Анотація до роботи:

Статник І.І. Оцінка екологічного стану та розробка природоохоронних заходів для басейну р.Горинь. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.16 – екологія. – Державний агроекологічний університет Міністерства аграрної політики України, Житомир, 2003.

Дисертація присвячена вивченню екологічного стану та розробки природоохоронних заходів для басейну р.Горинь.

У роботі проведена загальна екологічна оцінка стану басейну р.Горинь на основі оцінки стану басейнів малих річок - приток р.Горинь. Запропоновані та апробовані методики визначення екологічного стану басейнів малих річок. За кількісними та якісними показниками проведені розрахунки рівня антропогенного навантаження на екосистеми басейнів малих річок - приток р. Горинь. На основі проведених розрахунків здійснено районування території басейну р. Горинь, створені карто-схеми районування, виділені басейни річок, які зазнали найбільшого антропогенного впливу.

Здійснена екологічна оцінка якості поверхневих вод басейну р.Горинь, розроблені рекомендації щодо природоохоронних заходів по покращанню екологічного стану басейну р.Горинь та здійснена оцінка ефективності впровадження природоохоронних заходів.

1. З метою оцінки екологічного стану та розробки природоохоронних заходів для басейну р. Горинь визначено рівень антропогенного навантаження, яке розраховували за 20 показниками, які характеризують стан використання земельних ресурсів, стан використання поверхневих вод, забруднення атмосферного повітря діючими підприємствами та радіаційне забруднення територій. За останні 40…50 років під впливом природних і антропогенних факторів відбувається прискорена деградація річкової мережі, яка складає 1…1,5 м/рік. Спостерігається погіршення гідрологічної і гідроекологічної ситуації та екологічного стану басейну р. Горинь.

2. Встановлено, що за останні 40 років внаслідок викидів забруднюючих речовин в атмосферу (10…14 тис.тон/рік), скиду забруднених стічних вод у поверхневі води (41.6…92,9 млн.м³), скиду дренажних вод із осушувально-зволожувальних систем (282 меліоративні системи лише у Рівненській області) відбулися істотні зміни хімічного складу поверхневих вод. У порівнянні з ретроспективою 1947 р., збільшилась мінералізація поверхневих вод з 0,2…0,38 до 0,51…0,67 г/л. Це обумовлене збільшенням у воді вмісту всіх іонів і, насамперед , іонів антропогенного походження - SO₄^2-, Cl^-, Mg²⁺, Na⁺ , К⁺. Згідно з класифікацією Альокіна О.А., поверхневі води перейшли із класу середньої до підвищеної мінералізації.

3. Аналіз впливу господарської діяльності (сільськогосподарської освоєності, розораності, урбанізованості території басейнів річок) на якість поверхневих вод показав, що між наведеними показниками існує тісний зв’язок r² = 0,46…0,77. Найвищий рівень залежності, який описується багатофакторним лінійним рівнянням, встановлений для показників наявності в басейнах урбанізованих територій та сільгоспосвоєністю. Отримані рівняння залежностей рекомендується використовувати для визначення класу якості води без хімічного аналізу та визначень численних гідрохімічних показників.

4. Визначення рівня антропогенного навантаження за наявними методиками (КАП, КЕСЛ1, КЕСЛ2, ІПРА, ІКАН) показали, що показники П_КАП коливаються в межах (3,15…7,6), показники П_КЕСЛ1 коливаються в межах (0,28…10,3), П_КЕСЛ2 в межах (0,2…0,85), П_ІПРА в межах (38…52), П_ІКАН – (-4,2…1). Між кількісними та якісними показниками оцінки стану екосистем басейнів малих річок (П_КАП, П_КЕСЛ1, П_КЕСЛ2, П_ІПРА, П_ІКАН) існує тісний зв’язок. Для кількісних показників r, - 0,24…0,97; для якісних показників r, - 0,75…0,97. Перевагу у встановленні рівня антропогенного навантаження, при наявній розширеній базі даних для розрахунку, потрібно надавати методиці ІПРА.

