У висновках підбито підсумки дослідження, зроблено теоретичні узагальнення, запропоновано рекомендації теоретичного, методологічного й методичного характеру, визначено можливі напрямки подальшої розробки проблеми. 1. Особистість воїна-професіонала взагалі відрізняється від інших особливістю інтересів та обов’язків у соціальній та інших сферах життєдіяльності суспільства, опосередкованих статусом і функціональним призначенням Збройних Сил як соціального інституту; специфікою військово-професійної діяльності, яка полягає у використанні засобів збройного насильства; високим ступенем регламентації життєдіяльності, що, у свою чергу, відображається на змісті основних соціально значущих якостей військовослужбовців. Особистість воїна-професіонала розглядається як певний соціальний (соціально-професійний) тип особистості, як сукупність властивостей особистості, що виражає належність особистості до певної військово-професійної соціальної групи. Здійснений філософсько-соціологічний аналіз формування особистості військового фахівця в умовах становлення інформаційного соціуму дозволив виявити типові риси особистості, що мають комплексний характер і всебічно характеризують особистість не тільки із психологічного, а й із соціально-філософського, морального боку: 1) професіоналізм (знання техніки та озброєння, навички їх використання, тактична, морально-психологічна та фізична підготовка тощо); 2) духовність як інтегральна людська якість, сутнісна характеристика внутрішнього світу особистості, яка характеризує ступінь виявлення в особистості ціннісно-трансцендентного начала, онтологічні духовні екзистенціали (добро, красу, любов, істину, творчість, свободу); 3) соціальна відповідальність як вільне виявлення соціальним суб’єктом своїх обов’язків й права обирати за певних умов оптимальний варіант ставлення до дійсності, виходячи із прогресивних інтересів суспільства. 2. Результати проведеного дослідження доводять, що інформаційний соціум України перебуває у процесі становлення і розвивається досить нерівномірно. Складовими системами регулювання суспільних відносин в інформаційній сфері є: нормативно-правова база – сукупність законів і законодавчих актів в інформаційній сфері; система забезпечення інформаційної безпеки – організована державою сукупність суб’єктів (державних органів, посадових осіб, громадських організацій, окремих громадян), об’єднаних цілями та завданнями захисту національних інтересів країни в інформаційній сфері; інформаційний ринок – ринок інформаційних продуктів і послуг, а також інформаційних технологій, засобів зв’язку, інформатизації і телекомунікацій; система механізмів вербального впливу на особистість – корегування складових морально-семантичного фільтру та відповідне формування змісту інформаційних потоків під очікувану реакцію. 3. Обґрунтовано, що головною особливістю інформації як частки інфосфери є не її технічні властивості, а особливості соціокультурного функціонування. Інформаційне середовище має розглядатися як один із істотних чинників складного процесу соціальної детермінації поведінки й формування особистості, її самосвідомості, мотиваційно-спонукального процесу; умова різноманітного взаємовпливу і взаєморозуміння людей. Отже, саме тому при дослідженні впливу інформаційного середовища потрібно зосереджувати увагу не тільки на технічному боці проблеми, а, в першу чергу – на духовному аспекті розвитку особистості. Соціальний та культурний розвиток особистості стимулює її причетність до сфери впливу засобів масової інформації у певних межах: перебудова диспозиційної структури особистості призводить до якісного стрибка, який на першому етапі виявляється у розширенні діапазону інформаційних (соціокультурних) потреб та підвищенні рівня їх усвідомлення, а на другому – у підвищенні вимог до якості масової інформації. Рівень причетності особистості воїна-професіонала до сфери впливу засобів масової інформації підвищується на першому етапі цього розвитку одночасно із засвоєнням індивідом соціального досвіду шляхом належності до соціального середовища, системи соціальних зв’язків, але стабілізується лише на другому етапі, коли у цьому розвиткові починає переважати процес активного виробництва системи соціальних зв'язків особистості за рахунок активної діяльності. Ефективне формування інформатизації суспільства досягається лише засобами якісної зміни самої особистості, вирішення соціальних програм, інтелектуалізації суспільства, формування інформаційної культури особистості. 4. Можна визначити три основні рівні соціально-технологічної детермінації особистості воїна-професіонала в умовах інформаційного соціуму: конструювання особистості на основі лише матеріального носія (тіла, мозку) індивіда, що призведе, за суттю, до повного знищення особистості; свідому з боку особистості технологічну корекцію основних особистісних властивостей; стихійну для особистості детермінацію з боку техніки та новітніх інформаційних технологій всього комплексу духовності та психіки об’єкту впливу. Інформаційний соціум помітно збільшує інтелектуально-інформаційні можливості людини, робить доступними для неї практично всі галузі пізнання, в тому числі й професійно-необхідні знання та навички. Внаслідок цього значно підвищується рівень професійної, соціальної адаптації особистості, але й водночас збільшується ймовірність непередбачених дій, які інколи призводять до катастрофічних наслідків, особливо в умовах віртуальної реальності. В цих ситуаціях основним стримуючим фактором для людини стає рівень її духовності, морально-етичної вихованості, інформаційної культури. 