комунікації індивідуальних моделей реальності, виражених у формі текстів-наративів. 7. Проведене нами дослідження свідчить про те, що використання тренінгу формування професійно значущих новоутворень у студентів-психологів призводить до ряду професійно значущих змін в ідентичності майбутніх фахівців. Результатом проведеного тренінгу в експериментальній групі досліджуваних є суттєве зростання показників таких складових ідентичності майбутнього психолога як адаптивність, самоприйняття, прийняття інших, емоційний комфорт, інтернальність; збалансування показників домінантності та зниження показників ескапізму. Виявлено зміни у бік корекції співвідношення між об’єктивними та суб’єктивними характеристиками ідентичності, зростання позитивно забарвлених та зменшення негативно забарвлених характеристик образу “Я”, зміни у моделі “Я”-образу. Розроблені критерії аналізу наративів дали можливість виявити такі професійно значущі новоутворення в системі “Я”, як відповідальність за себе і за власне життя, віра у власні сили, поява спрямованості на інших, на допомогу іншим, оптимістичне ставлення до життя, до можливостей вирішення особистісних та міжособистісних проблем і конфліктів, розширення способів реагування та взаємодії з оточуючим соціальним середовищем, зміна просторово-часових параметрів “Я”-образу.
Запропонована програма роботи по формуванню професійно значущих новоутворень в ідентичності майбутніх психологів може бути впроваджена у процес професійної підготовки у ВНЗ. Використання даної програми відкриває можливості активізації та оптимізації професійного становлення через формування вище означених складових професійної ідентичності майбутніх психологів та стимулювання процесу ідентифікації з професією. Отримані дані не вичерпують усіх аспектів досліджуваної проблеми. Подальша перспектива вбачається нами у: теоретичному та практичному вивченні можливостей використання розробленої програми формування професійно значущих новоутворень для оптимізації професійного становлення вчителів та студентів педагогічних спеціальностей ВНЗ; розробці програми формування умінь та навичок фасилітаторської діяльності у студентів-психологів через процес особистісного змінювання. |
