Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Біологічні науки / Екологія


Іванов Григорій Борисович. Оцінка екологічної безпеки сільськогосподарського виробництва на забруднених біогеоценозах Донецького Приазов'я : дис... канд. с.-г. наук: 03.00.16 / Харківська держ. зооветеринарна академія. — Житомир, 2006. — 183арк. — Бібліогр.: арк. 129-156.



Анотація до роботи:

Іванов Г.Б. Оцінка екологічної безпеки сільськогосподарського виробництва на забруднених біогеоценозах Донецького Приазов’я. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподар-ських наук за спеціальністю 03.00.16 – екологія. – Державний агроеко-логічний університет України, Житомир, 2006.

У дисертації викладено дані екологічного моніторингу навколишнього середовища індустріального розвиненого регіону України – донецького При-азов’я з промисловим його центром – м. Маріуполь, в котрому мешкає понад 0,5 млн. населення. З’ясовано, що промислові підприємства міста постійно і інтенсивно скидають продукти своєї діяльності в навколишнє середовище і їх кількість щорічно протягом 2000-2005 років сягала 700-754 кг на душу насе-лення, питома вага проб атмосферного повітря з перевищенням ГДК під-німалася до 28,9% (2004 р.), виявлені максимальні концентрації шкідливих речовин з обліком сумації їх біологічної дії на організм людини по окремих підприємствах досягали 7,5 одиниць ГДК. Питома вага нестандартних проб води водоймищ Приазов’я за санітарно – хімічними показниками була високою і у 2005 році, наприклад, досягала 25,7%, а Азовського моря – 39,1%, за бактеріологічними – 43,6%, Азовського моря – 44,1%.

Інтенсивне техногенне навантаження призвело до накопичення забру-днювачів в тому числі і важких металів в ґрунті і питома вага нестандартних проб ґрунту за санітарно-хімічними показниками зокрема по вмісту важких

металів в 2002-2005 рр. була на рівні 30,7%.

У вирощених на забрудненому ґрунті кормах також був високим вміст важких металів і особливо цинку, свинцю, міді, кадмію у соломі і зерні ози-мої пшениці та зерні кукурудзи.

В умовах високого рівня забруднення довкілля в організм тварин і їх

продукцію переходить значна кількість важких металів, зокрема переви-щення ГДК по кадмію відмічено в крові корів (у 1,76 раза), в печінці (у 1,962 раза), у нирці плоду тільної корови (у 1,94 раза), по ртуті – у всіх досліджуваних органах і тканинах, але особливо в печінці, нирках, м’язах корови і плоду, в селезінці корів, в ікрі та тушах риби.

У всіх досліджених зразках гумаруса, яким живляться осетрові риби і особливо з вилову поблизу м. Бердянська, виявлено надлишок цинку та міді, а в мотилі ще і свинцю.

Забруднення навколишнього середовища ксенобіотиками може нега-тивно впливати на імунітет тварин до епізоотій і протягом останніх 10 років кількість реагуючих тварин великої рогатої худоби на лейкоз в окремі роки досягала 23,7%, на туберкульоз – 33%.

В той же час перевищення ГДК пестицидами (базудин, хлорофос, ГХЦГ гамма-ізомер, ДДТ+його метаболіти, карбофос, метафос), мікоток-синами (афлатоксин М1, афлатоксин В1), за мікробіологічними показниками, за вмістом антибіотиків (тетрацикліни, стрептоміцин, пеніцилін), радіонук-лідів (цезію-137 та стронцію-90) (окрім поодиноких випадків) не виявлено.

Розроблено склад преміксу та фітобіопрепарат для зменшення еко-цидного впливу.

1. Екологічна ситуація в м. Маріуполі і прилеглих регіонах Приазов’я , включаючи акваторію Азовського моря, у зв’язку з постійним і інтенсивним викидом шкідливих речовин в атмосферу і їх опади на грунт і у водоймища, а також у зв’язку з скиданням промислових і госппобутових відходів у водоймища, залишається дуже напруженою і за максимальним вмістом шкідливих речовин з урахуванням ефекту сумації їх біологічної дії на організм людини (одиниць ГДР) в 2000-2005 рр. досягала від 3,7 до 7,5 ГДК.

