У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, пов'язаної з оцінкою ефективності фінансово-господарської діяльності підприємств СКК. Основні висновки виконаного дисертаційного дослідження полягають у наступному: сучасний період розвитку СКК України можна оцінити як кризовий у зв'язку з тим, що з переходом на ринкові відносини виникли диспропорції між: платоспроможним попитом населення і вартістю СКП; рівнем фінансового забезпечення матеріально-технічної бази рекреаційних установ і інфраструктурних можливостей курорту; тенденціями попиту та пропозиції і механізмом наповнення санаторіїв і здравниць; необхідністю залучення іноземних інвестицій у будівництво і реконструкцію рекреаційних об'єктів і недосконалістю інвестиційного і податкового законодавства, у відношенні оздоровчої рекреації; значне скорочення платоспроможного попиту на санаторно-курортне обслуговування з боку населення при незначному зниженні рекреаційної ємності здравниць призвело до зменшення показників заповнювання ліжкового фонду санаторно-курортних установ та тривалості курортного сезону. Це призвело до падіння рівня ефективності рекреаційної діяльності; аналіз фінансово-господарської діяльності підприємств СКК профспілок показав, що їхній фінансовий стан є незадовільним. Причиною цього поряд з об’єктивними макроекономічними факторами є низька ефективність діючої системи управління їх фінансовими ресурсами. Для підвищення ефективності діяльності в системі профспілкових курортів необхідно провести наступні зміни: децентралізацію фінансово-організаційної структури здравниць; вибір оптимальної структури джерел фінансування підприємств СКК; зміну методів управління рекреаційною діяльністю; з урахуванням стратегічних і тактичних задач, що стоять перед курортом, доцільно провести реорганізацію фінансово-економічного відділу, виділивши з його складу самостійний відділ – відділ фінансово-економічного аналізу і прогнозування, в задачі якого входить: планування фінансово-господарської діяльності курорту на найближчий і віддалені періоди відповідно до потреб ринку і можливостей одержання необхідних ресурсів; удосконалення методів розрахунку фінансово-економічної ефективності й аналіз комерційної доцільності послуг, що робляться; здійснення гнучкої цінової політики, що відповідає сучасним економічним умовам; для опису того чи іншого аспекту господарювання рекреаційних підприємств найбільш придатним, на нашу думку, є підхід, відповідно до якого пропонується уніфікувати систему показників оцінки ефективності діяльності підприємств СКК шляхом об’єднання їх у п’ять блоків: структура капіталу й активів, майновий стан, фінансовий стан, рентабельність та ділова активність; з метою вдосконалення фінансово-кредитної підтримки підприємств СКК пропонуються перспективні напрямки взаємодії здравниць з банківськими установами: залучення тимчасово вільних коштів здравниць на рахунок комерційних банків для забезпечення фінансової стійкості здравниць протягом року, кредитування підприємств СКК під заставу путівок, участь комерційних банків у реконструкції і відновленні наявної матеріальної бази здравниць на умовах передачі у власність банків їх акцій; підтримка вітчизняного санаторно-курортного комплексу за рахунок прямих державних інвестицій в умовах перехідної економіки неможлива. Вона може бути реалізована тільки правовим шляхом – створенням механізмів для внутрішнього розвитку відповідних галузей та інфраструктури. |