Анотація до роботи:

Іванов В.В. Оцінка і профілактика впливу важкої праці у шкідливих умовах на гірників, зайнятих молотковим вийманням вугілля – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.01 – гігієна. – Інститут медицини праці Академії медичних наук України, Київ, 2005.

Дисертація присвячена розробці фізіолого-гігієнічні заходів профілактики впливу важкої праці у шкідливих умовах на гірників, зайнятих молотковим вийманням вугілля, на підставі комплексної оцінки умов праці, характеру трудової діяльності, особистих особливостей і наявного потенціалу регуляторних систем.

Надано порівняльну фізіолого-гігієнічну та ергономічну оцінку умовам й характеру праці гірників ніші та забійників, установлені провідні шкідливі фактори впливу на гірників, визначені дозові навантаження впродовж зміни і ризики розвитку професійних захворювань.

Визначено структуру особистості гірників стосовно їх вертированості, емоційної стійкості й тривожності; досліджені особливості психовегетативних співвідношень та особливості щодо мобілізації механізмів забезпечення готовності до виконання роботи і відновлення після неї серед осіб із різними проявами вертированості та емоційної стійкості; вивчено вплив вертированості й емоційної стійкості на характер трудової діяльності, її вегетативне забезпечення, фізіологічну ефективність і продуктивність праці. Вивчено вплив особливостей вегетативної регуляції гірників на рівень фізичної працездатності, вегетативного забезпечення діяльності, фізіологічну ефективність і продуктивність праці.

Досліджено генезіс недопустимих станів діяльності. Визначено силу і характер впливу факторів праці та індивідуально-психологічних відмінностей гірників на функціональний стан в роботі. Доведено, що ці фактори на 65 – 70 % визначають зміни, що відбуваються в організмі. Розроблено режими праці для реалізації допустимих виробничих навантажень.

Удосконалено існуючи підходи і принципи щодо діагностики і профілактики факторів ризику професійного здоров’я. Обгрунтовано критерії оцінки щодо психоемоційною відповідності гірників виробничим вимогам і принципи формування груп ризику, розроблені ефективні методи виявлення гірників, що входять до групи ризику, а також заходи профілактики та оздоровлення.

1. Гігієнічною особливістю умов і характеру праці гірників при молотковому вийманні вугілля є вплив на працюючих комплексу шкідливих виробничих факторів (пил, шум, локальна вібрація, на глибоких горизонтах – мікроклімат, що є нагріваючим), рівень яких впродовж зміни визначається структурою і характером трудової діяльності, у сполученні із значним функціональним напруженням організму при виконанні чималих за обсягом та енергоємних за ступенем функціональних трат основних і допоміжних немеханізованих операцій з видобування вугілля в умовах особистого ризику за власне життя і безпеку інших осіб.

2. Вплив на забійників впродовж зміни провідних шкідливих факторів праці є більш вираженим, ніж на гірників ніші: по пилу - у 10 разів, шуму на 4-5 дБА , вібрації - на 3-8 дБ. Відмінності в трудовій діяльності виявляються у неможливості забійників працювати в безпечній позі з опором на грунт, граничній щільності активних дій, домінуванні енергоємних трудових операцій. За ергономічною оцінкою діяльності труд гірників ніші є важким і напруженим, забійників – дуже важким і дуже напруженим. На забійників впливають шкідливості переважно ІІІ–ІV ступеня, на гірників ніші - на І-ІІ ступеня нижче. В результаті професійні ризики забійників в 1,5 – 3 рази вище, ніж гірників ніші.

3. Умови і характер праці впливають на розподіл гірників за рівнями їх вертированості. Більш ніж 90 % гірників обох професій належать до тих, що є амбівертами, потенційними інтровертами і потенційними екстравертами, у наступному співвідношенні: 42 %, 35,7 % і 13,4 %. Приблизно 9 % гірників є інтровертами. Особи з акцентуйованими проявами надекстра- чи надінтровертированості відсутні. За показниками емоційної стійкості обстежені розподіляються за нормальним законом статистики у такий спосіб: нормостеніків 31,8 %, потенційних конкордантів і потенційних дискордантів – 25,5 % і 24,2 %, конкордантів і дискордантів – 7,0 % і 8,3 %, надконкордантів і наддискордантів – 1,9 % і 1,3 %.

