Анотація до роботи:

Кейс Джохар. Оцінка перспектив нафтогазоносності осадочних басейнів східної Сірії шляхом використання систем розломів фундаменту (за геолого-геофізичними матеріалами). – Рукопис

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата геологічних наук за спеціальністю 04.00.22 – “Геофізика”. Національний гірничий університет. Дніпропетровськ, 2002.

Дисертація присвячена виділенню у межах східної частини території Сірії перспективних на пошуки локальних нафтогазоносних структур ділянок шляхом використання систем розломів фундаменту. Вперше для території Сірії, покритої мезо-кайнозойськими карбонатно-теригенними комплексами, виконано виділення систем розломів фундаменту за методикою К.Ф.Тяпкіна, в основі якої лежить концепція ротаційного режиму землі. Виділено на території досліджень шість систем розломів з азимутами: 270, 17 і 287, 35 і 305, 45 і 315, 62 і 332, 77 і 347. А також виконано виділення підсистем розломів фундаменту за потенціальними полями шляхом застосування комп’ютерної технології. Встановлено, що у межах території досліджень найбільш чітко виявляються чотири підсистеми розломів з азимутами: 270 (90), 310 (130), 62 і 77, в межах яких локалізується 78% відомих локальних структур. Встановлений на території досліджень зв’язок між виділеними підсистемами розломів фундаменту і відомими локальними структурами дозволяє зробити висновок, що зони розломів фундаменту є критеріями при пошуках локальних нафтогазоносних структур.

Дисертація – закінчена науково-дослідницька робота, у якій розглянуто зв’язок локальних нафтогазоносних структур осадочного чохла з підсистемами розломів кристалічного фундаменту східної Сірії.

Основними результатами проведених досліджень є:

Згідно з методикою, запропонованою К.Ф.Тяпкіним, проінтерпретовані дані гравірозвідки і магніторазвідки для східної частини Сірії з метою виділення систем розломів фундаменту. За цією методикою побудовано шість систем розломів з азимутами: 270, 17 і 287, 35 і 305, 45 і 315, 62 і 332, 77 і 347;

На прикладі геофізичних матеріалів для східної частини Сірії використана комп’ютерна технологія виділення розломних структур за потенціальними полями, розроблена на кафедрі геофізичних методів розвідки Національного гірничого університету, де найбільш чітко виявляються чотири підсистеми розломів з азимутами: 270, 310, 62 і 77;

Виконано співставлення схем: підсистем розломів (побудована за допомогою ЄОМ) і відомих локальних структур. У результаті співставлень встановлений зв’язок між підсистемами розломів фундаменту і локальними структурами. Він виражається в тому, що більшість локальних структур потрапляють у зони розломів і їх осьові лінії співпадають з цими розломами. Цей найпростіший зв’язок служить основним критерієм прогнозування нафтогазоносності території. Із усіх відомих у районі досліджень локальних структур 78% потрапляє у межі встановлених підсистем розломів. А також встановлено, що на території досліджень найбільш перспективними на пошуки локальних структур є підсистеми розломів з азимутами: 270, 310 і 62 ;

У межах Сірії найбільш перспективними на пошуки родовищ нафти і газу є північно-східна і східна частини території. При цьому у межах останньої нафтогазоносним належать локальні структури, приурочені до зон розломів. У зв’язку з цим, пошукові роботи необхідно зосередити на ділянках вздовж зон вказаних підсистем розломів;

У межах виділених зон розломів фундаменту недостатньо вивчені їх фрагменти приймаються як перспективні ділянки, і рекомендується провести детальні сейсморозвідувальні роботи, спрямовані на виявлення локальних структур, перспективних на пошуки родовищ нафти і газу з подальшим бурінням.

Публікації автора:

1. Кейс Д. К вопросу перспективности территории Сирии на нефть и газ // Науковий вісник НГАУ. – 2000. – № 2. – С.45 – 50.

2. Кейс Д. Структурный фактор прогнозирования нефтегазоносности территории Сирии // Науковий вісник НГАУ. – 2000. – № 3. – С.71 – 74.

3. Кейс Д. Главные тектонические элементы Сирии // Науковий вісник НГАУ – 2000. – № 6. – С. 66 – 70.

4. Кейс Д. Геологическое положение Сирии в общей структуре северного склона Аравийской платформы // Разработка рудных месторождений. Вып. 73. – Кривой Рог: КТУ. – 2000. – С.126 – 131.