Анотація до роботи:

Сопельняк В.П. Оцінка лапроскопічної апендектомії при гострому апендициті, ускладненому перитонітом. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.03 - хірургія. Інститут невідкладної і відновної хірургії ім. В. К. Гусака Академії медичних наук України, Донецьк, 2008.

Дисертація присвячена обґрунтуванню застосування лапароскопічної техніки при розповсюджених формах апендикулярного перитоніту.

Запропоновано низку удосконалень, які дозволили безпечніше та надійніше провести лапароскопічне втручання при розповсюджених формах апендикулярного перитоніту.

Проведені імунобіохімічні дослідження в досліджуваних хворих показали, що характер відповідної реакції та інтенсивність запальної відповіді прямо залежать від обсягу, тривалості та характеру ушкоджуючої дії. На прикладі вивчення рівня кортизолу в крові пацієнтів з перитонітом доведено вплив як інтенсивності запального процесу в черевній порожнині, так і вплив операційної травми та ступеня хірургічної агресії. Проведені дослідження свідчать, що на 1-шу добу після оперативного втручання відзначається різке підвищення рівня кортизолу в крові хворих на перитоніт. При цьому відзначено, що лапаротомне втручання призводить до більш вираженого підйому рівня кортизолу, чим використання лапароскопічних технологій. Особливо виражені зміни відзначаються у хворих з розповсюдженими формами перитоніту, оперованих лапаротомним доступом.

Вивчення таких показників запальної відповіді як СРБ, альбумін, і низки імунологічних показників (МУЛ-1, МУЛ-6, ФНО) не виявили достовірних відмінностей у хворих основної і контрольної груп, хоча і відзначається незначне перевищення рівня СРБ, МУЛ-1, МУЛ-6 і ФНО у хворих на ГА, оперованих лапаротомно.

Вивчення моторики товстої кишки (механоколографію) виконували у передопераційному періоді, а також на 1-шу, 2-гу, 3-тю, 5-ту і 7-му добу після оперативних втручань. Аналіз даних механоколограм, виконаних у післяопераційному періоді, показав, що перебіг післяопераційного періоду багато в чому залежить від двох чинників: ступеня запальних змін у черевній порожнині та
характеру оперативного втручання.

Отримані результати ще раз підтверджують переваги лапароскопічної апендектомії і необхідність застосування мініінвазивної технології у лікуванні даної патології, у тому числі у хворих з розлитим перитонітом.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та практичне вирішення актуального наукового завдання - покращення результатів хірургічного лікування хворих на гострий апендицит, ускладнений перитонітом, шляхом застосування лапароскопічної методики.

1. Виконання лапароскопічної апендектомії у хворих на гострий апендицит, ускладнений перитонітом, можливо у всіх хворих, у яких величина внутрішньочеревного тиску не перевищує 18 мм.вод.ст. і відсутній виражений спайковий процес у черевній порожнині.

2. Впровадження нових способів оперативного лікування гострого апендициту дозволило вдосконалити методику проведення лапароскопічної апендектомії і лікування перитоніту у хворих на гострий апендицит, ускладнений перитонітом.

3. Лапаротомна апендектомія у хворих на гострий апендицит, ускладнений розповсюдженим перитонітом, викликає більш інтенсивну хірургічну «стрес-відповідь» чим при проведенні лапароскопічної апендектомії, що проявляється вірогідно більшим (p<0,001) підвищенням рівня кортизолу у хворих контрольної -Р групи в порівнянні з хворими основної - Р групи.

4. Зниження травматичності оперативного втручання з можливістю проведення адекватної санації черевної порожнини при виконанні ЛАЕ дозволило отримати більш швидке відновлення моторної активності кишечнику у хворих основної -Р групи на 4-5 добу (частки основної - Р і контрольної - Р груп, що відновилися, відрізняються статистично значимо на рівні p = 0,036) після операції, у порівнянні з хворими контрольної - Р групи, у яких повне відновлення моторики спостерігалось на 5-8 добу (розбіжність значима на рівні p<0,001).

5. Застосування розробленої нової методики санації і дренування черевної порожнини при розповсюдженому перитоніті дозволило провести лапароскопічну апендектомію й адекватну санацію черевної порожнини у всіх хворих з розповсюдженими формами апендикулярного перитоніту.

6. Використання лапароскопічного методу лікування хворих на гострий апендицит, ускладнений перитонітом, дозволило поліпшити результати лікування цих хворих, у порівнянні із хворими контрольної групи, шляхом зменшення травматичності оперативного втручання, більш швидкого відновлення моторної активності кишечнику, зниження кількості післяопераційних ускладнень в 5 разів (від 22% (довірчий інтервал - 11,5% - 34,7%) до 1% (довірчий інтервал - 0% - 3,9%)), і у зв'язку з цим, зменшити (p<0,05) тривалість перебування хворих на стаціонарному лікуванні.

Публікації автора:

1. Миминошвили О.І., Ярощак С.В., Антонюк О.С., Сопельняк В.П., Миминошвили А.О. Обоснование оперативной тактики при лапароскопической аппендэктомии у больных перитонитом // Вестник неотложной и восстановительной медицины. – 2004. - Т.5, №1. - С.54-56.

Базуючись на даних літератури та власному досвіді здобувачем обґрунтовано застосування лапароскопічних технологій у лікуванні розповсюдженого апендикулярного перитоніту.