2. Загальний обсяг середньорічних викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря м. Маріуполя в 2004р. досяг 1716,8 тис. тонн, що складає 828,5 кг на душу населення в рік. Найбільший вклад забруднень доводиться на ВАТ «ММК ім. Ілліча» - 227,5-250,4 тис. т, або по 455-501 кг на душу населення, ВАТ «МК Азовсталь» - 100,4-109,9 тис. т., або 201-220 кг на душу населення, ВАТ «Маркохім» - 9,9-11,5 тис. т., або по 20-23 кг на душу населення, що в 4,4-7,5 раза перевищує ГДК.

3. Питома вага зразків атмосферного повітря в 2000-2005 рр. з перевищенням ГДК по пилу досягла 73,6%, по сірководню – 51,9%, по окису вуглецю – 77,4%, по діоксиду азоту – 31%. Перевищення ГДК в повітрі по пилу досягали 1,4 ГДК, діоксиду азоту – 1,4 ГДК, аміаку – 2,1 ГДК, фенолу – 1,3 ГДК, формальдегіду – 3,0 ГДК.

4. Питома вага проб води водоймищ донецького Приазов’я з пере-вищенням гранично допустимих концентрацій склала у 2002 р.- за санітарно-хімічними показниками 29,5% в середньому по досліджуваній провінції, в т.ч. Азовського моря – 60,4%, р. Кальчик – 6,2%, р. Кальміус – 9,6%, у 2003 р. відповідно 35,7; 52,8; 18,1 та 12,9%, у 2004 р. – 24,7; 40,0; 9,5; 3,5%, у 2005 р. – 25,7% в середньому та 39,1% по Азовському морю. Аналогічна тенденція відмічена за мікробіологічними показниками.

5. Для сільськогосподарського виробництва та водних біоресурсів є досить небезпечними забруднення води та ґрунту ксенобіотиками, серед котрих в Приазов’ї досить розповсюджені важкі метали, джерелами яких є викиди та стоки промислових підприємств і металургійні шлаки. Переви-щення ГДК в ґрунті біля м. Маріуполя по свинцю досягали 25 разів, кадмію – до 3,5, марганцю – до 5,1, міді – до 20,3, цинку – до 22, ртуті – до 2, кобальту – в 1,3 раза відповідно. Аналіз якості промислових вод виявив перевищення ГДК шкідливих хімічних речовин, зокрема по залізу до 7,5 раза, по аміаку – до 3,3 раза, по нітратах – до 1,1 раза, по нафтопродуктах – до 1,2 раза.

6. В умовах посиленого техногенного пресу відбувається забруднення води, ґрунту і кормів, в яких накопичуються вище ГДК кадмій, ртуть, мідь, цинк, свинець, із споживаних кормів і води вони переходять в організм тварин і в рибу, концентруючись також в ембріонах телят і в ікрі риб, що вимагає розробки і застосування спеціальних контрзаходів для Приазов’я.

Зернові корми в значній кількості концентрують Рb – (>2,3 ГДК), Сu – (>2,4 ГДК), Zn - (>1,8 ГДК), соковиті – Сu - (>2,2 ГДК), а грубі – Cd (>9,6 ГДК), Рb - (>26,0 ГДК, в соломі), Сu - (>2,1 ГДК), Zn - (>1,6 ГДК) і Hg – (> 2,2 ГДК).

7. Кумулятивні властивості свинцю в організмі корови досягають 80%, кадмію – 70%, ртуті – 57%, міді – 31,5%, цинку – 27,5%. Коефіцієнт переходу важких металів в молоко найвищий по цинку – 4,02, потім міді – 0,85; свинцю – 0,1; кадмію – 0,055; ртуті – 0,04, в м’ясо найбільше переходить свинцю (0,24), кадмію – 0,11; ртуті – 0,082; міді – 0,066; цинку – 0,057.

