Бобир Оксана Володимирівна. Особистісні характеристики юнацтва з різними формами обдарованості : Дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / Дніпропетровський національний ун-т. — Д., 2005. — 198арк. — Бібліогр.: арк. 161-175.
Анотація до роботи:
Бобир О. В. Особистісні характеристики юнацтва з різними формами обдарованості. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 – педагогічна та вікова психологія. – Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна, Харків, 2005.
На підставі теоретичного й емпіричного дослідження особистісних характеристик юнацтва з різними формами обдарованості в дисертації доведено, що ці характеристики доцільно виокремлювати з опорою на аналіз основних структурних компонентів обдарованості й класифікувати за критеріями базових психологічних рис-властивостей та рис-навичок. Такий підхід дозволяє включити у коло психологічних понять, за допомогою яких можна описати характеристики обдарованої особистості, поняття, що характеризують: а) темпераментальні риси-властивості базового психологічного рівня (екстраверсія, нейротизм), які не мають інструментального значення для визначення діючого потенціалу обдарованості як системної властивості вищого рівня детермінації психічних явищ, але можуть бути присутні в знятому вигляді в структурних елементах більш високих рівнів організації або компенсовані іншими особистісними утвореннями; б) глобальні, крос-культурні та крос-ситуаційні риси-властивості (сумлінність, доброзичливість, відкритість новому досвіду), універсальність яких для різних форм обдарованості забезпечується їх незалежністю від специфічного соціокультурного контексту та єдністю функціонально-діяльнісної організації поведінки та соціальної взаємодії людей; в) риси-навички, що формуються в результаті узагальнення регуляторного досвіду функціонування у відповідних умовах середовища (толерантність до невизначеності, ефективність стратегій психологічного подолання).
В емпіричному дослідженні взяли участь 318 осіб віком від 15 до 16 років, що навчаються в середніх спеціалізованих навчальних закладах та мають об’єктивні досягнення в творчій діяльності, а також учні середніх загальноосвітніх шкіл, які не виявили творчих здібностей. Порівняння особливостей репрезентації особистісних характеристик різних рівнів ієрархії дозволило виявити деякі розбіжності між обраними полярними групами як на базовому психологічному рівні рис-властивостей, так і на рівні рис-навичок.
У дисертації на підставі теоретичного та емпіричного дослідження особистісних характеристик юнацтва з різними формами обдарованості доведено, що ці характеристики відбивають та узагальнюють особливості функціонування основних структурних компонентів обдарованості та провідних якісних ознак креативного середовища як необхідної передумови виявлення й розвитку творчої особистості. Такий підхід дозволяє виокремити глибинні системотвірні особистісні характеристики обдарованої особистості, що є універсальними для функціонування різних форм обдарованості.
Запропонований у роботі підхід до виявлення й класифікації глибинних системотвірних особистісних характеристик у структурі обдарованості дозволяє подолати емпіричну багатоаспектність лінійно-адитивних моделей обдарованості, які містять велику кількість розрізнених елементів, більшість з яких залишається неспецифічною для функціонування саме творчо обдарованої особистості, та конкретизувати комплекс особистісних характеристик обдарованості з опорою на аналіз основних структурних компонентів обдарованості й рекомендувати адекватну форму їх операціоналізації.
У результаті проведеного дослідження із застосуванням обґрунтованого підходу до виокремлення глибинних системотвірних особистісних характеристик обдарованого юнацтва встановлено психологічну реальність виявлених особистісних характеристик. Полярні групи юнаків та дівчат – ідентифікованих як обдаровані на підставі наявності об’єктивних творчих досягнень та таких, що не виявили успіхів у здійсненні творчої діяльності в тій чи іншій сфері суспільної свідомості, – значуще різняться за відповідними особистісними характеристиками.
Розбіжності між зазначеними особистісними характеристиками обдарованості можуть бути простежені за рівнем прояву тих характеристик, які узагальнюють особливості функціонування теоретичної свідомості та рефлексії, формуючи толерантність особистості до ситуацій невизначеності, її відкритість новому досвіду. Іншим важливим структурним компонентом обдарованості, який зумовлює можливість отримання об’єктивних результатів у ситуаціях творчого пошуку, які за своїми родовими ознаками належать до класу критичних, є сформована стратегіальна організація свідомості як найвищий рівень інтелектуальної саморегуляції продуктивних форм активності, що узагальнює особистісну готовність до здійснення творчої діяльності. На особистісному рівні ця готовність може бути визначена через особливості вибору стратегій психологічного подолання, ефективність яких свідчить про готовність до активної взаємодії з об’єктом на основі виявлення інтересу як особистої зацікавленості об’єктом, прагненням більше його пізнати, опанувати його. Наведена характеристика протиставляється сумлінності як чиннику, що зумовлює можливість досягнення результату в діяльності, яка стимулюється зовнішніми по відношенню до суб’єкта вимогами та проблемами.
