Валецька Руслана Омелянівна. Оцінка якості лікування хворих на гломерулонефрит та система заходів для поліпшення його ефективності: Дис... канд. мед. наук: 14.01.02 / Інститут урології та нефрології АМН України. - К., 2002. - 224 арк. - Бібліогр.: арк. 182-210.
Анотація до роботи:
Валецька Р.О. Оцінка якості лікування хворих на гломерулонефрит та система заходів для поліпшення його ефективності. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.02 – внутрішні хвороби. – Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця. Київ, 2002.
Дисертація базується на аналізі 744 випадків госпіталізації з приводу ГН протягом трьох років і присвячена встановленню місця патології в структурі госпіталізованої захворюваності нефрологічного відділення обласної лікарні, частоти клінічних форм патології, передумов та тривалості госпіталізації, а також якості лікування. Запропоновано систему заходів щодо підвищення ефективності надання медичної допомоги хворим на ГН: стандартизовані схеми патогенетичного лікування різних клінічних форм і варіантів ГН та математичні моделі, за якими визначено оптимально-мінімальні терміни стаціонарного лікування хворих з уможлив-
20
ленням у разі потреби подальшого лікування в умовах домашнього та денного стаціонарів.
У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання: підвищення ефективності лікування хворих на ГН з мінімізацією тривалості їх госпіталізації та оптимізацією лікування на підставі створених уніфікованих стандартизованих схем патогенетичного лікування різних клінічних форм захворювання та математичних моделей формування тривалості госпіталізації.
Частка ГН у структурі госпіталізованої захворюваності нефрологічного відділення обласної лікарні вірогідно зросла з роками (становить близько 40 % ) за рахунок хворих на ХГН (70 %); частота ГГН має схильність до зменшення (28 %); швидкопрогресуючий ГН займає близько 2 %.
16
Підтверджено залежність частоти ГН від статі та віку: на трьох госпіталізованих припадає двоє чоловіків, вірогідно частіше хворіють особи віком до 40 років ( 58,9 ± 2,3 %; після 40 років – 41,1 ± 2,8 %; р < 0,05); у жінок частота захворювання зростає з віком.
Структура причин госпіталізацій змінюється за рахунок вірогідного зменшення випадків з метою лікування (на 11%) та збільшення для його продовження, обстеження та контролю. Продовження лікування частіше потребували хворі з нефротичним варіантом ГН, додаткового обстеження – хворі в догіпертензивній стадії ХГН. Вірогідно зменшилась кількість випадків з тривалістю лікування понад 20 днів і збільшилась при госпіталізаціях з метою його продовження, які переважно відбувалися в межах місяця.
Невідповідність обстеження сучасному рівню, в тому числі з використанням доступних методів, та неадекватна інтерпретація його результатів (36 %) зумовили необгрунтованість госпіталізації в кожному четвертому випадку, у більшості з яких лікування могло відбуватися амбулаторно, решта – в стаціонарах іншого профілю. Ці ж причини, а також недостатня увага до супутньої патології, зумовили недоліки в комплексній терапії (28 %). У більшості випадків порушено відомі лікувальні схеми, дозування і тривалість призначення окремих препаратів, режим відміни. У 25 % неадекватність і неповнота порад по завершенню госпіталізації може ускладнювати реабілітацію хворих.
Недоліки амбулаторного етапу надання спеціалізованої допомоги проявлялися недостатнім обстеженням понад половини кількості хворих на ГН, помилковою діагностикою характеру клінічного перебігу (25 %), особливо при ГГН (у 45 % випадках проти 21 % при ХГН), а також недооцінкою супутньої патології. Формальний характер диспансеризації підтверджується структурою причин звернень, серед яких 83 % спричинені нездужанням,
2 % – необхідністю отримання консультацій і тільки 15 % обумовлені активним диспан-
серним спостереженням.
Недостатність, а отже необхідність підвищення санітарно-освітнього рівня пацієнтів підтверджено відсутністю адекватного сприйняття хворими цілей та завдань диспансеризації, невчасним зверненням до лікаря при появі або погіршенні ознак хвороби (35 %), недотриманням лікарських призначень (43 %), самолікуванням (14 %), неуважним ставленням кожного третього до власного здоров’я. Підвищеної уваги до санітарної освіти, диспансерного контролю потребують хворі віком до 20 років, жіночої статі, неодружені, жителі села, непрацюючі, з супутніми хворобами.