5. Проведене районування території басейну р.Горинь за методиками (КАП, КЕСЛ1, КЕСЛ2, ІПРА, ІКАН) показало, що існує тенденція погіршення екологічного стану басейну р.Горинь у напрямку з півночі на південь за рахунок збільшення відсотку розораності (з 14…30,6% до 32,8…77,8%) та урбанізованості території (з 0,017…7,3% до 4,34…21%). Такі підсистеми, як використання річкового стоку, якість води та радіаційне забруднення, знаходяться в критичному стані. Найбільш складна екологічна ситуація склалася в центральній частині басейну р.Горинь, біля населених пунктів Гоща, Острог, Здолбунів, Рівне, що обумовлює необхідність у першу чергу проведення заходів щодо стабілізації басейнів річок Устя, Вілія, Стубелка, Місток.

6. Оцінка якості поверхневих вод за інтегральним екологічним індексом (І_е) та аналіз проведеного районування показав, що найбільш забруднені річки центральної частини басейну р.Горинь. Максимальне перевищення ЕН за трофо-сапробіологічними та показниками токсичних речовин і сторонніх домішок характерне для річок Устя, Жильжанка Вирка, Сирець, Мельниця, Вілія (5,2…15,2 рази). Встановлено: найбільш забруднені води центральної частини басейну р.Горинь, що співпадає з високим рівнем антропогенного навантаження, якого зазнає ця територія (згідно з проведеним районуванням за методиками КАП, КЕСЛ1, КЕСЛ2, ІПРА, ІКАН).

7. Проведений спрощений розрахунок матеріального балансу по винесенню забруднюючих речовин у р. Горинь показав, що найбільшу кількість таких речовин переважно виносять річки центральної частини басейну – Устя, Стубелка, Вілія. Названі річки потребують першочергового проведення природоохоронних заходів зі зменшення винесення забруднюючих речовин у р. Горинь.

8. Запропоновані лісомеліоративні, агротехнічні, гідротехнічні та організаційно – господарські заходи для чотирьох груп річок забезпечать покращання екологічного стану басейнів приток та р.Горинь і покращить якість їх поверхневих вод. Загальна вартість проведення агротехнічних та лісомеліоративних заходів для 4 групи річок складає 0,8244 млн.грн., для 3 групи річок – 1,0484 млн.грн., 2 групи – 0,0505 млн.грн., 1 групи – 0,0055 млн.грн. У першу чергу потрібно проводити заходи щодо стабілізації річок 4 групи, надалі - 3 групи та почергово 2 та 1 групи річок.

Публікації автора:

1. Статник І.І. Екологічний стан басейну р. Горинь // Вісник Української державної академії водного господарства (УДАВГ). – Рівне, 1998. – Вип. 1. – С. 78-81.

2. Статник І.І. Визначення рівня антропогенного навантаження на басейн річки Горинь // Вісник Рівненського державного технічного університету (РДТУ). – Рівне, 1999. – Вип. 2 (1). – С. 88-92.

3. Статник І.І. Розрахунок гідрохімічного балансу р. Горинь // Вісник Українського державного університету водного господарства та природокористування (УДУВГП). – Рівне, 2002. – Вип. 4 (7). – С. 51-57.

4. Статник І.І. Охорона водних ресурсів від забруднення в басейні річки Горинь // Вісник УДУВГП. – Рівне, 2002. – Вип. 5 (18). – С. 135-140.

5. Статник І.І. Вплив господарської діяльності на хімічний склад води річок басейну р. Горинь та р. Случ // Вісник УДУВГП. – Рівне, 2003. – Вип. 6 (19). – С. 39-44.

6. Клименко М.О., Статник І.І., Шевчук І.В. Характеристика грунтового покриву басейну річки Горинь // Вісник РДТУ. – Рівне, 2000. – Вип. 1(3). – С. 7-11.

7. Klimenko M.O., Statnik I. Екологічна оцінка стану малих річок України.// 4 Midzynarodowa Konferencja Naukowa. Zagospodarowanie granicznego Bugu i jego zlewni w ramach zrwnowazonego rozwoju gospodarczego jako element Programu Czysty Baltyk. Nalczw, 1-2 grudnia 2000r.- s. 23-28.