Анотація до роботи:

Шматько Л.П. Оцінка лікування хронічних товстокишкових стазів на основі вивчення віддалених результатів.-Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.03 – хірургія. Інститут невідкладної і відновної хірургії ім. В.К. Гусака Академії медичних наук України, Донецьк, 2004.

Дисертація присвячена оцінці консервативного та оперативного методів лікування хронічних товстокишкових стазів на підставі вивчення віддалених результатів.

Обстежено 285 хворих на хронічний товстокишковий стаз у віддалений термін: 56 з них після різноманітних оперативних втручань, 181 хворий проліковані методом електростимуляції. Контролем послужили 48 хворих, у котрих не застосовувалась електростимуляція для лікування.

Вибір методу лікування кишкового стазу повинен визначатися стадією компенсації функції товстої кишки. Трансректальна пряма електростимуляція товстої кишки підібраними параметрами електростимулів, при компенсації та субкомпенсації функції товстої кишки, дозволила отримати добрі та задовільні результати у віддалені терміни у 74,2% спостережень. При стадії декомпенсації консервативна терапія включає електрофізіологічні методи стимуляції, які ефекту не дали. Ця категорія хворих повинна оперативно лікуватися.

Найкращі результати в віддалені терміни отримані після субтотальної колектомії, ілеосигмостомії ( у 76,5% хворих), а після колектомії та ілеоректостомії у 83,3%. Найменший ефект у цієї категорії хворих був після сегментарної резекції товстої кишки.

1. У дисертації наведено теоретичне обґрунтування та практичне вирішення актуальної задачі, що виявляється у підвищенні ефективності лікування хворих на товстокишковий стаз на підставі вивчення віддалених результатів і шляхом застосування засобів індивідуальної електростимуляції та диференційованого вибору обсягу хірургічних втручань.

2. Електрофізіологічні методи дослідження моторної функції товстої кишки у хворих на колостаз є найбільш інформативними і дають можливість виявити тип колостазу, протяжність патологічного процесу, стадію компенсації скорочувальної функції стінки товстої кишки.

3. Найбільш ефективним методом консервативного лікування хронічних товстокишкових стазів, поряд із загальновідомими, є трансректальна пряма електростимуляція товстої кишки підібраними параметрами електростимулів, що дозволяє одержувати добрі і задовільні результати у 74,2% спостережень у віддалені терміни.

4. Вибір методу лікування хронічних товстокишкових стазів має здійснюватися, у першу чергу, залежно від ступеня компенсації скорочувальної функції товстої кишки.

5. Головним завданням при виборі обсягу й характеру оперативного втручання є визначення причини виникнення колостазу; при колостазі функціонального походження показана велика резекція ободової кишки (колектомія або субтотальна колектомія), а при колостазі органічного походження можлива дистальна, сегментарна резекція товстої кишки, при цьому проксимальний рівень резекції залежить від функціонального стану ободової кишки на рівні резекції.

6. Дозована сфінктеротомія як один із методів лікування порушення акту дефекації на ґрунті сфінктероспазму може бути застосована у тих рідкісних випадках, коли сила сфінктера анального каналу дорівнює 600-700 гр., внутрішньопорожнинний тиск в ампулярному відділі понад 60 мм рт. ст. при задовільній скорочувальній функції стінки прямої та ободової кишок.

7. Установлено що кращі результати операції у віддалені терміни одержані після великих резекцій товстої кишки. Добрі віддалені результати після субтотальної колектомії, ілеосигмостомії одержані у 76,5% хворих, а після колектомії, ілеоректостомії у 83,3% хворих. Сегментарна резекція ободової кишки при функціональних формах колостазу не ефективна.

Публікації автора:

1. Шматько Л.П. Роль электрофизиологических методов исследования в оценке тонуса стенки толстой кишки у больных с хроническим колостазом // Вестник неотложн. и восстановит. медицины.-2002.-Т.3, №1.-С.114-117.

2. Гусак В.К., Миминошвили О.И., Попандопуло Г.Д., Шматько Л.П., Шаповалов И.Н. Профилактика гнойно-септических осложнений при операциях на толстой кишке // Клінічна хірургія.-1996.-№2-3.-С.21.

3. Миминошвили О.И., Шматько Л.П. Сравнительная оценка различных методов лечения хронических толстокишечных стазов // Вестник неотложн. и восстановит. медицины.-2004.-Т.5, №2.-С.7-11.

4. Миминошвили О.И., Завгородний Л.Г., Шматько Л.П., Шаповалов И.Н. Новый принцип стимуляции моторной функции толстой кишки у больных с колостазом // II конгрес хірургів України.-Київ-Донецьк.-Клінічна хірургія.-1998.-С.543-544.

5. Миминошвили О.И., Шматько Л.П., Михайличенко В.Ю. Субтотальная колэктомия и илеосигмоанастомоз при хронических толстокишечных стазах // Вопросы экспериментальной и клинической медицины.-2004.-Вып.8, №1.-С.245-251.

6. Патент Украины на изобретение №35791, МПК 7 А61В5/00. Спосіб визначення вірогідності парезу товстої кишки у післяопераційному періоді у хворих з ураженням інфраренального відділу аорти. Гусак В.К., Миминошвили О.И.. Попандопуло Г.Д.. Шматько Л.П., Ярощак С.В., Шаповалов И.Н. – Заявка № 2000052998 от 26.05.2000, опубликовано 22.11.2000г.

7. Миминошвили О.И., Шматько Л.П., Шаповалов И.Н., Михайличенко В.Ю. Функциональные запоры и их лечение // Здоровье Донбасса.-2003.-№1.-С.57-60

8. Гусак В.К., Миминошвили О.И., Шаповалов И.Н., Шматько Л.П. Выбор метода лечения хронических толстокишечных стазов // Новые технологии в хирургии:-Киев, 1997.-С.90.

9. Гусак В.К., Миминошвили О.И., Завгородний Л.Г., Шматько Л.П., Шаповалов И.Н., Сопельняк В.П. Электрофизиологические методы исследования и их значение в выборе тактики при острой кишечной непроходимости // Тез. доп. науково-практичної конференції хірургів.-Крим, Ялта, 2001.-С.53-54.