8. З органів і тканин найбільш чутливими по кадмію, свинцю, цинку і ртуті є: молочна залоза, нирки та печінка (остання крім цинку), а плацента стримує проникнення в плід важких металів, крім міді. Акумуляція Cd зменшується в ряду: нирки печінка м’язи легені селезінка; Рb – м’язи нирки печінка селезінка легені; Сu – печінка м’язи нирки селезінка легені; Zn – печінка м’язи нирки селезінка легені; Hg – печінка м’язи нирки селезінка легені, про що свідчать коефіцієнти концентрації.

9. Екоцидний вплив позначився на кормових ресурсах риби і кількість

важких металів по цинку в гумарусі перевищила ГДК в 1,4 раза, а по міді – в 15,6 раза, в дафнії - по цинку в 1,25 раза і по міді – в 3,1 раза, в мотилі - по міді в 2,5 раза. Ветеринарно-санітарна експертиза виявила високий вміст цинку та міді в рибних консервах та в імпортованій рибопродукції, перевищення ГДК в рибі і ікрі в екологічно кризових водоймах, що свідчить про необхідність створення господарств басейного типу як племінного так і товарного рибництва.

10. Забруднення навколишнього середовища важкими металами приз-

водить до накопичення критичних рівнів концентрації їх у головному мозку, серці та залозах внутрішньої секреції великої рогатої худоби, до погіршення епізоотичного стану у тваринництві, стану здоров’я населення: рівень захворювання населення в м. Маріуполі на 17-18%, а по органах дихання – на 30-47% вищий, ніж по Донецькій області.

11. Територія Приазов’я з високим рівнем забруднення важкими ме-талами є небезпечною при застосуванні отриманих на цій території органіч-них добрив, кількість яких слід регламентувати та вживати спеціальні заходи.

Публікації автора:

1. Іванов Г.Б. Служба ветеринарної медицини в портовому місті // Ветеринарна медицина, Київ, жовтень, 2000. – С. 5

2. Іванов Г.Б. Ветеринарно-санітарний контроль за виробництвом м’яса і молокопродукції у м. Маріуполі // Ветеринарна медицина, № 8. – Київ,

2003. – с.34-35

3. Маменко О.М., Портянник С.В., Іванов Г.Б. Особливості цитоток-сичної дії і можливості виведення важких металів із організму корів і телят // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини. Зб. наук. праць ХДЗВА, вип.12 (36), ч. 1. – Харків, 2004. – С. 48-59 (Дисертант брав участь у дослідженнях та узагальненнях результатів).

4. Маменко О.М., Портянник С.В., Іванов Г.Б. Дотримання екологічної безпеки навколишнього середовища за рахунок диференційованого норму-вання внесення органічних добрив з підвищеним вмістом важких металів // Підвищення продуктивності сільськогосподарських тварин. Зб. наук. праць Харк. нац. аграр. ун-т; ХДЗВА., Т.14. –Харків, 2004. –С.12-16 (Дисертант визначив вміст важких металів в сечі та хімусі, розрахував забруднення, розробив рекомендації).

5. Ivanov G., Mamenko A., Portjannik S. Preparations from medicinal plants and adaptive premixes, for animals contaminated by xenobiotics of provinces// Підвищення продуктивності сільськогосподарських тварин. Зб. наук. праць ХДЗВА., Т.16. –Харків, 2006. –С.265-271 (Дисертант розробив премікс, фітобіопрепарат, кормову добавку для риби, виконав експериментальні дослідження, узагальнив результати).

6. Іванов Г.Б. Проблеми екологічної безпеки продуктів тваринництва та водних біоресурсів Приазов’я // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини. Зб. наук. праць ХДЗВА., вип.13 (38), – Харків, 2006. – С. 280-292