Особистісні характеристики юнаків та дівчат з різними формами обдарованості відрізняються від характеристик представників контрольної групи і на базовому психологічному рівні рис-властивостей, матеріалізованим виявленням яких є властивості, зафіксовані в п’ятифакторній моделі особистості (інтроверсія, нейротизм, доброзичливість, сумлінність, відкритість новому досвіду), і на рівні рис-навичок, набутих у процесі узагальнення регуляторного досвіду функціонування у відповідному середовищі. Так, зокрема, на рівні рис-властивостей ці розбіжності стосуються тих ознак, які мають найслабший „імунітет” проти впливу культурного середовища. Це ознаки сумлінності, відкритості новому досвіду та доброзичливості (на рівні тенденції). Розбіжності за факторами, які мають загальноприйняту темпераментальну інтерпретацію (екстраверсія та нейротизм), виявилися незначущими, що підтверджує нашу гіпотезу про відсутність однозначної детермінації розвитку обдарованості з боку ознак, які належать до нижчих рівнів детермінації психічних явищ. На рівні рис-навичок розбіжності між контрольною та експериментальною групами значущі як за ознакою нетолерантності до невизначеності (обдаровані індивіди більш толерантні до невизначеності), так і за ознакою ефективності стратегій психологічного подолання. Особливо слід відзначити, що рівень прояву цих ознак не залежить від конкретної форми обдарованості, що підтверджує думку про спорідненість механізмів творчості в різних сферах суспільної свідомості.
Ще однією важливою ознакою розвитку та функціонування обдарованості є можливість подолання індивідних обмежень, зокрема статевої ролі. Так, в експериментальній групі, на відміну від контрольної, відсутні значущі розбіжності в рівні прояву зведеного показника ефективності стратегій психологічного подолання між юнаками та дівчатами; звертає на себе увагу також відсутність статеворольових розбіжностей у рівні прояву такої риси базового психологічного рівня, як нейротизм, у тих підгрупах обдарованих, професійне становлення яких потребує емоційної стійкості, зокрема у спорті.
Представники обох груп, незалежно від діапазону виявлення ознак базових психологічних характеристик „Я-реального”, описують однакову модель „Я-ідеального”. Це може свідчити про те, що формування ідеальної моделі особистості на цьому віковому етапі зумовлюється більш широким соціально-культурним контекстом, ніж той, який визначається системою навчально-виховних впливів. Отже, і в контрольній, і в експериментальній групах позитивними є такі полюси: доброзичливість, сумлінність, емоційна стійкість та відкритість новому досвіду. Втім, необхідно відзначити, що в обох групах існує певна кількість досліджуваних, які б не хотіли підвищити рівень власної відкритості новому досвіду. Емпіричні факти свідчать про те, що однією з можливих причин зниження рівня власних домагань щодо творчих досягнень може бути обмеженість індивідуального ресурсу функціонування в умовах креативного середовища, тобто висока нетолерантність до невизначеності та низька ефективність стратегій психологічного подолання. Підтвердженням цього є виявлена залежність між рівнем особистісної тривожності, з одного боку, та розвитком названих характеристик, з іншого.
Теоретично та емпірично обґрунтовано висновок про те, що толерантність до невизначеності, відкритість новому досвіду, ефективність стратегій психологічного подолання є глибинними, системотвірними особистісними характеристиками обдарованого юнацтва.
Загальним підсумком проведеної роботи є теоретичне та емпіричне обґрунтування комплексу показників для системно-генетичних досліджень особистісних характеристик у структурі різних форм обдарованості в юнацькому віці.
Перспективи дослідження. Межі нашої дисертаційної роботи не дозволили розв’язати ряд проблем, які б могли поглибити уявлення про функціонування основних структурних компонентів обдарованості, на підставі чого можна було б теоретично обґрунтувати та емпірично перевірити наявність інших особистісних характеристик у структурі різних форм обдарованості. Потребують спеціального дослідження також і особистісні характеристики, що визначають готовність до виконання творчої діяльності школярів інших вікових груп. Необхідним є подальше опрацювання результатів дисертаційного дослідження для їх введення в практику навчально-виховного процесу.
Публікації автора:
Бобырь О. В. Исследование личностных характеристик одаренных учащихся // Вісн. Дніпропетр. ун-ту.: Сер.: Психологія. Педагогіка. – 2001. – Вип. 7. – С. 87 – 93.
Бобир О. В. Особистісні якості у структурі обдарованості: шляхи виявлення та розвитку // Теоретико-методологічні проблеми генетичної психології:Матер. Міжнар. наук. конф., присв. 35-річчю наукової та педагогічної діяльності С. Д. Максименка (17 – 18 грудня 2001 р., м. Київ). – К.: Міленіум, 2002. – Т. ІІ. – С. 20 – 24.
Бобырь О.В. Информационная среда: психологические факторы эффективного функционирования // Дистанційне навчання – основа нової освітньої парадигми: Матер. Міжнар. наук.-метод. конф. – Д., 2002. – С. 87 – 88.
Бобырь О. В. Экспресс-диагностика пяти больших факторов личности в исследовании одаренности // Актуальні проблеми психології. – Т. 6. Обдарована особистість: пошук, розвиток, допомога: Зб. наук. пр. / За заг. ред. С. Д. Максименка. – К.: BONA MENTE, 2002. – Вип. 3. (Ч. 2). - С. 30 – 34.
Бобир О. В. Стратегії здолання в структурі обдарованості (теоретичний аналіз і експериментальне вивчення) // Психологія у ХХІ столітті: Перспективи розвитку: Матер.VІ Костюківських читань (28 – 29 січня 2003 р., м. Київ). – К.: Міленіум, 2003. – Т. ІІІ. – С. 13 – 18.
Бобир О. В. Огляд теорій обдарованості в історії психології // Вісн. Дніпропетр. ун-ту.: Сер.: Психологія. Педагогіка. – 2003. – Вип. 9. – С. 3 – 11.
Носенко Е.Л., Бобир О.В. Обдарованість як психологічна проблема // Вісн. Дніпропетр. ун-ту.: Сер.: Психологія. Педагогіка. – 2004. – № 3. – С. 32 -45.