4. Більш економічна стратегія регуляції поза роботи із домінуванням автономних механізмів забезпечує емоційно стійким особам більші, ніж у емоційно вразливих, резерви для використання в умовах діяльності. Їх мобілізація для забезпечення діяльності є типовою реакцією більшості. На відміну від неї емоційно вразливі інтроверти в період, що передує роботі, не застосовують стратегію мобілізації. Структура психовегетативної організації та обрана стратегія забезпечення готовності визначає рівень напруження організму в роботі у такий спосіб: пульс екстравертів та інтровертів емоційно стійких становить відповідно 106 хв^-1 і 107 хв^-1, емоційно вразливих - 120 хв^-1 і 140 хв^–1. Після роботи останні зазнають стійкого підвищення артеріального тиску, погіршення самопочуття і зниження активності.

5. Вплив умов і характеру праці забійників на автономну нервову систему виявляється у вигляді вегетативного дисбалансу в бік переваги на периферії симпатичних ефектів. Доля осіб із вираженою і помірною ваготонією, нормотонією, помірною і вираженою симпатикотонією прогресивно зростає від 0 % до 11 %, 30 %, 37 % та 22 %. На відміну від забійників у гірників ніші домінування симпатичних ефектів не є таким вираженим. Доля осіб із вираженим вегетативним дисбалансом парасимпатичної чи симпатикотонічної спрямованості не перевищує 5 – 8 %. Інші гірники належать до тих, хто має збалансовану регуляцію (25 %), або помірну перевагу парасимпатичної (14 %) чи симпатичної (48 %) ланки.

6. Тонус автономної нервової системи відбиває ступінь залучення до регуляції центрально-периферійних механізмів. При послідовному зіставленні парасимпатичних, нормальних і симпатікотоничних ефектів регуляції виявляється збільшення втричі співвідношення в потужності між низько- і високочастотними складовими серцевого ритму, зменшення на третину тривалості кардіоінтервалів, майже на порядок - їх дисперсії, обмеження не менше ніж вдвічі симпатичних і парасимпатичних резервів. Такі результати відбивають зміну регуляторної стратегії в напрямку її централізації. У симпатикотоніків відзначаються низькі, а у парасимпатикотоніків високі рівні фізичної працездатності, продуктивності та ефективності праці. Різниця в показниках становить 21 %, 38 % та 51 %. При нормотонії параметри зазначених показників мають проміжне значення.

7. Сумарний вплив виробничих та особистих факторів гірників на формування функціонального стану діяльності становить майже 70 %. Внесок виробничих й особистих факторів та їх спільний вплив визначається співвідношенням 1,0:0,7:1,2, що у відсотках становить 23, 16 і 27. Стійки залежності між параметрами мікроклімату, ергономічними характеристиками діяльності й психологічними особливостями гірників, з одного боку, і зрушеннями в організмі, з іншого, визначають кількісну міру реакції працюючих у наступному вигляді: на кожний градус приросту температури повітря понад гранично допустимого рівня перевищення допустимої величини пульсу дорівнює одному удару, на кожну годину збільшення тривалості робочого часу – двом ударам, при переході з важкої на дуже важку роботу - одинадцяти ударам. Зростання емоційної вразливості чи акцентуація вертированості з кожним балом викликає приріст пульсу на 1,5-2 удари.

8. Обгрунтовано принципи та критерії диференціювання гірників на групи ризику здоров’я за показниками стійкості до впливу виробничих факторів і станом регуляторних систем. Заходи профілактики спрямовані на підвищення стійкості і темпів відновлення гірників, уникання в роботі недопустимих функціональних станів через неадекватні виробничі навантаження. Вони включають водяні та фiзiопроцедури, методи психологічного впливу, адаптогено-, вiтамiно-, рефлексопрофiлактики і фізіологічні режими праці. Ефект впровадження заходів виявляється у зниженні важкості праці приблизно на категорію і розширення меж безпечної роботи гірників за психологічними оцінками Айзенка у підсумку на 7 балів.

Публікації автора:

Статті у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України:

1. Іванов В.В. Профілактика впливу важкої праці у вугільній галузі // Вісник

соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. – 2005. - №1. – С. 39-43.

