Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Ревматологія


Лозіна Лариса Богданівна. Оцінка клініко-патогенетичних факторів розвитку змін кісткової тканини при системному червоному вовчаку та обгрунтування використання комбінованого препарату кальцію з вітаміном Д3 : дис... канд. мед. наук: 14.01.12 / АМН України; Інститут кардіології ім. М.Д.Стражеска. - К., 2005.



Анотація до роботи:

Лозіна Л.Б. Оцінка клініко-патогенетичних факторів розвитку змін кісткової тканини при системному червоному вовчаку та обгрунтування використання комбінованого препарату кальцію з вітаміном Д3 — Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.12 — ревматологія — Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска АМН України, Київ, 2005.

Дисертація присвячена проблемі визначення поширеності остеодефіцитних станів за умов системного червоного вовчаку, ролі чинників, що призводять до змін мінеральної щільності кісткової тканини, впливу патогенетичних механізмів виникнення та особливостей клінічного перебігу недуги на кісткову тканину та обгрунтуванню доцільності застосування комбінованого препарату кальцію і вітаміну D3 у комплексному лікуванні. Встановлено, що при системному червоному вовчаку остеодефіцитні стани характеризуються гетерогенною структурою та мультифакторною залежністю від віку, стану менструальної функції, тривалості захворювання та ступеня його активності, імунного статусу і рівня ендогенної інтоксикації, а також схем призначення глюкокортикостероїдів та їх добових доз. Кореляційним аналізом встановлено взаємозв’язок зниження показників мінеральної щільності кісткової тканини поперекового відділу хребта зі змінами імунорегуляторного індексу, рівнями циркулюючих імунних комплексів, еритроцитарного індексу ендогенної інтоксикації, що дозволяє вважати вищенаведені показники імунітету та ендогенної інтоксикації прогностичними маркерами стану кісткової тканини при системному червоному вовчаку. Досліджено, що тримісячне впровадження до стандартної терапії хворих на системний червоний вовчак комплексного препарату карбонату кальцію та вітаміну D3 призводить до зростання вмісту мінералів у кістковій тканині. Шестимісячне застосування комбінованого препарату карбонату кальцію з вітаміном D3 сприяє зростанню вмісту мінералів та мінеральної щільності кісткової тканини, що дозволяє рекомендувати його використання для профілактики втрати кісткової маси у хворих на системний червоний вовчак з проявами остеодефіциту.

У дисертаційній роботі наведене теоретичне узагальнення і вирішення наукового завдання, пов’язаного з дослідженням стану мінеральної щільності кісткової тканини при системному червоному вовчаку, встановленням факторів, які призводять до її зміни, їх взаємозв’язку з перебігом основного захворювання та визначенням основних шляхів профілактики і корекції виявлених остеодефіцитних станів.

1. При системному червоному вовчаку остеодефіцитні стани виявляються у 94,23 % хворих жінок, проявляються остеопенічним синдромом у 75,96 % випадків та остеопоротичними ураженнями кісткової тканини — у 18,27 % і характеризуються гетерогенною структурою та мультифакторною залежністю від віку, стану менструальної функції, тривалості захворювання та ступеня його активності, імунного статусу і рівня ендогенної інтоксикації, а також схем призначення глюкокортикостероїдів та їх добових доз.

2. Встановлена гетерогенність остеодефіцитних станів кісткової тканини при системному червоному вовчаку залежно від стану менструальної функції. У 70,69 % жінок фертильного віку та у 32,61 % — в клімактеричному періоді переважають остеопенічні ураження І і ІІ ступеня. У жінок, хворих на системний червоний вовчак, у клімактеричному періоді порівняно з групою жінок фертильного віку в 4,7 раза переважають остеопоротичні ураження кісткової тканини поперекового відділу хребта. У жінок з денситометрично виявленим остеодефіцитом зростання віку призводило до достовірного зменшення (r=-0,87) мінеральної щільності кісткової тканини та поглиблення ступеня остеодефіциту (r=-0,60).

3. Питома вага виявлених остеопенічних змін кісткової тканини зростає з тривалістю захворювання на системний червоний вовчак і з найбільшою частотою (32,69 %) спостерігається у хворих при перебігу захворювання від 6 до 10 років. При тривалості захворювання від 16 до 20 років спостерігається найбільша частка (7,69 %) остеопоротичних змін кісткової тканини поперекового відділу хребта у жінок, хворих на системний червоний вовчак.

4. Кореляційним аналізом встановлено, що достовірне зниження показників мінеральної щільності кісткової тканини поперекового відділу хребта взаємозв’язане зі змінами імунорегуляторного індексу, а зростання рівня ЦІК призводить до достовірного зменшення вмісту мінералів у кістковій тканині та її мінеральної щільності (r=-0,69 та r=-0,77 відповідно) у жінок, хворих на системний червоний вовчак. Встановлено достовірний негативний зв’язок між рівнем еритроцитарного індексу ендогенної інтоксикації та вмістом мінералів (r=-0,71) і мінеральною щільністю (r=-0,78) кісткової тканини у жінок, хворих на системний червоний вовчак, що дозволяє вважати вищенаведені показники імунітету та ендогенної інтоксикації прогностичними маркерами стану кісткової тканини при системному червоному вовчаку.

