Анотація до роботи:

Пінчук О.О. Оцінка порушень серцево-судинної системи у дітей з бронхіальною астмою та їх патогенетична терапія. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 – педіатрія. – Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця МОЗ України, Київ, 2005.

В дисертації представлені результати дослідження стану серцево-судинної системи дітей з бронхіальною астмою різного ступеня тяжкості. Виявлені певні закономірності розвитку порушень з боку серцево-судинної системи, а саме: вторинна (метаболітна) кардіоміопатія, легенева гіпертензія, синдром хронічного легеневого серця, серцева недостатність та артеріальна гіпертензія.

Встановлено, що розвиток порушень з боку серцево-судинної системи відображує ступінь тяжкості БА. Розвиток цих порушень залежить від дотримання хворими базисної терапії бронхіальної астми. Провідним синдромом при БА легкого ступеню є функціональні кардіоваскулярні порушення, при БА середньо-тяжкого ступеню – вторинна кардіоміопатія та лабільна легенева гіпертензія, при тяжкому перебігу БА - стабільна легенева гіпертензія, вторинна кардіоміопатія та розвиток синдрому хронічного легеневого серця.

Розроблені клінічні критерії формування порушень з боку серцево-судинної системи у дітей з БА, впроваджені нові діагностичні прийоми та способи визначення порушень та з формовані на їх основі критерії ступеню тяжкості БА (допплерехокардіографічні критерії, рівень кардіоспецифічних ферментів маркерів КФК та ЛДГ).

У відповідності з порушеннями виявленими з боку серцево-судинної системи розроблено лікувальні патогенетичні комплекси в залежності від ступеню тяжкості БА, що включає поряд з призначенням базисної терапії, препаратів метаболічної дії: аурокарду, мілдронату та кверцетину.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і вирішене завдання щодо підвищення ефективності комплексного лікування дітей з бронхіальною астмою різного ступеню тяжкості шляхом розробки методів ранньої діагностики та патогенетичної терапії порушень серцево-судинної системи.

1. У 94 (78,33%) дітей, які хворіють на бронхіальну астму були виявлені порушення з боку серцево-судинної системи: вторинна кардіоміопатія у 68 (56,66%) дітей, легенева гіпертензія у 25 (20,83%) дітей, синдром хронічного легеневого серця у 32 (26,66%) дітей і хронічної серцевої недостатності у 3 (2,5%) дітей та підвищення артеріального тиску у 12 (34,28%) дітей. Вираженість морфо-функціональних порушень серцево-судинної системи залежить від поширеності і тяжкості бронхолегеневих проявів захворювання, преморбідного фону і супутньої хронічної патології.

2. Провідним синдромом при БА легкого ступеню є функціональні кардіоваскулярні порушення, при БА середньо-тяжкого ступеню – вторинна кардіоміопатія та лабільна легенева гіпертензія, при тяжкому перебігу БА - стабільна легенева гіпертензія, вторинна кардіоміопатія та розвиток синдрому хронічного легеневого серця

3. У дітей з бронхіальною астмою визначення рівня кардіоспецифічних ферментів маркерів КФК та ЛДГ_1-2 є раннім діагностичним критерієм морфологічних порушень міокарду та може бути основою для визначення ступеню тяжкості перебігу БА. У дітей з БА легкого періоду не відбувається збільшення рівня КФК та ЛДГ_1-2, у дітей з БА середньо-тяжкого перебігу підвищені рівні ферментів спостерігаються тільки в період загострення у 47,05% дітей та зникають в міжприступному періоді. У дітей з БА тяжкого перебігу підвищення рівня КФК та ЛДГ_1-2 спостерігається, як в періоді загострення (74,28%) так і в міжприступному періоді (22,85%).

4. У дітей з БА легкого перебігу для терапії вторинної кардіоміопатії, патогенетично обґрунтованим є застосування аурокарду, який регулює хроно- та інотропну функції серця, сприяє зниженню легенево-капілярного тиску і нормалізації швидкісних показників кровоплину в легеневій артерії у 26 (76,47%) хворих з БА, що є достатнім для корекції початкових морфо-функціональних порушень при даному ступені тяжкості астми.

5. При БА середньо-тяжкого перебігу для лікування вторинної кардіоміопатії та хронічного легеневого серця, доцільно застосовувати комплекс аурокарду та мілдронату, що дозволило нормалізувати енергетичний обмін в міокарді, покращити скорочувальну здатність міокарду, нормалізувати центральну та легеневу гемодинаміку та попередити формування вторинної кардіоміопатії у 38 (74,5%) дітей.