2. Сопельняк В.П., Ярощак С.В., Миминошвили А.О., Брязкало И.В. Изменение моторной функции кишечника у больных острым аппендицитом // Вестник неотложной и восстановительной медицины. – 2006. - Т.7, №3. - С.376-378.

Дисертант довів необхідність ретельного підходу до спостережень змін моторної функції товстої кишечнику у хворих на гострий апендицит. Написано відповідну частину статті, підготовлено матеріал до друку.

3. Міміношвілі О.І., Ярощак С.В., Сопельняк В.П. Міміношвілі А.О. Сімоненко К.П. Оперативна тактика при лапароскопічній апендектомії у хворих на перитоніт // Шпитальна хірургія. – 2006. – №4. – С.41-43.

Здобувачем виконано обстеження хворих, узагальнення результатів застосування визначеної оперативної тактики при лапароскопічній апендектомії у хворих на перитоніт.

4. Міміношвілі О.І., Ніконова О.О., Сопельняк В.П. Ускладнення лапароскопічних операцій // Шпитальна хірургія. – 2001. - № 2. – С. 38-40.

Особисто здобувачем було виконано збір та аналіз отриманих результатів лікування та класифікацію зібраного матеріалу. Самостійно проаналізовано причини незадовільних результатів лапароскопічних операцій.

5. Миминошвили А.О., Миминошвили О.И., Ярощак С.В., Коцубанов К.В., Корчагин Е.П.,

Сопельняк В.П. Роль стимуляционной механоколографии в прогнозировании течения перитонита // Університетська клініка. – 2007. - Т.3, №1. - С. 86-88.

Особисто здобувачем було виконано збір та аналіз отриманих результатів, визначено роль стимуляційної механоколографії у прогнозуванні перебігу перитоніту.

6. Деклараційний патент на винахід № 70588А. /Миминошвили О.И., Попандопуло А.Г., Сопельняк В.П., Ярощак С.В. Спосіб лікування деструктивних форм апендициту, ускладненого розлитим перитонітом/ Заявка № 20031211483 від 12.12.2003. Опубл. 15.10.2004, бюл. №10.

Дисертант є автором основної ідеї розробки способу, ним проведено патентний пошук, листування та доведення патентоспроможності.

7. Патент України на корисну модель № 20500 / Сопельняк В.П., Ярощак С.В. Спосіб формування культі червоподібного відростка / Заявка № № u 2006 09342 від 28.08.2006. Опубл. 15.01.2007, бюл. №1.

Дисертант є автором основної ідеї розробки способу, ним проведено патентний пошук, листування та доведення патентоспроможності.

8. Патент України на корисну модель № 21563 / Міміношвілі О.І., Ярощак С.В., Міміношвілі А.О., Сопельняк В.П., Коцубанов К.В., Глонті І.Н. Спосіб електростимуляції кишечнику / Заявка № u 2006 10962 від 16.10.2006. Опубл. 15.03.2007, бюл. №3.

Дисертант є автором основної ідеї розробки способу, ним проведено патентний пошук, листування та доведення патентоспроможності.

9. Патент України на корисну модель № 23736 / Ярощак С.В., Сопельняк В.П., Міміношвілі А.О., Український В.В. Спосіб визначення можливості проведення динамічної лапароскопії при перитоніті / Заявка № u 2006 10962 від 12.12.2006. Опубл.11.06.2007, бюл. №8.

Дисертант є автором основної ідеї розробки способу, ним проведено патентний пошук, листування та доведення патентоспроможності.

10. Патент України на корисну модель № 23843 / Ярощак С.В., Сопельняк В.П., Шаповалов І.М. Спосіб пересічення брижі червоподібного відростка при проведенні лапароскопічної апендектомії / Заявка № u 200700609 від 22.01.2007. Опубл.11.06.2007, бюл. №8.

Дисертант є автором основної ідеї розробки способу, ним проведено патентний пошук, листування та доведення патентоспроможності.

11. Ярощак С.В., Сопельняк В.П., Украинский В.В., Орлов Ю.Г. Способ фенестрации брюшной полости при перитоните // Збірник тезисів республіканської конференції молодих учених „Актуальные вопросы диагностики и лечения неотложных состояний». – Донецьк, 2000. - С.147-148.

Дисертантом обґрунтовано доцільність застосування розробленого способу фенестрації черевної порожнини при перитоніті.

12. Миминошвили О.И., Никонова О.А., Сопельняк В.П., Антонюк О.С. Наш опыт лапароскопических аппендэктомий // Харківська хірургічна школа . – 2002. - №2 (03). – С. 84-85.

Дисертантом узагальнено досвід виконання лапароскопічних апендектомій, підготовлено матеріал до друку.

13. Миминошвили О.И., Попандопуло А.Г., Шаповалов И.Н., Антонюк О.С., Сопельняк В.П., Ярощак С.В. Лапароскопическая хирургия распространенных форм аппендикулярного перитонита // Матеріали конгресу з міжнародною участю „Актуальне проблемы эндоскопической и малоинвазивной хирургии”. – Узбекистан, Самарканд. -14 листопада 2003. - С.41-42 .

Автор брав участь в операціях, зробив аналіз результатів та сформулював висновки щодо доцільності використання ендоскопічних методів санації при розповсюджених формах апендикулярного перитоніту.