5. У жінок, хворих на системний червоний вовчак, що приймали постійно глюкокортикоїди, остеопенічні ураження ІІІ ступеня в 1,26 раза перевищували рівень в групі хворих, що застосовували глюкокортикоїди періодично. Розповсюдженість остеопоротичних змін при постійному вживанні глюкокортикоїдів також відповідно в 1,87 раза була вищою. Рівень остеопенічних уражень кісткової тканини у хворих, що отримували глюкокортикоїди в дозі до 7,5 мг на добу, у 1,33 раза вищий, ніж в групі жінок, що отримували глюкокортикоїди в дозі понад 7,5 мг на добу, а розповсюдженість остеопоротичних уражень, навпаки, в 3,80 раза перевищувала рівень в групі хворих, що вживали глюкокортикоїди в добовій дозі до 7,5 мг.

6. Трьохмісячне впровадження до стандартної терапії хворих на системний червоний вовчак комплексного препарату карбонату кальцію та вітаміну D3 (в добовій дозі 1000 мг кальцію та 400 МО вітаміну D3) призводить до зростання на 10,83 % вмісту мінералів у кістковій тканині. Шестимісячне застосування комплексного препарату карбонату кальцію та вітаміну D3 (в добовій дозі 1000 мг кальцію та 400 МО вітаміну D3) сприяє зростанню вмісту мінералів на 14,37 % та мінеральної щільності кісткової тканини на 6,32 %, що дозволяє рекомендувати його використання для профілактики та лікування остеодефіцитних станів у хворих на системний червоний вовчак.

Публікації автора:

1. Лозіна Л.Б. Стан мінеральної щільності кісткової тканини у хворих на системний червоний вовчак // Вісник наукових досліджень. — 2002. — № 1. — С. 61-64.

2. Лозіна Л.Б. Вплив комплексного препарату карбонату кальцію та вітаміну D3 “Кальцій-Д3 Нікомед” на стан кісткової тканини у хворих на системний червоний вовчак / Український медичний альманах. — 2005. — Т. 8, № 2. — С. 158-159.

3. Лозіна Л.Б. Клініко-імунологічні паралелі імунологічного статусу та стану кісткової тканини в хворих на системний червоний вовчак // Вісник наукових досліджень. — 2005. — № 3. — С. 59-61.

4. Сміян С.І., Лозіна Л.Б., Грималюк Н.В., Скиба З.О., Слаба У.С., Задорожна Л.В., Гаврилюк Р.Я. Клініко-функціональні наслідки тривалого використання глюкокортикостероїдів при системному червоному вовчаку // Проблеми остеології. — 2000. — Т. 3, № 1. — С. 109. (Брала безпосередню участь в обстеженні хворих на СЧВ, проводила клінічне та інструментальне обстеження хворих, брала участь у створені бази даних за результатами дослідження і подальшій статистичній обробці, підготувала статтю до друку).

5. Сміян С.І., Лозіна Л.Б., Насалик Б.Г., Пришляк В.Д., Боб А.О., Погоріла М.А., Зарудна О.І. Кальцій Д3-Нікомед в профілактиці остеодифіциту при системному червоному вовчаку // Проблеми остеології. — 2003. — Т. 6, № 1-2. — С. 122-123. (Автором самостійно обстежені хворі в динаміці спостереження з визначенням стану МЩКТ, сформовані групи пацієнтів. Проведена статистична обробка результатів. Підготовка до друку).

6. Сміян С.І., Лозіна Л.Б. Системні прояви синдрому токсемії та імунологічна реактивність у жінок, хворих на системний червоний вовчак // Вісник Сумського державного університету. Серія “Медицина”. — 2003. — №7(53). — С. 81-83. (Автором самостійно проведено збір клінічного матеріалу, брала безпосередню участь в денситометричному обстеженні хворих, створенні бази даних. Провела статистичну обробку результатів, підготувала статтю до друку).

7. Сміян С.І., Масик О.М., Бабинець Л.С., Корильчук Н.І., Мерецька І.В., Грималюк Н.В., Попович Г.А., Насалик Б.Г., Лозіна Л.Б., Сидоренко О.Л., Городецький В.Є. Моніторинг змін мінеральної щільності кісткової тканини у хворих ревматологічного профілю // Здобутки клінічної та експериментальної медицини. — Випуск 5. — Тернопіль: “Укрмедкнига”, 2000. — С. 93-97. (Автором самостійно проаналізована наукова література, обстежено 92 хворих на СЧВ, проведено аналіз отриманих даних, визначено фактори ризику розвитку остеопенічного синдрому в обстеженого контингенту. Підготувала статтю до друку).

