Анотація до роботи:

ГРИГОР’ЄВА Л.І. Оцінка динаміки радіоекологічної обстановки та дозового навантаження на населення в районах функціонування головних зрошувальних систем Миколаївського регіону. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.01 – радіобіологія. Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2004.

Досліджувалися зрошувальна вода, сільськогосподарські культури, ґрунти основних зрошуваних масивів Миколаївського регіону, вода й донні відкладення водних джерел зрошення. Результати радіоекологічного обстеження біоценозів трьох зрошуваних масивів Миколаївського регіону визначили характерні для кожного з них природні й антропогенні фактори формування радіаційної обстановки.

Встановлено відмінність (в 2-3 рази) між коефіцієнтами переходу ⁹⁰Sr, ¹³⁷Cs зі зрошувальної води у сільськогосподарські культури для різних зрошуваних масивів регіону. Визначено особливості міграції одного з головних радіобіологічно-значимих радіонуклідів – ³Н – у системі: рідкі скиди АЕС - зрошувальна вода - сільськогосподарські культури. Вперше побудовано математичну модель зв’язку ³Н у воді біоставків очисних споруд Південноукраїнської АЕС з вмістом його у верхньому водному підземному горизонті. Вперше визначено розмір депонування станційного ¹³⁷Сs (до 87%) донними відкладеннями р. Арбузинки та показано існування процесу вторинного забруднення ¹³⁷Сs річкової води за рахунок десорбції ¹³⁷Сs з донних відкладень.

Оцінено розміри опромінення людини від надходження радіонуклідів при споживанні зрошуваних сільськогосподарських культур (біля 1-3% від сумарної річної дози). Встановлено значимість біологічних та фізико-хімічних процесів у водоймищах зрошувальної системи у змінах розміру дозового навантаження на населення, яке мешкає на території функціонування зрошувальних систем. В цілях зменшення кількості надходження радіонуклідів до організму людини за рахунок зрошуваних сільськогосподарських культур, пропонується встановлювати для кожної зрошувальної системи тимчасові контрольні радіонуклідів у зрошувальній воді.

1. Вперше проведено комплексну радіаційну оцінку біоценозів трьох головних зрошуваних масивів Миколаївського регіону (Південно-Бузького, Інгулецького, Білоусівського). Встановлено, що основними факторами формування радіаційної ситуації на території Інгулецького зрошуваного масиву є постійне надходження ⁹⁰Sr (при коливаннях концентрації радіонукліду у зрошувальній воді до 30%) з дніпровською водою та постійне надходження ¹³⁷Cs через стічні води Криворізького гірничопромислового басейну; на території Південно-Бузького зрошуваного масиву – періодичне надходження “аварійно-чорнобильського” ¹³⁷Cs і “південно-українських станційних” ¹³⁷Cs, ³Н з р. Південний Буг; на території Білоусівського зрошуваного масиву – переміщення до водойм зрошувальної системи десорбованого з донних відкладень р. Арбузинки ¹³⁷Cs та надходження з підземних горизонтів регіону ³H.

1. Для кожного зрошуваного масиву встановлені коефіцієнти переходу ⁹⁰Sr та ¹³⁷Сs зі зрошувальної води у сільськогосподарські культури, причому коефіцієнти переходу в умовах Інгулецького зрошуваного масиву були в 2-3 рази меншими, ніж в умовах інших двох обстежених зрошуваних масивів.

2. Виявлено, що сільськогосподарські культури, які вирощуються на угіддях Білоусівської зрошувальної системи, накопичують від 70 до 90% ³Н, присутнього в зрошувальній воді. Більш високими є коефіцієнти переходу ³Н зі зрошувальної води у кормові (люцерна) та у зернові (озима пшениця) культури.

3. Встановлено, що за рахунок споживання забрудненої ⁹⁰Sr, ¹³⁷Cs, ³Н сільськогосподарської продукції, отриманої при зрошенні, населення отримує додаткову дозу в умовах функціонування Інгулецької зрошувальної системи біля 3^.10^-3 сЗв/рік, в умовах функціонування Південно-Бузької зрошувальної системи біля 4^.10^-3 сЗв/рік, в умовах функціонування Білоусівської зрошувальної системи біля 5^.10^-3 сЗв/рік, що складає 1-3% від сумарної річної дози.

4. Встановлено, що з 1991 по 1999 роки доза опромінення населення від ⁹⁰Sr і ¹³⁷Cs для територій функціонування Інгулецької зрошувальної системи зменшилась у 2 рази, а головний внесок давав ⁹⁰Sr (55-62%). Для територій функціонування Південно-Бузької зрошувальної системи доза опромінення населення від ¹³⁷Cs знизилася на 24%, від ⁹⁰Sr - на 30%, від ³Н залишилася незмінною. Головний внесок давав ¹³⁷Cs (82-84%). Для територій функціонування Білоусівської зрошувальної системи доза опромінення населення від ⁹⁰Sr зменшилась на 48%, від ¹³⁷Cs залишилася на тому ж рівні, від ³Н зменшилась на 95%. Головний внесок давав ¹³⁷Cs (69-87%).

5. Доведено, що при змінах радіаційної ситуації в біоценозах обстежених зрошуваних масивів, у діапазоні існуючих умов і факторів, додаткова доза опромінення населення від споживання зрошуваних сільськогосподарських культур може підвищувати сумарну річну дозу на 25%, а неврахування особливостей біологічних та фізико-хімічних процесів, які відбуваються у водоймищах конкретної зрошувальної системи, може призвести до неврахування підвищення розміру дозового навантаження на людину в 4-8 разів.

