Дисертаційна робота є завершеним науковим дослідженням, у якому на новому підході, заснованому на вивченні закономірностей просторового розподілу корисних копалин в їхньому зв’язку із системами розломів, формування яких зумовлене ротагенними змінами, знайшло своє вирішення актуальне завдання оцінки алмазоносності Кіровоградського рудного району, що дозволяє цілеспрямовано й ефективно проводити в його межах пошукові роботи. У роботі запропоновано обґрунтовану та перевірену бурінням нову методику прогнозу алмазоперспективних об’єктів різного ієрархічного рівня (мінерагенічна зона, кімберлітове поле, кущ трубок), яка базується на застосуванні визначених в процесі дослідження закономірностях та пошукових критеріях. Під час виконання роботи отримано такі результати. 1. Встановлено, що Кіровоградський рудний район характеризується складною будовою з проявами розломів шести раніш виділених систем: (45, 315), (0, 270о), (62, 332о), (77, 347о), (35, 305о), (17, 287о), а також вперше виділеної системи (25, 295о). У результаті виділення систем розломів визначено нові розломи першого порядку простягань 77о, 347о, 62о, 332о, розломи другого, третього та четвертого порядків. 2. У результаті досліджень в Кіровоградському рудному районі визначена чітка тенденція просторової приуроченості двох різних груп потенційно перспективних об’єктів, які можуть контролювати родовища алмазів до певних структурних елементів. Алмазоносні об’єкти, пов’язані з формаціями кімберліт-лампроїтового ряду, перспективні на виявлення крупних, в тому числі ювелірних алмазів локалізуються в розломах першого порядку, сформованих в режимі розтягу, а об’єкти, перспективні на виявлення дрібних алмазів, пов’язаних з експлозивними вулканогенними ксенотуфобрекчіями різного складу, розташовані в зонах розломів четвертого порядку зі значними латеральними зсувами. 3. Вивчення геотектонічного режиму формування й металогенічної спеціалізації систем розломів дозволило перевести в розряд алмазоперспективних регіональні об’єкти, які раніше в такій якості не розглядались: це - Суботсько-Мошоринський (270о) та Тясминський (305о) розломи першого порядку, які сформовані в режимі розтягу (структурно-петрографічні мінерагенічні зони), структурні мінерагенічні зони другої черги: Розанівський (305о), Центральний (315о), Северинський (332о), Східний (347о) та Новобузький (295о) розломи, широтні розломи четвертого порядку зі значними латеральними зсувами, що сформовані в режимі розтягу – Червоносільский, Тарасівський, Девладівський, Новопразький. 4. В роботі розроблена модель формування експлозивних структур в тісному зв’язку з утворенням розломів зсувного типу, зумовленим ротагенними змінами. Це дало змогу віднести низку відомих структур (Болтиська, Тернівська, Родионівська) до розряду перспективних на виділення ендогенних алмазів, та додатково розширити кількість перспективних об’єктів завдяки визначенню ділянок, розташованих в сприятливих для формування експлозивних структур умовах (локальні структури в межах Новопразького, Тарасівського, Червоносільского та Митрофанівського зсувних розломів). 5. Показано, що найбільш сприятливими для транспортування кімберлітових колон з мантійних глибин до поверхні є вузли перетину глибинних розломів різних систем, що довготривалий час розвивалися в різних геодинамічних умовах й були активізовані в режимі розтягу. За виконаними побудовами таких зон в межах Кіровоградського рудного району п’ять. Це – Кіровоградський, Компаніївський, Братський, Зеленогайський, Кременчуцький. Зважаючи на приуроченість до встановлених мінерагенічних зон та ступінь прояву ознак та критеріїв потенційної алмазоносності (наявність знахідок ендогенних кімберлітів, алмазів та мінералів алмазної асоціації, ореолів ксенотуфобрекчій) дослідження масштабу 1:200 000 визначили два найбільш перспективних об’єкта для проведення локального прогнозу – Кіровоградський та Зеленогайський вузли, які відповідають мінерагенічному таксону – кімберлітове поле. 6. Виявлена спільність мінерагенії алмазів та урану, що в умовах детальної вивченості території досліджень спеціалізованими роботами на уран і дуже низької на алмази дала змогу додатково враховувати в комплексі критеріїв локалізації можливих проявів кімберлітового магматизму прояви уран-натрієвої гідротермально-метасоматичної формації. 