Анотація до роботи:

Єфімова Г. В. Оцінка економічної ефективності інвестицій в енергозбереження в промисловості (на прикладі машинобудування). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.01 – Економіка промисловості. – Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України. – Одеса, 2002.

Дисертація присвячена питанням удосконалення методичного забезпечення оцінки економічної ефективності інвестицій в енергозбереження на прикладі машинобудування. Розроблена класифікація чинників енергозбереження в машинобудівній промисловості та на її основі визначені перспективні напрямки економії енергії. Проведено аналіз існуючих методичних підходів до вибору енергозберігаючих заходів, визначено основні недоліки сучасних практичних підходів й шляхи удосконалення методики їх відбору й оцінки ефективності.

З метою організації планування заходів з енергозбереження в межах єдиної стратегії з урахуванням вимог державної політики запропонована система часткових показників споживання і економії енергії за кожним напрямком інвестицій и на її основі запропонована ітеративна модель вибору заходів, які сприяють максимальному використанню резервів енергозбереження. Обґрунтований вибір критеріїв оцінки економічної ефективності й ризику інвестування та запропоновані деякі шляхи з удосконалення їх розрахунку. Для полегшення вибору найбільш ефективних і одночасно пов’язаних з меншим ризиком заходів запропонована схема процесу прийняття рішень про доцільність здійснення інвестицій. Узагальнення отриманих в дисертації положень дозволило розробити методичні рекомендації з оцінки економічної ефективності енергозберігаючих інвестиційних проектів.

Дослідження економічних проблем здійснення енергозберігаючої політики в промисловості України, обґрунтування наукових підходів щодо формування планів енергозбереження та доцільності здійснення інвестицій визначили мету, задачі та зміст дисертаційної роботи.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення актуальних задач удосконалення методичної бази оцінки ефективності інвестицій в енергозбереження в промисловості (на прикладі машинобудування).

Виконане дисертаційне дослідження дозволяє сформулювати такі висновки і рекомендації:

1. Виходячи з особливостей сучасного стану економіки промисловості України визначено концептуальний підхід до розробки методичних рекомендацій з оцінки ефективності інвестицій в енергозбереження.

2. Уточнено зміст економічної категорії “чинник енергозбереження” та запропоновано їх класифікацію, яка, з одного боку, є інструментом аналізу енергоємності продукції, а з іншого – полегшує вирішення завдання вибору найбільш перспективні напрямки інвестицій у заходи з економію енергетичних ресурсів.

3. Проаналізовано існуючі підходи до визначення економічної ефективності інвестицій. Цей аналіз виявив їх неадекватність сучасним умовам і підтвердив необхідність удосконалення методик оцінки економічної ефективності саме для енергозберігаючих інвестиційних проектів в частині вибору критеріїв оцінки та методів їх розрахунку.

4. Розглянуто методи урахування факторів ризику та невизначеності при оцінці ефективності інвестицій. На основі аналізу обґрунтовано при оцінці ефективності інвестицій використовувати факторний метод для урахування систематичного ризику та метод варіації параметрів на основі аналітичного моделювання для оцінки ступеню несистематичного ризику.

5. Проведено дослідження впливу чинників на рівень та динаміку показників економії енергії в промисловості. Це дозволило виявити вплив яких чинників на загальний показник енергоспоживання є найбільш суттєвим і на цій основі систематизовано напрямки інвестицій.

6. Сформовано систему показників за кожним напрямком інвестицій в енергозбереження та на її основі розроблено ітеративну модель вибору заходів, що забезпечують максимальне використання резервів енергозбереження.

7. Обґрунтовано вибір критеріїв оцінки економічної ефективності інвестицій в енергозберігаючі проекти та запропоновано деякі шляхи з удосконалення їх оцінки. Зокрема: при формуванні грошового потоку від здійснення енергозберігаючих заходів в якості основних результатів рекомендується використовувати зміну узагальнюючого показника енергоємності продукції.

