Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Економічні науки / Економіка та управління народним господарством


Кирчата Ірина Миколаївна. Оцінка конкурентного потенціалу в системі управління конкурентоспроможністю підприємства : дис... канд. екон. наук: 08.00.04 / Харківський національний автомобільно-дорожній ун-т. — Х., 2007. — 214арк. — Бібліогр.: арк. 201-214.



Анотація до роботи:

Кирчата І.М. Оцінка конкурентного потенціалу в системі управління конкурентоспроможністю підприємства. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – Економіка та управління підприємствами. – Приазовський державний технічний університет Міністерства освіти і науки України. – Маріуполь, 2007.

Дисертаційна робота присвячена актуальним проблемам теоретичних, методичних та практичних аспектів системного управління конкурентоспроможністю підприємства.

В дисертації досліджено теоретичне підґрунтя, розкрито сутність, обґрунтовано характер взаємозв’язку та уточнено такі поняття: конкурентний потенціал, конкурентоспроможність, конкурентна стійкість, конкурентна позиція, конкурентний статус.

У роботі обґрунтовано логіко-структурну схему концепції управління конкурентоспроможністю підприємства, яка використовує положення комплексного і системного підходів та ґрунтується на оцінці конкурентного потенціалу та конкурентної стійкості, як складових інтегрального показника оцінки конкурентоспроможності підприємства.

Наведено методичний підхід до комплексної оцінки конкурентного потенціалу підприємства та розроблено рекомендації щодо виявлення його резервів, як в цілому так і за кожною зі складових, що обумовлено використанням ієрархічної системи показників з виділенням одиничних та групових в складі кожного локального потенціалу.

Удосконалено методичний підхід до оцінки конкурентоспроможності підприємства, який ґрунтується на комплексній оцінці конкурентного потенціалу і конкурентної стійкості підприємства. Використана модель конкурентної стійкості підприємства дозволяє враховувати вплив факторів зовнішнього середовища шляхом оцінки рівня загрози з боку конкурентних сил (зокрема, постачальників, споживачів та конкурентів).

У дисертаційній роботі здійснено систематизацію, теоретичне узагальнення та запропоновано вирішення важливого науково-практичного завдання розвитку методів управління конкурентоспроможністю підприємства. Основні висновки та рекомендації зводяться до такого:

1. Розвиток сучасної світової економіки характеризується великим динамізмом. Основним чинником забезпечення нормального економічного розвитку держави є конкурентоспроможність національного товаровиробника. В ході аналізу сучасних підходів до формування конкурентоспроможності підприємства було підтверджено наявність та визначено їх основні недоліки, які полягають у невідповідності вимогам системності та комплексності, чим й зумовлюють необхідність подальшого розвитку науково-методичних засад управління конкурентоспроможністю підприємства.

2. В процесі теоретичного обґрунтування сутності системного управління конкурентоспроможністю підприємства було удосконалено визначення, обґрунтовано характер взаємозв’язку та взаємовпливу основних категорій теорії конкуренції: конкурентний потенціал, конкурентні переваги, конкурентна політика, конкурентоспроможність, конкурентна позиція, конкурентний статус. Було відзначено змістовну доповнюваність та динамізм визначених категорій, що обумовлює необхідність постійного оновлення механізму та методів управління конкурентоспроможністю підприємства в умовах нестабільного зовнішнього середовища.

Аналіз відомих трактувань категорії ,,конкурентоспроможність” дозволив виділити їх основні недоліки і сформулювати уточнене визначення ,,конкурентоспроможності підприємства” як здатність підприємства ефективно використовувати свій конкурентний потенціал, зберігаючи при цьому своє положення на відповідному ринку на довгостроковий час або ж розширювати займаний сектор ринку, постійно вести пошук та раціонально реалізовувати виявлені резерви конкурентного потенціалу в умовах обмеженості ресурсів та впливу факторів зовнішнього середовища.