6. При тяжкому перебігу БА, що супроводжується значними морфологічними порушеннями та поглибленням гіподинамії міокарду, до комплексу аурокарду та мілдронату патогенетично обґрунтованим є приєднання кверцетину. Даний фармакологічний комплекс, за рахунок кардіопротективної, капіляро- та мембраностабілізуючої дії забезпечив покращення показників насосної і скорочувальної функції міокарда, збільшенню ударного та хвилинного об'ємів, сприяв нормалізації артеріального тиску та тиску в легеневій артерії, зниженню рівня КФК-МВ та ЛДГ_1-2 у дітей та попередити розвиток хронічного легеневого серця у 28 (68,57%) дітей.

Публікації автора:

1. Пінчук О.О. Зміни гемоциркуляторних та респіраторних показників при бронхіальній астмі у дітей // Педіатрія, акушерство і гінекологія.-2005.-№ 1.-С10-14. (Автор повністю самостійно виконав роботу).

2. Пінчук О.О. Особливості функціонального стану серцево-судинної системи у дітей хворих на бронхіальну астму // Педіатрія, акушерство і гінекологія.-2005.-№ 2.-С18-23. (Особисто проведено обстеження хворих, аналіз та статистична обробка результатів, підготовка до друку).

3. Пінчук О.О. Ранні прояви морфо-функціональних змін серцево-судинної системи у дітей з бронхіальною астмою різного ступеню важкості і базисна терапія // Здоровье женщины.-2005.-№ 2.-С200-203. (Автор повністю самостійно виконав роботу).

4. Пінчук О.О. Динаміка тиску в малому колі кровообігу та активність КФК у дітей з бронхіальною астмою // „Вестник физиотерапии и курортологии”.-2003.-№ 1.С.27. (Особисто проведено обстеження та лікування хворих, аналіз та статистична обробка результатів, підготовка до друку).

5. Пінчук О.О. Дослідження впливу тривалої бронхообструкції на серцево-судинну систему у дітей з різним ступенем важкості бронхіальної астми // „Український пульмонологічний журнал”. – 2003. - №2. - С.307. (Автор повністю самостійно виконав роботу).

6. Пінчук О.О. Показники функції зовнішнього дихання при бронхіальній астмі у дітей в залежності від виду проводимої терапії // „Український пульмонологічний журнал”. – 2003. - №2. - С.308. (Автор повністю самостійно виконав роботу).

7. Пінчук О.О. Порушення ритму серця у дітей які страждають на бронхіальну астму // Матеріали 57-ї Науково-практичної конференції студентів та молодих вчених НМУ „Актуальні проблеми сучасної медицини”: Тези доповідей. – Київ. – 2002. – С. 94-95. (Автор повністю самостійно виконав роботу).

8. Деклараційний патент на корисну модель UA 5944 U від 15/03/2005р. Спосіб лікування серцево-судинної системи у дітей хворих на бронхіальну астму різного ступеня тяжкості / Пінчук О.О. Бюлетень “Промислова власність” .-2005. - № 31. (Дисертантом особисто виконано клініко-інструментальні дослідження у дітей, патентно-інформаційний пошук та підсумки досліджень).

9. Деклараційний патент на корисну модель UA 5940 U від 15/03/2005р. Спосіб ранньої діагностики легеневої гіпертензії у дітей хворих на бронхіальну астму / Пінчук О.О. Бюлетень “Промислова власність” .-2005. - № 3. (Автор повністю самостійно виконав роботу).

10. Деклараційний патент на корисну модель UA 8266 U від 15/07/2005р. Спосіб діагностики ступеня тяжкості порушень серцево-судинної системи при бронхіальній астмі у дітей / Пінчук О.О. Бюлетень “Промислова власність” .-2005. - № 7. (Автор повністю самостійно виконав роботу).

11. Пінчук О.О. Оцінка функціонального стану системи кровообігу у дітей з різним ступенем важкості бронхіальної астми // „Таврический медико-биологический вестник”. – 2004. – Том 7. - С.21. (Автор повністю самостійно виконав роботу).

12. Методичні рекомендації. Діагностика та патогенетична терапія порушень серцево-судинної системи у дітей з бронхіальною астмою / Волосовець О.П., Кривопустов С.П., Пінчук О.О. – Київ., 2005 рік., - С.30 (Дисертантом проведений детальний огляд вітчизняної та зарубіжної літератури, набір методичних рекомендацій).