5. Соціально-філософський підхід до проблеми формування особистості воїна-професіонала в умовах інформаційного соціуму дозволив виявити низку закономірностей цього процесу: 1) залежність стійкості особистості як системи, що самоорганізується, від рівня її цілісності, яку визначають духовність, соціальна відповідальність та професіоналізм; 2) зростання комунікаційних потреб особистості, які є функціональною властивістю суб’єктів активного реагування на розбіжність між наявним і бажаним станами їх свідомості; 3) безпосередній зв’язок ефективності розв’язання завдань формування особистості військового професіонала та піднесення управлінського інтелекту на ґрунті інформатизації суспільства; 4) вплив загальних процесів демократизації суспільства на процеси демократизації армійського життя, усвідомлення необхідності впровадження вищих стандартів, людських прав у повсякденне життя Збройних Сил; 5) залежність враження свідомості людини від збільшення впливу високих технологій у системі техніко-технологічного детермінізму розвитку суспільства. Визначено низку принципів, що сприятимуть підвищенню та ефективності формування особистості воїна-професіонала в інформаційному соціумі: принцип еквівалентності, принцип впливу соціального середовища, принцип візуального домінування, принцип тематичного домінування, принцип невідповідності внутрішньої та зовнішньої комунікації, принцип переводу вербального повідомлення у невербальне, принцип відображення контраргументації, принцип відплатності, принцип корисності та цікавості організації дозвілля з урахуванням емоційного впливу на особистість. Глибоке знання цих принципів дає змогу надати можливість особистості воїна-професіонала обмірковано, з наукових позицій підходити до тлумачення тих чи інших інформаційних потоків. 6. Сформульовані методологічні закономірності та принципи обумовлюють концептуальні підходи до формування особистості воїна-професіонала в умовах інформаційного соціуму. Справжнього фахівця у будь-якій сфері життєдіяльності характеризують єдність двох аспектів підготовки: спеціально-фахової та загальнокультурної, духовно-моральної. Нехтування першого чи другого призводить не тільки до недоліків в роботі, але й до зниження соціального статусу фахівця, його повної дискредитації. Щоб цього не відбулося, слід широко використовувати можливості церкви й філософського обґрунтування єдиноборств як важливих інститутів впливу на формування моральних принципів і норм поведінки, виховання особистості фахівця Збройних Сил в дусі моральних цінностей, прищеплення таких якостей, як відданість, відповідальність, дисциплінованість, терпимість, фізична та духовна гармонія, високий моральний дух. Запропоновано низку пропозицій практичного плану задля підвищення ефективності процесу формування особистості воїна-професіонала: введення посади офіцера, призначеного для роботи із цивільною молоддю (призовним контингентом); запровадження у Збройних Силах України служби військових капеланів; посилення в системі фізичної підготовки структур, які цілеспрямовано відповідають за прищеплення навичок єдиноборства (в тому числі, й враховуючи козацькі традиції) з широким пояснюванням їх гуманітарного, філософського сенсу; координація взаємодії у галузі підготовки спеціалістів геоінформаційних систем військових і цивільних навчальних закладів; розробка нової системи морального та матеріального стимулювання військової діяльності з урахуванням вимог сьогодення; створення в навчальних закладах Міністерства оборони України навчальних програм і спеціальних курсів з інформаційної війни для підготовки спеціалістів цього профілю. Серед основних проблем забезпечення воєнної безпеки України на інформаційному рівні та створення ефективної системи позитивного впливу інформації на процес формування особистості воїна-професіонала, слід визначити такі: створення єдиної термінологічної системи й методологічних засад інформаційної безпеки; інформаційної війни та інформаційної боротьби; побудова єдиної практично діючої координаційної структури для розв’язання завдань інформаційної безпеки як складової воєнної безпеки України; розроблення задовільної нормативно-правової бази в галузі інформаційної безпеки; забезпечення підготовки фахівців з інформаційної безпеки, у тому числі й вищої кваліфікації; застосування геопросторових інформаційних систем, розробки єдиних стандартів даних, створення нової системи підготовки кадрів, яка б спиралася на закономірності та принципи оптимізації процесу формування воїна-професіонала в умовах інформаційного соціуму й активізації інформаційного протиборства. |