Кількісно оцінено ступінь впливу на тривалість лікування в стаціонарі трьох надійних факторів (якість та повнота діагностики, наявність супутньої патології, якість лікування) та їх поєднань. Встановлено, що при ГГН якість діагностики вдвоє за силою впливу на
17
тривалість лікування перевищує цей фактор при ХГН, тоді як якість лікування та наявність
супутньої патології істотніші при ХГН.
Розроблена система заходів щодо оптимізації спеціалізованої допомоги хворим на ГН та покращення її результатів включає:
блок-схеми лікувальної тактики при різних клінічних формах та варіантах, що уможливлює індивідуалізацію та оптимізацію її вибору в кожному випадку;
на підставі опрацьованої математичної моделі обгрунтовано та визначено оптимально-мінімальну тривалість стаціонарного лікування хворих залежно від форм і варіантів перебігу захворювання з можливістю її прогнозування та корекції впливу на неї клінічних факторів.
Публікації автора:
Валецька Р.О. Гломерулонефрит в аспекті самооцінки пацієнта. // Лікарська справа. – 2000. - № 3-4. – С. 75-78.
Сайдакова Н.О., Пиріг Л.А., Валецька Р.О. Госпіталізована захворюваність на гломерулонефрит (на прикладі обласного нефрологічного відділення) // Урологія.– 2000.- №3. – С.50-54. ( Здобувачем зібрано фактичний матеріал з подальшою його клініко – статистичною обробкою).
Пиріг Л.А., Валецька Р.О. Клінічна класифікація гломерулонефриту – сучасний стан питання та спроба його розв’язання. // Урологія. – 2000. - № 4. – С. 51-55. (Здобувачем зібрано літературу з даного питання та проведено її аналіз).
Сайдакова Н.О., Пиріг Л.А., Валецька Р.О. Передумови та особливості госпіталізації хворих на гломерулонефрит. // Лікарська справа. – 2001. - № 2. – С. 152 - 155. (Здобувачем проведено клініко – статистичний аналіз власного фактичного матеріалу, зроблено попередні висновки, визначено тенденції госпіталізації хворих на гломерулонефрит).
Сайдакова Н.О., Пиріг Л.А., Валецька Р.О. Значення клініко-діагностичних факторів у визначенні тривалості госпіталізації хворих на гломерулонефрит. // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. – 2001. - № 3. – С. 43-46. (Здобувачем визначено вирішальні фактори з їх межовими значеннями, безпосередньо проведено розрахункові маніпуляції по визначенню величини модулів моделі).
Пиріг Л.А., Сайдакова Н.О., Валецька Р.О. Комплексна характеристика якості стаціонарної допомоги хворим на гломерулонефрит (на прикладі обласного нефрологічного відділення). // Лікарська справа. – 2001.- № 5- 6.– С. 154 - 158. (Здобувачем опрацьовано карту експертної оцінки, проведено відбір даних з історій хвороби, під керівництвом керівників здійснено експертизу якості діагностики та лікування, статистичну обробку даних та підготовку матеріалів до друку).
Валецька Р.О. Епідеміологія захворювань нирок в Україні та чинники їх ризику. // Укр. мед. вісті. – 1998.Т.2. - № 1-2. – Част.1. – С.167-168.
Валецька Р.О. Хронічна ниркова недостатність в структурі госпіталізованої захворюваності (на прикладі обласного нефрологічного відділення) // Мат. 13-ї Всеукр. конференції нефрологів “Хронічна ниркова недостатність“. – Х. – 1999. – С. 103-106.
Пиріг Л.А., Павлова Л.П., Сайдакова Н.О., Валецька Р.О. Епідеміологічні аспекти гломерулонефриту. // Материалы научных трудов Республиканской научно-практической конференции “Роль первичной и вторичной профилактики основных терапевтических заболеваний в улучшении жизни“. – Х.–2001. –С.11-12. (Здобувачем вивчено показники поширеності та захворюваності на гломерулонефрит, складено таблиці, підготовлено матеріал до друку).