7. Визначена комплексна металогенічна спеціалізація широтних розломів простягання 270о, які водночас значною мірою контролюють скупчення урану й проявів порід алмазоносних формацій. Це дозволило розширити перспективні площі пошуку алмазоносних об’єктів магматичного типу розломами широтного простягання (в першу чергу це - Суботсько-Мошоринський розлом першого порядку, а також Девладівський та Тарасівський розломи). Встановлено, що Аджамський розлом першого порядку простягання 45о має золотоносну металогенічну спеціалізацію. В його межах мають місце просторовозближені прояви алмазоносних формацій та золотовміщуючих порід, але стверджувати існування асоціації золоторудного процесу з алмазоутворенням поки що передчасно. 8. Встановлено, що в межах кімберлітових полів локальні кімберлітові тіла та їх кущі фіксуються локальними від’ємними гравітаційними аномаліями форми, близької до ізометричної інтенсивністю від – 0,2 до – 1,0 мГл, що є геофізичним пошуковим критерієм. Це дозволило визначити в межах Кіровоградського та Зеленогайського кимберлитових полів кущі трубок (Лелеківський (315о), Зеленогайський (0о), Захарівський (45о), Аджамський (45о)) та локальні структури у межах кожного куща, наявність та алмазоносність деяких з них доведена в процесі буріння. Проведена оцінка перспектив алмазоносності Кіровоградського рудного району, яка базується на вивченні зв’язку систем розломів з певними видами корисних копалин, дозволяє розглядати структурно-тектонічну будову території досліджень як сприятливу щодо локалізації та пошуку нових алмазоносних об’єктів. Значну кількість виявлених об’єктів різного рангу віднесено до перспективних об’єктів другої черги, що, частіш за все, зумовлено відсутністю фактів прояву кімберліт-лампроїтового магматизму та спеціалізацією розломів, пов’язаною з малоцікавими на цей час з погляду промислової алмазоносності породами (наприклад, лампрофірами). Однак, з часом, враховуючи їхнє сприятливе тектонічне положення та можливу появу фактів зв’язку промислової алмазоносності з нетрадиційними породами, вони також повинні бути залучені до вивчення. Наведений комплекс досліджень може бути використаний в інших алмазоносних регіонах, незалежно від особливостей їхньої геологічної будови в силу ротагенних причин формування розломних структур і зумовлених ними просторово-часових та металогенічних закономірностей в планетарному масштабі, в той час, як використання традиційних методів прогнозу потребує здійснення додаткових масштабних досліджень та зміну комплексу методів, залежно від гірничо-геологічних та географо-економічних особливостей. Основні положення та результати дисертації опубліковано в роботах: Калашник А.А. О новом подходе к решению задачи выяснения структурного контроля кимберлитопроявлений // Сб. научных трудов НГУ. – 2003. – №16. – С.30-36. Калашник А.А. О критериях прогноза кимберлитопроявлений в Кировоградском геоблоке // Сб. научных трудов НГУ. – 2002. –Т.1. – №14. – С.47-51. Калашник А.А. Особенности строения Кировоградского рудного района с позиций разломной тектоники// Геол. журн. – 2003. – №4. – С.96-101. Калашник А.А. Роль систем разломов в локализации оруденения // Науковий вісник НГУ. – 2003. – №8. – С.54-58. Калашник А.А. Перспективы алмазоносности Кировоградского геоблока // Науковий вісник НГУ/ Матер. наук.-техн. конференції “Сучасні проблеми прикладної геофізики”. –2003. – № 6. – С.55-60. Кирьянов Н.Н., Калашник А.А., Чернов В.Ю. Результаты геолого-прогнозных работ на алмазы в масштабе 1:200 000 в Северо-восточной части Кировоградского блока УЩ // Матер. наук.-техн. наради «Стан, перспективи та напрямки геологорозвідувальних робіт на алмази в Україні».– К.: УкрДГРІ, 2003. – С.22-31.
Особистий внесок автора у роботі, написаної в співавторстві [6]: - прогнозування алмазоперспективних структур в межах ділянок, висновки. |