Публікації автора:

1. Вінцукевич Н.В., Томілін Ю.А., Григор’єва Л.І Депонування річковим мулом ¹³⁷Сs, який надходить до р.Арбузинки з каналізаційними водами ПУ АЕС // Український радіологічний журнал - №3 - 1996. - С.302-303. (Особисто автором проведені гама-спекрометричні дослідження донних відкладень і змодельовано перерозподіл ¹³⁷Cs між водними компонентами р. Арбузинки – водного джерела Білоусівської зрошувальної системи).

2. Томілін Ю.А., Вінцукевич Н.В., Григор’єва Л.І. Оцінка вмісту ⁹⁰Sr в питній воді м. Миколаєва в післяаварійний період // Український радіологічний журнал - №1 - 1997. – С.28-29. (Здобувачем проаналізовано динаміку сезонних коливань та зпрогнозовано поведінку ⁹⁰Sr у воді, яка використовується Інгулецькою зрошувальною системою);

3. Григор’єва Л.І., Томілін Ю.А. Оцінка ступеню забруднення ³H поверхових водоймищ та деяких джерел питного водопостачання району ПУ АЕС // Український радіологічний журнал - №4 - 1999. – С. 433-437.

4. Григор’єва Л.І. Зрівняння впливу радіаційного забруднення зрошувальної води на вміст радіонуклідів у сільгоспрослинах в умовах різних зрошувальних систем // Гигиена населенных мест. – Вып. 36, ч.1 – Киев - 2000. – С. 420-426.

5. Григор’єва Л.І. ³H у радіоекологічних проблемах зрошувального землеробства // Вісник державного агроекологічного університету. - №1 – Житомир - 2003. – С.99-109.

6. Григор’єва Л.І., Томілін Ю.А. Дозове навантаження на населення від ³Н, який надходить у зовнішнє середовище з рідкими скидами ПУАЕС // Гигиена населенных мест. – Вып. 36, ч.1 – Киев - 2000. – С. 260-266.

7. Григор’єва Л.І., Томілін Ю.А., Кисельов А.Ф. Вивчення зв’язку між розміром радіаційного навантаження і онкозахворюваністю населення // Гигиена населенных мест. – Вып. 36, ч.2 – Киев - 2000. – С. 27-34.

8. Григор’єва Л.І. Контроль рівнів радіонуклідів у зрошувальній воді // Наукові праці: науково-методичний журнал МДГУ імені Петра Могили. – Т.21, Вип.8. – 2002. – С.89-93.

9. Григор’єва Л.І., Томілін Ю.А. Регіональний підхід у визначенні контрольних рівнів радіонуклідів у зрошувальній воді // Наукові праці II біологічних читань. – Миколаїв - 2003. – С.15-21.

10. Григор’єва Л.І., Томілін Ю.А. Оцінка дозового навантаження на населення Миколаївського регіону від споживання зрошувальних сільськогосподарських культур // Збірник наукових праць міжнародної конференції “Фальцфейновські читання”. – Херсон -2003. –С.75-82.

11. Томилин Ю.А., Григорьева Л.И., Хомуленко Н.В. Радиоэкологическая оценка Ингулецкой оросительной системы // Матеріали міжнародної наукової конференції "Оросительные мелиорации - их развитие, эффективность и проблемы". – Херсон - 1993. –С.212.

12. Томилин Ю.А., Стадниченко А.В., Григорьева Л.И., Пивоварова Л.Д. Стронций-90 в питьевой и поливной воде Николаевской области и контроль за его содержанием // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Радиационно-экологические и медицинские аспекты последствий аварии на Чернобыльской АЭС”. – Київ – 1993. – С.58.

13. Grigoryeva L.I., Tomilin Y.A., Yaroshenko N.V. Radioecological description of some irrigation systems on south of Ukraine // Матеріали II міжнародної науково-практичної конференції "Раціональне природокористування: системний аналіз в екології". – Севастополь - 1996. – С.161-162.

14. Григор’єва Л.І. Накопичення радіонуклідів з поливної води різних зрошувальних систем Миколаївської області. // Збірник наукових праць міжнародної конференції “Фальцфейновські читання”. – Херсон – 1999. – С.52-53.

15. Григор’єва Л.І. Опромінення стронцієм-90 населення східних районів Миколаївщини через зрошувальні продукти харчування // Збірник наукових праць VII науково-методичної конференції "Людина та навколишнє середовище — проблеми безперервної екологічної освіти в ВУЗах" – Одеса - 2000. – С.87-88.

16. Григор’єва Л.І. “Малі дози” опромінення і зрошувальне землеробство // Збірник наукових праць міжнародної наукової конференції “Фальцфейнівські читання”. – Херсон - 2001. – С.47-48.

17. Григор’єва Л.І., Томілін Ю.А. Динаміка розповсюдження ³H у водному середовищі навколо ПУ АЕС (1990-2001рр.) // Збірник наукових праць VIII науково-методичної конференції "Людина та навколишнє середовище — проблеми безперервної екологічної освіти в ВУЗах. – Одеса - 2002. – С.42-44.

18. Григор’єва Л.І. Комплексно-регіональна радіоекологічна оцінка зрошувальних систем // Матеріали VI міжнародної науково-практичної конференції “Наука і освіта 2003”. - Т.17 Екологія – Дніпропетровськ: Наука і освіта - 2003. – С.41-42.

    Григор’єва Л.І. Комплексний підхід при проведенні радіоекологічної оцінки зрошувальної системи // Збірник III з’їзду з радіаційних досліджень (радіобіологія і радіоекологія). – Київ - 2003. – C. 289.