8. Лозіна Л. Стан мінеральної щільності кісткової тканини і можливі фактори впливу на неї у хворих на системний червоний вовчак // Матеріали V Міжнародного медичного конгресу студентів і молодих учених. — Тернопіль: “Укрмедкнига”, 2001. — С. 225.

9. Сміян С.І., Лозіна Л.Б., Грималюк Н.В., Скиба З.О., Василів Л.Л., Маховська О.С. Оцінка структурно-функціонального класу кісткової тканини при використанні стандартної терапії у хворих на системний червоний вовчак // Тези наукових доповідей. Матеріали ІІІ національного Конгресу ревматологів України. Дніпропетровськ, 23-26 жовтня 2001 р. —Український ревматологічний журнал. — 2001. — Додаток. — С. 46. (Особисто автором обстежено 52 хворих на СЧВ, проведено аналіз клінічних даних і МЩКТ в динаміці. Брала участь у створені бази даних і статистичній обробці результатів дослідження. Підготувала до друку).

10. Сміян С.І., Лозіна Л.Б., Грималюк Н.В., Насалик Б.Г., Попович Г.А. , Скиба З.О., Задорожна Л.В. Фактори ризику остеопорозу у хворих на системний червоний вовчак // Збірник наук. праць ХLIV підсум. наук. конф. 5 червня 2001 року “Здобутки клінічної та експериментальної медицини”. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. — С. 36. (Автором самостійно проведено обстеження хворих на СЧВ, аналіз клінічної симптоматики, дослідження і аналіз стану МЩКТ, визначення факторів ризику остеопорозу в обстежених хворих, статистичну обробку результатів. Підготувала до друку).

11. Лозіна Л. Оцінка стану імунної системи та показників обміну сполучної тканини у хворих на СЧВ // Матеріали VІ Міжнародного медичного конгресу студентів і молодих учених. Тернопіль, 21-23 травня 2002. — Тернопіль: “Укрмедкнига”, 2002. — С. 27.

12. Лозіна Л.Б. Особливості обміну сполучної тканини у хворих на СЧВ і ССД // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Актуальні питання теоретичної та практичної медицини”. Суми, 19-21 вересня 2002 р. — Суми, 2002. — С. 65-66.

13. Сміян С.І., Барладин О.Р., Грималюк Н.В., Зарудна О.І., Лозіна Л.Б., Луб`янська З.А., Марків І.М., Пришляк В.Д., Савочкіна Н.Л., Слаба У.С., Цяпа Ю.М., Ясніцька М.Я. Місце препаратів кальцію в профілактиці остеопорозу в клініці внутрішніх хвороб // Тези доповідей: VІІ з’їзд Всеукраїнського лікарського товариства. М. Тернопіль, 16-17 травня 2003 р — Українські медичні вісті. — 2003. — Т. 5, № 1. — С. 216. (Автором особисто проведено клінічне обстеження хворих на СЧВ, аналіз показників МЩКТ в динаміці протягом апробації препарату “Кальцій-Д3-Нікомед”. Встановлення причин впливу хворобомодифікуючої терапії на стан МЩКТ у хворих на СЧВ. Особисто брала участь у створені бази даних і подальшій статистичній обробці. Підготувала до друку).

14. Сміян С.І., Лозіна Л.Б., Грималюк Н.В., Слаба У.С. Оцінка вагомості факторів розвитку остеодефіцитних станів у хворих на ревматичні захворювання // Тези наукових доповідей: Матеріали пленуму правління асоціації ревматологів України “Стан хрящової та кісткової тканини при ревматичних захворюваннях: можливості профілактики та лікування”. Київ, 30 листопада-1 грудня 2004 р. — Український ревматологічний журнал. — 2004. — № 3 (17).— Додаток. — С. 48. (Особисто автором проведено динамічне спостереження і аналіз стану МЩКТ у хворих на СЧВ. Брала безпосередню участь в денситометричному обстеженні та лікуванні хворих, особисто брала участь у створені бази даних за результатами дослідження і подальшій статистичній обробці, підготовці до друку).

15. Сміян С.І., Зарудна О.І., Лозіна Л.Б., Гриценко С.Й., Грималюк Н.В., Слаба У.С., Скиба З.О., Задорожна Л.В., Маховська О.С., Василів Л.Л. Оцінка ефективності імуномодифікуючої терапії за умов СЧВ // Тези доповідей: Ювілейний з’їзд ВУЛТ, присвячений 15-річчю Всеукраїнського лікарського товариства 1990-2005 рр. м. Ів.-Франківськ, 21-22 квітня 2005 р. — Українські медичні вісті. — 2005. — Т. 6, № 1-2 (64-65). — С. 501-502. (Автором самостійно обстежено 90 хворих на СЧВ з визначенням МЩКТ. Брала безпосередню участь в лікуванні хворих, особисто брала участь у створені бази даних за результатами дослідження і подальшій статистичній обробці. Підготувала до друку).