2. Передерій Г.С., Іванов В.В. Особливості регуляції вегетативних функцій у гірників, які працюють за важких умов вугільних шахт //Фізіологічний журнал. – 2004. – Т. 50, № 1. – С.66-75. (Дисертантом проведено експериментальні дослідження, аналіз літератури та інтерпретація одержаних результатів).

3. Іванов В.В. Вплив індивідуально-психологічних якостей гірників, зайнятих молотковим вийманням вугілля, на їхній функціональний стан і працездатність // Гигиена труда: Респ. межвед. сб. - Киев: Здоров'я, 2003. – Вып. 34. – С. 493-507.

1. Передерий Г.С., Тарасенко В.Т., Мухин В.В., Трунова О.А., Куляс В.М.,

   Иванов В.В. Физиологические механизмы адаптации и реадаптации // Медицина труда в угольной промышленности / Под ред. Мухина В.В. – Донецк, 2000. – С.63-80 ( 75% -обстеження шахтарів та аналітична обробка матеріалів).

   5. Передерий Г.С., Николаев Г.Н., Тарасенко В.Т., Иванов В.В., Иванец С.В., Росинский В.В. Работоспособность горнорабочих очистных забоев угольных шахт Донбасса, работающих при нормальной и высокой температуре // Медицина труда и промышленная экология. - 1993. - № 3-4. - С. 17-19. (Здобувачем сформульовано задачу, проведено порівняльну характеристику робітників, працюючих при нормальній та високій температурі).

   6. Передерий Г.С., Тарасенко В.Т., Иванов В.В. Физиолого-эргометрическая характеристика труда шахтеров // Медицина труда в угольной промышленности / Под ред.

   Мухина В.В. – Донецк, 2000. – С.51-57 ( 70% - збір та обробка матеріалу, аналіз одержаних результатів).

   7. Передерий Г.С., Тарасенко В.Т., Иванов В.В. Физиологическое нормирование и рационализация труда // Медицина труда в угольной промышленности / Под ред. Мухина В.В. – Донецк, 2000. – С.190-195 ( 70% - збір та обробка матеріалу, 50% - вибір методичних підходів для оцінки працездатності гірників).

   8. Передерий Г.С., Гребняк В.П., Иванов В.В. Яковлева И.Г. Особенности физиологических реакций в процессе труда у горнорабочих угольных шахт, страдающих гипертонической болезнью // Гигиена труда и профессиональные заболевания. - 1991. - № 3. - С. 5-7. ( Дисертантом проведено аналіз літератури та одержаних результатів).

   9. Кобец Г.П., Передерий Г.С., Ткаченко Л.Н., Иванов В.В., Кива А.И. Методы медицинской профилактики пограничных состояний и поддержания работоспособности горнорабочих глубоких угольных шахт // Гигиена труда и профессиональные заболевания. - 1990. - № 1.- С. 17-20. ( Здобувачем проведено експериментальні дослідження та аналіз одержаних результатів).

   в інших наукових та науково-практичних виданнях:

   10. Іванов В.В., Передерій Г.С., Харковенко Н.М. Вплив умов праці та психологічних характеристик гірників, зайнятих молотковим вийманням вугілля, на їхній функціональний стан // Гігієнічна наука і практика на рубежі століть: Матер. ХІV з’їзду гігієністів України. – Дніпропетровськ, 2004. – Том ІІ. – С.155-156.

   11. Передерий Г.С., Иванов В.В. Профессиональное старение горнорабочих угольных шахт Донбасса // Материалы 1-го Всероссийского конгресса «Профессия и здоровье». – М., 2002. – С.591-592.

   12. Иванов В.В. Особенности системной организации кардиореспираторной функции у горнорабочих с высокой и низкой профессиональной надежностью // Актуальные вопросы гигиены труда и профпатологии: Тез.докл.пленума секции молодых ученых и специалистов проблемной комиссии «Научные основы гигиены труда и профпатологии». – Волгоград, 1990. – С.28.

   13. Иванов В.В. Изменение работоспособности горнорабочих глубоких угольных шахт под влиянием адаптогенов // Тез.докл.науч.конф.мол.учен. – Донецк, 1990. – С.76-77.