3. Умови конкурентної боротьби вимагають від товаровиробників постійного пошуку шляхів підвищення рівня своєї конкурентоспроможності, що досягається чітким орієнтуванням на ефективне використання всіх наявних у його розпорядженні можливостей, що ще раз підкреслює вирішальну роль конкурентного потенціалу підприємства в процесі формування його конкурентоспроможності. Тому на основі аналізу підходів до визначення сутності категорії ,,конкурентний потенціал” доведено необхідність запропонувати його наступне визначення як систематизованого комплексу взаємоузгоджених можливостей і ресурсів внутрішнього середовища підприємства, який забезпечує отримання конкурентних переваг в умовах змінюваного зовнішнього середовища та обмеженості ресурсів, сприяє досягненню поставлених конкурентних цілей та при раціональному використанні забезпечує підприємству високий конкурентний статус. Такий підхід дозволив визначити складові елементи структури конкурентного потенціалу підприємства такі як: виробничий, фінансово-економічний, управлінський, інноваційний, трудовий, маркетинговий, інформаційний та запропонувати систему показників їх оцінки, зумовив необхідність систематизації та уточнення методичного підходу до його оцінки.

4. Проведене дослідження сучасних підходів до управління конкурентоспроможністю підприємства дозволило сформулювати новий концептуальний підхід, зокрема запропоновано логіко-структурну схему концепції підвищення рівня конкурентоспроможності підприємства, що відтворює процес управління конкурентоспроможністю підприємства, в рамках якого конкурентний потенціал підприємства, необхідно розглядати, як основу забезпечення конкурентоспроможності підприємства та базу для обґрунтування механізму підвищення її в майбутньому, за умов виявлення та ефективного використання резервів його складових.

Основними складовими наданої схеми є взаємопов’язані підсистеми: теоретичне забезпечення, науково-методичне забезпечення, організаційно-методичне забезпечення, практичне забезпечення, практична реалізація. Оскільки ефективність управління визначається як характеристика, яка відображає відношення між досягнутим та можливим результатом, можна зробити висновок про те, що повний комплекс умов ефективного формування, розвитку та використання конкурентного потенціалу можна забезпечити тільки за умови використання не окремих підходів до управління, а їх комплексу, які поєднує в собі запропонована схема.

5. На підставі узагальнення методичних підходів до оцінки конкурентоспроможності підприємства, пропонується попередньо проводити оцінку конкурентного потенціалу, використовуючи інтегральний показник комплексних оцінок окремих його складових. Такий підхід дозволяє усунути вплив різнорідності та непорівнянності окремих показників локальних потенціалів, які утворюють загальну систему показників виміру та оцінки конкурентного потенціалу підприємства.

6. Аналіз сучасних підходів до оцінки конкурентоспроможності підприємства виявив, що жоден з усіх відомих методів не пристосований для використання системного відбору та аналізу всіх факторів, які можуть чинити вплив на конкурентні переваги підприємства. Найбільші труднощі викликає відсутність механізму визначення та врахування, а також приведення до спільного виміру всіх факторів які впливають на конкурентоспроможність підприємства. Систематизація складових конкурентоспроможності підприємства дозволила на системні основі вдосконалити методичний підхід до оцінки конкурентоспроможності підприємства, який ґрунтується на комплексній оцінці як конкурентного потенціалу так і конкурентної стійкості підприємства, що дозволяє враховувати вплив дестабілізуючих факторів невизначеного зовнішнього середовища шляхом оцінки рівня загрози з боку конкурентних сил (зокрема, постачальників, споживачів та конкурентів).

7. З метою прискорення пошуку невикористаних резервів конкурентоспроможності розроблено методичні рекомендації щодо виявлення резервів конкурентного потенціалу та окремих його складових на підставі розрахунку відхилень значень від відповідних їм серед досліджуваних підприємств, що уможливлює підвищення рівня конкурентоспроможності підприємства з урахуванням обмежуючих факторів зовнішнього середовища.

8. Згідно сформованої методики оцінки конкурентоспроможності підприємств в роботі було проведено оцінку рівня конкурентоспроможності, шляхом інтегрування результатів комплексної оцінки конкурентного потенціалу та конкурентної стійкості машинобудівних підприємств. Крім того було визначено резерви в рамках кожної функціональної складової та рівня конкурентоспроможності в цілому, що дозволило запропонувати заходи щодо підвищення рівня конкурентоспроможності в майбутньому.