8. Для оцінки несистематичного ризику інвестицій запропоновано систему показників та способи їх розрахунку. Інформація про ступінь ризику інвестицій, згідно цього підходу, отримується у вигляді імовірностей втрат критичних сум, а саме: імовірність втрати всього очікуваного прибутку; імовірність втрат, що перевищують суму інвестованих коштів; імовірність втрат, що перевищують суму всього майна підприємства.

9. Розроблено схему процесу прийняття рішень про доцільність здійснення інвестицій в заходи з енергозбереження, в якій враховано обмеження, які можуть існувати щодо реалізації енергозберігаючих заходів, та встановлено критерії оцінки показників економічної ефективності й ризику.

10. Узагальнення отриманих в дисертації положень дозволило розробити методичні рекомендації щодо оцінки економічної ефективності енергозберігаючих інвестиційних проектів. Запропонований метод економічної оцінки енергозберігаючих проектів з урахуванням ефективності та ризикованості їх впровадження дозволить підвищити обґрунтованість інвестиційних рішень на підприємстві за рахунок застосування критеріїв, які більш об’єктивно відтворюють особливості процесів використання та економії енергії.

Публікації автора:

1. Пантелєєв В. Д., Гурченков О. П., Єфімова Г. В. Індикатори ефективності енерговикористання на підприємствах промисловості // Збірник наукових праць Українського державного морського технічного університету. – Миколаїв: Український державний морський технічний університет, 1998. – №12(360). – С. 125-130. Особистий внесок автора: розроблено класифікацію показників енергоспоживання та проведено аналіз повної енергоємності промислової продукції.

2. Єфімова Г. В. Економічні питання використання геліоенергії в агропромисловому комплексі південного регіону України // Вісник аграрної науки Причорномор’я. – Миколаїв: Миколаївська державна аграрна академія, 1999. – Випуск 2(7). – С.73-75.

3. Єфімова Г. В. Класифікація чинників використання енергоресурсів // Труды Одесского политехнического университета. – Одеса: Одеський державний політехнічний університет, 2000. – Вып.3(12). – С.285-288.

4. Єфімова Г. В., Чупріков О. Л. Питомі витрати паливно-енергетичних ресурсів за основними видами машинобудівного виробництва // Збірник наукових праць Миколаївської філії Національного університету “Києво-Могилянська академія”. – Миколаїв, 2001. – Т.9: Економічні науки. – С.48-50. Особистий внесок автора: визначено питомі витрати паливно-енергетичних ресурсів за основними видами машинобудівного виробництва.

5. Єфімова Г. В. Урахування особливостей сучасного стану економіки при інвестуванні в енергозбереження // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. – Дніпропетровськ: Дніпропетровський національний університет, 2002. – Випуск 133. – С. 72-76.

6. Гурченков О. П., Албантов А. К., Мірошниченко Г. В. Узагальнюючі показники ефективності енергоспоживання //Матеріали міжнародного науково-практичного симпозіуму “Проблеми суднобудування: стан, ідеї, рішення”. – Миколаїв: Миколаївський державний морський технічний університет, 1997. – С. 319-321. Особистий внесок автора: обґрунтовано використання відносної енергоємності за кінцевими видами енергії як критерію ефективності енергоспоживання.

7. Гурченков О. П., Єфімова Г. В. Класифікація факторів ефективності енергоспоживання на промислових підприємствах // Тезисы докладов 2-й международной научно-технической конференции “Проблемы энергосбережения и экологии в судостроении”. – Миколаїв: Український державний морський технічний університет, 1998. – С.30-31. Особистий внесок автора: досліджено групу інтенсивних чинників енергозбереження.

8. Єфімова Г. В. Економічне обґрунтування доцільності здійснення інвестицій в енергозбереження // Матеріали науково-практичної конференції “Стан та засоби підвищення ефективності підприємницької діяльності”. – Миколаїв: МРЦПБ “Олді-плюс”, 2001. – С. 144-150.