Основні результати дослідження можуть бути рекомендовані для подальшого впровадження в науково-дослідних та проектних установах, промислових підприємствах, а також для використання в Міністерстві промислової політики.

Публікації автора:

У наукових фахових виданнях:

1. Злидень І.М. Концептуальні засади системного управління конкурентним потенціалом // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна: Зб. наук. праць. – Економічна серія. - Харків: ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2005. – С. 63-67.

2. Злидень І.М.Методичні підходи до оцінки конкурентоспроможності підприємства // Економіка: проблеми теорії і практики: Зб. наук. праць. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2006. - Вип. 213: Том І. - C.75-81.

3. Злидень І.М. Конкурентоспроможність підприємства – основа забезпечення його конкурентного потенціалу // Вісник Харк. нац. техн. ун-ту сільського господарства: Економічні науки: Зб. наук. праць. - Харків: ХНТУСГ – 2006. – Вип. 35. - С. 133-137.

4. Гриньов А.В., Кирчата І.М. Методичний підхід до оцінки рівня конкурентного потенціалу підприємства // Економіка: проблеми теорії і практики: Зб. наук. праць. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2007. - Випуск 223: Том ІІІ. - C.853 - 863. (Особисто автором запропоновано інтегральний показник оцінки конкурентного потенціалу)

У інших наукових виданнях:

5. Злидень І.М. Практические подходы к определению понятия и исследование синергизма элементов конкурентного потенциала// Бизнес Информ. – 2005. – №5-6. – С. 92-97.

6. Злидень І.М. Принципы системного управления конкурентным потенциалом предприятия //Бизнес Информ. – 2005. – №7-8. – С. 66-70.

7. Кирчата І.М. Напрями формування економічного механізму підвищення конкурентоспроможності підприємства// Управління розвитком: Зб. наук. статей. - Харків, 2006. – № 7. - С.19 - 21.

Матеріали конференцій:

8. Злидень І.М. Теоретичні моделі оцінки конкурентоспроможності // Молодь України і соціально орієнтована економіка: Міжнар. наук. конф. молод. учених і студентів. - Харків, 23-24 лист. 2004р. - Харків: ХНАДУ, 2004. – С.194 -195.

9. Злидень І.М. Конкурентоспроможність підприємства – основа забезпечення його конкурентного потенціалу // Ринкова трансформація економіки постсоціалістичних країн: Міжнар. форум молод. вчених. Харків, 19-20 травня 2005 р. - Х.: ХНТУСГ, 2005. – Т.2. - С. 50.

10. Злидень І.М. Системне управління конкурентним потенціалом // Динаміка наукових досліджень `2005: ІV Міжнар. наук.-практ. конф. Дніпропетровськ, 20-30 червня 2005 р. - Дніпропетровськ: ,,Наука і освіта”, 2005. – Т.11. - С. 45 - 48.

11. Злидень І.М. Напрями формування механізму підвищення конкурентоспроможності підприємства // Актуальні проблеми сучасних наук: теорія та практика -2006: ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. Дніпропетровськ, 16-30 червня 2006 р. - Дніпропетровськ: ,,Наука і освіта”, 2006. – Т.16. - С. 68-71.

12. Кирчата І.М. Моделювання оцінки конкурентного потенціалу підприємства //Дослідження та оптимізація економічних процесів «Оптимум-2006»:V Міжнар. наук.-практ. конф. Харків, 23-24 лист. 2006р. - Харків: НТУ «ХПИ», 2006. - С.53 -54.

13. Кирчата І.М. Концептуальний підхід до підвищення рівня конкурентоспроможності підприємства // Науково-технічний розвиток: економіка, технології, управління: VI Міжнар. наук.-практ. конф. студентів, аспірантів і молод. вчених. Київ, 19-21 квіт. 2007 р. - Київ, 2007. – С.122 -123.